| Ця стаття потребує істотної переробки. |
| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (листопад 2013) |
Бей-дю-Норд (англ. Bay du Nord River) — річка на острові Ньюфаундленд в провінції Ньюфаундленд і Лабрадор на сході Канади (47°42′47″ пн. ш. 55°25′01″ зх. д. / 47.7132417° пн. ш. 55.4171806° зх. д.) .
| Бей-дю-Норд (англ. Bay du Nord River) | |
|---|---|
| 47°42′47″ пн. ш. 55°25′01″ зх. д. / 47.71324166669477762° пн. ш. 55.417180555583776425° зх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | Атлантичний океан |
| • координати | 47°42′47″ пн. ш. 55°25′02″ зх. д. / 47.71305555558377165° пн. ш. 55.417222222249776564° зх. д. |
| Країни: | Ньюфаундленд і Лабрадор, Канада Канада |
| Регіон | Ньюфаундленд і Лабрадор |
| Довжина | 200 км |
| Площа басейну: | 2895 км² |
| Середньорічний стік | 2 895 м3 |
Географія ред.
Річка Бей-дю-Норд протікає в південній частині острова Ньюфаундленд. Бере початок на вододілі з річкою Терра-Нова в 60 км на південь від міста Гандер, на південний схід від Гранд-Фолс-Уінсор і в 150 км на північний захід від провінційної столиці Сент-Джонс. Площа басейну річки дорівнює 2 895 км². Тече по центральному плато Ньюфаундленду через серію великих озер і озерних ланцюжків. Нижче озера Медоннегонікс берега річки здебільшого покриті лісом, а річка то вільно розливається, то утворює вузькі стремнини. Самим вражаючим є водоспад Смокі, де води річки утворюють 20 метровий каскад водоспадів, обриваючись в глибоку долину. У чотирьох кілометрах від гирла річка утворює велику дельту. Впадає в затоку Форчун.
Рослинний і тваринний світ ред.
Бей-дю-Норд тече в долині, де часто зустрічаються ландшафти виключної природної краси. Вздовж течії річки зустрічаються озера, болота, північні ліси і великі пустки. Тут також знаходяться такі чарівні місця, як, наприклад, гора Сильвестр.
У більшій частині своєї течії Бей-дю-Норд знаходиться у межах екорегіону східних приморських пусток, в якому представлені як арктичні рослини, так і рослини південного узбережжя Ньюфаундленду. Серед карликової чагарникової рослинності пусток превалює Kalmia angustifolia на захищених схилах, і чорна водянка (Empetrum nigrum) на вершинах. Широкий покрив карликових чагарників сусідить з лишайниками і «латками» з низькорослої бальзамічний ялиці (Abies balsamea).
Біля гирла річки знаходиться маленька область західно-Ньюфаундлендська лісового екорегіони. У цій області превалюють бальзамічна ялиця і чорна ялина, на нижньому ярусі — Dryopteris spinulosa. Ця область також містить цілий ряд рослин, які не характерні для Ньюфаундленду, як наприклад вільха болотна і трав'янисті болота вздовж річки.
Басейн річки Бей-ду-Норд — місце зимівлі найбільшого на острові стада карібу чисельністю приблизно 15 тисяч тварин, а також місце, де з'являється на світ їх потомство. У заповіднику Бей-дю-Норд мешкають всі різновиди ссавців, характерні для острова, а також найбільше число канадської казарки у східному Ньюфаундленді. Досить велике число орланів гніздиться в районі південного узбережжя. У водах річки водиться форель і атлантичний лосось.
Геологія ред.
Річка тече через дві континентальні структурні зони гірської системи ньюфаундлендских Аппалачів. Аппалачі утворилися протягом раннього палеозою, коли Північна Америка зіткнулася з Європою та Північної Африкою. Гірський ланцюг розділився близько 120 мільйонів років тому під час утворення Атлантичного океану. Геологічний розлом зазначає лінію зіткнення двох континентів і розділяє дві структурних зони: зону Авалон зі скелями віком понад 600 мільйонів років і зону Гандер зі скелями віком від 355 до 410 мільйонів років. Розлом являє собою долину в 4 км вище гирла Бей-дю-Норд. У світі небагато подібних місць, де можна побачити свідоцтва зіткнення і «зварювання» континентів Північної Америки та Євро-Африки, тому долина має міжнародне геологічне значення. Свідки заледеніння, такі як ребристі морени, борозенчасте, кам'яні Друмліни і гора Сильвестр, — складова частина ландшафту пусток. Гора Сильвестр представляє особливий геологічний інтерес, тому що це монаднок, самотня кам'яна скеля, що з'явилася завдяки вивітрюванню навколишніх порід і згодом змінилася під впливом льодовика.
Історія ред.
Припускають, що ще до появи європейців на острові, річка використовувалася як транспортної артерії для швидкого доступу до віддалених від моря районах. Мікмаки з'явилися тут у XVIII–XIX століттях. Вільям Еп Кармак, знаменитий Ньюфаундлендський дослідник, перетнув річку під час своєї подорожі через Ньюфаундленд у 1822 році. Він дав назву горі Сильвестр в честь свого мікмакського провідника Джо Сильвестра, який описав гору як найбільшу пам'ятку на шляху через острів. Перше європейське поселення з'явилося на берегах річки у 30-ті роки XIX століття. Основним заняттям місцевих жителів було рибальство, пізніше — лісозаготівля.
У 1887 геолог і археолог Джеймс Хоулі став першим європейцем, який проплив по річці від початку і до кінця. Під час його геологорозвідки Центрального Ньюфаундленду, він дійшов пішки до вершини гори Сильвестр і спорудив там велику піраміду з каменів, щоб допомогти в тріангуляції її місця розташування. Піраміда Хоулі дійшла до нашого часу .
У 2006 році річка була включена в список Системи річок канадської спадщини (англ. Canadian Heritage Rivers)
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 28 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 серпня 2013.
- Схема басейну річки Бей-дю-Норд [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 21 травня 2005. Процитовано 28 серпня 2013.