Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бе́ссер (Вілібальд Готлібович, нім. Wilibald Swibert Joseph Gottlieb von Besser; 7 / 8 / 18 липня) 1784, м. Інсбрук — 11 жовтня (23 жовтня) 1842, Кременець) — ботанік, ентомолог і природодослідник Волині, Поділля, України. Доктор медицини.
| Вілібальд Свіберт Жозеф Готліб фон Бессер Wilibald Swibert Joseph Gottlieb von Besser | |
|---|---|
| нім. Wilibald Swibert Joseph Gottlieb von Besser | |
| | |
| Народився | 18 липня 1784 Інсбрук |
| Помер | 23 жовтня 1842 (58 років) Кременець |
| Поховання | Монастирський цвинтар |
| Місце проживання | Галичина |
| Країна | Австрійська імперія Російська імперія |
| Діяльність | ботанік, лікар, botanical collector |
| Alma mater | Львівський університет |
| Галузь | Ботаніка |
| Заклад | Кременецький колегіум Імператорський університет Святого Володимира ЛНУ імені Івана Франка |
| Науковий ступінь | Доктор медицини |
| Науковий керівник | Бальтазар Гакет |
| Відомі учні | Анджейовський Антон Лукіянович |
| Членство | Петербурзька академія наук Леопольдина |
Вілібальд Бессер у Вікісховищі |
Біографічні дані Редагувати
За походженням австрієць (або німець), син Самуеля Ґоттліба та його дружини Марії Йозефи фон Занзенгофер. Почав навчання в Інсбруку. Рано зостався сиротою, з 1797 року виховувався у родича матері — професора ботаніки, хімії Львівського університету С. Б. Шиверека. Закінчив у Львові гімназію та університет. У 1805 році разом з родичем переїхав до Кракова, де закінчив університет. 31 грудня 1807 року став доктором медицини. З 1808 року асистент клініки у Кракові.
Разом з наступником Шіверека професором Шультесом здійснив кілька наукових мандрівок околицями Кракова, Карпатами (Криниця, Сондеччина, Баб'я Гора). У 1809 році запрошений Чацьким Тадеушем працювати вчителем зоології, ботаніки, директором ботанічного саду при Вищій Волинській гімназії (з 1818 року — Крем'янецького ліцею) у Крем'янці. На цих посадах працював до 1831 року. У Крем'янці також працював лікарем. У 1821 році підтвердив ступінь доктора медицини у Віленському університеті. Під час проживання в Крем'янці зробив кілька наукових мандрівок Волинню, Поділлям, Україною, добрався до Одеси, вивчав Медобори, перебував у Заліщиках та околицях Кам'янця-Подільського; під час подорожей його часто супроводжував його учень Антоні Анджейовський. Підтримував зв'язки з найвідомішими європейськими флористами, від них отримував багаті матеріали. Після закриття ліцею залишався в місті, де ліквідував ботсад.
1834—1838 — ординарний професор ботаніки Київського університету (викладав латиною, не знав російської).
У 1841 році повернувся до Крем'янця. Був похований на василіянському кладовищі міста.
Наукова праця Редагувати
Був першим дослідником (на початку 19 століття) флори Поділля (зокрема, Товтр та Придністров'я).
Основні праці присвячено питанням систематики рослин та флористики. Найбільш відомі:
- (лат. «Primitiae Florae Haliciae Austriacae utriusque» «Вступ до флори Австрійської Галичини») [1] [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (1809) — двотомна праця про флору Галичини; список, опис 1215 видів рослин, головно насіннєвих, у тому числі 24 нових
- «Enumeratio plantarum hucusque in Volhynia, Podolia, Gub. Kiioviensi…» (1822) — праця про флору значної частини Правобережної України
- «Apercu de la geographie botanique de Volhynie et de Podolie» [ 17 травня 2015 у Wayback Machine.] (1823).
- пол. «Rzut oka na geografję fizyczną Wołynia i Podola» (Вільнюс, 1827); в ній викладено опис флори Волині, Поділля, подано різницю між ними.
Гербарій Редагувати
Бессер зібрав великий гербарій, який зберігається у Національному Гербарію України.
Нові види Редагувати
Він описав близько 100 нових видів рослин, деякі з них:
- Aconitum lycoctonum L. subsp. lasiostomum (Rchb. ex Besser) K.Warncke — Аконіт Бессера
- Allium volhynicum Besser
- Carlina onopordifolia Bess. ex Szafer et al. — Відкасник татарниколистий
- Euphorbia volhynica Besser — Молочай волинський
- Pedicularis exaltata Bess. — Шолудивник високий
- Роа versicolor Besser — Тонконіг різнобарвний
- Salvia cremenecensis Besser — Шавлія кременецька
- Senecio besserianus Minder. — Жовтозілля бессера
- Schivereckia podolica (Bess.) Andrz. — Шиверекія подільська
- Scutellaria verna Bess. — Шоломниця весняна
Примітки Редагувати
- ↑ Бессер, Вилибальд Готлибович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. IIIа. — С. 618–619.
- IPNI. Besser.
- ↑ Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842)… — S. 474.
- ↑ Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842)… — S. 475.
Джерела Редагувати
- Кагало О. Видатні постаті природничої науки Галичини: Вілібальд Бессер // Вісник наукового товариства імені Тараса Шевченка. — С. 303—305.
- Любінська Л. Г. Історія вивчення флори Кам'янця-Подільського // Біорізноманіття Кам'янця-Подільського. — Львів, 2004. — С. 23; портрет.
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 423.
- Kołodziejczyk J. Besser (Beeser) Suibert Jósef Gottlieb (1784—1842) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 474—475. — ISBN 8304034840S. (пол.)
- Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. (рос.)
Див. також Редагувати
| Проєкт Віківиди має дані за темою: Вілібальд Бессер |