www.wikidata.uk-ua.nina.az

Арчі Стаут англ Archie Stout 30 березня 1886 10 березня 1973 американський кінооператор кар єра якого тривала з 1914 по

Арчі Стаут

Арчі Стаут (англ. Archie Stout; 30 березня 1886 — 10 березня 1973) — американський кінооператор, кар'єра якого тривала з 1914 по 1954 рік. Він працював з Джоном Фордом, в тому числі над такими видатними фільмами як «Форт Апачі» (1948), «Вона носила жовту стрічку» (1949) та «Тиха людина» (1952). Стаут став єдиним кінооператором, який отримав «Оскар», при цьому виконуючи функції помічника режисера . Він також працював над такими фільмами, як «Десять заповідей» (1923) та кількома фільмами про Гопалонга Кессіді та Тарзана. Останнім його фільмом став фільм-катастрофа «Високий та могутній» (1954).

Арчі Стаут
Дата народження 30 березня 1886(1886-03-30)
Місце народження Ренвік (Айова), Гумбольдт, Айова, США
Дата смерті 10 березня 1973(1973-03-10) (86 років)
Місце смерті Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Поховання Форест-Лаун
Громадянство  США
Професія фотограф, оператор-постановник
Нагороди

Премія «Оскар» за найкращу операторську роботу (колір)d (1951)

IMDb ID 0005887

Особисте життя ред.

Арчібальд «Арчі» Джоб Стаут народився в Ренвіку, штат Айова, у сім'ї Френка та Мері Стаут, 30 березня 1886 року. У нього була молодша сестра на ім'я Бессі А. Стаут, яка народилася у 1887 році.

Арчі Стаут був одружений тричі: вперше, на Лаурі Грейс Фуллер. У пари народився син, Джуніус «Молодший» Джоб Стаут, 16 квітня 1910 року в Сан-Дієго. Пізніше, Стаут та Фуллер розлучилися, та Арчі одружувся на Евелін М. Стаут. Однак цей шлюб також не протримався довго, і пара розсталась. На початку 1930-х років Арчі познайомився та одружився на Берніс Віолі Вестон. Вона була на чотирнадцять років молодша за Стаута, але вони прожили у шлюбі до смерті Арчі у 1973 році.

Кар'єра ред.

З раннього дитинства Арчі Стаут мріяв про подорожі, і тому шукав роботу, яка б відповідала цьому бажанню. Він працював в готельному управлінні в Японії та у Гонолулу на Гавайях. Після цього Арчі переїхав до Лос-Анджелеса, щоб спробувати свої сили у сфері нерухомісті, але ця ідея провалилась, і він почав працювати лісником.

У 1914 році Мак Сеннет знімав комедію з Луїзою Фазендою, де була сцена з пеліканом, який «гриз Луїзу ззаду». Однак закон штату Каліфорнія вимагав, щоб представник комітету з захисту тварин був присутній при роботі з пеліканом. Арчі в той час був наглядачем риболовецької та мисливської комісії Каліфорнії, тому був призначений наглядати за поводженням з пеліканом на зйомках фільму. Через кілька днів після зйомок цієї сцени, Стаут продовжив спостерігати за роботою над фільмом, та спілкуватись з Маком Сеннетом та його головним оператором Фредом Джекманом. Джекман попросив Стаута зробити кілька знімків для фонів на дикій природі. Стаут погодився й після короткого уроку про те, як працювати з камерою, піднявся у Високі Сьєрри, та зробив необхідні знімки. Після завершення роботи над фільмом, Джекман побачив потенціальні здібностях Стаута та негайно найняв його.

Арчі кілька років працював оператором комедійних фільмів у Сеннета. Берт Гленнон, оператор Сесіла Б. Деміля, дозволив Арчі робити експериментальні кадри за допомогою рухаючийся камери «Еклі» з 17-дюймовим телеоб'єктивом. Під час перегляду результатів з Демілем та його командою, Арчі згадує, як на екрані з'явився один з його кадрів:

"Він був настільки нечітким, що ви навряд чи змогли б зрозуміти, що це було. Зображення було розфокусовано. Деміль тоді запитав: «Хто знімав це?»

