Олексі́й Євге́нович Бобро́вников (3 грудня 1979, м. Київ) — український журналіст, сценарист документальних фільмів власної продакшн-студії «Ліфт у хмари».
| Бобровников Олексій Євгенович | |
|---|---|
| Народився | 3 грудня 1979 (43 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | журналіст сценарист |
| Нагороди | |
Мати Олексія — Оксана Кирилівна Бобровникова, українська поетеса і журналістка. Дід Олексія — художник кіно Бобровников Кирило Вікторович. Дядько — художник кіно і театру Бобровников Олексій Вікторович.
Освіта ред.
За освітою — викладач англійської та японської мов.
Проходив стажування в агентстві Рейтер на курсах для міжнародних кореспондентів в Бейруті.
Кар'єра ред.
- 1999 — інформаційна агенція «Укрінформ»
- З 2001 — репортер агентства «Українські новини».
Працював також редактором відділу «фінанси» газети «Коммерсант», на телеканалах «Інтер», «5-й канал», «1+1» (спецкор програми «ТСН тиждень»).
Справа Андрія Галущенка ред.
У 2015 році, працюючи кореспондентом на ТСН, Бобровников на завдання редакції почав працювати над темою контрабанди у зоні АТО. Знімальна група планувала об'їхати всі ділянки фронту від Щастя до Маріуполя й розпитати свідків про відомі їм факти.
Незадовго до загадкової смерті Андрія Галущенка, який був головою підрозділу СБУ, відповідального за контрабанду в сірій зоні, Бобровников встиг записати із ним кілька глибоких інтерв'ю. На адресу розслідувачів неодноразово лунали погрози, зокрема — від окремих військових 92-ї бригади.
Згодом до розслідувача потрапив комп'ютер Галущенка, видалену інформацію з якого вдалося відновити за допомогою данського спеціаліста.
На основі матеріалів, зібраних Галущенком, Бобровников спільно з Павлом Кухтою порахували, що товарообіг контрабандних товарів у зоні АТО міг сягати $2 млрд.
Також Бобровников став ініціатором #galuschenkoleaks і намагався добитися справедливого розгляду справи Галущенка в Україні. Однак справу «заморозили», а через загрозу для свого життя Бобровников на початку 2017 року виїхав у Німеччину, де отримав політичний притулок у 2020-му.
Крім того, Бобровников допоміг виїхати з країни одному зі свідків у справі Галущенка, який отримав притулок у США. А на основі розслідування контрабанди й вбивства Галущенка, розслідувач готує книгу під назвою «Сіра зона».
Творчість ред.
Оповідання Бобровникова друкувалися в журналах «Профіль (Україна)», де шеф-редактором на той момент був письменник Дмитро Биков, а також журналах «Бізнес», «Телекритика», газеті «Вечірній Київ».
Автор сценаріїв фільмів:
- «Вакцини: бізнес на страху» (2009);
- «Анатомія голосу» (2010).
- «Катинь: листи з раю» (2011).
Автор новел та коротких оповідань:
- «Сім побачень зі смертю» (2012).
- «Цнотливим панянкам усе важче у наш час», «Приличным девственницам все труднее в наши дни» (рос.) (2012).
Цікаві історії ред.
- Кілька десятиріч печатка Митрополита Андрея (Шептицького) була схована у помешканні київського художника Кирила Бобровникова. У грудні 2010 Олексій Бобровников, онук художника передав печатку Главі УГКЦ Патріарху Любомиру.
- Видання Süddeutsche zeitung проілюструвало статтю про справу Галущенка фотографією Олексія Бобровникова, яка була зроблена під час зйомок сюжету «Письмо генералу Z [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]» для проєкту Торф ТВ.
Відзнаки ред.
- 2008 — переможець конкурсу «Відкрий Україну» за найкращі телевізійні документальні фільми в жанрі соціальних розслідувань та біографічних нарисів.
- 2009 — за фільм-розслідування «Вакцини: бізнес на страху» здобув спеціальний приз міжнародного фестивалю DetectiveFEST (проводиться в Москві за підтримки ООН).
- 2016 — переможець у номінації «Найкраще подання складної теми» конкурсу професійної журналістики «Честь професії» — з роботою «Цикл сюжетів про „сіру зону“ на Донбасі».
Примітки ред.
- «Українська правда» [ 27 січня 2014 у Wayback Machine.] Олексій Бобровников: Цвинтар журналістів.
- УНІАН [ 15 грудня 2008 у Wayback Machine.] Журналістів «Інтеру» звинуватили в … біотероризмі.
- Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ . Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
- Український військовий отримав політичний притулок у США
- «Українська правда» [ 29 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Олексій Бобровніков. «Катинь: листи з раю». Передмова від автора]
- (http://www.amazon.com/Seven-Encounters-Svidanij-Smertju-ebook/dp/B007E9SMNW [ 16 травня 2012 у Wayback Machine.])
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 12 грудня 2012.
- Печатка Митрополита Андрея (Шептицького), ймовірно викрадена у 30-х з його маєтку, повернулася до Глави УГКЦ
- Блаженніший Любомир прийняв у дар печатку Митрополита Андрея
- Бобровников, Алексей (4 липня 2017). . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 24 квітня 2020.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 25 квітня 2016.
Посилання ред.
- http://chtivo.org [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.] «Чтиво» — інтернет журнал під редакцією Олексія Бобровникова (рос.), (англ.)
- Олексій Бобровников (рос.)
- TEDxKyiv Олексій Бобровников — Анатомія голосу[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
- 6 січня 2009 Марина Барановська. Олексій Бобровников: «Заманити споживачів гламуру нібито гламурною темою, а потім цим же гламуром дати їм по мізках» — інтерв'ю з Олексієм Бобровніковим. (рос.)