Любомирські гербу Шранява (пол. Lubomirscy, Lubomirski) — польсько шляхетський, а згодом магнатський рід.
Історія
Любомирські стали відомими у політичних колах Речі Посполитої наприкінці XV — на початку XVI століття, коли Фелікс Любомирський заснував так зване княже відгалуження роду. Його онук Себастьян Любомирський першим серед Любомирських став сенатором, потім породичався з Конецпольськими, 1592 року отримав титул князя Священної Римської імперії на Вісьничі — давньому дідицтві Кмітів.
У середині XVII століття Любомирські починають претендувати на серйозний вплив у Речі Посполитій. Єжи-Себастьян Любомирський організував 1665 року відомий дворянський збройний виступ (рокош Любомирського) проти короля. Його сини започаткували чотири лінії роду Любомирських: Станіслав Іраклій Любомирський — ланьцутську, Єжи Домінік Любомирський — яновецьку, Ієронім Августин Любомирський — ряшівську й Александер Міхал Любомирський — переворську.
Представник ряшівської лінії — Ієронім (Геронім) Августин Любомирський (бл. 1648—1706), діяльність якого була безпосередньо пов'язана з Брацлавщиною та Поділлям, невдовзі отримав титул великого гетьмана коронного. 1671 року він провів на цих теренах військову кампанію проти армії гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, взяв приступом Вінницю, Кальник і Могилів. Тоді ж його вибрали на лицарському колі під Брацлавом військовим представником на сейм. Рік по тому цей князь виступив проти турецьких військ султана Магомета IV, що вторглися до Поділля. Під час Північної війни 1700-21 років проводив ворожу політику щодо короля Августа ІІ Фридерика, пізніше перейшов на бік шведів.
Любомирські, вирішивши прибрати до рук величезні володіння, що залишились після Конецпольських і перейшли до його родичів — Александра і Франциска Валевських, не зупинилися перед справжнісінькою аферою. Суть її полягала в тому, що Любомирські знайшли тезку Валевських — незаможного міщанина Александра Валевського, який і придбав для перших такі бажані їм землі.
Володіючи землями на території України, Любомирські активно родичалися з місцевою руською (українською) шляхтою, наприклад Станіслав Любомирський уклав шлюб з Софією Острозькою, Станіслав Любомирський з Людвікою з українського роду Потіїв.
Представники ланьцутської лінії роду Любомирських, особливо Антоній і Станіслав, активно скуповували землі у Придністров'ї. Члени роду ввійшли до історії Поділля та Брацлавщини XVIII століття під назвою «володарі узбережжя Дністра». Станіслав Любомирський (1704—1793) жив в епоху занепаду Речі Посполитої, і методи його діяльності цілком відповідали тому періоду. В 1764 році Станіслав Любомирський став брацлавським воєводою.
Великі володіння на Поділлі мав Єжи Марцін Любомирський з яновецької лінії роду. Йому належало Барське староство — одне з тих прикордонних староств, які завжди були привабливими для степових кочівників. І хоча Єжи Марцін Любомирський жив у XVIII столітті, воювати на степовому порубіжжі йому не довелося, він залишив слід в історії як справжній авантюрник.
На відміну від багатьох магнатських фамілій, рід Любомирських не згас. Навпаки, в пізніші часи, у XIX столітті, з нього вийшло чимало вчених, громадських діячів та музикантів. Серед них — композитори Казімєж Любомирський і Владислав Любомирський, археолог Генрик, історик , поет і філантроп .
Представники роду
- Фелікс Любомирський (бл. 1480—1533) — засновник «княжого» відгалуження роду Любомирських.
- Себастьян Любомирський (?—1558) — підстолій великий коронний (1550—1558), стольник надвірний коронний (1551), староста городовий сяноцький (1553—1558), стольник краківський (1557—1558).
- Станіслав Любомирський (бл. 1513—1577) — дідич Славковіце та Ґраюва.
