www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аурелія Доросла особинаОхоронний статусНедосліджений МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Т

Аурелія

Ауре́лія вухата (лат. Aurelia aurita) — медуза класу сцифоїдних (Scyphozoa). Купол плескатий, до 40 см у діаметрі, має радіально-променеву симетрію. Аурелія живиться дрібними тваринами планктону, зокрема іншими медузами. Дуже поширена в усіх помірних зонах Атлантичного океану та його морів (між 40 і 70° пн. ш.), в тому числі в морських водах України.

Будова Редагувати

1) шлунок; 2) щупальце; 3) ротова лопать; 4) купол; 5) гонада; 6) травний канал; 7) рот.

Медуза аурелія має типове для медуз напівпрозоре тіло, що складається з напівсферичного гнучкого купола та щупалець. Діаметр купола дорослої особини складає 5-40 см, у середньому 25 см. У його центрі розташовані статеві органи (гонади) у вигляді чотирьох фіолетово-блакитних підков. По краю парасольки є потовщена облямівка, поділена на 8 частин — крайові тільця (ропалії), де містяться органи відчуття рівноваги (статоцисти). Тонкі щупальця, що відходять від країв купола, всіяні жалкими клітинами (кнідоцитами), здатними паралізувати або вбити дрібних тварин — ворогів або здобич. Дихання відбувається через мембрану, що покриває тіло. Нервова система представлена рівномірною мережею нервових волокон.

У центрі нижньої увігнутої частини парасольки міститься чотирикутний ротовий отвір, оточений чотирма великими ротовими лопатями, що стирчать з-під купола та нагадують довгі вуха, звідки й назва — аурелія вухата. Лопаті, як і щупальця, мають жалкі клітини. Їхній нижній край всіяний численними рухливими відростками завдовжки близько 2 мм. В самиць ротові лопаті більші, позаяк в їх основі є камери для зростання личинок (планул). Шлунок складається з чотирьох кишень і радіально розташованих навколо 16-и травних каналів, які пронизують купол.

Спосіб життя Редагувати

Аурелії живуть в поверхневих шарах солоних водойм як біля берега, так і на віддалі. Аурелії можуть збиратися в протяжні скупчення, проте не мають групової поведінки. Оптимальна температура для цих тварин 9–19 °C, але також витримують коливання від -6 до 31 °C. Проживають у водах різної солоності, мінімум 0,6 %, чим зумовлено їхнє широке поширення в Атлантичному океані та його морях між 40 і 70° пн. ш.. Поширена, зокрема, в Чорному та Азовському морях.

Харчуються зоопланктоном, який підганяють до рота скороченнями щупалець. Аурелія вухата — важлива складова харчового ланцюжка морських екосистем.

Розмноження Редагувати

Сперматозоїди самців і яйцеклітини самиць дозрівають в гонадах. Самці викидають через рот зрілі сперматозоїди в воду, звідки вони проникають у виводкові камери самок. Там відбувається запліднення яєць і їх розвиток. З яєць утворюються планули, що згодом покидають виводкові камери і кілька діб плавають в товщі води. Прикріпившись до субстрату, планула перетворюється на поліп — сцифістому. Поліп веде прикріплений спосіб життя, активно харчується, росте та може розмножуватися брунькуванням. Навесні поліпи діляться на декілька плаваючих ефір. До середини літа ефіри ростуть, врешті перетворюючись на медуз.

Отрута Редагувати

Отрута, що міститься в жалких клітинах аурелії вухатої, безпечна для людини, проте спричиняє пекучий біль і висип. Її ефект подібний на ефект від вжалення кропивою як відчуттями, так і тривалістю. Одразу після вжалення людина відчуває біль, що може тривати до пів години. За 3 хвилини в місці контакту з тілом медузи починається свербіж і виникає дрібний висип. Не всі популяції цих медуз однаково отруйні, деякі вирізняються сильнішою отрутою. Так, висип від ужалення карибських аурелій може триматися до 10-и днів.

Отрута має гемолітичну дію, руйнуючи еритроцити. Людські еритроцити вразливіші до неї, ніж відповідні клітини багатьох тварин, зокрема рогатої худоби, через нижчий вміст сфінгомієлінів. Також отрута має паралізуючу дію на м'язи. Втім, кількість отрути й глибина її проникнення з кнідоцитів надто малі, щоб завдати людині якої-небудь шкоди, крім неприємних відчуттів.

