Блюсюк Володимир Іванович

Володи́мир Іва́нович Блюсю́к (нар. 25 лютого 1937, Святець - пом. 10 березня 2023, Львів) — український архітектор.

Блюсюк Володимир Іванович
Народження	25 лютого 1937(1937-02-25) Святець, Теофіпольський район
Смерть	10 березня 2023(2023-03-10) (86 років) Львів
Навчання	Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Львів, Тернопільська область

Життєпис

Народився 25 лютого 1937 року в селі Святець. 1961 року закінчив будівельний факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «архітектура». Того ж року працював у львівському відділенні «Держгірхімпроекту». Від 1962 року працює викладачем кафедри архітектурного проектування Львівської політехніки. Для робіт Блюсюка характерним є застосування мотивів народної, зокрема карпатської архітектури.

Помер 10 березня 2023 року у Львові.

• Реконструкція інтер'єру першого поверху Порохової вежі у Львові для потреб кафе Львівської спілки архітекторів. Реалізована на початку 1960-х років за проектом відібраним на конкурсі. Співавтор Володимир Дорошенко.
• 13-поверховий гуртожиток Львівської політехніки на 909 місць на нинішній вулиці Академіка Лазаренка (співавтор Мирослав Трач).
• Комплекс гуртожитків на вулиці Остроградських у Львові (1968).
• Молодіжний центр «Романтик» (1979, співавтор М. Ткач).
• Стадіон «Дружба» у Львові, розрахований на 45 тис. глядачів, нині має назву «Україна» (кінець 1970-х років, співавтори Ярослав Назаркевич, Ярослав Порохнавець, Лариса Скорик).
• Спортивно-відпочинкові бази для працівників і студентів Львівської політехніки у Славському (1980) і в Шацьку (1983).
• Житлові будинки на вулиці Житомирській (1976) і Ніжинській (1985).
• Спорткомплекс товариства «Спартак» (1986, у співавторстві).
• Храмовий комплекс Святої Покрови у смт Теофіполь Хмельницької області (1998–1999).
• Серія проектів садибних будинків на Львівщині та інших регіонах України (1990-ті).
• Архітектурна частина низки пам'ятників.
  • Пам'ятник Ярославові Галану в селі Вузлове (1967, скульптор Чайка Яків).
  • Пам'ятник на могилі Володимира Гнатюка на Личаківському цвинтарі (1970, скульптор Лука Біганич).
  • Лесі Українці на вулиці Караджича у Львові (1971, скульптор Лука Біганич).
  • Ярославові Галану у Львові на колишній площі Галана, тепер Петрушевича (1971, скульптори Олександр Пилєв, Аїда Охріменко, Валентин Усов).
  • Василю Пересаді при перетині вулиць Медової Печери та Пасічної у Львові (1971, скульптор Яків Чайка).
  • Радянським солдатам у Бориславі (1974, скульптор Василь Одрехівський).
  • Олексі Довбушу у Велесневі (1977).
  • Пам'ятний знак депутатові Верховної Ради СРСР А. Г. Гоголь у селі Черче Івано-Франківської області (1979, скульптори Юрій Амбіцький і Мирон Амбіцький).
  • Пам'ятник Олександрові Пархоменку на вулиці Шевченка в Кам'янці-Бузькій (1980, скульптор Лука Біганич).
  • Іванові Підкові на площі Підкови у Львові (1982, скульптор Петро Кулик).
  • Пам'ятник А. Голубіву в селі Межиріччя Сокальського району (1982, скульптор Василь Одрехівський).
  • Тарасові Шевченку в Любинцях (1982).
  • Тарасові Шевченку в Жидачеві (1988, за іншими даними 1992, скульптори Любомир та Олег Лесюки).
  • Тарасові Шевченку в селі Завадів Стрийського району (1989, скульптори Василь та Володимир Одрехівські).
  • Тарасові Шевченку в селі Лівчиці Жидачівського району (1992, скульптор Ярослав Лоза).
  • Романові Купчинському в селі Розгадів (1994, скульптор Петро Кулик).
  • Князеві Васильку Теребовлянському в Теребовлі (1997).
  • Генералу Роману Шухевичу в Краківці (1997, скульптор Петро Штаєр).
  • Іванові Підкові у Черкасах (2001, скульптор Петро Кулик).
  • Іванові Підкові у Каневі (2001).
  • Степанові Бандері в Дублянах (2002, співавтори скульптори Ярослав і Володимир Лоза, архітектор Микола Шпак).
  • Володимирові Макару в Поториці (2010, скульптор Петро Кулик)
  • Пам'ятний знак у селі Трудовач (скульптор Яків Чайка).
  • Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні в селах Вільхівці (1969, скульптор Любомир Лесюк), Кліцько (1973, скульптор Василь Одрехівський), Старокостянтинові (штучний камінь, скульптори Іван Самотос, Любомир Лесюк).
  • Пам'ятний знак радянським льотчикам у Джанкої (скульптор Еммануїл Мисько).
• Нереалізовані проекти пам'ятників:
• жертвам комуністичних злочинів у Львові на площі Шашкевича, навпроти колишньої «Тюрми на Лонцького» (1995, скульптор Петро Кулик, архітектори Володимир Блюсюк, Юрій Верхола, Олег Хамар)
• головному командиру УПА генерал-хорунжому Роману Шухевичу (Тарасу Чупринці) у Львові (2010, скульптор Петро Кулик, архітектори Володимир Блюсюк, Юрій Верхола, Олег Хамар)
  • Байді Вишневецькому у Вишнівці (1992, скульптор Ярослав Лоза).
  • Митрополиту Андрею Шептицькому у Львові (1994).
  • Проект пам'ятника Володимирові Кубійовичу у Львові. Створений для конкурсу 2001 року, де здобув друге місце (перше не присуджувалось). Скульптори Володимир і Ярослав Лози.

Примітки

1. https://varta1.com.ua/news/pomer-vidatniy-lvivskiy-arhitektor-foto_362207.html
2. Шуляр А. М. 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1-2 (21). — С. 47.
3. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 234.
4. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 249.
5. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 243.
6. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 336.
7. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 314.
8. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 312.
9. Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис, 1989, с. 258.
10. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 313.
11. Памятники истории… — С. 321.
12. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 228.
13. Памятники истории… — С. 329.
14. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 339.
15. Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів, 2013. — С. 69. — ISBN 978-617-7142-00-2.
16. Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 156.
17. Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 72.
18. Матейко Р. Галицькі лицарі волі. Українські визвольні змагання на Тернопільщині 1900—1920 років у контексті історії України. — Тернопіль : Принтер-інформ, 2002. — С. 30.
19. Хроніка // Архітектурний вісник. — 2002. — № 3—4 (16). — С. 39.
20. До 100-річчя провідника ОУН // Львівська пошта. — 20 листопада 2010. — № 130 (1015). — С. 5; Пам'ятник провідникові ОУН // Львівська газета. — 25 листопада 2010. — № 47 (592). — С. 7.
21. Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155.
22. Памятники истории… — С. 327.
23. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 324—325.
24. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.
25. Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155; Львівська експериментальна… — С. 38.
26. Позачергові загальні збори Наукового товариства ім. Шевченка 24 липня 2001 р. // Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. — 2002. — Ч. 93. — С. 31. — ISSN 0827-7362.

Джерела

• Портал «Мистецтво»

• Ю. О. Бірюльов. Блюсюк Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 87. — ISBN 966-02-2682-9.
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
• Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60-80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — 2006. — № 11. — С. 105—106.
• Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234.