Банду́рове — село в Україні, в Олександрівській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 381 осіб.
село Бандурове | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Кіровоградська область | ||
Район | Кропивницький район | ||
Громада | Олександрівська селищна громада | ||
Облікова картка | Облікова картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | до 1787 р. | ||
Населення | 381 | ||
Поштовий індекс | 27331 | ||
Телефонний код | +380 5242 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 219 м | ||
Місцева влада | |||
Карта | |||
Бандурове | |||
Бандурове | |||
Мапа | |||
Бандурове у Вікісховищі |
Історія
Сусідні населені пункти:
Виникло село в другій половині XVIII століття на височині, звідки беруть початок джерела, перетворюючись у струмок, що стікає в Сухий Ташлик. Саме о цій порі одночасно з Тимошівською зведена в селі перша дерев'яна церква. До 1787 року село належало князям Любомирським, а з 1787 року — князю Григорію Потьомкіну, який подарував село племінниці (1750—1825), жінці генерал-майора Льва Давидова. Володар села Бандурове генерал-майор Лев Давидов продав село Михайлу Кольнарському. Після смерті останнього половиною села володіла дружина Кольнарська, а другою половиною — його сестра генеральша Беренс. У 1808 році в селі налічувалось 44 двори, у яких проживало 363 жителі.
У 1850 році Сігізмунд Карлович Росцишевський купив у вдови і генеральші Беренс обидві половини села і став його повноправним володарем. Після смерті Росцишевського спадкоємцем села став син Адам Сігізмундович Росцишевський, у якого спочатку був орендатором села нащадок декабристів Давидових Юрій Львович Давидов — племінник П. І. Чайковського, а потім і останнім володарем села.
У 1882 році народився в с. Тимошівка, що за 6 кілометрів від села Бандурове, Кам'янського району Черкаської області, жив і працював по 1917 рік видатний польський композитор, класик польської музики, ректор Варшавської консерваторії Кароль Шимановський, у біографії якого зайняло місце і Бандурове. Кароль Шимановський підтримував дружні зв'язки з Юрієм Давидовим, який проживав у селі Бандуровому. Саме сюди, у Бандурове, він і приїздив, ходив по хатах, збирав пісні, обробляв їх і використовував для своїх творів. На слова Дмитра Давидова, власника сусіднього з Кам'янкою села Вербівка, К. Шимановський написав три пісні: «Схід сонця», «Небо без зірок», «Осіннє сонце».
Бандурівська кам'яна церква поставлена в другій половині XIX століття Хомою Макаровичем Бондаревим, купцем другої гільдії, першим цукрозаводчиком в районі, володарем хутора Ставидлянська Лука. Біля церкви на надмогильній плиті зроблено напис: «Фома Макарьевич Бондарев умер 13 августа 1886 года. Создателю храма божьего благодарные прихожане.» Коли він помер в селі Розумівці, то його тіло з церковним обрядом перенесли пішки із Розумівки до Бандурівської церкви, де його і поховали. Перша святкова відправа в церкві відбулася на свято Успенія 25 серпня 1895 року, а тому церква дістала назву Успенської. При церкві до 1912 року існувала двокласна церковно-приходська школа, якою завідував Андрій Михайлович Колтуновський, а з січня цього року — 3-класна земська школа.
З іменем Бондарева, очевидно, пов'язана назва села — спочатку Бондарево, а згодом трансформувалось у Бандурове, оскільки село спочатку називалось Перегонівкою. Цю назву стверджують карти періоду Німецько-радянської війни. Назва села, можливо походила від слова бондар, оскільки в селі проживали класні майстри — бондарі, які виготовляли діжки, відра, цебри.
У 1900 році в селі налічувалося 192 двори, у яких проживало 886 чоловік. Головним заняттям було хліборобство. В селі налічувалось 1435 десятин землі, з них 1002 належали поміщику, церкві — 36 і селянам — 397 десятин. Орендатор поміщицької землі Юрій Львович Давидов вів господарство за п'ятипільною системою, а селяни — за трипільною. В селі було 8 вітряних млинів, що належали селянам, хлібний магазин, пожежний селянський обоз, 2 кузні. Медичну допомогу населенню подавала акушерка Делево-Делеско Надія Олексіївна, продавцем працював Юхим Зборчий. Діяли кредитне та споживче товариство. Сільськогосподарські машини належали Георгію Львовичу Давидову.
У лютому 1918 році в селі встановлено радянську окупацію. У роки радянщини декілька разів змінювалась влада. Село займали австро-німецькі війська, денікінці та місцеві повстанці. Навколишні ліси кишіли різними загонами.
