Безволя (пол. Bezwola) — село в Польщі, у гміні Вогинь Радинського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1193 особи (2011).
| Село Координати 51°46′00″ пн. ш. 22°48′00″ сх. д. / 51.76667000002777285772° пн. ш. 22.8000000000277793787972769° сх. д.Координати: 51°46′00″ пн. ш. 22°48′00″ сх. д. / 51.76667000002777285772° пн. ш. 22.8000000000277793787972769° сх. д.
Безволя у Вікісховищі |
Назва ред.
На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села може походити від дохристиянського імені Безволя.
Історія ред.
1623 року вперше згадується православна церква в селі. У XVIII церкві збудовано нову дерев'яну греко-католицьку церкву. У середині XIX століття біля церкви зведено дерев'яну дзвінницю.
У часи входження до складу Російської імперії належало до Радинського повіту Сідлецької губернії. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1280 вірян.
У XX столітті польська влада перевела місцеву православну церкву на римо-католицтво.
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Населення ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 591 | 129 | 386 | 76 |
| Жінки | 602 | 114 | 322 | 166 |
| Разом | 1193 | 243 | 708 | 242 |
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Безволя
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 136.
- Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-04-23.
- ↑ Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 382. (пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 372. (рос. дореф.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.