Бартоло ді Фреді (бл. 1330 — 26 січня 1410), деколи також іменується Бартоло Баттілоро (італ. Bartolo Battiloro), — італійський художник Сієнської школи, fl.1355-1410.
| Бартоло ді Фреді | |
|---|---|
| Bartolo di Fredi | |
|
| |
| Народження | бл. 1330 Італія |
| Смерть | 1410 |
| Сієна | |
| Національність | італієць |
| Діяльність | художник |
| Роки творчості | 1355–1410 |
| Вплив | Сімоне Мартіні, Дуччо |
| Вплив на | Андреа ді Бартоло |
| Твори | The Presentation at the Templed |
| | |
| Бартоло ді Фреді у Вікісховищі |
Життєпис та творчість ред.
Бартоло ді Фреді мав велику майстерню та був одним з найбільш впливових художників, які працювали в Сієні та навколишніх містах в другій половині 14-го сторіччя. Він мав декілька дітей (ймовірно дев'ять), які всі померли до нього, крім Андреа ді Бартоло.
До Гільдії художників Сієни він був включений 1355 року. З 1353 року він був компаньйоном Андреа Ванні (хоча не відомо чи був Ванні також художником, чи лише помічником) та допоміг розписати залу Ратуші в Сієні в 1361 році. З 1356 року він працював над Колегіальною церквою Сан-Джиміньяно, в 30 км від Сієни, де покрив всі сторони лівого нефа циклом фресок зі сценами зі Старого Заповіту; завершена робота була підписана та датована 1367 роком. В 1366 році Рада міста Джиміньяно замовила картину, що зображувала «Два монахи-августинці» для Палаццо Публіко в Сієні, для ознаменування вирішення тривалих суперечок між містом та цим орденом. На початку 1367 року він разом з Якопо ді Міно працював в Сієні над оздобленням кафедрального собору.
В 1372 році він зайняв посаду в уряді міста та був направлений привітати нового подесту при його наближенні до Сієни, а в 1381 році він сам став членом Ради.
В 1382 році він написав картину «Зняття з хреста», яка зараз перебуває в ризниці Сан-Франческо, Монтальчіно. В цій церкві також перебувають інші картини на дереві цього художника: «Хрещення Христа», фігури Святого Петра, Павла та Франциска та п'ять сцен з життя Св. Філіпа з Монтальчіно.
В 1389 році Бартоло з допомогою Лука ді Томе створив запрестольний образ для вівтаря виробників взуття в кафедральному соборі та з того року і до смерті малював запрестольні образи для собору та інших церков Сієни, які всі на сьогодні втрачені.
Його стиль вирізнявся відкиданням «закляклих» фігур, які асоціюються з П'єтро Лоренцетті, на користь більш декоративних потойбічних композицій у манері Сімоне Мартіні та Дуччо. Він поєднував дух фантазії з сюжетними деталями.
Роботи Бартоло ді Фреді сьогодні модна побачити в таких публічних колекціях як Лувр, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Національний музей Сербії, Музей мистецтва Метрополітен, Музей красного мистецтва в Шамбері, Музей дю Петіт-Пале (Авіньйон), Міський і єпархіальний музей релігійного мистецтва (Монтальчино), Музей витончених мистецтв (Бостон), Гонолульский музей мистецтв та Фралінський музей мистецтва, Вірджинія, США.
Галерея ред.
Примітки ред.
- ↑ RKDartists
- Fengler, Christie Knapp, 'Bartolo di Fredi's Old Testament Frescoes in S. Gimignano' [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] in The Art Bulletin Vol. 63, No. 3 (September 1981), pp. 374-384
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бартоло ді Фреді |
- Вебгалерея мистецтва [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Bryan, Michael (1886). У Robert Edmund Graves. . York St. #4, Covent Garden, London; Original from Fogg Library, Digitized May 18, 2007: George Bell and Sons. с. page 88. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 1 жовтня 2014.