www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ашуг Ашу г ашик азерб Aşıq вірм Աշուղ народний співак поет оповідач в азербайджанців кримських татар вірменів грузинів Н

Ашуг

Ашу́г (ашик; азерб. Aşıq, вірм. Աշուղ) — народний співак-поет, оповідач в азербайджанців, кримських татар, вірменів, грузинів. На четвертій сесії Комітету по захисту нематеріальної спадщини ЮНЕСКО в Абу-Дабі (ОАЕ) (осінь 2009 р.) було прийнято рішення про внесення азербайджанського ашузького мистецтва до Репрезентативного списоку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

вірменська Школа ашугів ім. Дживані в Єревані.

Історія Редагувати

Слово арабського походження; початкове значення — «той, що пристрасно кохає, палає любов'ю до божества». Термін «ашуг» перейшов до тюркської мови, а потім до вірменської і грузинської із значенням «співак-поет». Як термін слово «Ашуг» почло використовуватись приблизно у XIV столітті. У Азербайджані ашуги відомі з XV ст. (ашуг Гурбані), але мистецтво ашугів має древнішу історію (наприклад, озани (азерб.) або «гусани» (вірм.) були відомі вже у X—XI ст.). Основні жанри азербайджанської поезії - гошма, дастан, устаднаме, а також їх поетичні форми - герайли, дивані, гошма, теджніс.

Головним чином, ашузька поезія стала широко розвиватися у XVI-XVII сторіччях. Виконання своїх (або чужих) творів ашуги зазвичай супроводжували грою на сазі (вид мандоліни) або каманчі (кяманчі) (род скрипки). Окрім творів власного авторства виконували також епічні оповіді дастани та народні пісні. Ашуги мали просвітницьку функцію (хоча нерідко самі були неосвіченими), не тільки звеселяли слухачів, але й розвивали смак до поезії, знайомили людей з легендарним минулим народу, прищепляли основи життєвої моралі та мудрості, оспівували людські почуття. Завдяки їх мистецтву, фольклорні твори, переходячи від одного виконавця до іншого, дійшли до наших днів, зберігаючи свою початкову красу. Ашуги завжди користувались великою шаною та любов’ю народу. Ашугів у Азербайджані здавна називали «Ел анаси» («Мати народу»), оскільки вони завжди виражали сподівання народу, захищали свободу любові, співали про відданість батьківщині.

В давнину ашуги самостійно або з компаньйонами подорожували по країні, зупинялися в містах і селах і давали вистави в людних місцях, виступали на весіллях та святах. Вони виконували власні любовно-ліричні пісні або пісні, створені іншим ашугом. Обов'язковим у програмі було декламування епічних сказань, героїчних або любовно-романтичних дастанів. Сольний виступ ашуга чергувався з виконанням музикантами танцювальної музики. Багато ашугів володіли прекрасними вокальними даними та артистичними здібностями. Імена видатних ашугів, слухати яких збиралась велика кількість прихильників їх таланту, були відомі всій країні.

Найвагомішою подією у творчості ашуга-поета було публічне змагання з іншим ашугом (азерб. — «дейишме»). Такі турніри відбувались на народних святах, в чайханах, своєрідних клубах тих часів, на відкритих міських площах перед натовпом зачарованих слухачів. Ашуги демонстрували високе мистецтво імпровізації, бо вірші та пісні складалися експромтом. Один з ашугів починав змагання виконанням одного куплету-строфи на визначену тему, а наступний куплет повинен був співати суперник. При цьому він мав не тільки розвивати тему, а й заданий розмір вірша, відповідне римування, що об’єднувало строфи у один вірш. Для ускладнення поєдинку, ашуги у віршованій формі загадували один одному загадки. У таких змаганнях високо цінувалось вміння не тільки віртуозно вплести в поетичні образи загадку, але й здатність ашуга легко та швидко її відгадати та влучно відповісти на неї. Той, хто збився з темпу, порушив розмір вірша або не зміг відповісти на загадку програвав змагання, і, за правилом, повинен був віддати свій музичний інструмент переможцю.

Особливості і характеристики мистецтва Редагувати

Мистецтво ашугів передавалося від учителя до учня; ні музика, ні слова не записувались для процесу навчання (учень мав сприймати все на слух). Учень, переймаючи майстерність, розучував старі пісні, копіював техніку свого наставника. Водночас майстер вчив учня складати і свої пісні. На відміну від класичної поезії, яка користувалась арабською системою віршування (арудом), заснованій на чергуванні довгих та коротких складів, народна література складалась національним віршотворним розміром (хеджа), для якого характерна рівна кількість складів в кожній строфі. Хеджа ліг в основу ашузької поезії. Ашузьке мистецтво, яке тісно пов'язане з усною народною поезією, чітко відрізняється від неї завдяки давньому звичаю, розповсюдженому і у письмовій літературі, згідно з яким ашуг-поет згадує своє ім'я в одному із рядків останньої строфи вірша. Такий прийом в ашузькій поезії називається заповіт (азерб. — «тапширма»). Для ашузького співу характерна сила, урочистість та серйозність. В музиці не може бути легковажності та притворства. Заборонені складні ритми, надмірні музичні орнаменти та вокальні ефекти. Але назвати примітивною цю музику не можна. Мелодії ашугів ясні та прості, музика — жива та енергійна. Використовується багато різнобарвних ритмічних мотивів, у тому числі й вільний, нерегулярний ритм. Наприклад, так званий „пливучий ефект” ашузького співу виникав, коли ашуг співав в одному ритмі, а акомпанімент на сазі виконував у іншому.

Традиції і звичаї Редагувати

  1. Користуватися псевдонімом.
  2. Стати ашугом після побаченого сну, який його надихнув.
  3. Дотримуватись субординації між майстрами та учнями.
  4. Проводити змагання з іншими майстрами-ашугами.
  5. Не використовувати у своїх віршах слова з буквами Б, П, М, В і Ф, щоб губи при вимові даних букв не доторкались одна до одної.

(Донині у Туреччині застосовують стару техніку виконання пісень з шпилькою між губами. Співак тримає її вертикально між нижньою та верхньою губами так, що їх не можна зімкнути і не можна ширше розкрити рота. Таким чином, деякі звуки стають невимовними — скажімо, в, м, п, б…Відповідно, зменшується кількість слів, які може використовувати співак-поет. Тому тільки майстри високого рівня можуть імпровізувати в такій манері).

  1. Не вимовляти ім'я людини, якій присвячені вірші.
  2. Читати свої вірші у вигляді прямої мови.
  3. Нагадувати дати при читанні віршів.
  4. Писати вірші подібні до стилю іншого поета, дотримуючись його методів.
  5. Грати на сазі.

Відомі ашуги Редагувати

Імена найвідоміших ашугів:

  • вірменські — Саят-Нова, Дживані, Шерам (Грегор Тальян), Нагаш Овнатан, Міскін Бурджи, Чтиганос, Лункіанос, Азбар-Адам
  • азербайджанські — Гурбані (XVI ст.), Сари Ашуг (XVIII ст.), Хасте Касим, Ашуг Абдулла, Ашуг Али,Туфарганли Аббас (XVII ст.), Дільґам Валех (XVIII ст.), Гурбаналі, Алескер (1826–1926), Гусейн з Бозалгана (1875–1949), Шикесте Ширін (XVIII ст.), Шамшир, Наджаф-Кулі, Асад, Мікаїл Азафли (1924 — 1978), Ашуг Панах (1926-1978)
  • турецькі — Ібрагім Дертли (1772—1845), Мехмед Сейрані (1807—1866), Фейзулла Чьонар (Чінар), Ашик Вейсел, Мурат Чобаноглу (нар. у 1940 р.).

Серед професійних ашугів-поетів відомі й жінки: Ашиг Пері (XIX ст.), Ашиг Амаїл (XIX ст.), Ашиг Бесті (пом. у 1936 р.), Дільдаш (нар. у 1912 р.) та інші. Особливо прославилась Ашиг Бесті, яка подорожувала по Азербайджану, змагалась з багатьма ашугами, мала учнів та наступників. Були відомі ашуги і у кримських татар, наприклад, Ашик Умер з Євпаторії, який жив у XVII сторіччі. Він подорожував по Криму, виконуючи власні поеми та вірші, акомпануючи собі на сазі. У 2004 році кримськотатарська громадськість у Євпаторії встановила Ашику Умеру пам'ятник.

Традиції ашугів живі й понині. Ашуги виступають на концертах, створюють пісні і дастани на теми сучасного життя. Відомі сучасні азербайджанські ашуги А. Микайилов, Б. Кадиров, А. Рустамов, Ш. Гаджиєв, П. Салахли, П. Панахов та інші продовжують розвивати традиції ашузької поезії. У 2006 році був проведений III Міжнародний конкурс-фестиваль народних співаків-ашугів імені Ашика Вейселя у Туреччині. В Азербайджані планується створення Музею ашугів силами Союзу ашугів Азербайджану (інформація станом на серпень 2006).

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Кривоносов В., Ашуги Азербайджана, «Советская музыка», 1938, № 4;
  • Кочарян А., Армянская народная музыка, М.-Л., 1939
  • Мсерианц Л. М., Ашуги, Литературная энциклопедия, Изд-во Ком. Акад., 1930.
  • Сысоева А., Особенности турецкого музыкального фольклора, Вестник Челябинского университета. Серия 10, 2003 г. N 2(1).

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 14 січня 2014. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ashu g ashik azerb Asiq virm Աշուղ narodnij spivak poet opovidach v azerbajdzhanciv krimskih tatar virmeniv gruziniv Na chetvertij sesiyi Komitetu po zahistu nematerialnoyi spadshini YuNESKO v Abu Dabi OAE osin 2009 r bulo prijnyato rishennya pro vnesennya azerbajdzhanskogo ashuzkogo mistectva do Reprezentativnogo spisoku nematerialnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO 1 virmenska Shkola ashugiv im Dzhivani v Yerevani Zmist 1 Istoriya 2 Osoblivosti i harakteristiki mistectva 3 Tradiciyi i zvichayi 4 Vidomi ashugi 5 Div takozh 6 Literatura 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiSlovo arabskogo pohodzhennya pochatkove znachennya toj sho pristrasno kohaye palaye lyubov yu do bozhestva Termin ashug perejshov do tyurkskoyi movi a potim do virmenskoyi i gruzinskoyi iz znachennyam spivak poet Yak termin slovo Ashug pochlo vikoristovuvatis priblizno u XIV stolitti U Azerbajdzhani ashugi vidomi z XV st ashug Gurbani ale mistectvo ashugiv maye drevnishu istoriyu napriklad ozani azerb abo gusani virm buli vidomi vzhe u X XI st Osnovni zhanri azerbajdzhanskoyi poeziyi goshma dastan ustadname a takozh yih poetichni formi gerajli divani goshma tedzhnis Golovnim chinom ashuzka poeziya stala shiroko rozvivatisya u XVI XVII storichchyah Vikonannya svoyih abo chuzhih tvoriv ashugi zazvichaj suprovodzhuvali groyu na sazi vid mandolini abo kamanchi kyamanchi rod skripki Okrim tvoriv vlasnogo avtorstva vikonuvali takozh epichni opovidi dastani ta narodni pisni Ashugi mali prosvitnicku funkciyu hocha neridko sami buli neosvichenimi ne tilki zveselyali sluhachiv ale j rozvivali smak do poeziyi znajomili lyudej z legendarnim minulim narodu prisheplyali osnovi zhittyevoyi morali ta mudrosti ospivuvali lyudski pochuttya Zavdyaki yih mistectvu folklorni tvori perehodyachi vid odnogo vikonavcya do inshogo dijshli do nashih dniv zberigayuchi svoyu pochatkovu krasu Ashugi zavzhdi koristuvalis velikoyu shanoyu ta lyubov yu narodu Ashugiv u Azerbajdzhani zdavna nazivali El anasi Mati narodu oskilki voni zavzhdi virazhali spodivannya narodu zahishali svobodu lyubovi spivali pro viddanist batkivshini V davninu ashugi samostijno abo z kompanjonami podorozhuvali po krayini zupinyalisya v mistah i selah i davali vistavi v lyudnih miscyah vistupali na vesillyah ta svyatah Voni vikonuvali vlasni lyubovno lirichni pisni abo pisni