Березуни - мешканці гірських сіл (Вижнього Березова), (Середнього Березова), (Нижнього Березова) та (Бані-Березова), тепер Косівського району Івано-Франківської області. Загальна чисельність — понад 6000 осіб.
Села розташовані за 30 км від Коломиї на берегах річок (Лунги), Ратундзьиви і (Лючки).
Березуни відзначаються твердим характером, сміливістю, національною свідомістю, самобутніми весільними звичаями, обрядами та оригінальними архаїчними хорватськими прізвищами: (Арсенич), Білавич, Будурович, (Васкул), Ґеник, Косовчич, Кузич, Лазарович, (Малкович), Неґрич, Перцович, (Симчич), Томич, Урбанович, Фіцич, Романчич ,Клим'юк та інші.
Історія
Села Березови беруть свій початок у давні часи. У Березівській котловині знайдено кам'яні шліфовані сокирки доби , римські монети (1)-(4 ст.)
Далекими предками березунів могли бути (білі хорвати) та вихідці з придунайських земель, які прибували в Галичину під натиском кочівників.
Про княжу добу свідчать назви урочищ: Княжий Ліс та Княжа Гора в Середньому Березові.
За адміністративним поділом польської окупаційної влади Березови у 15—17 ст. належали до (Коломийського повіту) (Руського воєводства).
Перша писемна згадка — (1412). 1470 Березів розділився на Горішній і Долішній.
Так звану («коломийську сіль») в (13 ст.) варили і в Березові. На початку (17 ст.) територія, де була солеварня, — баня виділилася в окрему адміністративну одиницю — Баня Березівська.
(1482) року двадцять шість давніх боярських родів перейшло в стан української шляхти ((нобілітація)) і всі отримали додаток «Brzezowski», який фігурує в сучасних історичних джерелах у польському звучанні Березовський, а не Березівський, як повинно б бути. Засилля поляків призводить до того, що вони намагаються перейменувати Березів на «Берешів», «Брешово» та «Бжозов», а то й зовсім вигнати шляхтичів Березівських з їхнього родинного гнізда. Існує вірогідне припущення, що саме вони творили керівництво армії селянського ватажка (Мухи) ((1490)—1492).
Після поразки повстанців у польський полон потрапили Василь Урбанович, Михайло Білавич, Іван Перцович, Петро Будурович та Григор Ґеник-Березовський. Суд засудив їх на кару смерті, конфіскував маєтки та позбавив шляхетських гербів. За участь у (битві під Хотином) (1509) на боці волохів проти поляків були позбавлені шляхетських титулів і позбулися маєтка Березуни: Івашко Арсенич, Григор Дрогомирецький, Григор Фіцич, Гринга Ґеник, Михайло Романчич, Сень Малкович, Фича Лазарович, Андрій Кузич та Стефан Симчич.
У (Визвольній війні 17 ст.) під проводом (Богдана Хмельницького) у полку (Семена Височана) воювало проти поляків багато березунів і 1648 (Лесь Жураківський-Березовський), якому було 36 років, командував частиною війська. Мав під собою 15 тис. вояків, квартирували в (Отинії) (тепер (Коломийського району) Івано-Франківської області). Під контролем Леся були замки на Покутті й (Гуцульщині). Після поразки повстання весь штаб Леся засудили на кару смерті, позбавили маєтків і шляхетських прав.
Польська влада жорстоко помстилися березунам за участь у антипольському повстанні. Польський історик Домбковський писав, що шляхтичі Березівські були тверді люди, які міцно стояли «при своїй українській народності і на своїй землі».
В останні часи першої польської окупації занепадає славне березівське (чумацтво), у (КМНМГП) експонується дерев'яний чумацький віз (18 ст.) з Вижнього Березова. У великий (3,5x2,5x1,5 м) з високими крижаницями, щільно обшитими дошками, можна було вмістити понад одну тонну солі. На Коломийщині через це і досі побутує прислів'я «Тримаїсі, як березун воза».
(1811) за поділом нової окупаційної влади — австрійської Березови належать до , у 1855—1929 ці села належали до (Печеніжинського повіту), упродовж 1929—1944 — до (Коломийського повіту), а в радянські часи — до (Яблунівського району).
У радянський час березуни працювали в Коломиї у системі торгівлі, освіти й медицини, у час відродження України березуни активні в громадсько-політичному, культурно-мистецькому житті Коломиї, у релігійних справах (УГКЦ).
У культурі
У Коломиї на честь вихідців із Березовів названі такі вулиці:
- (Миколи Арсенича-Березовського)
- (Сотні «Мороза»)
- (Василя Симчича-Березовського)
- (Сотенного «Кривоноса»)
- (Степана Сулятицького)
На фасаді (Коломийського драматичного театру) 1990 відкрито меморіальну дошку відомому акторові театру і кіно Симчичеві Василеві.
У гуцульських селах Коломийщини співають коломийки про березунів:
- Ой, дуна, та й дуна,
- Коби-м такі очи мала, як у березуна.
- Коби-м такі очи мала, як березун маї,
- А березун березунку файно повбіймаї.
- Ой, не видко Березова, не видко, не видко,
- Лишилосі в Березові моє солодьитко.
- Ой не видко Березова та й не видко Бані,
- Лишилосі в Березові моє закохані.
Книги березунів та про березунів
У Коломиї побачили світ такі книжки березунів та про березунів:
- (Арсенич Дмитро)
- «Відбитки часу» (1993)
- «Намисто колібрі» (1994)
- Білавич Любов «Прислів'я», приказки, побажання та порівняння села Середній Березів, Музей історії міста Коломиї; (1995);
- Геник С. Тернистий шлях до волі (1996);
- Томащук Михайло, Симчич Стефанія, Перцович Святослав «Березуни» (1995);
- Томащук Михайло «Березови в історії Гуцульщини» (1997).
- Леся Геник « Від Душі до Душі», «Коронована Весна», « Полинова Ріка»
Примітки
- Записано 1995 у селі Великому Ключеві
Література
- Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
- Новий провід УНДО в Коломиї // Веселка. Коломия. — 1938. — Ч. 2
- Кузич-Березовський І. Березівське боярство на тлі історії України. — Детройт [США], 1962
- Грабовецький В. Гуцульщина XIII—XIX століть. — Львів, 1982
- Арсенич П. Березуни. — Івано-Франківськ, 1994
- Томащук М., Симчич С, Перцович С. Березуни. — Коломия, 1995
- Кіцелюк В. Березуни в українських визвольних змаганнях [рукопис], 1997
- Томащук М. Березови в історії Гуцульщини. Коломия. — 1997
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет