Васи́ль Андрі́йович Банде́ра (12 лютого 1915, с. Старий Угринів — 22 липня 1942, Аушвіц-Освенцим) — учасник національно-визвольних змагань, член ОУН, син Андрія Бандери, брат Степана Бандери, Олександра Бандери та Богдана Бандери.
| Василь Андрійович Бандера | |
|---|---|
| Василь Бандера в концтаборі Аушвіц | |
| Прізвисько | 49721 |
| Народження | 12 лютого 1915 с. Старий Угринів, Калуський район, Івано-Франківська область |
| Смерть | 22 липня 1942 (27 років) концтабір Аушвіц, м. Освенцим, Польща |
| Країна | Польська Республіка Австро-Угорщина |
| Приналежність | ОУН |
| Освіта | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Партія | ОУН |
| Бандера Василь Андрійович у Вікісховищі |
Життєпис
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2016) |
Народився у родині українського греко-католицького священика Андрія Бандери і його дружини Мирослави. Був п'ятою дитиною в сім'ї: до нього народилися сестри Марта-Марія та Володимира і брати Степан та Олександр. Разом з братом Олександром закінчив Стрийську українську гімназію, агрономічний факультет Львівської політехніки у Дублянах і філософію у Львівському університеті. Ще під час навчання долучився до політичної діяльності.
1938—1939 був ув'язнений у польському концтаборі у Березі Картузькій за промову на одному із студентських зібрань Львова, у якій він критикував шовіністичну політику польської влади. Після розпаду Польщі (1939) Василь повернувся до Львова, згодом переїхав до Кракова із братом Степаном. У цьому місті він поселився на вулиці Страшевського, наприкінці серпня 1940 року взяв шлюб з Мирославою Возняк, старшою сестрою дружини Миколи Лемика. У Кракові Бандера виконував доручення ОУН, був учасником другого Великого Збору ОУНР
Після Акту 30 червня 1941 працював у відділі пропаганди ОУН у Станіславі (тепер, вул. Незалежності, 15) (за деякими даними, 12 липня 1941 р. в м. Городенці як представник ОУН склав присягу на вірність Українській Державі від курсантів місцевої української старшинської школи), де у грудні 1941 з дружиною Ґлодзінською-Бандерою був заарештований. Після допитів, які проводив сам шеф станіславського ґестапо Кріґер, був відправлений до нацистського табору Аушвіц (польське Освєнцім), де його закатували поляки-фольксдойчі — оберкапо Краль і капо Подкульскі.
Вшанування пам'яті
- Меморіальна дошка Василю Бандері на вулиці Незалежності в Івано-Франківську
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
Література
- Арсенич П. І., Федорів Т. В. Бандера Василь Андрійович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 2. — К., 2003. — С. 190.
- Дем'ян Г. Матеріяли до Енциклопедії «ОУН і УПА» // Визвольний шлях. — 2002. — Кн. 10.
- Мельничук Б. Бандера Василь Андрійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 73. — ISBN 966-528-197-6.
- Перепічка Євген. Феномен Степана Бандери. — Видання 2-е, доповнене. — Львів : Сполом, 2008. — 736 с. — ISBN 978-966-665-339-7.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бандера Василь Андрійович |
- Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
В іншому мовному розділі є повніша стаття Бандера, Василий Андреевич(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з російської.
|