Березинський біосферний заповідник (1925) — заповідник, що знаходиться в північній частині Білорусі за 120 км від Мінська в напрямку на Санкт-Петербург. Розташований на межі Вітебської та Мінської областей. Центр заповідника — в селі Домжеріци Лепельського району.
| 54°46′21″ пн. ш. 28°19′30″ сх. д. / 54.77250000002777597° пн. ш. 28.32500000002777796° сх. д.Координати: 54°46′21″ пн. ш. 28°19′30″ сх. д. / 54.77250000002777597° пн. ш. 28.32500000002777796° сх. д. | |
| Країна | Білорусь |
|---|---|
| Розташування | Лепельський район |
| Площа | 85 200 га |
| Засновано | 1925 |
| Статус: | Рамсарське угіддяd |
| Посилання | |
| WDPA | 1643 |
| Вебсторінка | berezinsky.by |
| Березинський біосферний заповідник (Білорусь) | |
Березинський біосферний заповідник у Вікісховищі |
Створений для охорони рідкісних видів тварин (спочатку створювався для охорони бобрів). Входить до всесвітньої мережі біосферних заповідників ЮНЕСКО.
Площа ред.
Загальна площа — 85,5 тис. гектарів.
Історія ред.
У 1978 р. Березинському заповіднику було надано статус біосферного.
Особливості ландшафту ред.
Завдяки своєму біологічному різноманіттю та унікальності природних комплексів заповідник має виняткову значимість не тільки для Білорусі, але й для всієї Європи в цілому. Тут присутні чотири типи екосистем: ліси, болота, водойми і луки. Основним типом є ліси, що займають близько 80% території заповідника. Особливий інтерес представляють аборигенні природні лісові формації соснових, чорновільхових і пухнастоберезових болотних лісів, що існують як великі болотні масиви (від 10 до 20 тис. га).
Природні болота заповідника (Каролінське болото та ін.) займають 43 000 га, що робить його одним з найбільших болотних масивів в Європі.
Крім Березини, яка тече по заповіднику протягом 110 кілометрів і яку живлять понад 50 дрібних приток, в заповіднику є багато великих і малих озер. Серед них — Паліки (712 га), Плавно (332 га), Домжерицьке (191 га), Манец (113 га), Пострежське (40 га), Московіц (16 га). Загальна площа водойм — понад 2000 га.
Флора і фауна ред.
У заповіднику мешкає безліч видів рослин і тварин, частина з яких занесені до Червоної книги (понад 30 видів рослин і близько 10 видів тварин).
Флора заповідника містить більше 50% білоруської флори: судинних рослин — 768 видів, мохів — 216, лишайників — 198, грибів — 463 види. Основними лісоутворюючими деревними породами є береза, вільха, осика, дуб черешчатий, ясен.
У заповіднику проживає 56 видів ссавців (бобер — 600 особин, лось — до 400, видра — 60, ведмідь — 25, рись — 30, борсук — 40, зубр — 35); 230 видів птахів (скопа — 10-12 пар, чорний лелека — 20-25 пар, змієїд — 6-8, сірий журавель — 30-35 пар, а також беркут, орлан-білохвіст, пугач, сапсан, біла куріпка, дятел трипалий, золотава сивка); 10 — амфібій, 5 — рептилій і 34 види риб.
Музей природи ред.
Більше 50 років у Березинському біосферному заповіднику працює Музей природи, де представлено близько 300 видів тварин. Музей відкритий для відвідувачів з вівторка по неділю.
Пам'ятки ред.
До історичних пам'яток заповідника відносяться стародавні кургани, Березинська водна система (один із стародавніх торгових шляхів з "варяг у греки "), залишки каналів кінця XIX століття, місця битв франко-російської війни 1812 року.
Примітки ред.
- http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/environment/ecological-sciences/biosphere-reserves/europe-north-america/belarus/berezinskiy/
- https://rsis.ramsar.org/ris/1927
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 26 грудня 2011.
Див. також ред.
Література ред.
- Бышнёў І. І. Атлас наземных пазваночных: Бярэзінскі біясферны запаведнік / І. І. Бышнёў, Д. Д. Стаўроўскі, М. М. Пікулік, А. К. Цішачкін. — Мн.: Навука і тэхніка, 1996.
- Парфенов В. И. Флора Березинского биосферного заповедника / В. И. Парфенов, Л. А. Ставровская, В. И. Игнатенко. — Мн.: Ураджай, 1992. ISBN 5-7860-0653-0
Посилання ред.
- www.berezinsky.by — офіційний сайт «Березинський біосферний заповідник». [ 8 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Жаби-пішоходи, спускайтеся в переходи [ 22 травня 2015 у Wayback Machine.] // Ірина Юдіна, Газета «Мінський кур'єр» № 203 (2042), 4.08.2010