www.wikidata.uk-ua.nina.az

Атавальпа Атава льпа 3 Атаульпа кеч Atawallpa ісп Atahualpa близько 1502 26 липня 1533 останній Сапа Інка імператор Тава

Атавальпа

Атава́льпа, Атаульпа (кеч. Atawallpa, ісп. Atahualpa; близько 1502 — 26 липня 1533) — останній Сапа Інка (імператор) Тавантінсую. Атавальпа був сином імператора Вайна Капака. Він та його брат Васкар почали міжусобну війну після смерті батька. У виснажливій боротьбі переміг Атавальпа, який спирався на численну армію та генералів.

Атавальпа
кеч. Ataw-wallpa
Народився близько 1502
Кіто, Еквадор або Куско
Помер 26 липня 1533(1533-07-26)
м. Кахамарка
·страта через повішення
Поховання Кахамарка
Країна  Інки
Діяльність суверен
Знання мов кечуа
Титул Сапа Інка
Посада Сапа Інка
Термін 1532–1533 роки
Попередник Васкар
Наступник Тупак Уальпа
Рід династія Верхнього Куско
Батько Вайна Капак
Мати Токта Кока
Брати, сестри Паулью Інка, Васкар, Манко Юпанкі, Тупак Уальпа і Quispe Sisad
У шлюбі з Coya Asarpayd

Життєпис Редагувати

Молоді роки Редагувати

Походив з династії Верхнього Куско. Був сином імператора Вайни Капака та Токти Кока, представниці чибча-муїска. Народився на півночі імперії. Він був сином останньої принцеси держави Кіту. По материнській лінії був останнім нащадком ширі (царів) з роду Дучіцелья. Здобув освіту у дусі Кіту, на нього вплинула ненависть до Інків та Куско. Водночас на відміну від інших братів не навчався в імператорській школі ячавасі.

Перший військовий досвід отримав під час походу свого батька на землі сучасної Болівії, що були приєднані до держави інків. тут Вайна Капак підкорив плем'я чарків. В подальшому відзначив у походах на півдні імперії (центральна частина сучасного Чилі). Згодом разом з батьком і старшим братом Нінаном Куйочі звитяжив під час придушення повстання племені патів (південна Колумбія).

Супроводжував батька у походах проти племені карангів. Згодом оселився з Вайною Капаком у м. Кіту (столиці колишньої держави Кіту), яка була перетворена у другу столицю. В цей час зумів завоювати довіру батька, розраховуючи на отримання високої посади. Втім у 1527 році імператор призначив своїм спадкоємцем іншого сина — Нінана Куйочі. Але останній незабаром помер. Тоді прихильники оголосили, що Вайна Капак розділив державу на дві частини — «віце-королівство» в Кіту віддав Атавальпі, а владу Сапа Інки іншому сині Васкару.

Боротьба за владу Редагувати

У 1527 році Васкар оголосив себе Сапа Інкою. Деякий час Атавальпа демонстрував вірність новому імператору, але зрештою виступив про нього. Окрім бажання отримати владу Атавальпа бажав помститися за знищення батьківщини своєї матері. Війна проти Васкара стала для нього війною проти Куско, проти його жителів.

На чолі свого війська Атавальпи поставив Чалкучіма, Кіскіс, Руміньяві, Укумарі. Спочатку вони завдали поразки племені каньярі. Слідом за цим у битві при Чочавайласі завдали поразки племені чачапоя. У результаті цього захоплено місто Кахамарка.

За наказом Сапа Інки місто Хауха було перетворено на нову базу, але після перемоги військ Атавальпи у Мантарського мосту, війська Васкара відступили на північ. У 1532 році Атавальпі вдалося зібрати більшу армію (близько 100 тис.) проти Васкара, який виступив на чолі 60 тис. війська. У дводенній битві при річки Котапампа Васкар зазнав нищівної поразки і поранений був захоплений в полон.

Перемога над Васкаром відкривала для Атавальпи шлях до внутрішнього перетворення Тавантінсую. Пристрасним бажанням переможця було зійти на трон Інків. Разом з тим він хотів зберегти і сама держава інків. Тих же, хто перебував при владі в цій державі з моменту його виникнення Атавальпа вирішив знищити всіх до єдиного.

Спочатку відбулася церемонія сходження на трон, яку провів верховний жрець Кусі Юпанкі. Останнього новий Сапа Інка доручив наглядати над виконанням свого наказу щодо знищення знаті Куско. Безпосереднє виконання страт доручено військовикам Атавальпи. Через глашатаїв вони віддали наказ, щоб всі кусканці, що належать до капак айлью (імператорської громади), в першу чергу брати і сестри Васкара, його дружини, діти (включаючи немовлят), все вище духовенство, науковці та представники знатних родів Куско зібралися на схилах гори Яуіри. Атавальпа заздалегідь гарантував їм повну безпеку. Коли ті зібрали, вояки Атавальпи оточили їх, а потім знищили, зокрема були вбиті усі родичі попередніх Капак Інків та Сапа Інків, 35 зведених братів Атавальпи, вагітні дружини Васкара.