- Себастьян Любомирський (бл. 1546—1613) — сенатор, жупник краківський (1581—1592), бургграф краківський (1584), каштелян малогощський (1591), бецький (1598) і войницький (1603), староста сандомирський, сандецький і спишський. Граф Священної Римської імперії (1595).
- Станіслав Любомирський (1583—1649) — сенатор, крайчий великий коронний (1618), підчаший великий коронний (1619), воєвода руський, краківський. Староста краківський, сандомирський, спишський, сандецький, кшепіцький і заторський, неполоміцький. Отримав титул князя «Священної Римської імперії» (1647).
- Александер Міхал Любомирський (1614—1677) — конюший великий коронний (1645—1668), краківський воєвода (1668—1677), староста сандомирський, бидгощський, плоскирівський, любачівський.
- Юзеф Кароль Любомирський (1638—1702) — конюший великий коронний (1683—1692), маршалок надвірний коронний (1692—1702), маршалок великий коронний (1702), староста сандомирський і заторський.
- Александер Домінік Любомирський (1693—1720) — острозький ординат, староста Сандомиру, Затору, Риків.
- Маріанна Любомирська (1693—1729) — дружина Павла Карла Санґушка.
- Юзеф Кароль Любомирський (1638—1702) — конюший великий коронний (1683—1692), маршалок надвірний коронний (1692—1702), маршалок великий коронний (1702), староста сандомирський і заторський.
- Костянтин Яцек Любомирський (1620—1663) — крайчий великий коронний (1658), підчаший великий коронний (1658—1663), староста сандецький і білоцерківський.
- Станіслав Єжи Себастьян Любомирський (1616—1667) — сенатор, великий маршалок коронний, польний гетьман коронний.
- Францішек Себастьян Любомирський (бл. 1667—1699) — ротмістр панцерний (1683), староста ольштинський.
- Ланьцутська гілка роду
- Станіслав Іраклій Любомирський (1642—1702) — державний та військовий діяч, поет, драматург. Підстолій великий коронний (1669), маршалок надвірний коронний (1673—1676), великий маршалок коронний (1676—1702), староста спишський, князь Священної Римської імперії.
- Ельжбета Гелена Сенявська (1669—1729) — дружина Адама Миколая Сенявського, політична діячка.
- Юзеф Любомирський (1676-1732) — староста цешковський (з 1720 р.), чернігівський воєвода (1726—1732), сенатор.
- [pl] (1718—1782) — стражник великий коронний (1748—1752), воєвода любельський (1752—1778) і краківський (1778—1779), каштелян краківський (1779—1782), староста медицький, ясельський і опатівський.
- Станіслав Любомирський (1722-1783) — стражник великий коронний (1752—1766), великий маршалок коронний (1766—1783), староста ланьцутський, віслицький и пшеворський.
- Олександра Потоцька (1760—1836) — дружина Станіслава Костки Потоцького, колекціонерка творів мистецтва.
- Теодор Юзеф Любомирський (1683—1745) — воєвода краківський (1732—1745), староста спишський (1700—1734). Фельдмаршал Австрії та кавалер Ордену Золотого руна.
- Каспер Любомирський (бл. 1724—1780) — генерал-лейтенант військ російських, староста хмільницький.
- [pl] (1685—1721) — генерал коронних військ.
- Переворська гілка роду
- Александер Міхал Любомирський (бл. 1642–1675) — староста переяславський і сандецький, маршалок Коронного трибуналу (1661).
- Єжи Александер Любомирський (бл. 1669–1735) — обозний великий коронний (1703—1729), воєвода сандомирський (1729—1735), староста сандецький.
- Станіслав Любомирський (1704—1793) — староста сандецький (1735), підстолій великий коронний (1738), воєвода брацлавський (1764—1772) і київський (1772—1785).
- Францішек Ксаверій Любомирський (1747–1819) — староста ситихівський (з 1772 р.), генерал російської армії.
- [pl] (1789–1834) — польський поміщик, дідич Дубровного.