При переході Першої кінної армії із Дону на Захід в район Телепино в травні 1920 року кавалерія С. М. Будьонного допомогла радянській владі знищити всі існуючі загони, а в жовтні при переході із Заходу в Крим виконала ту ж саму місію.
Перший колгосп, заснований в 1930 році, носив назву «Червона нива», а згодом — колгосп імені Чапаєва. Першим головою колгоспу був Ананій Петрович Одуд, а організаторами артілі «Червона нива» — Христенко Ераст Савович, Кучер Степан Васильович, Одуд Пилип Якович, Одуд Явтух Якович. Механіком у селі був Хлівний Купріян Романович, а машиністами брати Феодосій Корнійович Юрченки.
Першим комсомольцем 20 років був Григорій Трохимович Юрченко, доцент Київського політехнічного інституту.
До 1932 року колгосп обслуговувала Кам'янська МТС, а потім аж до 1958 року — Красносілківська. До травня 1935 року село належало до Кам'янського району Київської області, далі до Олександрівського району цієї ж області. З 1939 року село перейшло до Кіровоградської області.
Буяло літо грізного 1941 року. Дозрівали хліба на полях. Та не розпочинались жнива. Німецькі війська рвались до Дніпра. Перша танкова армія фельдмаршала Є. Клейста своєю сталевою армадою прямувала із Красносілки на Бандурове, яке 5 серпня 1941 року було окуповане німецько-нацистськими військами.
Партизанський загін імені Ворошилова сформовано 3 серпня 1941 року з винищувального батальйону, командиром якого став Андрій Степанович Куценко /Дуб/, комісаром — Гнат Степанович Беркін. Загін діяв до 15 грудня 1943 року на території Кам'янського, Олександрівського, Смілянського, Чигиринського та Злотопільського районів. До нього входило 12 підпільно-диверсійних груп, які проводили агітроботу, диверсійні саботажі, передавали розвідувальні дані про ворога, вели рейкову війну на залізницях, знищували ворожу силу і техніку. Загін поповнювали місцеві жителі. В перший день свого заснування партизани загону зірвали Кам'янський нафтосклад, знищили спирт :) на Косарському спиртзаводі, вели тригодинний бій з ворожими частинами біля села Мельники Чигиринського району. Партизанський загін під командуванням А. С. Куценка 19 листопада визволив села Юрчиха і Голикове від ворога.
15 грудня 1943 року загін влився в склад , якою командував полковник Олександр Іванович Горбачов. 69 стрілецька дивізія під командуванням полковника із 4 гвардійської армії II Українського фронту остаточно звільнила село від німецьких загарбників 7 січня 1944 року.
В повоєнні роки над старою дорогою Єлисаветград-Кам'янка, що існувала до 1954 року, поставлено вітряк Д-15. У 1970 році збудовано новий Фельдшерсько-акушерський пункт. До 1962 року існував колгосп імені Чапаєва, а з 1962 року колгосп став бригадою Красносілківський радгоспу «Шляхом Леніна».
Символіка
Символікою села Бандурове є герб і прапор. Символіка затверджена рішенням другої сесії Красносілківської сільської ради сьомого скликання № 220 від 14 серпня 2018 року.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 406 осіб, з яких 157 чоловіків та 249 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 377 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,38 % |
російська | 1,84 % |
молдовська | 0,79 % |
Транспорт
Бандурове має автобусне сполучення з центром територіальної громади Олександрівка. Через село проходить обласна автомобільна дорога Красносілка-Бандурове-Кам'янка (межа Черкаської області). А від межі села (а одночасно і областей) проходить Черкаська обласна автомобільна дорога загального користування місцевого значення Тимошівка − Бандурове.
- Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні
- Церква
- Церква. Вигляд взимку
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- [1] [ 24 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Бандурове [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bandurove Bandu rove selo v Ukrayini v Oleksandrivskij selishnij gromadi Kropivnickogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Naselennya stanovit 381 osib selo BanduroveGerbKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastRajon Kropivnickij rajonGromada Oleksandrivska selishna gromadaOblikova kartka Oblikova kartka Osnovni daniZasnovane do 1787 r Naselennya 381Poshtovij indeks 27331Telefonnij kod 380 5242Geografichni daniGeografichni koordinati 48 54 57 pn sh 32 02 45 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 219 mMisceva vladaKartaBanduroveBanduroveMapa Bandurove u VikishovishiIstoriyaSusidni naseleni punkti Balandine 6 km Timoshivka 6 5 km Krasnosilka 5 km Pn Golikove 5 km Zh Bandurove ShPdKrimki 7 km Vlasnicya sela naprikinci XVIII st Viniklo selo v drugij polovini XVIII stolittya na visochini zvidki berut pochatok dzherela peretvoryuyuchis u strumok sho stikaye v Suhij Tashlik Same o cij pori odnochasno z Timoshivskoyu zvedena v seli persha derev yana cerkva Do 1787 roku selo nalezhalo knyazyam Lyubomirskim a z 1787 roku knyazyu Grigoriyu Potomkinu yakij podaruvav selo pleminnici 1750 1825 zhinci general majora Lva Davidova Volodar sela Bandurove general major Lev Davidov prodav selo Mihajlu Kolnarskomu Pislya smerti ostannogo polovinoyu sela volodila druzhina Kolnarska a drugoyu polovinoyu jogo sestra generalsha Berens U 1808 roci v seli nalichuvalos 44 dvori u yakih prozhivalo 363 zhiteli U 1850 roci Sigizmund Karlovich Roscishevskij kupiv u vdovi i generalshi Berens obidvi polovini sela i stav jogo povnopravnim volodarem Pislya smerti Roscishevskogo spadkoyemcem sela stav sin Adam Sigizmundovich Roscishevskij u yakogo spochatku buv orendatorom sela nashadok dekabristiv Davidovih Yurij Lvovich Davidov pleminnik P I Chajkovskogo a potim i ostannim volodarem sela Ostannij vlasnik sela Yurij Davidov U 1882 roci narodivsya v s Timoshivka sho za 6 kilometriv vid sela Bandurove Kam yanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti zhiv i pracyuvav po 1917 rik vidatnij polskij kompozitor klasik polskoyi muziki rektor Varshavskoyi konservatoriyi Karol Shimanovskij u biografiyi yakogo zajnyalo misce i Bandurove Karol Shimanovskij pidtrimuvav druzhni zv yazki z Yuriyem Davidovim yakij prozhivav u seli Bandurovomu Same syudi u Bandurove vin i priyizdiv hodiv po hatah zbirav pisni obroblyav yih i vikoristovuvav dlya svoyih tvoriv Na slova Dmitra Davidova vlasnika susidnogo z Kam yankoyu sela Verbivka K Shimanovskij napisav tri pisni Shid soncya Nebo bez zirok Osinnye sonce Uspenska cerkva druga polovina XIX stolittya Bandurivska kam yana cerkva postavlena v drugij polovini XIX stolittya Homoyu Makarovichem Bondarevim kupcem drugoyi gildiyi pershim cukrozavodchikom v rajoni volodarem hutora Stavidlyanska Luka Bilya cerkvi na nadmogilnij pliti zrobleno napis Foma Makarevich Bondarev umer 13 avgusta 1886 goda Sozdatelyu hrama bozhego blagodarnye prihozhane Koli vin pomer v seli Rozumivci to jogo tilo z cerkovnim obryadom perenesli pishki iz Rozumivki do Bandurivskoyi cerkvi de jogo i pohovali Persha svyatkova vidprava v cerkvi vidbulasya na svyato Uspeniya 25 serpnya 1895 roku a tomu cerkva distala nazvu Uspenskoyi Pri cerkvi do 1912 roku isnuvala dvoklasna cerkovno prihodska shkola yakoyu zaviduvav Andrij Mihajlovich Koltunovskij a z sichnya cogo roku 3 klasna zemska shkola Z imenem Bondareva ochevidno pov yazana nazva sela spochatku Bondarevo a zgodom transformuvalos u Bandurove oskilki selo spochatku nazivalos Peregonivkoyu Cyu nazvu stverdzhuyut karti periodu Nimecko radyanskoyi vijni Nazva sela mozhlivo pohodila vid slova bondar oskilki v seli prozhivali klasni majstri bondari yaki vigotovlyali dizhki vidra cebri U 1900 roci v seli nalichuvalosya 192 dvori u yakih prozhivalo 886 cholovik Golovnim zanyattyam bulo hliborobstvo V seli nalichuvalos 1435 desyatin zemli z nih 1002 nalezhali pomishiku cerkvi 36 i selyanam 397 desyatin Orendator pomishickoyi zemli Yurij Lvovich Davidov viv gospodarstvo za p yatipilnoyu sistemoyu a selyani za tripilnoyu