Микола Вікторович Ба́сков (рос. Никола́й Ви́кторович Ба́сков; нар. 15 жовтня 1976, Балашиха, Московська область, Російська РФСР) — російський співак (тенор), заслужений артист Росії (2001). У 2004 році отримав також звання Народний артист України (2004; позбавлений звання в 2022 році);. Басков підтримав російське вторгнення в Україну 2022 року,. Фігурант бази «Миротворець». Підтримує путінський режим та війну Росії проти України. Путініст та українофоб.
| Микола Вікторович Басков | |
|---|---|
| рос. Николай Викторович Басков | |
| | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 жовтня 1976 (47 років) |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Роки активності | 1989 — донині |
| Громадянство | СРСР Росія |
| Національність | росіянин |
| Професії | оперний співак, телеведучий, актор, викладач університету, ведучий, професор, шоумен, tenor, композитор, кіноактор |
| Освіта | Російська академія музики імені Гнесіних і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Нагороди | |
| www.baskov.ru | |
| Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився 15 жовтня 1976 року у Московській області. Коли майбутньому співакові виповнилося два роки, його батько Віктор Володимирович закінчив Військову академію імені Фрунзе і з сім'єю переїхав в НДР, де повинен був проходити службу. Басков-старший п'ять років служив у Дрездені, Кенігсбрюці. Він почав командиром взводу і доріс до заступника командира дивізії. Пізніше закінчив Військову академію Генерального штабу ЗС Росії. Мама Баскова — Олена Миколаївна — за фахом викладач математики, українка. А в Німеччині працювала диктором на телебаченні. Микола Басков з п'яти років почав займатися музикою, хлопчик займався вивченням нотної грамоти вдома з матір'ю. В школу Коля почав ходити в НДР, але вже після першого класу продовжив навчання в Кизилі, одночасно з цим вступивши в музичний заклад.
З другого по сьомий клас Басков навчався в Новосибірську. У той період і стартувала його кар'єра на сцені. Юний Басков виступав у Музичному театрі юного актора. Разом з театром гастролював по Швейцарії, Сполучених Штатах, Ізраїлю та Франції. У 1996 році Басков був зарахований до академії музики імені Гнесіних. Вокалу його навчала заслужена артистка Росії Ліліана Шехова. Паралельно з навчанням в «Гнесинці» студент отримував майстер-класи від Хосе Каррераса. У той же період Басков став лауреатом престижного конкурсу в Іспанії «Grande Voce»[джерело?], тричі був номінований на премію «Овація» як «Золотий голос Росії». У 1997 році артист став лауреатом дебютного Всеросійського конкурсу юних виконавців романсу під назвою «Романсіада». Отримав Першу премію Всеукраїнського конкурсу молодих оперних артистів[джерело?]. Тоді ж Басков був запрошений на виконання партії Ленського в постановці «Євгеній Онєгін» Чайковського у Большому театрі.
У 1999 році стає володарем Другої премії на конкурсі «Grande Voce» в Іспанії. А роком пізніше Басков вже знімається у відеокліпах. Участь у ролику на пісню «Пам'яті Карузо» сприяло швидкому підкоренню російського музичного Олімпу. Відео тоді було на перших місцях у вітчизняних чартах на радіо і телебаченні. Артист неодноразово отримував Національні музичні премії «Овація», «Золотий Грамофон», «МУЗ-ТВ», «Стиль», а також «Співак року».
На початку 2000-х Басков був солістом оперної трупи у Великому театрі. В той самий час закінчив навчання в «Гнесинці» за спеціальністю оперного та камерного співу. Вступив до аспірантури, але вже у столичну консерваторію імені Чайковського. Через три роки співак закінчує її з відзнакою. У 2003 році Басков залишив Великий театр і став працювати в театрах Нижнього Новгорода і Йошкар-Оли.
Разом з Монсеррат Кабальє провів кілька виступів, після чого Кабальє порадила артистові зайнятися удосконаленням вокалу. Багато років Микола як учень пані Кабальє провів у Барселоні.
Шоубізнес Редагувати
Через деякий час[коли?] співак вирішив переключитися на естрадну музику. У виконанні Баскова набула популярності пісня «Шарманка». В 2009 році президент Росії Дмитро Медвєдєв вручив Баскову звання Народний артист РФ. Незабаром після цього співак отримав і звання Народного артиста Республіки Молдова.
Микола Басков записав кілька дуетів зі співачками Таїсією Повалій, Валерією і Софією Ротару.
Крім музичної кар'єри артист активно просувається на телебаченні. Влітку 2003 року Басков починає вести телевізійне реаліті-шоу «Дім-1» на каналі ТНТ. Протягом музичної кар'єри Микола Басков видав дванадцять платівок. Крім того, займався акторською діяльністю і знявся більш, ніж в десяти кінострічках. Здебільшого це були мюзикли, в списку яких «Снігова королева», «Попелюшка», «Золотий ключик», «Морозко», «Червона шапочка», «Обручка» та інші.