Не вагаючись, я сказав: «Це був я. Так вийшло, бо камера не сфокусувалась.»

Деміль голосно засміявся і вигукнув: «Вперше чую, що оператор визнає, що він відповідальний за погані кадри».

Деміль врешті найняв Арчі в якості кінооператора у свій наступний фільм «Десять заповідей» (1923)

До 1930-х років Стаут заробляв репутацію кінооператора, який працює переважно на відкритому просторі, поза павільйоном. Він постійно ділив посади оператора та помічника режисера. Стаут продовжував розвивати міцні професійні стосунки з актором Джоном Вейном, знявши принаймні 25 фільмів з ним, більшість з яких були вестернами.

Врешті-решт Стаут став частиною знімальної групи режисера Джона Форда, знявши Форт Апачі (1948), Вона носила жовту стрічку (1949), Ріо-Гранде (1950), Майстер фургонів (1950) та Тиха людина (1952). Стаут потрапив до когорти найкращих кінематографістів, які знімали вестерни.

В одному з інтерв'ю Арчі сказав, що в перші вісім років своєї кар'єри він «зняв 300 фільмів для Мака Сеннета». Коли статтю надрукували, він почав знімати свій 500-й фільм. Сам Арчі не був надто вражений числом знятих їм фільмів. Він казав, що «за старих часів один фільм знімали за два-три дні. Як тільки один фільм був знятий, одразу починали знімати інший.»

«Високий та могутній» (1954) став останнім фільмом Стаута, котрий пережив серцевий напад у 1955 році. Він більше не працював у кіноіндустрії до своєї смерті у 1973 році.

Нагороди та номінації ред.

Арчі Стаут був номінований та виграв свою єдину премію «Оскар» у 1952 році за найкращу операторську роботу разом з Вінтоном К. Хохом у фільмі Джона Форда «Тиха людина» . Стауту тоді було 66 років.«Тиха людина» з Джоном Уейном та Морін О'Харою у головних ролях була номінована на сім премій «Оскар», загалом отримавши чотири, в тому числі статуетку найкращого режисера для Джона Форда.

Трагедія ред.

Під час Другої світової війни син Арчі, Молодший Стаут, у віці 31 року вступив до ВМС США, де працював кінооператором. Він був одним із головних операторів Джона Форда під час висадки в Нормандії . 30 жовтня 1944 року Молодший Стаут був убитий в бою, коли його беззбройний літак летів над островом Джерсі. Німецькі солдати побачили блиск камери, подумавши, що це кулемет, та збили літак.

Спадщина ред.

В інтерв'ю American Cinematographer в 1945 році Арчі казав:

«Я насправді вважаю, що моя робота з камерою „Еклі“ дала змогу знімати у русі. Можливості рухати камеру під час зйомок, дала змогу кінооператорам вдосконалили свою майстерність. Це прорив для кінематографії.»