V seli bulo 8 vitryanih mliniv sho nalezhali selyanam hlibnij magazin pozhezhnij selyanskij oboz 2 kuzni Medichnu dopomogu naselennyu podavala akusherka Delevo Delesko Nadiya Oleksiyivna prodavcem pracyuvav Yuhim Zborchij Diyali kreditne ta spozhivche tovaristvo Silskogospodarski mashini nalezhali Georgiyu Lvovichu Davidovu U lyutomu 1918 roci v seli vstanovleno radyansku okupaciyu U roki radyanshini dekilka raziv zminyuvalas vlada Selo zajmali avstro nimecki vijska denikinci ta miscevi povstanci Navkolishni lisi kishili riznimi zagonami Pri perehodi Pershoyi kinnoyi armiyi iz Donu na Zahid v rajon Telepino v travni 1920 roku kavaleriya S M Budonnogo dopomogla radyanskij vladi znishiti vsi isnuyuchi zagoni a v zhovtni pri perehodi iz Zahodu v Krim vikonala tu zh samu misiyu Pershij kolgosp zasnovanij v 1930 roci nosiv nazvu Chervona niva a zgodom kolgosp imeni Chapayeva Pershim golovoyu kolgospu buv Ananij Petrovich Odud a organizatorami artili Chervona niva Hristenko Erast Savovich Kucher Stepan Vasilovich Odud Pilip Yakovich Odud Yavtuh Yakovich Mehanikom u seli buv Hlivnij Kupriyan Romanovich a mashinistami brati Feodosij Kornijovich Yurchenki Pershim komsomolcem 20 rokiv buv Grigorij Trohimovich Yurchenko docent Kiyivskogo politehnichnogo institutu Do 1932 roku kolgosp obslugovuvala Kam yanska MTS a potim azh do 1958 roku Krasnosilkivska Do travnya 1935 roku selo nalezhalo do Kam yanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti dali do Oleksandrivskogo rajonu ciyeyi zh oblasti Z 1939 roku selo perejshlo do Kirovogradskoyi oblasti Buyalo lito griznogo 1941 roku Dozrivali hliba na polyah Ta ne rozpochinalis zhniva Nimecki vijska rvalis do Dnipra Persha tankova armiya feldmarshala Ye Klejsta svoyeyu stalevoyu armadoyu pryamuvala iz Krasnosilki na Bandurove yake 5 serpnya 1941 roku bulo okupovane nimecko nacistskimi vijskami Partizanskij zagin imeni Voroshilova sformovano 3 serpnya 1941 roku z vinishuvalnogo bataljonu komandirom yakogo stav Andrij Stepanovich Kucenko Dub komisarom Gnat Stepanovich Berkin Zagin diyav do 15 grudnya 1943 roku na teritoriyi Kam yanskogo Oleksandrivskogo Smilyanskogo Chigirinskogo ta Zlotopilskogo rajoniv Do nogo vhodilo 12 pidpilno diversijnih grup yaki provodili agitrobotu diversijni sabotazhi peredavali rozviduvalni dani pro voroga veli rejkovu vijnu na zaliznicyah znishuvali vorozhu silu i tehniku Zagin popovnyuvali miscevi zhiteli V pershij den svogo zasnuvannya partizani zagonu zirvali Kam yanskij naftosklad znishili spirt na Kosarskomu spirtzavodi veli trigodinnij bij z vorozhimi chastinami bilya sela Melniki Chigirinskogo rajonu Partizanskij zagin pid komanduvannyam A S Kucenka 19 listopada vizvoliv sela Yurchiha i Golikove vid voroga 15 grudnya 1943 roku zagin vlivsya v sklad yakoyu komanduvav polkovnik Oleksandr Ivanovich Gorbachov 69 strilecka diviziya pid komanduvannyam polkovnika iz 4 gvardijskoyi armiyi II Ukrayinskogo frontu ostatochno zvilnila selo vid nimeckih zagarbnikiv 7 sichnya 1944 roku V povoyenni roki nad staroyu dorogoyu Yelisavetgrad Kam yanka sho isnuvala do 1954 roku postavleno vitryak D 15 U 1970 roci zbudovano novij Feldshersko akusherskij punkt Do 1962 roku isnuvav kolgosp imeni Chapayeva a z 1962 roku kolgosp stav brigadoyu Krasnosilkivskij radgospu Shlyahom Lenina SimvolikaSimvolikoyu sela Bandurove ye gerb i prapor Simvolika zatverdzhena rishennyam drugoyi sesiyi Krasnosilkivskoyi silskoyi radi somogo sklikannya 220 vid 14 serpnya 2018 roku NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 406 osib z yakih 157 cholovikiv ta 249 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 377 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 38 rosijska 1 84 moldovska 0 79 TransportBandurove maye avtobusne spoluchennya z centrom teritorialnoyi gromadi Oleksandrivka Cherez selo prohodit oblasna avtomobilna doroga Krasnosilka Bandurove Kam yanka mezha Cherkaskoyi oblasti A vid mezhi sela a odnochasno i oblastej prohodit Cherkaska oblasna avtomobilna doroga zagalnogo koristuvannya miscevogo znachennya Timoshivka Bandurove Pam yatnik zagiblim u Drugij svitovij vijni Cerkva Cerkva Viglyad vzimkuDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Posilannya 1 24 kvitnya 2012 u Wayback Machine Pogoda v seli Bandurove 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi