Микола Сергійович Атаров (рос. Николай Сергеевич Атаров; нар. 25 серпня 1907, Владикавказ — пом. 12 вересня 1978, Москва) — російський радянський письменник, (кіносценарист); член Спілки письменників СРСР з 1940 року. (Чоловік) письменниці .
Атаров Микола Сергійович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Николай Сергеевич Атаров | ||||
Народився | 12 (25) серпня 1907 або 25 серпня 1908[1] Владикавказ, Російська імперія[2] | |||
Помер | 12 вересня 1978[1] Москва, СРСР | |||
Поховання | Нове Донське кладовище | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | письменник, редактор | |||
Alma mater | d (1928) і Q86684623? | |||
Заклад | Q16679987?, (Літературна газета) і d | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 1936 — 1971 | |||
Жанр | проза і повість[d] | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 12 [25] серпня 1907 року в місті Владикавказі (нині (Північна Осетія), Росія). В рідному місті закінчив середню школу № 5; у 1928 році там же літературний факультет , у 1930 році Вищі курси удосконалення викладачів мистецтвознавства в Ленінграді.
Почав друкуватися в 1930 році в журналах , «Червона новина» та інших. Під час німецько-радянської війни з 1941 року служив у Червоній армії. Мав військове звання майора, був військовим кореспондентом. Член ВКП(б) з 1947 року.
Помер в Москві 12 вересня 1978 року. Похований в Москві в 22-му (колумбарії) (Донського цвинтаря).
Творчість
- «Начальник малих річок» (1936);
- «Повість про перше кохання» (1954; (однойменний фільм), 1957);
- «Смерть під псевдонімом» (1957);
- «Коротке літо в горах» (1965);
- «… А я люблю коня» (1970);
- «Календар російської природи»;
- «Араукарія»;
- «Переливчаста музика»;
- «Ізба»;
- «Ваги і санки»;
- «Набат»;
- «Санта-Лючия»;
- (Коротке літо в горах) (1963)
- (Хомут для Маркіза) (1977).
Нагороди
Нагороджений:
- орденами Червоної Зірки (20 листопада 1943), Трудового Червоного Прапора (24 серпня 1977; за заслуги у розвитку радянської літератури та у зв'язку з сімдесятиріччям від дня народження);
- медалями («За оборону Ленінграда»), («За визволення Белграда»), («За взяття Будапешта»), («За взяття Відня»), («За перемогу над Німеччиною»).
Примітки
- Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 126–127. —
- Атаров Николай Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. (А. М. Прохоров) — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Атаров Николай Сергеевич / …Где дремлют мёртвые…(рос.)
- Атаров Николай Сергеевич / Подвиг народа. [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Ведомости Верховного Совета СССР № 35 (1901) от 31 августа 1977 года. Сторінка 5999. [ 28 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Атаров Николай Сергеевич // (Большая советская энциклопедия) : в 30 т. / гл. ред. (А. М. Прохоров). — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет