Асфальте́ни (рос. асфальтены; англ. àsphaltenes; нім. Asphaltene) — асфальто-смолисті кисневі компоненти асфальтів, асфальтитів, нафт, бітумоїдів, розсіяної органічної речовини порід. Розчинні у хлороформі, чотирихлористому вуглеці, бензолі; осідають із розчинів при дії легкого петролейного ефіру.
Загальні характеристики Редагувати
Елементний склад (%): С — 73—87, Н — 6—9, S — 0,5-8, N — 0,5—2, О — 4—12.
Густина 1 140 кг/м3. Під час нагрівання понад 300 °C розкладаються з утворенням коксу і виділенням газів.
Асфальтени-зв'язуючі Редагувати
Асфальте́ни-зв'я́зуючі — вуглеводневі сполуки, що мають високу молекулярну масу. Їх розглядають як дві-три узагальнені молекули смол. Основною властивістю асфальтенів, що надає їм високу адгезійну активність та пружність, є здатність розчинятися в мальтенах (суміш масел і смол). Асфальтени-зв'язуючі забезпечують твердість, температурну стійкість, полярність і спікливість.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- В. І. Саранчук, М.О.Ільяшов, В. В. Ошовський, В.С.Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4