| Богдан Бора | |
|---|---|
| Народився | 11 квітня 1920 Павелче Тисменицький район |
| Помер | 20 серпня 1997 (77 років) Лідс Англія |
| Країна | Велика Британія |
| Діяльність | письменник, поет |
| Мова творів | українська |
| Роки активності | з 1940 |
| |
Богдан Бора (справжнє ім'я — Борис Шкандрій; *11 квітня 1920, с. Павелче (тепер Павлівка Тисменицький район — †20 серпня 1997, Лідс, Англія) — український поет, педагог, журналіст, громадський і культурний діяч. Учасник визвольних боїв 1940-х pp. у складі дивізії «Галичина».
Біографічні відомості ред.
Справжнє ім'я Богдана Бори — Борис Шкандрій. Він народився 1920 року в селі Павлівці, що на Івано-Франківщині. Старший брат його вчителював і, поза всім, допоміг Борисові освоїти й полюбити українську літературу. Втім, родина була зовсім не інтелігентська, звичайна селянська: мати зовсім неписьменна, батько вмів трохи читати. Борис Шкандрій здобув середню освіту в гімназії в Станіславові (теперішньому Івано-Франківську) і педагогічну в Коломиї у педучилищі. Незначний період — він вчителював.
Потяг до літератури відчув десь у п'ятнадцятирічному віці. 1940 року опублікував свого першого вірша в обласній газеті. Вірш називався «Поле», але з'явився під назвою «Колгоспне поле» і то була, чи не найменша з несправедливостей, що їх спостеріг і звідав молодий Шкандрій за період після «золотого вересня». Тому, з чим він зіткнувся, не можна, було підшукати іншого визначення, крім «геноцид». Тож немає нічого несподіваного, навпаки, все закономірне в його рішучості: Борис Шкандрій вступив у лави дивізії «Галичина». Закінчив підстаршинську і старшинську школи, здобув військове звання хорунжого. Був залишений при школі, потім служив і воював. Дивізія відступила з України, а в червні 1945 року на території Австрії здалась британським військам. Дивізійникам надали статус військовополонених і відправили в табори. Борис Шкандрій сидів у північно-східній частині Італії, в окрузі Ріміні, де під псевдонімом видав збірки поезій «В дорозі» (1946) та «У вирію» (1947). У 1947—1949 рр. працював чорноробом у таборах для інтернованих Великої Британії.
Після звільнення оселився у місті Лідс, одружився і став активно працювати в українському середовищі: один з організаторів українського шкільництва, голова Спілки українських учителів і вихователів, член Товариства українських літераторів, довголітній позаштатний працівник видань діаспори: «Українська думка», «Визвольний шлях» та ін. Автор підручника з методики викладання для шкіл українознавства (1970), статей на теми виховання та численних поезій. Один із поетів української еміграції, який оспівував героїку багатовікової визвольної боротьби українського народу.
Творчість ред.
Богдан Бора друкується з 1940 (вірш «Колгоспне поле» у «Радянській Україні», тепер «Прикарпатська правда»).
Автор поетичних збірок в яких оспівує трагічну долю дивізійників, тугу за Україною, віру в її краще майбутнє:
- «В дорозі» (Ріміні, 1946),
- «У вирію» (1947),
- «Моя доба» (Ріміні, 1947),
- «Буремні дні» (Торонто-Лондон, 1982),
- «Твердь і ніжність» (Лондон, 1972).
- Праці «Нарис методики викладання української мови» (Лондон, 1970),
- Автор численних статей педагогічного спрямування.
- Бора Б. Буремні дні: Поезії. — Торонто — Лондон: Накладом Братства кол. вояків 1-ї укр. дивізії УНА, 1982. — 257 с.
- Бора Б. В дорозі. — Ріміні, 1946. — 94 с.
- Бора Б. Два вірші // Північне сяйво. Альманах V. — Едмонтон: Славута, 1971. — С. 129.
- Бора Б. Крутянці // Крути: Збірка у пам'ять героїв Крут / Упор. О. Зінкевич, Н. Зінкевич — К.:Смолоскип, 2008. — С. 342—343.
- Бора Б. Твердість і ніжність. Література і мистецтво. — Лондон, 1972. — 286 с.
- Бора Б. У вирію: Поезії. — Ріміні, 1947. — 97 с.
- Бора Б. Ювілейний збірник. — Кліфтон: б. в., 1993.
Примітки ред.
- ↑ Француженко, 2015, с. 74.
- Г. П. Герасимова. Бора Богдан. Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 15 листопада 2009.
- Француженко, 2015, с. 18.
- Видатні діячі Прикарпаття. Сайт Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 15 листопада 2009.
- Надія і Осип Зінкевичі, ред. (2006). Український декламатор: Збірка віршів для української молоді. Київ: Смолоскип.
Література ред.
- Качкан В. А., Качкан О. В. Діяч високої офіри (українське соборництво Бориса Шкандрія) // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі — в діаспорі.— К., 2011. — С. 243—263.
- Качуровський І. Покоління Другої світової війни в літературі української діаспори // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки.— К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 514—531.
- Просалова В. (упорядкування). Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості.— Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Микола Француженко-Вірний. Письменники Ріміні.//Заокеанські письменники України. — Київ : Смолоскип, 2015. — 312 с. — ISBN 978-617-717-323-5.
Посилання ред.
- БОРА Богдан [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 340. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Детальніше про Богдана Бору [ 7 серпня 2015 у Wayback Machine.]
| У Вікіджерелах є Бора Богдан |