Фільмографія ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #139338152 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. . TIME. 16 грудня 1935. Архів оригіналу за 15 березня 2011. Процитовано 14 листопада 2008. 
  5. ↑ Hall, Hal (August 1945). Aces of the Camera: Archie Stout 26 (8). с. 259 & 283. 
  6. ↑ Landesman, Fred. The John Wayne Filmography. McFarland, 2004.
  7. . oscars.org. Архів оригіналу за 6 July 2011. Процитовано 20 серпня 2011. 
  8. ↑ Family Tree for Archibald «Archie» J. Sout. Ancestry Library, Ancestry, ancestrylibrary.com/tree/72691295/person/40546544441/facts.
  9. Kieskalt, Charles John. The Official John Wayne Reference Book. Citadel Press. Book, 1993.
  10. Hoffmann, Henryk. «A» Western Filmmakers: A Biographical Dictionary. Jefferson, McFarland, 2000. pp 227.
  11. Nollen, Scott Allen. Three Bad Men: John Ford, John Wayne, Ward Bond. Jefferson, McFarland, 2013.
  12. Alford, Kenneth D. American Crimes and the Liberation of Paris: Robbery, Rape and Murder by renegade GIs, 1944—1947. McFarland, 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Archi Staut angl Archie Stout 30 bereznya 1886 10 bereznya 1973 amerikanskij kinooperator kar yera yakogo trivala z 1914 po 1954 rik 4 5 6 Vin pracyuvav z Dzhonom Fordom v tomu chisli nad takimi vidatnimi filmami yak Fort Apachi 1948 Vona nosila zhovtu strichku 1949 ta Tiha lyudina 1952 Staut stav yedinim kinooperatorom yakij otrimav Oskar pri comu vikonuyuchi funkciyi pomichnika rezhisera 7 Vin takozh pracyuvav nad takimi filmami yak Desyat zapovidej 1923 ta kilkoma filmami pro Gopalonga Kessidi ta Tarzana Ostannim jogo filmom stav film katastrofa Visokij ta mogutnij 1954 Archi StautData narodzhennya 30 bereznya 1886 1886 03 30 1 2 3 Misce narodzhennya Renvik Ajova Gumboldt Ajova SShAData smerti 10 bereznya 1973 1973 03 10 1 2 3 86 rokiv Misce smerti Los Andzheles Kaliforniya SShAPohovannya Forest LaunGromadyanstvo SShAProfesiya fotograf operator postanovnikNagorodi Premiya Oskar za najkrashu operatorsku robotu kolir d 1951 IMDb ID 0005887 Zmist 1 Osobiste zhittya 2 Kar yera 3 Nagorodi ta nominaciyi 4 Tragediya 5 Spadshina 6 Filmografiya 7 PrimitkiOsobiste zhittya red Archibald Archi Dzhob Staut narodivsya v Renviku shtat Ajova u sim yi Frenka ta Meri Staut 30 bereznya 1886 roku 8 U nogo bula molodsha sestra na im ya Bessi A Staut yaka narodilasya u 1887 roci Archi Staut buv odruzhenij trichi vpershe na Lauri Grejs Fuller U pari narodivsya sin Dzhunius Molodshij Dzhob Staut 16 kvitnya 1910 roku v San Diyego 8 Piznishe Staut ta Fuller rozluchilisya ta Archi odruzhuvsya na Evelin M Staut Odnak cej shlyub takozh ne protrimavsya dovgo i para rozstalas Na pochatku 1930 h rokiv Archi poznajomivsya ta odruzhivsya na Bernis Violi Veston Vona bula na chotirnadcyat rokiv molodsha za Stauta ale voni prozhili u shlyubi do smerti Archi u 1973 roci Kar yera red Z rannogo ditinstva Archi Staut mriyav pro podorozhi i tomu shukav robotu yaka b vidpovidala comu bazhannyu Vin pracyuvav v gotelnomu upravlinni v Yaponiyi ta u Gonolulu na Gavajyah 5 6 Pislya cogo Archi pereyihav do Los Andzhelesa shob sprobuvati svoyi sili u sferi neruhomisti ale cya ideya provalilas i vin pochav pracyuvati lisnikom U 1914 roci Mak Sennet znimav komediyu z Luyizoyu Fazendoyu de bula scena z pelikanom yakij griz Luyizu zzadu 5 Odnak zakon shtatu Kaliforniya vimagav shob predstavnik komitetu z zahistu tvarin buv prisutnij pri roboti z pelikanom Archi v toj chas buv naglyadachem riboloveckoyi ta mislivskoyi komisiyi Kaliforniyi tomu buv priznachenij naglyadati za povodzhennyam z pelikanom na zjomkah filmu Cherez kilka dniv pislya zjomok ciyeyi sceni Staut prodovzhiv sposterigati za robotoyu nad filmom ta spilkuvatis z Makom Sennetom ta jogo golovnim operatorom Fredom Dzhekmanom Dzhekman poprosiv Stauta zrobiti kilka znimkiv dlya foniv na dikij prirodi Staut pogodivsya j pislya korotkogo uroku pro te yak pracyuvati z kameroyu pidnyavsya u Visoki Syerri ta zrobiv neobhidni znimki Pislya zavershennya roboti nad filmom Dzhekman pobachiv potencialni zdibnostyah Stauta ta negajno najnyav jogo Archi kilka rokiv pracyuvav operatorom komedijnih filmiv u Senneta 5 Bert Glennon operator Sesila B Demilya dozvoliv Archi robiti eksperimentalni kadri za dopomogoyu ruhayuchijsya kameri Ekli z 17 dyujmovim teleob yektivom Pid chas pereglyadu rezultativ z Demilem ta jogo komandoyu Archi zgaduye yak na ekrani z yavivsya odin z jogo kadriv Vin buv nastilki nechitkim sho vi navryad chi zmogli b zrozumiti sho ce bulo Zobrazhennya bulo rozfokusovano Demil todi zapitav Hto znimav ce Ne vagayuchis ya skazav Ce buv ya Tak vijshlo bo kamera ne sfokusuvalas Demil golosno zasmiyavsya i viguknuv Vpershe chuyu sho operator viznaye sho vin vidpovidalnij za pogani kadri 5 Demil vreshti najnyav Archi v yakosti kinooperatora u svij nastupnij film Desyat zapovidej 1923 5 Do 1930 h rokiv Staut zaroblyav reputaciyu kinooperatora yakij pracyuye perevazhno na vidkritomu prostori poza paviljonom Vin postijno diliv posadi operatora ta pomichnika rezhisera Staut prodovzhuvav rozvivati micni profesijni stosunki z aktorom Dzhonom Vejnom znyavshi prinajmni 25 filmiv z nim bilshist z yakih buli vesternami 6 9 Vreshti resht Staut stav chastinoyu znimalnoyi grupi rezhisera Dzhona Forda znyavshi Fort Apachi 1948 Vona nosila zhovtu strichku 1949 Rio Grande 1950 Majster furgoniv 1950 ta Tiha lyudina 1952 Staut potrapiv do kogorti najkrashih kinematografistiv yaki znimali vesterni 10 V odnomu z interv yu Archi skazav sho v pershi visim rokiv svoyeyi kar yeri vin znyav 300 filmiv dlya Maka Senneta 5 Koli stattyu nadrukuvali vin pochav znimati svij 500 j film Sam Archi ne buv nadto vrazhenij chislom znyatih yim filmiv Vin kazav sho za starih chasiv odin film znimali za dva tri dni Yak tilki odin film buv znyatij odrazu pochinali znimati inshij Visokij ta mogutnij 1954 stav ostannim filmom Stauta kotrij perezhiv sercevij napad u 1955 roci Vin bilshe ne pracyuvav u kinoindustriyi do svoyeyi smerti u 1973 roci 6 Nagorodi ta nominaciyi red Archi Staut buv nominovanij ta vigrav svoyu yedinu premiyu Oskar u 1952 roci za najkrashu operatorsku robotu razom z Vintonom K Hohom u filmi Dzhona Forda Tiha lyudina 6 Stautu todi bulo 66 rokiv Tiha lyudina z Dzhonom Uejnom ta Morin O Haroyu u golovnih rolyah bula nominovana na sim premij Oskar zagalom otrimavshi chotiri v tomu chisli statuetku najkrashogo rezhisera dlya Dzhona Forda Tragediya red Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sin Archi Molodshij Staut u vici 31 roku vstupiv do VMS SShA de pracyuvav kinooperatorom Vin buv odnim iz golovnih operatoriv Dzhona Forda pid chas visadki v Normandiyi 