Галерея Редагувати

Відео плаваючих аурелій (висока якість)

Примітки Редагувати

  1. ↑ Rodriguez, Roberto J. . Animal Diversity Web (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020. 
  2. . www.marlin.ac.uk (en-GB). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 22 серпня 2020. 
  3. The Cnidaria and their evolution; the proceedings of a symposium held at the Zoological Society of London on 3 and 4 March 1965 : Rees, W. J. (William James) : Free Download, Borrow, and Streaming. Internet Archive (англ.). Процитовано 21 серпня 2020. 
  4. Arai, Mary N. (1997). A functional biology of Scyphozoa (вид. 1st ed). London: Chapman & Hall. с. 68–206. ISBN 0-412-45110-7. OCLC 36246328. 
  5. . species-identification.org. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 22 серпня 2020. 
  6. Dawson, M. N; Gupta, A. S.; England, M. H. (23 серпня 2005). Coupled biophysical global ocean model and molecular genetic analyses identify multiple introductions of cryptogenic species. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.) 102 (34). с. 11968–11973. ISSN 0027-8424. PMC PMC1189321. PMID 16103373. doi:10.1073/pnas.0503811102. Процитовано 21 серпня 2020. 
  7. . www.marinespecies.org. Архів оригіналу за 21 червня 2010. Процитовано 21 серпня 2020. 
  8. ↑ Segura-Puertas, L.; Avila-Soria, G.; Sánchez-Rodríguez, J.; Ramos-Aguilar, M. E.; Burnett, J. W. (00/2002). . Journal of Venomous Animals and Toxins (англ.) 8 (2). с. 269–282. ISSN 0104-7930. doi:10.1590/S0104-79302002000200007. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 23 серпня 2020. 
  9. Publisher, Folio (9 лютого 2020). Підводний світ (укр.). Glagoslav Publications. ISBN 978-966-03-6297-0. 
  10. . Gelatinous Sting (англ.). 6 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 23 серпня 2020. 