stvoreni inshim ashugom Obov yazkovim u programi bulo deklamuvannya epichnih skazan geroyichnih abo lyubovno romantichnih dastaniv Solnij vistup ashuga cherguvavsya z vikonannyam muzikantami tancyuvalnoyi muziki Bagato ashugiv volodili prekrasnimi vokalnimi danimi ta artistichnimi zdibnostyami Imena vidatnih ashugiv sluhati yakih zbiralas velika kilkist prihilnikiv yih talantu buli vidomi vsij krayini Najvagomishoyu podiyeyu u tvorchosti ashuga poeta bulo publichne zmagannya z inshim ashugom azerb dejishme Taki turniri vidbuvalis na narodnih svyatah v chajhanah svoyeridnih klubah tih chasiv na vidkritih miskih ploshah pered natovpom zacharovanih sluhachiv Ashugi demonstruvali visoke mistectvo improvizaciyi bo virshi ta pisni skladalisya ekspromtom Odin z ashugiv pochinav zmagannya vikonannyam odnogo kupletu strofi na viznachenu temu a nastupnij kuplet povinen buv spivati supernik Pri comu vin mav ne tilki rozvivati temu a j zadanij rozmir virsha vidpovidne rimuvannya sho ob yednuvalo strofi u odin virsh Dlya uskladnennya poyedinku ashugi u virshovanij formi zagaduvali odin odnomu zagadki U takih zmagannyah visoko cinuvalos vminnya ne tilki virtuozno vplesti v poetichni obrazi zagadku ale j zdatnist ashuga legko ta shvidko yiyi vidgadati ta vluchno vidpovisti na neyi Toj hto zbivsya z tempu porushiv rozmir virsha abo ne zmig vidpovisti na zagadku progravav zmagannya i za pravilom povinen buv viddati svij muzichnij instrument peremozhcyu Osoblivosti i harakteristiki mistectva RedaguvatiMistectvo ashugiv peredavalosya vid uchitelya do uchnya ni muzika ni slova ne zapisuvalis dlya procesu navchannya uchen mav sprijmati vse na sluh Uchen perejmayuchi majsternist rozuchuvav stari pisni kopiyuvav tehniku svogo nastavnika Vodnochas majster vchiv uchnya skladati i svoyi pisni Na vidminu vid klasichnoyi poeziyi yaka koristuvalas arabskoyu sistemoyu virshuvannya arudom zasnovanij na cherguvanni dovgih ta korotkih skladiv narodna literatura skladalas nacionalnim virshotvornim rozmirom hedzha dlya yakogo harakterna rivna kilkist skladiv v kozhnij strofi Hedzha lig v osnovu ashuzkoyi poeziyi Ashuzke mistectvo yake tisno pov yazane z usnoyu narodnoyu poeziyeyu chitko vidriznyayetsya vid neyi zavdyaki davnomu zvichayu rozpovsyudzhenomu i u pismovij literaturi zgidno z yakim ashug poet zgaduye svoye im ya v odnomu iz ryadkiv ostannoyi strofi virsha Takij prijom v ashuzkij poeziyi nazivayetsya zapovit azerb tapshirma Dlya ashuzkogo spivu harakterna sila urochistist ta serjoznist V muzici ne mozhe buti legkovazhnosti ta pritvorstva Zaboroneni skladni ritmi nadmirni muzichni ornamenti ta vokalni efekti Ale nazvati primitivnoyu cyu muziku ne mozhna Melodiyi ashugiv yasni ta prosti muzika zhiva ta energijna Vikoristovuyetsya bagato riznobarvnih ritmichnih motiviv u tomu chisli j vilnij neregulyarnij ritm Napriklad tak zvanij plivuchij efekt ashuzkogo spivu vinikav koli ashug spivav v odnomu ritmi a akompaniment na sazi vikonuvav u inshomu Tradiciyi i zvichayi RedaguvatiOsnovni tradiciyi ashugiv Turechchini Koristuvatisya psevdonimom Stati ashugom pislya pobachenogo snu yakij jogo nadihnuv Dotrimuvatis subordinaciyi mizh majstrami ta uchnyami Provoditi zmagannya z inshimi majstrami ashugami Ne vikoristovuvati u svoyih virshah slova z bukvami B P M V i F shob gubi pri vimovi danih bukv ne dotorkalis odna do odnoyi Donini u Turechchini zastosovuyut staru tehniku vikonannya pisen z shpilkoyu mizh gubami Spivak trimaye yiyi vertikalno mizh nizhnoyu ta verhnoyu gubami tak sho yih ne mozhna zimknuti i ne mozhna shirshe rozkriti rota Takim chinom deyaki zvuki stayut nevimovnimi skazhimo v m p b Vidpovidno zmenshuyetsya kilkist sliv yaki mozhe vikoristovuvati spivak poet Tomu tilki majstri visokogo rivnya mozhut improvizuvati v takij maneri Ne vimovlyati im ya lyudini yakij prisvyacheni virshi Chitati svoyi virshi u viglyadi pryamoyi movi Nagaduvati dati pri chitanni virshiv Pisati virshi podibni do stilyu inshogo poeta dotrimuyuchis jogo metodiv Grati na sazi Vidomi ashugi RedaguvatiImena najvidomishih ashugiv virmenski Sayat Nova Dzhivani Sheram Gregor Talyan Nagash Ovnatan Miskin Burdzhi Chtiganos Lunkianos Azbar Adam azerbajdzhanski Gurbani XVI st Sari Ashug XVIII st Haste Kasim Ashug Abdulla Ashug Ali Tufarganli Abbas XVII st Dilgam Valeh XVIII st Gurbanali Alesker 1826 1926 Gusejn z Bozalgana 1875 1949 Shikeste Shirin XVIII st Shamshir Nadzhaf Kuli Asad Mikayil Azafli 1924 1978 Ashug Panah 1926 1978 turecki Ibragim Dertli 1772 1845 Mehmed Sejrani 1807 1866 Fejzulla Chonar Chinar Ashik Vejsel Murat Chobanoglu nar u 1940 r Sered profesijnih ashugiv poetiv vidomi j zhinki Ashig Peri XIX st Ashig Amayil XIX st Ashig Besti pom u 1936 r Dildash nar u 1912 r ta inshi Osoblivo proslavilas Ashig Besti yaka podorozhuvala po Azerbajdzhanu zmagalas z bagatma ashugami mala uchniv ta nastupnikiv Buli vidomi ashugi i u krimskih tatar napriklad Ashik Umer z Yevpatoriyi yakij zhiv u XVII storichchi Vin podorozhuvav po Krimu vikonuyuchi vlasni poemi ta virshi akompanuyuchi sobi na sazi U 2004 roci krimskotatarska gromadskist u Yevpatoriyi vstanovila Ashiku Umeru pam yatnik Tradiciyi ashugiv zhivi j ponini Ashugi vistupayut na koncertah stvoryuyut pisni i dastani na temi suchasnogo zhittya Vidomi suchasni azerbajdzhanski ashugi A Mikajilov B Kadirov A Rustamov Sh Gadzhiyev P Salahli P Panahov ta inshi prodovzhuyut rozvivati tradiciyi ashuzkoyi poeziyi U 2006 roci buv provedenij III Mizhnarodnij konkurs festival narodnih spivakiv ashugiv imeni Ashika Vejselya u Turechchini V Azerbajdzhani planuyetsya stvorennya Muzeyu ashugiv silami Soyuzu ashugiv Azerbajdzhanu informaciya stanom na serpen 2006 Div takozh RedaguvatiMistectvo azerbajdzhanskih ashugiv PeriLiteratura RedaguvatiKrivonosov V Ashugi Azerbajdzhana Sovetskaya muzyka 1938 4 Kocharyan A Armyanskaya narodnaya muzyka M L 1939 Mserianc L M Ashugi Literaturnaya enciklopediya Izd vo Kom Akad 1930 Sysoeva A Osobennosti tureckogo muzykalnogo folklora Vestnik Chelyabinskogo universiteta Seriya 10 2003 g N 2 1 Primitki Redaguvati Zhurnal YuNESKO str 18 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 14 sichnya 2014 Posilannya RedaguvatiLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 71 580 mode 1up view theater Tedzhnis Shayir Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 465 580 Ashug abo Ashik Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 52 634 s Tradiciyi ashugiv rosijskoyu Arhivovano 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Osoblivosti tureckogo muzichnogo folkloru rosijskoyu Arhivovano 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Elektronna biblioteka rosijskoyu Hto takij ashug abo ashik Arhivovano 30 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ashug amp oldid 36413470