З 2011 до 2016 року був професором кафедри вокалу Московського державного гуманітарного університету імені М. А. Шолохова. З 2016 — Інституту мистецтв Московського педагогічного державного університету.
Серед найбільш відомих оперних партій з репертуару Баскова — Ленський з опери П. І. Чайковського «Євгеній Онєгін».
Поряд з виконанням класичних творів Басков багато виступав на естраді з виконанням оперних арій, неаполітанських пісень, мюзиклів, сучасної поп- і естрадної музики.
Басков є ведучим декількох телевізійних проєктів, в тому числі «Суботній вечір» на каналі «Росія», та інших.
У 2016 році оголосив про відкриття власного музичного продюсерського центру.
Особисте життя Редагувати
У 2001 році співак одружився з дочкою свого продюсера, відомого підприємця Бориса Шпігеля. Через п'ять років, 24 квітня 2006 року, Микола Басков і Світлана Шпігель стали батьками, сина назвали Броніславом. Однак через сім місяців почався процес розлучення, що закінчився через пів року.
Політичні погляди та діяльність Редагувати
Під час Помаранчевої революції Басков брав участь в агітації за Віктора Януковича як кандидата на президентських виборах 2004-го року. Комітет виборців України закликав тоді порушити проти російського співака кримінальну справу за політичну агітацію, оскільки за законодавством участь не громадян України у передвиборчій агітації заборонена. Окрім того, організація вбачала в діях Баскова й інші порушення кримінального законодавства України. КВУ зазначає, що у своєму виступі 12 листопада 2004 року на концерті на підтримку Януковича в Черкасах Басков вигукував:
У своїх поглядах у 2014 році підтримав окупаційну політику Путіна щодо анексії Криму. У 2015 році було запропоновано позбавити звання народного артиста України.
У 2020 році Басков з іншими російськими і білоруськими співаками випустили пісню і кліп під назвою «Любимую не отдают» (укр. Улюблену не віддають) для підтримки режиму самопроголошеного президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка під час протестів.
У 2022 році підтримав агресію Росії проти України. Війну росіян проти України Басков назвав «спробою зберегти цілісність Росії». 7 березня 2022 року український суд дозволив затримати Баскова для обрання запобіжного заходу, прокуратура оголосила його в міжнародний розшук.
18 березня 2022 року Басков виступив у «Лужниках» на мітингу-концерті на честь річниці анексії Криму під назвою «Za мир без нацизму! Za Росію! Za Президента».
«Золотий грамофон» Редагувати
| Рік | Пісня |
|---|---|
| 2005 | Опусти меня (з Таїсією Повалій) |
| 2006 | Ты далеко (з Таїсією Повалій) |
| 2007 | Тебе одной |
| 2008 | Вхожу в любовь |
| 2010 | Права любовь |
| 2011 | Рядом с тобой |
| 2012 | Путешественник |
| 2013 | Ну кто тебе сказал |
| 2014 | Николай |
| 2015 | Ну кто тебе сказал (Юбилейный) |
| 2016 | Обниму тебя |
| 2017 | Ждать тебя |
«Пісня року» Редагувати
| Рік | Пісня |
|---|---|
| 2002 | Силы небесные, Шарманка |
| 2004 | Ах, эта ночь Отпусти меня (с Таисией Повалий) |
| 2005 | Моя любимая |
| 2006 | Ты далеко (с Таисией Повалий) |
| 2009 | Права Любовь (с Оксаной Федоровой) |
| 2010 | Все цветы |
| 2011 | Сохранив Любовь (с Валерией) |
| 2012 | Я найду, свою любовь (с Софией Ротару) |
| 2013 | Ну кто сказал тебе Николай (с Натали) |
| 2014 | Вишнёвая Любовь |
| 2015 | Любовь — не слова Ты моё счастье (с Софи) |
| 2016 | Я подарю тебе любовь Обниму тебя |
| 2017 | Ждать Тебя (с Алиной Август) |
Санкції Редагувати
19 жовтня 2022 року доданий до санкійного списку України.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 12 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 30 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2022.
- Басков Николай Викторович / Басков Микола Вікторович / Baskov Nikolaj Viktorovich «МИРОТВОРЕЦЬ».
- ↑ . depo.ua (рос.). 16 жовтня 2014. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
- Баскова не пустять в Україну, бо він називав революціонерів рижими? [ 2 січня 2015 у Wayback Machine.] Українська правда. 21.03.2005
- . ukr.segodnya.ua. 4.09.2015. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 28 квітня 2019.
- . w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 13 грудня 2019.
- . Телеграф (укр.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- . glavred.net (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- . gordonua.com. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
- БАСКОВ Микола Вікторович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 31 березня 2023.
Посилання Редагувати
- Официальный сайт [ 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Сайт поклонников Николая Баскова [ 9 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Николай Басков в Интернете [ 29 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Путеводитель по песням Николая Баскова [ 18 грудня 2010 у Wayback Machine.]