Особливу ненависть Атавальпа почував до померлого імператора Тупак Юпанкі, що захопив державу Кіту. Мумію останнього за наказом Атавальпи було спалено. У столиці було оголошено на кшталт надзвичайного воєнного стану. У цей період військовики Кіскіс сам вирішував, в яких районах міста буде страчено кожного п'ятого жителя, а в яких — кожного третього.

Після цього Атавальпа відправився до Кахамарки.

Загибель Редагувати

Ще до свого повернення у столицю Куско, під час перебування у місті Кахамарка, Атавальпа погодився прийняти іспанську експедицію на чолі з Франсиско Пісарро, але під час візиту іспанці несподівано захопили Атавальпу в полон (так звана битва при Кахамарці). Після отримання величезного викупу іспанцями, Атавальпу було страчено 26 липня 1533 року, а поховано в Кахамарці 29 серпня того ж року.

Формальним наступником Атавальпи став Тупак Уальпа, маріонетковий правитель інків під владою іспанців.

Археологи у лютому 2017 року виявили унікальне поховання, що належить Атавальпі. Воно споруджено у вигляді кам'яної споруди кубічної форми висотою 80 метрів. Ця споруда розташована в Національному парку Еквадору в Андах у густих лісах Амазонки.[неавторитетне джерело]

Примітки Редагувати

  1. https://www.google.com.ar/books/edition/Hysterically_Historical/B3CZCgAAQBAJ?hl=en&gbpv=1&dq=Atahualpa%20%20March%2020%2C%201497&pg=PT80&printsec=frontcover
  2. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  3. Рубель В.А. Імперія інків напередодні конкісти // Історія цивілізацій Доколумбової Америки. — Київ : Либідь, 2005. — С. 370-373.
  4. . Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017. 

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Atahualpa
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Atava lpa 3 Ataulpa kech Atawallpa isp Atahualpa blizko 1502 26 lipnya 1533 ostannij Sapa Inka imperator Tavantinsuyu Atavalpa buv sinom imperatora Vajna Kapaka Vin ta jogo brat Vaskar pochali mizhusobnu vijnu pislya smerti batka U visnazhlivij borotbi peremig Atavalpa yakij spiravsya na chislennu armiyu ta generaliv Atavalpakech Ataw wallpaNarodivsya blizko 1502Kito Ekvador abo Kusko 1 Pomer 26 lipnya 1533 1533 07 26 m Kahamarka strata cherez povishennyaPohovannya KahamarkaKrayina InkiDiyalnist suverenZnannya mov kechua 2 Titul Sapa InkaPosada Sapa InkaTermin 1532 1533 rokiPoperednik VaskarNastupnik Tupak UalpaRid dinastiya Verhnogo KuskoBatko Vajna KapakMati Tokta KokaBrati sestri Paulyu Inka Vaskar Manko Yupanki Tupak Ualpa i Quispe SisadU shlyubi z Coya Asarpayd Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Borotba za vladu 1 3 Zagibel 2 Primitki 3 LiteraturaZhittyepis RedaguvatiMolodi roki Redaguvati Pohodiv z dinastiyi Verhnogo Kusko Buv sinom imperatora Vajni Kapaka ta Tokti Koka predstavnici chibcha muyiska Narodivsya na pivnochi imperiyi Vin buv sinom ostannoyi princesi derzhavi Kitu Po materinskij liniyi buv ostannim nashadkom shiri cariv z rodu Duchicelya Zdobuv osvitu u dusi Kitu na nogo vplinula nenavist do Inkiv ta Kusko Vodnochas na vidminu vid inshih brativ ne navchavsya v imperatorskij shkoli yachavasi Pershij vijskovij dosvid otrimav pid chas pohodu svogo batka na zemli suchasnoyi Boliviyi sho buli priyednani do derzhavi inkiv tut Vajna Kapak pidkoriv plem ya charkiv V podalshomu vidznachiv u pohodah na pivdni imperiyi centralna chastina suchasnogo Chili Zgodom razom z batkom i starshim bratom Ninanom Kujochi zvityazhiv pid chas pridushennya povstannya plemeni pativ pivdenna Kolumbiya Suprovodzhuvav batka u pohodah proti plemeni karangiv Zgodom oselivsya z Vajnoyu Kapakom u m Kitu stolici kolishnoyi derzhavi Kitu yaka bula peretvorena u drugu stolicyu V cej chas zumiv zavoyuvati doviru batka rozrahovuyuchi na otrimannya visokoyi posadi Vtim u 1527 roci imperator priznachiv svoyim spadkoyemcem inshogo sina Ninana Kujochi Ale ostannij nezabarom pomer Todi prihilniki ogolosili sho Vajna Kapak rozdiliv derzhavu na dvi chastini vice korolivstvo v Kitu viddav Atavalpi a vladu Sapa Inki inshomu sini Vaskaru Borotba za vladu Redaguvati U 1527 roci Vaskar ogolosiv sebe Sapa Inkoyu Deyakij chas Atavalpa demonstruvav virnist novomu imperatoru ale zreshtoyu vistupiv pro nogo Okrim bazhannya otrimati vladu Atavalpa bazhav pomstitisya za znishennya batkivshini svoyeyi materi Vijna proti Vaskara stala dlya nogo vijnoyu proti Kusko proti jogo zhiteliv Na choli svogo vijska Atavalpi postaviv Chalkuchima Kiskis Ruminyavi Ukumari Spochatku voni zavdali porazki plemeni kanyari Slidom za cim u bitvi pri Chochavajlasi zavdali porazki plemeni chachapoya U rezultati cogo zahopleno misto Kahamarka Za nakazom Sapa Inki misto Hauha bulo peretvoreno na novu bazu ale pislya peremogi vijsk Atavalpi u Mantarskogo mostu vijska Vaskara vidstupili na pivnich U 1532 roci Atavalpi vdalosya zibrati bilshu armiyu blizko 100 tis proti Vaskara yakij vistupiv na choli 60 tis vijska U dvodennij bitvi pri richki Kotapampa Vaskar zaznav nishivnoyi porazki i poranenij buv zahoplenij v polon Peremoga nad Vaskarom vidkrivala dlya Atavalpi shlyah do vnutrishnogo peretvorennya Tavantinsuyu Pristrasnim bazhannyam peremozhcya bulo zijti na tron Inkiv Razom z tim vin hotiv zberegti i sama derzhava inkiv Tih zhe hto perebuvav pri vladi v cij derzhavi z momentu jogo viniknennya Atavalpa virishiv znishiti vsih do yedinogo Spochatku vidbulasya ceremoniya shodzhennya na tron yaku proviv verhovnij zhrec Kusi Yupanki Ostannogo novij Sapa Inka doruchiv naglyadati nad vikonannyam svogo nakazu shodo znishennya znati Kusko Bezposerednye vikonannya strat dorucheno vijskovikam Atavalpi Cherez glashatayiv voni viddali nakaz shob vsi kuskanci sho nalezhat do kapak ajlyu imperatorskoyi gromadi v pershu chergu brati i sestri Vaskara jogo druzhini diti vklyuchayuchi nemovlyat vse vishe duhovenstvo naukovci ta predstavniki znatnih rodiv Kusko zibralisya na shilah gori Yauiri Atavalpa zazdalegid garantuvav yim povnu bezpeku Koli ti zibrali voyaki Atavalpi otochili yih a potim znishili zokrema buli vbiti usi rodichi poperednih Kapak Inkiv ta Sapa Inkiv 35 zvedenih brativ Atavalpi vagitni druzhini Vaskara Osoblivu nenavist Atavalpa pochuvav do pomerlogo imperatora Tupak Yupanki sho zahopiv derzhavu Kitu Mumiyu ostannogo za nakazom Atavalpi bulo spaleno U stolici bulo ogolosheno na kshtalt nadzvichajnogo voyennogo stanu U cej period vijskoviki Kiskis sam virishuvav v yakih rajonah mista bude stracheno kozhnogo p yatogo zhitelya a v yakih kozhnogo tretogo Pislya cogo Atavalpa vidpravivsya do Kahamarki Zagibel Redaguvati She do svogo povernennya u stolicyu Kusko pid chas perebuvannya u misti Kahamarka Atavalpa pogodivsya prijnyati ispansku ekspediciyu na choli z Fransisko Pisarro ale pid chas vizitu ispanci nespodivano zahopili Atavalpu v polon tak zvana bitva pri Kahamarci Pislya otrimannya velicheznogo vikupu ispancyami Atavalpu bulo stracheno 26 lipnya 1533 roku a pohovano v Kahamarci 29 serpnya togo zh roku Formalnim nastupnikom Atavalpi stav Tupak Ualpa marionetkovij pravitel inkiv pid vladoyu ispanciv Arheologi u lyutomu 2017 roku viyavili unikalne pohovannya sho nalezhit Atavalpi Vono sporudzheno u viglyadi kam yanoyi sporudi kubichnoyi formi visotoyu 80 metriv Cya sporuda roztashovana v Nacionalnomu parku Ekvadoru v Andah u gustih lisah Amazonki 4 neavtoritetne dzherelo Primitki Redaguvati https www google com ar books edition Hysterically Historical B3CZCgAAQBAJ hl en amp gbpv 1 amp dq Atahualpa 20 20March 2020 2C 201497 amp pg PT80 amp printsec frontcover Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Rubel V A Imperiya inkiv naperedodni konkisti Istoriya civilizacij Dokolumbovoyi Ameriki Kiyiv Libid 2005 S 370 373 Arheologam udalos najti usypalnicu poslednego imperatora drevnih inkov Ataualpy Arhiv originalu za 27 lyutogo 2017 Procitovano 27 lyutogo 2017 Literatura RedaguvatiKuprienko S A Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 ros Pachakuti Jamki Salkamajva Kuprienko S A Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 ros Talah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Atahualpa nbsp Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Atavalpa amp oldid 38965500