www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балаян Зорій Айкович віросповідання Зорій Айкович Балаянвірм Զորի ԲալայանЗорій Балаян у Степанакерті 2010 р Народився 10

Балаян Зорій Айкович

Зорій Айкович Балаян
вірм. Զորի Բալայան
Зорій Балаян у Степанакерті, 2010 р.
Народився 10 лютого 1935(1935-02-10) (88 років)
м. Степанакерт, Нагірно-Карабаська автономна область, Азербайджанська РСР
Країна  Вірменія
Національність вірмени
Місце проживання Степанакерт, Нагірно-Карабаська Республіка
Діяльність письменник, публіцист, лікар, журналіст, мандрівник
Відомий завдяки мандрівник, письменник, публіцист, журналіст, політичний та громадський діяч
Alma mater Рязанський медичний державний університетd (1963)
Знання мов вірменська
Заклад Літературна газета
Посада народний депутат СРСР[d]
Партія КПРС
Брати, сестри Boris Balayand
Нагороди
Сайт zoribalayan.am
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балаян.

Зорій Айкович Балаян (вірм. Զորի Բալայան, *10 лютого 1935 р., Степанакерт, НКАО, Азербайджанська РСР) — вірменський мандрівник, письменник, політичний і громадський діяч, співголова Міжнародної екологічної організації «Байкальський рух». Почесний громадянин Єревана.

Біографія Редагувати

Батько був головою виконкому Гадрутського району Нагірного Карабаха. У 1937 році він як «ворог народу» був засуджений за 58-ю статтею і засланий в Автономну Республіку Комі, де і був убитий в 1939 році. Мати, як член сім'ї зрадника Батьківщини в 1943 році була заслана до ГУЛАГу. Зорій з молодшим братом Борисом залишилися жити у сестри батька.

Середню школу закінчив у 1953 році. Ще в старших класах він на конкурсі силачів удостоївся звання чемпіона Нагірно-Карабаської області та Азербайджану.

У 1953 році поступив у військово-морське училище в місті Пушкіні Ленінградської області. На другому курсі його відрахували за політичними мотивами. Відслуживши 4 роки на флоті, Зорій в 1957 році повернувся до Степанакерта, а потім поїхав до матері в Андижан, де вона оселилася після звільнення. Тут він вступив в місцевий медичний інститут, але незабаром перевівся в Рязанський медичний інститут.

Після закінчення інституту працював на Камчатці спортивним лікарем в обласному диспансері лікувальної фізкультури та одночасно лікарем-терапевтом у відомчій лікарні Товариства водників. Писав вірші й оповідання, в основному на медичні теми, для різних далекосхідних газет, а в подальшому і для «Известий», «Комсомольської правди», «Советского спорта», «Літературної газети», «Літературної Росії», «Смены», «Нашего современника», «Нового мира», «Советской женщины», «Работницы» та ін.

в 1969 році у Вірменії виходить у світ вірменською мовою перша книга Балаяна «Жменя бурштину», а слідом за нею і друга — «Шапка Гіппократа».

За результатами подорожей у 1960-ті роки Камчаткою, крім десятка статей у періодиці, написав книгу «Червона Яранга», основна частина якої під заголовком «Сутичка» вийшла в світ у Вірменії. Друга книга була опублікована у видавництві «Молода гвардія» і удостоїлася літературної премії імені Миколи Островського.

Через тривалі відрядження став професійним мандрівником. Здійснив з двома друзями багатомісячний безпрецедентний перехід від Тихого океану до Атлантики на саморобних човнах по внутрішнім водним артеріям — річках, морях, озерам, водоймищам — Азії та Європи. За свідченням авторитетного журналу «Катери і яхти», це було перша подібна подорож у світі. Також він організував чотиримісячний перехід на собачих і оленячих упряжках, який взяв старт з півдня Камчатки і завершився біля берегів Північного Льодовитого океану, повторивши історичний маршрут дослідників Крайньої Півночі. Підсумком всіх подорожей Балаяна ставали книги.

Після десятирічної роботи на Крайній Півночі в 1973 році переїхав до Вірменії. У Єревані працював у Республіканському диспансері лікувальної фізкультури і одночасно співпрацював у «Медичній» і «Літературній» газетах. Незабаром повністю присвятив себе літературній роботі. Автор більше ніж 50 книжок.

У 1989 — був обраний депутатом Національної Ради НКАО. Був народним депутатом СРСР і народним депутатом НКР, співголовою Міжнародної екологічної організації «Байкальський рух».

Політичні погляди Редагувати

Особливу популярність принесло есе «Очаг», присвячене історії Вірменії, і видане окремою книжкою у 1981 р. В есе, зокрема, наголошувалося на вірменську ідентичність Нагірного Карабаху і вірменська історична приналежність Нахіджевану. «Я зустрів схід на березі Араксу. Ми розмовляли з вірменської річкою вірменською мовою», писав З. Балаян. І хоча книга була написана в догорбачевську епоху, Балаян називав турків — у тому числі і азербайджанців — «ворогами» Росії та Вірменії. Книжка викликала бурю протестів в Азербайджані — на що автор, на думку де Ваала, і розраховував. Сабір Рустамханлі, Мірза Ібрагімов і інші видні представники інтелігенції Азербайджану опублікували статті, в яких висловили своє обурення.

Згодом став одним з лідерів карабаського руху. Як лідер, він разом з поетесою Сільвою Капутікян 26 лютого 1988 р (невдовзі після постанови Облради НКАО про возз'єднання з Вірменією) зустрічався з Михайлом Горбачовим, сподіваючись умовити його вирішити карабаське питання.

У 1993 році підписав «Лист 42-х».

Згідно з Томасом де Ваалом, був одним з головних ідеологів руху за приєднання Карабаху до Вірменії. В інтерв'ю, даному в 2000 році, він переконано вибудував у ланцюг доказів існування пантюркістських загроз, настільки різні події, як Геноцид вірмен 1915 року, правління азербайджанського президента Алієва і недавнє вбивство в Стамбулі двох британських футбольних уболівальників фанатами турецької команди.

Спортивна діяльність Редагувати

Майстер спорту СРСР з двох видів спорту: важкої атлетики і зі далекого спортивного плавання на спортивних човнах. Суддя всесоюзної категорії. Заслужений майстер спорту Вірменії (зі значком під № 1). Крім того він — один із засновників Єреванської спортивної школи олімпійського резерву самбо і дзюдо, перший президент Федерації самбо Вірменії (в останні роки — почесний президент), нагороджений кількома медалями та грамотами Міжнародної федерації самбо.

Нагороди Редагувати

  • лауреат Державної премії Вірменії,
  • лауреат премії Спілки журналістів СРСР,
  • лауреат премії імені Миколи Островського,
  • лауреат премії Єгіше,
  • лауреат премії «Літературної газети»,
  • лауреат премії Спілки журналістів Вірменії.
  • медаль відмінника Міністерства охорони здоров'я СРСР,
  • орден Мовсеса Хоренаці (Вірменія),
  • орден «За мужність» (Нагірно-Карабаська республіка),
  • орден «За заслуги перед Вітчизною» (Нагірно-Карабаська республіка),
  • орден Григора Лусаворича (Нагірно-Карабаська республіка),
  • медаль Героя Арцаха «Золотий орел» (Нагірно-Карабаська республіка),
  • медаль «Спарапет» (Нагірно-Карабаська республіка),
  • орден «Месроп Маштоц» (Нагірно-Карабаська республіка).
  • Орден Святого Месропа Маштоца (Вірменія).