- [pl] (1824–1882) — польський натураліст, філантроп, конхіолог.
- [pl] (1825–1911) — польський політичний і економічний діяч, колекціонер творів мистецтва та бібліофіл.
- [pl] (1826–1908) — громадський активіст, історик, енциклопедист, член сільськогосподарського товариства у Королівстві Польському 1858 року.
- Здіслав Любомирський (1865—1943) — польський юрист, політичний і суспільний діяч, 25-й президент Варшави (1916—1917), член Ради Регентства Королівства Польща.
- [pl] (1802–1893) — польський фінансист і філантроп.
- [pl] (1789–1834) — польський поміщик, дідич Дубровного.
- Юзеф Любомирський (1751—1817) — генерал-лейтенант коронної армії, каштелян київський (1790—1795), воєвода чернігівський, староста романівський (з 1774 р.), учасник Тарговицької конфедерації.
- Генрик Людвік Любомирський (1777—1850) — політичний діяч, літературний куратор, покровитель мистецтв, засновник Музею Князів Любомирських у Львові, 1-й ординат Пшеворський (1825—1850).
- [pl] (1817—1872) — польський політичний діяч, літературний куратор, II ординат Пшеворський (1850—1872), член спадкової палати лордів, член Галицького сейму, куратор Оссолінеуму.
- [pl] (1862—1953) — польський посол Сейму, літературний куратор, суспільний, економічний і соціальний діяч. Третій і останній ординат переворський (1872—1944).
- [pl] (1869—1930) — польський дипломат і спортивний діяч, перший посол Польської Республіки у Вашингтоні (1919—1922), президент Польського олімпійського комітету (1921—1929), член МОК (з 1923 р.).
- [pl] (1817—1872) — польський політичний діяч, літературний куратор, II ординат Пшеворський (1850—1872), член спадкової палати лордів, член Галицького сейму, куратор Оссолінеуму.
- [pl] (1779—1848) — генерал коронного війська, віце-губернатор Волині (1816), камергер російського імператора, член масонської ложі Букль-дю-Норд (1818).
- Казімєж Анастасій Кароль Любомирський (1813—1871) — польський композитор, освітній діяч, меценат.
- [pl] (1783—1876) — художниця, авторка переважно портретів і портретних мініатюр.
- Генрик Людвік Любомирський (1777—1850) — політичний діяч, літературний куратор, покровитель мистецтв, засновник Музею Князів Любомирських у Львові, 1-й ординат Пшеворський (1825—1850).
- Міхал Любомирський (1752—1825) — генерал-лейтенант коронної армії.
- [pl] (1785—1870) — таємний радник, сенатор каштелян Королівства Польського (1825-1831), депутат Сейму (1830-1831).
- Марцелій Любомирський (1810—1865) — польський емігрантський політик, масон, член Комітету польського в Парижі під час Січневого повстання 1863 року.
- [pl] (1796—1823) — польський поет, дипломат, письменник, перекладач та історик.
- [pl] (1785—1870) — таємний радник, сенатор каштелян Королівства Польського (1825-1831), депутат Сейму (1830-1831).
- Францішек Ксаверій Любомирський (1747–1819) — староста ситихівський (з 1772 р.), генерал російської армії.
- [pl] (1704—1755) — підстолій литовський (1744—1755), маршалок Коронного трибуналу (1741), генерал-лейтенант коронного війська (1752), староста ягорлицький, переяславський і сандецький.
- Станіслав Любомирський (1704—1793) — староста сандецький (1735), підстолій великий коронний (1738), воєвода брацлавський (1764—1772) і київський (1772—1785).
- Єжи Александер Любомирський (бл. 1669–1735) — обозний великий коронний (1703—1729), воєвода сандомирський (1729—1735), староста сандецький.
