Баблер рихталик смугастокрилий Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryo

?

Баблер-рихталик смугастокрилий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тимелієві (Timaliidae)
Рід:	Баблер-рихталик (Spelaeornis)
Вид:	Баблер-рихталик смугастокрилий

Біноміальна назва

Spelaeornis troglodytoides
(Verreaux, 1870)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Pnoepyga troglodytoides

Посилання

Вікісховище:	Spelaeornis troglodytoides
Віківиди:	Spelaeornis troglodytoides
ITIS:	563052
МСОП:	22716123
NCBI:	1149668

Ба́блер-рихталик смугастокрилий (Spelaeornis troglodytoides) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Гімалаях і горах Китаю.

Опис ред.

Довжина птаха становить 10 см, забарвлення переважно рудувато-коричневе. Груди світлі. Голова, крила і хвіст темні, поцятковані білими плямками.

Підвиди ред.

Смугастокрилий баблер-рихталик

Виділяють сім підвидів:

S. t. sherriffi Kinnear, 1934 — східний Бутан і північний Ассам;
S. t. indiraji Ripley, Saha & Beehler, 1991 — східний Ассам;
S. t. souliei Oustalet, 1898 — від південно-східного Тибету до північно-західного Юньнаню і північно-східної М'янми;
S. t. rocki Riley, 1929 — південний захід Юньнаню на схід від Меконгу;
S. t. troglodytoides (Verreaux, J, 1871) — від Цинхаю до північно-західного Сичуаню;
S. t. nanchuanensis Li, G, Yang & Yu, 1992 — центральний Сичуань, Хубей і Хунань;
S. t. halsueti (David, A, 1875) — гори Циньлін на півдні Шеньсі та сусідні райони Ганьсу.

Поширення і екологія ред.

Смугастокрилі баблери-рихталики мешкають в Північно-Східній Індії, північній М'янмі, Бутані, південному і Центральному Китаї. Вони живуть в чагарниковому і бамбуковому підліску у вологих лісах помірної зони. Зустрічаються на висоті від 1600 до 3500 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Смугастокрилі баблери-рихталики зустрічаються невеликими зграйками до 6 птахів, навіть під час сезону розмноження, який триває з березня по червень. Вони живляться комахами, зокрема жуками.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 січня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 10 січня 2022.
Ripley, SD; SS Saha; B M Beehler (1991). Notes on birds from the Upper Noa Dihing, Arunachal Pradesh, Northeastern India. Bulletin of the British Ornithologists' Club 111 (1): 19–28.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 січня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 10 січня 2022.

[4] Ripley, SD; SS Saha; B M Beehler (1991). Notes on birds from the Upper Noa Dihing, Arunachal Pradesh, Northeastern India. Bulletin of the British Ornithologists' Club 111 (1): 19–28.