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — 1974. — Т. 2. — С. 226.
    d:Track:Q164396d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  2. Вірменська коротка енциклопедія — 1990. — Т. 1.
    d:Track:Q13053618
  3. Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана(вірм.)(рос.)(англ.)[недоступне посилання з лютого 2019]
  4. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2010. 
  5. . Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 31 серпня 2010. 
  6. «Генерал вручил медаль Зорию Балаяну». 30.08.2011(рос.)
  7. Зорий Балаян награжден орденом «Месроп Маштоц», 17.03.2010 [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  8. Всеармянская Ассоциация СМИ[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
virospovidannya Zorij Ajkovich Balayanvirm Զորի ԲալայանZorij Balayan u Stepanakerti 2010 r Narodivsya 10 lyutogo 1935 1935 02 10 88 rokiv m Stepanakert Nagirno Karabaska avtonomna oblast Azerbajdzhanska RSRKrayina VirmeniyaNacionalnist virmeni 1 2 Misce prozhivannya Stepanakert Nagirno Karabaska RespublikaDiyalnist pismennik publicist likar zhurnalist mandrivnikVidomij zavdyaki mandrivnik pismennik publicist zhurnalist politichnij ta gromadskij diyachAlma mater Ryazanskij medichnij derzhavnij universitetd 1963 1 Znannya mov virmenskaZaklad Literaturna gazetaPosada narodnij deputat SRSR d Partiya KPRS 1 Brati sestri Boris BalayandNagorodiSajt zoribalayan am Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balayan Zorij Ajkovich Balayan virm Զորի Բալայան 10 lyutogo 1935 r Stepanakert NKAO Azerbajdzhanska RSR virmenskij mandrivnik pismennik politichnij i gromadskij diyach spivgolova Mizhnarodnoyi ekologichnoyi organizaciyi Bajkalskij ruh Pochesnij gromadyanin Yerevana 3 Zmist 1 Biografiya 2 Politichni poglyadi 3 Sportivna diyalnist 4 Nagorodi 5 Posilannya 6 PrimitkiBiografiya RedaguvatiBatko buv golovoyu vikonkomu Gadrutskogo rajonu Nagirnogo Karabaha U 1937 roci vin yak vorog narodu buv zasudzhenij za 58 yu statteyu i zaslanij v Avtonomnu Respubliku Komi de i buv ubitij v 1939 roci Mati yak chlen sim yi zradnika Batkivshini v 1943 roci bula zaslana do GULAGu Zorij z molodshim bratom Borisom zalishilisya zhiti u sestri batka Serednyu shkolu zakinchiv u 1953 roci She v starshih klasah vin na konkursi silachiv udostoyivsya zvannya chempiona Nagirno Karabaskoyi oblasti ta Azerbajdzhanu U 1953 roci postupiv u vijskovo morske uchilishe v misti Pushkini Leningradskoyi oblasti Na drugomu kursi jogo vidrahuvali za politichnimi motivami Vidsluzhivshi 4 roki na floti Zorij v 1957 roci povernuvsya do Stepanakerta a potim poyihav do materi v Andizhan de vona oselilasya pislya zvilnennya Tut vin vstupiv v miscevij medichnij institut ale nezabarom perevivsya v Ryazanskij medichnij institut Pislya zakinchennya institutu pracyuvav na Kamchatci sportivnim likarem v oblasnomu dispanseri likuvalnoyi fizkulturi ta odnochasno likarem terapevtom u vidomchij likarni Tovaristva vodnikiv Pisav virshi j opovidannya v osnovnomu na medichni temi dlya riznih dalekoshidnih gazet a v podalshomu i dlya Izvestij Komsomolskoyi pravdi Sovetskogo sporta Literaturnoyi gazeti Literaturnoyi Rosiyi Smeny Nashego sovremennika Novogo mira Sovetskoj zhenshiny Rabotnicy ta in v 1969 roci u Virmeniyi vihodit u svit virmenskoyu movoyu persha kniga Balayana Zhmenya burshtinu a slidom za neyu i druga Shapka Gippokrata Za rezultatami podorozhej u 1960 ti roki Kamchatkoyu krim desyatka statej u periodici napisav knigu Chervona Yaranga osnovna chastina yakoyi pid zagolovkom Sutichka vijshla v svit u Virmeniyi Druga kniga bula opublikovana u vidavnictvi Moloda gvardiya i udostoyilasya literaturnoyi premiyi imeni Mikoli Ostrovskogo Cherez trivali vidryadzhennya stav profesijnim mandrivnikom Zdijsniv z dvoma druzyami bagatomisyachnij bezprecedentnij perehid vid Tihogo okeanu do Atlantiki na samorobnih chovnah po vnutrishnim vodnim arteriyam richkah moryah ozeram vodojmisham Aziyi ta Yevropi Za svidchennyam avtoritetnogo zhurnalu Kateri i yahti ce bulo persha podibna podorozh u sviti Takozh vin organizuvav chotirimisyachnij perehid na sobachih i olenyachih upryazhkah yakij vzyav start z pivdnya Kamchatki i zavershivsya bilya beregiv Pivnichnogo Lodovitogo okeanu povtorivshi istorichnij marshrut doslidnikiv Krajnoyi Pivnochi Pidsumkom vsih podorozhej Balayana stavali knigi Pislya desyatirichnoyi roboti na Krajnij Pivnochi v 1973 roci pereyihav do Virmeniyi U Yerevani pracyuvav u Respublikanskomu dispanseri