- Ряшівська гілка роду
- Ієронім Августин Любомирський (бл. 1647—1706) — хорунжий великий коронний (1676—1683), маршалок надвірний коронний (1683—1692), підскарбій великий коронний (1692—1702), гетьман польний коронний (1702), гетьман великий коронний (1702—1706), воєвода краківський (1702—1703), каштелян краківський (1702—1706).
- Александер Якуб Любомирський (1695—1772) — кухмістр великий коронний (1721—1728), мечник великий коронний (1728—1748), генерал коронної артилерії (1729), генерал саксонської армії (1746—1752), староста пиздринський, ратненський, богуславський, гневський і солецький.
- [pl] (1691—1753) — писар польний коронний (1726—1732), полковник коронної гвардії (1744), хорунжий великий коронний (1746—1753), генерал коронної та саксонської армії. Претендент на трансильванський і польський престоли після смерті Августа II Сильного.
- Теодор Ієронім Любомирський (1720—1761) — полковник коронної гвардії (1749), генерал-лейтенант (1753), чашник великий коронний (1759—1761), староста богуславський.
- [pl] (1752—1812) — камергер австрійського імператора, підкоморій великий коронний у Королівстві Галіції та Лодомерії.
- Яновецька лінія роду
- Єжи Домінік Любомирський (бл. 1655—1727) — підстолій великий коронний (з 1695 р.), підкоморій надвірний коронний (з 1702 р.), генерал-лейтенант коронної піхоти, воєвода краківський (1726—1727), староста казімежський, ольштинський, рикський, братковський, ушицький, ліпненський, барський.
- Антоній Бенедикт Любомирський (1718—1761) — мечник великий коронний (1754—1761), генерал-майор, генерал-лейтенант (1753) коронних військ, староста казімежський.
- Єжи Марцін Любомирський (1738—1811) — генерал військ коронних, власник значних маєтків на Поділлі, барський конфедерат, авантюрист.
- [pl] (1739—1780) — дружина Юзефа Любомирського, Александра Міхала Сапєги, коханка короля Станіслава-Августа Понятовського, від якого мала сина та дочку.
- Францішек Фердинанд Любомирський (бл. 1712—1774) — мечник великий коронний (1761—1771), хорунжий великий коронний (1773—1774), староста бецький.
- Антоній Бенедикт Любомирський (1718—1761) — мечник великий коронний (1754—1761), генерал-майор, генерал-лейтенант (1753) коронних військ, староста казімежський.
- Александер Міхал Любомирський (1614—1677) — конюший великий коронний (1645—1668), краківський воєвода (1668—1677), староста сандомирський, бидгощський, плоскирівський, любачівський.
- Станіслав Любомирський (1583—1649) — сенатор, крайчий великий коронний (1618), підчаший великий коронний (1619), воєвода руський, краківський. Староста краківський, сандомирський, спишський, сандецький, кшепіцький і заторський, неполоміцький. Отримав титул князя «Священної Римської імперії» (1647).
- Себастьян Любомирський (бл. 1546—1613) — сенатор, жупник краківський (1581—1592), бургграф краківський (1584), каштелян малогощський (1591), бецький (1598) і войницький (1603), староста сандомирський, сандецький і спишський. Граф Священної Римської імперії (1595).
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 16 жовтня 2014.
- Князі Любомирські – нащадки Василя-Костянтина Острозького. Острозький замок (укр.). 9 липня 2016. Процитовано 17 лютого 2023.
Джерела
- Войтович Л. В. Любомирські (Lubomirscy) [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 384—385. — .
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1912. — Cz. 1. — T. 15. — S. 56—78. (пол.)
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 937 s. — S. 166—179. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 1—69. (пол.)
Посилання
- Довідник з історії України [ 10 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Любомирські [ 5 березня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubomirski gerbu Shranyava pol Lubomirscy Lubomirski polsko shlyahetskij a zgodom magnatskij rid Rodinnij gerb LyubomirskihIstoriyaSebastyan Lyubomirskij bl 1546 1613 Lyubomirski stali vidomimi u politichnih kolah Rechi Pospolitoyi naprikinci XV na pochatku XVI stolittya koli Feliks Lyubomirskij zasnuvav tak zvane knyazhe vidgaluzhennya rodu Jogo onuk Sebastyan Lyubomirskij pershim sered Lyubomirskih stav senatorom potim porodichavsya z Konecpolskimi 1592 roku otrimav titul knyazya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi na Visnichi davnomu didictvi Kmitiv U seredini XVII stolittya Lyubomirski pochinayut pretenduvati na serjoznij vpliv u Rechi Pospolitij Yezhi Sebastyan Lyubomirskij organizuvav 1665 roku vidomij dvoryanskij zbrojnij vistup rokosh Lyubomirskogo proti korolya Jogo sini zapochatkuvali chotiri liniyi rodu Lyubomirskih Stanislav Iraklij Lyubomirskij lancutsku Yezhi Dominik Lyubomirskij yanovecku Iyeronim Avgustin Lyubomirskij ryashivsku j Aleksander Mihal Lyubomirskij perevorsku Predstavnik ryashivskoyi liniyi Iyeronim Geronim Avgustin Lyubomirskij bl 1648 1706 diyalnist yakogo bula bezposeredno pov yazana z Braclavshinoyu ta Podillyam nevdovzi otrimav titul velikogo getmana koronnogo 1671 roku vin proviv na cih terenah vijskovu kampaniyu proti armiyi getmana Pravoberezhnoyi Ukrayini Petra Doroshenka vzyav pristupom Vinnicyu Kalnik i Mogiliv Todi zh jogo vibrali na licarskomu koli pid Braclavom vijskovim predstavnikom na sejm Rik po tomu cej knyaz vistupiv proti tureckih vijsk sultana Magometa IV sho vtorglisya do Podillya Pid chas Pivnichnoyi vijni 1700 21 rokiv provodiv vorozhu politiku shodo korolya Avgusta II Friderika piznishe perejshov na bik shvediv Lyubomirski virishivshi pribrati do ruk velichezni volodinnya sho zalishilis pislya Konecpolskih i perejshli do jogo rodichiv Aleksandra i Franciska Valevskih ne zupinilisya pered spravzhnisinkoyu aferoyu Sut yiyi polyagala v tomu sho Lyubomirski znajshli tezku Valevskih nezamozhnogo mishanina Aleksandra Valevskogo yakij i pridbav dlya pershih taki bazhani yim zemli Volodiyuchi zemlyami na teritoriyi Ukrayini Lyubomirski aktivno rodichalisya z miscevoyu ruskoyu ukrayinskoyu shlyahtoyu napriklad Stanislav Lyubomirskij uklav shlyub z Sofiyeyu Ostrozkoyu Stanislav Lyubomirskij z Lyudvikoyu z ukrayinskogo rodu Potiyiv Predstavniki lancutskoyi liniyi rodu Lyubomirskih osoblivo Antonij i Stanislav aktivno skupovuvali zemli u Pridnistrov yi Chleni rodu vvijshli do istoriyi Podillya ta Braclavshini XVIII stolittya pid nazvoyu volodari uzberezhzhya Dnistra Stanislav Lyubomirskij 1704 1793 zhiv v epohu zanepadu Rechi Pospolitoyi i metodi jogo diyalnosti cilkom vidpovidali tomu periodu V 1764 roci Stanislav Lyubomirskij stav braclavskim voyevodoyu Veliki volodinnya na Podilli mav Yezhi Marcin Lyubomirskij z yanoveckoyi liniyi rodu Jomu nalezhalo Barske starostvo odne z tih prikordonnih starostv yaki zavzhdi buli privablivimi dlya stepovih kochivnikiv I hocha Yezhi Marcin Lyubomirskij zhiv u XVIII stolitti voyuvati na stepovomu porubizhzhi jomu ne dovelosya vin zalishiv slid v istoriyi yak spravzhnij avantyurnik Na vidminu vid bagatoh magnatskih familij rid Lyubomirskih ne zgas Navpaki v piznishi chasi u XIX stolitti z nogo vijshlo chimalo vchenih gromadskih diyachiv ta muzikantiv Sered nih kompozitori Kazimyezh Lyubomirskij i Vladislav Lyubomirskij arheolog Genrik istorik poet i filantrop Predstavniki roduFeliks Lyubomirskij bl 1480 1533 zasnovnik knyazhogo vidgaluzhennya rodu Lyubomirskih Stanislav Yezhi Sebastyan LyubomirskijSebastyan Lyubomirskij 1558 pidstolij velikij koronnij 1550 1558 stolnik nadvirnij koronnij 1551 starosta gorodovij syanockij 1553 1558 stolnik krakivskij 1557 1558 Stanislav Lyubomirskij bl 1513 1577 didich Slavkovice ta Grayuva Sebastyan Lyubomirskij bl 1546 1613 senator zhupnik krakivskij 1581 1592 burggraf krakivskij 1584 kashtelyan malogoshskij 1591 beckij 1598 i vojnickij 1603 starosta sandomirskij sandeckij i spishskij Graf Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1595 Stanislav Lyubomirskij 1583 1649 senator krajchij velikij koronnij 1618 pidchashij velikij koronnij 1619 voyevoda ruskij krakivskij Starosta krakivskij sandomirskij spishskij sandeckij kshepickij i zatorskij nepolomickij Otrimav titul knyazya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1647 Aleksander Mihal Lyubomirskij 1614 1677 konyushij velikij koronnij 1645 1668 krakivskij voyevoda 1668 1677 starosta sandomirskij bidgoshskij ploskirivskij lyubachivskij Yuzef Karol Lyubomirskij 1638 1702 konyushij velikij koronnij 1683 1692 marshalok nadvirnij koronnij 1692 1702 marshalok velikij koronnij 1702 starosta sandomirskij i zatorskij Aleksander Dominik Lyubomirskij 1693 1720 ostrozkij ordinat starosta Sandomiru Zatoru Rikiv Marianna Lyubomirska 1693 1729 druzhina Pavla Karla Sangushka Kostyantin Yacek Lyubomirskij 1620 1663 krajchij velikij koronnij 1658 pidchashij velikij koronnij 1658 1663 starosta sandeckij i bilocerkivskij Stanislav Yezhi Sebastyan Lyubomirskij 1616 1667 senator velikij marshalok koronnij polnij getman koronnij Francishek Sebastyan Lyubomirskij bl 1667 1699 rotmistr pancernij 1683 starosta olshtinskij Lancutska gilka roduZamok Lyubomirskih u LancutiZasnovnik lancutskoyi gilki Stanislav Iraklij Lyubomirskij Stanislav Iraklij Lyubomirskij 1642 1702 derzhavnij ta vijskovij diyach poet dramaturg Pidstolij velikij koronnij 1669 marshalok nadvirnij koronnij 1673 1676 velikij marshalok koronnij 1676 1702 starosta spishskij knyaz Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Elzhbeta Gelena Senyavska 1669 1729 druzhina Adama Mikolaya Senyavskogo politichna diyachka Yuzef Lyubomirskij 1676 1732 starosta ceshkovskij z 1720 r chernigivskij voyevoda 1726 1732 senator pl 1718 1782 strazhnik velikij koronnij 1748 1752 voyevoda lyubelskij 1752 1778 i krakivskij 1778 1779 kashtelyan krakivskij 1779 1782 starosta medickij yaselskij i opativskij Stanislav Lyubomirskij 1722 1783 strazhnik velikij koronnij 1752 1766 velikij marshalok koronnij 1766 1783 starosta lancutskij vislickij i pshevorskij Oleksandra Potocka 1760 1836 druzhina