Джерела Редагувати

Це незавершена стаття про безхребетних.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
AureliyaDorosla osobinaOhoronnij statusNedoslidzhenij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni tvarini Eumetazoa Tip Knidariyi Cnidaria Klas Scifoyidni Scyphozoa Ryad SemaeostomeaeRodina UlmaridaeRid AureliaVid AureliyaBinomialna nazvaAurelia auritaLinnaeus 1758PosilannyaVikishovishe Aurelia auritaVikividi Aurelia auritaITIS 51701NCBI 6145Aure liya vuhata lat Aurelia aurita meduza klasu scifoyidnih Scyphozoa Kupol pleskatij do 40 sm u diametri maye radialno promenevu simetriyu Aureliya zhivitsya dribnimi tvarinami planktonu zokrema inshimi meduzami Duzhe poshirena v usih pomirnih zonah Atlantichnogo okeanu ta jogo moriv mizh 40 i 70 pn sh v tomu chisli v morskih vodah Ukrayini Zmist 1 Budova 2 Sposib zhittya 3 Rozmnozhennya 4 Otruta 5 Galereya 6 Primitki 7 DzherelaBudova Redaguvati nbsp 1 shlunok 2 shupalce 3 rotova lopat 4 kupol 5 gonada 6 travnij kanal 7 rot Meduza aureliya maye tipove dlya meduz napivprozore tilo sho skladayetsya z napivsferichnogo gnuchkogo kupola ta shupalec Diametr kupola dorosloyi osobini skladaye 5 40 sm u serednomu 25 sm U jogo centri roztashovani statevi organi gonadi u viglyadi chotiroh fioletovo blakitnih pidkov Po krayu parasolki ye potovshena oblyamivka podilena na 8 chastin krajovi tilcya ropaliyi de mistyatsya organi vidchuttya rivnovagi statocisti Tonki shupalcya sho vidhodyat vid krayiv kupola vsiyani zhalkimi klitinami knidocitami zdatnimi paralizuvati abo vbiti dribnih tvarin vorogiv abo zdobich 1 2 Dihannya vidbuvayetsya cherez membranu sho pokrivaye tilo 3 Nervova sistema predstavlena rivnomirnoyu merezheyu nervovih volokon 4 U centri nizhnoyi uvignutoyi chastini parasolki mistitsya chotirikutnij rotovij otvir otochenij chotirma velikimi rotovimi lopatyami sho stirchat z pid kupola ta nagaduyut dovgi vuha zvidki j nazva aureliya vuhata Lopati yak i shupalcya mayut zhalki klitini Yihnij nizhnij kraj vsiyanij chislennimi ruhlivimi vidrostkami zavdovzhki blizko 2 mm V samic rotovi lopati bilshi pozayak v yih osnovi ye kameri dlya zrostannya lichinok planul Shlunok skladayetsya z chotiroh kishen i radialno roztashovanih navkolo 16 i travnih kanaliv yaki pronizuyut kupol 1 5 Sposib zhittya RedaguvatiAureliyi zhivut v poverhnevih sharah solonih vodojm yak bilya berega tak i na viddali Aureliyi mozhut zbiratisya v protyazhni skupchennya prote ne mayut grupovoyi povedinki Optimalna temperatura dlya cih tvarin 9 19 C ale takozh vitrimuyut kolivannya vid 6 do 31 C Prozhivayut u vodah riznoyi solonosti minimum 0 6 1 chim zumovleno yihnye shiroke poshirennya v Atlantichnomu okeani ta jogo moryah mizh 40 i 70 pn sh 6 Poshirena zokrema v Chornomu ta Azovskomu moryah 7 Harchuyutsya zooplanktonom yakij pidganyayut do rota skorochennyami shupalec Aureliya vuhata vazhliva skladova harchovogo lancyuzhka morskih ekosistem 1 Rozmnozhennya RedaguvatiSpermatozoyidi samciv i yajceklitini samic dozrivayut v gonadah Samci vikidayut cherez rot zrili spermatozoyidi v vodu zvidki voni pronikayut u vivodkovi kameri samok Tam vidbuvayetsya zaplidnennya yayec i yih rozvitok Z yayec utvoryuyutsya planuli sho zgodom pokidayut vivodkovi kameri i kilka dib plavayut v tovshi vodi Prikripivshis do substratu planula peretvoryuyetsya na polip scifistomu Polip vede prikriplenij sposib zhittya aktivno harchuyetsya roste ta mozhe rozmnozhuvatisya brunkuvannyam Navesni polipi dilyatsya na dekilka plavayuchih efir Do seredini lita efiri rostut vreshti peretvoryuyuchis na meduz 1 Otruta RedaguvatiOtruta sho mistitsya v zhalkih klitinah aureliyi vuhatoyi bezpechna dlya lyudini prote sprichinyaye pekuchij bil i visip 8 Yiyi efekt podibnij na efekt vid vzhalennya kropivoyu yak vidchuttyami tak i trivalistyu 9 Odrazu pislya vzhalennya lyudina vidchuvaye bil sho mozhe trivati do piv godini Za 3 hvilini v misci kontaktu z tilom meduzi pochinayetsya sverbizh i vinikaye dribnij visip 8 Ne vsi populyaciyi cih meduz odnakovo otrujni deyaki viriznyayutsya silnishoyu otrutoyu 10 Tak visip vid uzhalennya karibskih aurelij mozhe trimatisya do 10 i dniv 8 Otruta maye gemolitichnu diyu rujnuyuchi eritrociti Lyudski eritrociti vrazlivishi do neyi nizh vidpovidni klitini bagatoh tvarin zokrema rogatoyi hudobi cherez nizhchij vmist sfingomiyeliniv Takozh otruta maye paralizuyuchu diyu na m yazi Vtim kilkist otruti j glibina yiyi proniknennya z knidocitiv nadto mali shob zavdati lyudini yakoyi nebud shkodi krim nepriyemnih vidchuttiv 8 Galereya Redaguvati source source source source source source Video plavayuchih aurelij visoka yakist nbsp Aurelia sp v akvariumi nbsp Aurelia sp nbsp Aurelia aurita nbsp Aurelia aurita nbsp Na plyazhi nbsp Primitki Redaguvati a b v g d Rodriguez Roberto J Aurelia aurita Moon jellyfish Animal Diversity Web angl Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 21 serpnya 2020 MarLIN The Marine Life Information Network Moon jellyfish Aurelia aurita www marlin ac uk en GB Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 22 serpnya 2020 The Cnidaria and their evolution the proceedings of a symposium held at the Zoological Society of London on 3 and 4 March 1965 Rees W J William James Free Download Borrow and Streaming Internet Archive angl Procitovano 21 serpnya 2020 Arai Mary N 1997 A functional biology of Scyphozoa vid 1st ed London Chapman amp Hall s 68 206 ISBN 0 412 45110 7 OCLC 36246328 Marine Species Identification Portal Aurelia aurita species identification org Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 22 serpnya 2020 Dawson M N Gupta A S England M H 23 serpnya 2005 Coupled biophysical global ocean model and molecular genetic analyses identify multiple introductions of cryptogenic species Proceedings of the National Academy of Sciences angl 102 34 s 11968 11973 ISSN 0027 8424 PMC PMC1189321 PMID 16103373 doi 10 1073 pnas 0503811102 Procitovano 21 serpnya 2020 WoRMS World Register of Marine Species Aurelia aurita Linnaeus 1758 www marinespecies org Arhiv originalu za 21 chervnya 2010 Procitovano 21 serpnya 2020 a b v g Segura Puertas L Avila Soria G Sanchez Rodriguez J Ramos Aguilar M E Burnett J W 00 2002 Some toxinological aspects of Aurelia aurita Linne from the Mexican Caribbean Journal of Venomous Animals and Toxins angl 8 2 s 269 282 ISSN 0104 7930 doi 10 1590 S0104 79302002000200007 Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 23 serpnya 2020 Publisher Folio 9 lyutogo 2020 Pidvodnij svit ukr Glagoslav Publications ISBN 978 966 03 6297 0 Stung by a Moon Celebration of the Aurelia aurita genome Gelatinous Sting angl 6 grudnya 2018 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 23 serpnya 2020 Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 nbsp Ce nezavershena stattya pro bezhrebetnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aureliya amp oldid 39481891