likuvalnoyi fizkulturi i odnochasno spivpracyuvav u Medichnij i Literaturnij gazetah Nezabarom povnistyu prisvyativ sebe literaturnij roboti Avtor bilshe nizh 50 knizhok U 1989 buv obranij deputatom Nacionalnoyi Radi NKAO Buv narodnim deputatom SRSR i narodnim deputatom NKR spivgolovoyu Mizhnarodnoyi ekologichnoyi organizaciyi Bajkalskij ruh Politichni poglyadi RedaguvatiOsoblivu populyarnist prineslo ese Ochag prisvyachene istoriyi Virmeniyi i vidane okremoyu knizhkoyu u 1981 r V ese zokrema nagoloshuvalosya na virmensku identichnist Nagirnogo Karabahu i virmenska istorichna prinalezhnist Nahidzhevanu Ya zustriv shid na berezi Araksu Mi rozmovlyali z virmenskoyi richkoyu virmenskoyu movoyu pisav Z Balayan I hocha kniga bula napisana v dogorbachevsku epohu Balayan nazivav turkiv u tomu chisli i azerbajdzhanciv vorogami Rosiyi ta Virmeniyi Knizhka viklikala buryu protestiv v Azerbajdzhani na sho avtor na dumku de Vaala i rozrahovuvav Sabir Rustamhanli Mirza Ibragimov i inshi vidni predstavniki inteligenciyi Azerbajdzhanu opublikuvali statti v yakih vislovili svoye oburennya 4 Zgodom stav odnim z lideriv karabaskogo ruhu Yak lider vin razom z poetesoyu Silvoyu Kaputikyan 26 lyutogo 1988 r nevdovzi pislya postanovi Oblradi NKAO pro vozz yednannya z Virmeniyeyu zustrichavsya z Mihajlom Gorbachovim spodivayuchis umoviti jogo virishiti karabaske pitannya U 1993 roci pidpisav List 42 h Zgidno z Tomasom de Vaalom buv odnim z golovnih ideologiv ruhu za priyednannya Karabahu do Virmeniyi V interv yu danomu v 2000 roci vin perekonano vibuduvav u lancyug dokaziv isnuvannya pantyurkistskih zagroz nastilki rizni podiyi yak Genocid virmen 1915 roku pravlinnya azerbajdzhanskogo prezidenta Aliyeva i nedavnye vbivstvo v Stambuli dvoh britanskih futbolnih ubolivalnikiv fanatami tureckoyi komandi 5 Sportivna diyalnist RedaguvatiMajster sportu SRSR z dvoh vidiv sportu vazhkoyi atletiki i zi dalekogo sportivnogo plavannya na sportivnih chovnah Suddya vsesoyuznoyi kategoriyi Zasluzhenij majster sportu Virmeniyi zi znachkom pid 1 Krim togo vin odin iz zasnovnikiv Yerevanskoyi sportivnoyi shkoli olimpijskogo rezervu sambo i dzyudo pershij prezident Federaciyi sambo Virmeniyi v ostanni roki pochesnij prezident nagorodzhenij kilkoma medalyami ta gramotami Mizhnarodnoyi federaciyi sambo Nagorodi Redaguvatilaureat Derzhavnoyi premiyi Virmeniyi laureat premiyi Spilki zhurnalistiv SRSR laureat premiyi imeni Mikoli Ostrovskogo laureat premiyi Yegishe laureat premiyi Literaturnoyi gazeti laureat premiyi Spilki zhurnalistiv Virmeniyi medal vidminnika Ministerstva ohoroni zdorov ya SRSR orden Movsesa Horenaci Virmeniya orden Za muzhnist Nagirno Karabaska respublika orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu Nagirno Karabaska respublika orden Grigora Lusavoricha Nagirno Karabaska respublika medal Geroya Arcaha Zolotij orel Nagirno Karabaska respublika medal Sparapet Nagirno Karabaska respublika 6 orden Mesrop Mashtoc Nagirno Karabaska respublika 7 Orden Svyatogo Mesropa Mashtoca Virmeniya 8 Posilannya RedaguvatiVladimir Stupishin Zorij Balayan Arhivovano 7 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Moya missiya v Armenii 1992 1994 Vospominaniya pervogo posla Rossii v Armenii ros Kratkaya biografiya Arhivovano 22 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Personalii NKR ros Zorij Balayan kak atlet i sportivnyj deyatel IAA De fakto 29 03 2012 Arhivovano 13 kvitnya 2013 u Wayback Machine ros http www armeniansandsea am zbal zbalayan biograf html Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Primitki Redaguvati a b v Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան 1974 T 2 S 226 d Track Q164396d Track Q6429958d Track Q2657718 Virmenska korotka enciklopediya 1990 T 1 d Track Q13053618 Oficijnij sajt meriyi Yerevana Spisok pochesnih gromadyan Yerevana virm ros angl nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Tom de Vaal Chernyj Sad Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 31 serpnya 2010 T de Vaal Chernyj sad Armeniya i Azerbajdzhan mezhdu mirom i vojnoj Glava 1 Fevral 1988 goda Arhiv originalu za 30 grudnya 2010 Procitovano 31 serpnya 2010 General vruchil medal Zoriyu Balayanu 30 08 2011 ros Zorij Balayan nagrazhden ordenom Mesrop Mashtoc 17 03 2010 Arhivovano 11 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Vsearmyanskaya Associaciya SMI nedostupne posilannya z chervnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Balayan Zorij Ajkovich amp oldid 35940162