Stanislava Kostki Potockogo kolekcionerka tvoriv mistectva Teodor Yuzef Lyubomirskij 1683 1745 voyevoda krakivskij 1732 1745 starosta spishskij 1700 1734 Feldmarshal Avstriyi ta kavaler Ordenu Zolotogo runa Kasper Lyubomirskij bl 1724 1780 general lejtenant vijsk rosijskih starosta hmilnickij pl 1685 1721 general koronnih vijsk Perevorska gilka roduZamok Lyubomirskih u PerevorskuZasnovnik perevorskoyi gilki Aleksander Mihal Lyubomirskij 1642 1675 Aleksander Mihal Lyubomirskij bl 1642 1675 starosta pereyaslavskij i sandeckij marshalok Koronnogo tribunalu 1661 Yezhi Aleksander Lyubomirskij bl 1669 1735 oboznij velikij koronnij 1703 1729 voyevoda sandomirskij 1729 1735 starosta sandeckij Stanislav Lyubomirskij 1704 1793 starosta sandeckij 1735 pidstolij velikij koronnij 1738 voyevoda braclavskij 1764 1772 i kiyivskij 1772 1785 Francishek Ksaverij Lyubomirskij 1747 1819 starosta sitihivskij z 1772 r general rosijskoyi armiyi pl 1789 1834 polskij pomishik didich Dubrovnogo pl 1824 1882 polskij naturalist filantrop konhiolog pl 1825 1911 polskij politichnij i ekonomichnij diyach kolekcioner tvoriv mistectva ta bibliofil pl 1862 1941 pershij prezident Polskogo olimpijskogo komitetu Vladislav Lyubomirskij 1866 1934 polskij mecenat mistectva kompozitor pl 1875 1932 promislovec finansist ekonomichnij diyach prezident Centralnogo soyuzu polskoyi promislovosti 1932 roku pl 1826 1908 gromadskij aktivist istorik enciklopedist chlen silskogospodarskogo tovaristva u Korolivstvi Polskomu 1858 roku Zdislav Lyubomirskij 1865 1943 polskij yurist politichnij i suspilnij diyach 25 j prezident Varshavi 1916 1917 chlen Radi Regentstva Korolivstva Polsha pl 1802 1893 polskij finansist i filantrop Yuzef Lyubomirskij 1751 1817 general lejtenant koronnoyi armiyi kashtelyan kiyivskij 1790 1795 voyevoda chernigivskij starosta romanivskij z 1774 r uchasnik Targovickoyi konfederaciyi Genrik Lyudvik Lyubomirskij 1777 1850 politichnij diyach literaturnij kurator pokrovitel mistectv zasnovnik Muzeyu Knyaziv Lyubomirskih u Lvovi 1 j ordinat Pshevorskij 1825 1850 pl 1817 1872 polskij politichnij diyach literaturnij kurator II ordinat Pshevorskij 1850 1872 chlen spadkovoyi palati lordiv chlen Galickogo sejmu kurator Ossolineumu pl 1862 1953 polskij posol Sejmu literaturnij kurator suspilnij ekonomichnij i socialnij diyach Tretij i ostannij ordinat perevorskij 1872 1944 pl 1887 1978 polskij dvoryanin vlasnik mayetku Dojlidi pl 1869 1930 polskij diplomat i sportivnij diyach pershij posol Polskoyi Respubliki u Vashingtoni 1919 1922 prezident Polskogo olimpijskogo komitetu 1921 1929 chlen MOK z 1923 r pl 1779 1848 general koronnogo vijska vice gubernator Volini 1816 kamerger rosijskogo imperatora chlen masonskoyi lozhi Bukl dyu Nord 1818 Kazimyezh Anastasij Karol Lyubomirskij 1813 1871 polskij kompozitor osvitnij diyach mecenat pl 1783 1876 hudozhnicya avtorka perevazhno portretiv i portretnih miniatyur Mihal Lyubomirskij 1752 1825 general lejtenant koronnoyi armiyi pl 1785 1870 tayemnij radnik senator kashtelyan Korolivstva Polskogo 1825 1831 deputat Sejmu 1830 1831 Marcelij Lyubomirskij 1810 1865 polskij emigrantskij politik mason chlen Komitetu polskogo v Parizhi pid chas Sichnevogo povstannya 1863 roku pl 1839 1911 francuzkij romanist pl 1796 1823 polskij poet diplomat pismennik perekladach ta istorik pl 1704 1755 pidstolij litovskij 1744 1755 marshalok Koronnogo tribunalu 1741 general lejtenant koronnogo vijska 1752 starosta yagorlickij pereyaslavskij i sandeckij Ryashivska gilka roduRyashivskij zamok knyaziv LyubomirskihZasnovnik ryashivskoyi gilki Iyeronim Avgustin Lyubomirskij Iyeronim Avgustin Lyubomirskij bl 1647 1706 horunzhij velikij koronnij 1676 1683 marshalok nadvirnij koronnij 1683 1692 pidskarbij velikij koronnij 1692 1702 getman polnij koronnij 1702 getman velikij koronnij 1702 1706 voyevoda krakivskij 1702 1703 kashtelyan krakivskij 1702 1706 Aleksander Yakub Lyubomirskij 1695 1772 kuhmistr velikij koronnij 1721 1728 mechnik velikij koronnij 1728 1748 general koronnoyi artileriyi 1729 general saksonskoyi armiyi 1746 1752 starosta pizdrinskij ratnenskij boguslavskij gnevskij i soleckij pl 1691 1753 pisar polnij koronnij 1726 1732 polkovnik koronnoyi gvardiyi 1744 horunzhij velikij koronnij 1746 1753 general koronnoyi ta saksonskoyi armiyi Pretendent na transilvanskij i polskij prestoli pislya smerti Avgusta II Silnogo Teodor Iyeronim Lyubomirskij 1720 1761 polkovnik koronnoyi gvardiyi 1749 general lejtenant 1753 chashnik velikij koronnij 1759 1761 starosta boguslavskij pl 1752 1812 kamerger avstrijskogo imperatora pidkomorij velikij koronnij u Korolivstvi Galiciyi ta Lodomeriyi Yanovecka liniya roduZamok Lyubomirskih u YanovciZasnovnik yanoveckoyi liniyi Yezhi Dominik Lyubomirskij Yezhi Dominik Lyubomirskij bl 1655 1727 pidstolij velikij koronnij z 1695 r pidkomorij nadvirnij koronnij z 1702 r general lejtenant koronnoyi pihoti voyevoda krakivskij 1726 1727 starosta kazimezhskij olshtinskij rikskij bratkovskij ushickij lipnenskij barskij Antonij Benedikt Lyubomirskij 1718 1761 mechnik velikij koronnij 1754 1761 general major general lejtenant 1753 koronnih vijsk starosta kazimezhskij Yezhi Marcin Lyubomirskij 1738 1811 general vijsk koronnih vlasnik znachnih mayetkiv na Podilli barskij konfederat avantyurist pl 1739 1780 druzhina Yuzefa Lyubomirskogo Aleksandra Mihala Sapyegi kohanka korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo vid yakogo mala sina ta dochku Francishek Ferdinand Lyubomirskij bl 1712 1774 mechnik velikij koronnij 1761 1771 horunzhij velikij koronnij 1773 1774 starosta beckij Primitki Arhiv originalu za 24 lipnya 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2014 Knyazi Lyubomirski nashadki Vasilya Kostyantina Ostrozkogo Ostrozkij zamok ukr 9 lipnya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2023 DzherelaVojtovich L V Lyubomirski Lubomirscy 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 384 385 ISBN 978 966 00 1028 1 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1912 Cz 1 T 15 S 56 78 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 937 s S 166 179 pol Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1973 T XVIII 1 zeszyt 76 S 1 69 pol PosilannyaDovidnik z istoriyi Ukrayini 10 bereznya 2008 u Wayback Machine Lyubomirski 5 bereznya 2010 u Wayback Machine