11 30 zhovtnya 1944 roku Molodshij Staut buv ubitij v boyu koli jogo bezzbrojnij litak letiv nad ostrovom Dzhersi 12 Nimecki soldati pobachili blisk kameri podumavshi sho ce kulemet ta zbili litak Spadshina red V interv yu American Cinematographer v 1945 roci Archi kazav Ya naspravdi vvazhayu sho moya robota z kameroyu Ekli dala zmogu znimati u rusi Mozhlivosti ruhati kameru pid chas zjomok dala zmogu kinooperatoram vdoskonalili svoyu majsternist Ce proriv dlya kinematografiyi 5 Filmografiya red The Ten Commandments photographer 1923 The Drivin Fool 1923 Varsity 1928 Men Are Like That photographer 1929 Nebezpechnij raj 1930 Young Eagles 1930 Manslaughter 1930 The Benson Murder Case 1930 The Sea God 1930 Vershnik rivnin 1931 Na varti obov yazku 1931 Kraj cholovikiv u rozshuku 1931 Sin poliv 1931 Mati j sin 1931 It Pays to Advertise 1931 Police Court 1932 Sin Oklahomi 1932 Law of the North 1932 Single Handed Sanders 1932 Chest vershnika 1932 Heritage of the Desert 1932 Miscevij yarmarok 1932 Young Blood 1932 Sagebrush Trail 1933 Under the Tonto Rim 1933 Sunset Pass 1933 Garcyuyuchij Romeo 1933 Vtikach 1933 Happy Landing 1934 Riders of Destiny 1933 The Man from Utah 1934 The Last Round Up 1934 Mezha bezzakonnya 1934 The Trail Beyond 1934 Rendi yide naodinci 1934 Zirkovij pakuvalnik 1934 Zahid rozkolu 1934 Blue Steel 1934 West of the Divide 1934 The Lucky Texan 1934 Flirting with Danger 1934 Pid nebesami Arizoni 1934 Hrebet bezzakonnya 1935 Dark Waters 1935 Shlyah na zahid 1935 Hop a long Cassidy 1935 Rajskij kanjon 1935 Vershnik svitanku 1935 The Desert Trail 1935 Veselkova dolina 1935 Tehaskij zhah 1935 Konflikt 1936 Rujnivniki morya 1936 The Hurricane 1937 Professor Beware 1938 Rulers of the Sea 1939 Beau Geste 1939 The Westerner 1940 Summer Storm 1944 It Happened Tomorrow 1944 Tarzan and the Amazons 1945 Captain Kidd 1945 Abilene Town 1946 Angel and the Badman 1947 Tarzan and the Huntress 1947 Fort Apachi 1948 Vona nosila zhovtu strichku 1949 Rio Grande 1950 Majster furgoniv 1950 Outrage 1950 Never Fear 1950 Hard Fast and Beautiful 1951 Tiha lyudina 1952 Big Jim McLain 1952 The Sun Shines Bright 1953 Hondo 1953 Island in the Sky 1953 Trouble Along the Way 1953 Visokij ta mogutnij 1954 Primitki red a b Deutsche Nationalbibliothek Record 139338152 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 The New Pictures TIME 16 grudnya 1935 Arhiv originalu za 15 bereznya 2011 Procitovano 14 listopada 2008 a b v g d e zh i Hall Hal August 1945 Aces of the Camera Archie Stout 26 8 s 259 amp 283 a b v g d Landesman Fred The John Wayne Filmography McFarland 2004 The 25th Academy Awards 1953 Nominees and Winners oscars org Arhiv originalu za 6 July 2011 Procitovano 20 serpnya 2011 a b Family Tree for Archibald Archie J Sout Ancestry Library Ancestry ancestrylibrary com tree 72691295 person 40546544441 facts Kieskalt Charles John The Official John Wayne Reference Book Citadel Press Book 1993 Hoffmann Henryk A Western Filmmakers A Biographical Dictionary Jefferson McFarland 2000 pp 227 Nollen Scott Allen Three Bad Men John Ford John Wayne Ward Bond Jefferson McFarland 2013 Alford Kenneth D American Crimes and the Liberation of Paris Robbery Rape and Murder by renegade GIs 1944 1947 McFarland 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Archi Staut amp oldid 37927302