www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аргентино бразильська війна порт Guerra da Cisplatina ісп Guerra del Brasil збройний конфлікт за територію відому як Ban

Аргентино-бразильська війна

Аргентино-бразильська війна (порт. Guerra da Cisplatina, ісп. Guerra del Brasil) — збройний конфлікт за територію, відому як Banda Oriental — «Східний Берег» (річки Ла-Плата) в 1820-х роках між Об'єднаними провінціями Ріо-де-ла-Плати (що неформально називалися Аргентиною) і Бразильською імперією за колишні іспанські території після відділення від неї віце-королівства Ріо-де-да-Плата.

Аргентино-бразильська війна
порт. Guerra da Cisplatina
ісп. Guerra del Brasil
Бій при Хункале, Битва при Саранді, «Клятва 33-х зі Східного Берегу», Битва при Ітузаінго

Бій при Хункале, Битва при Саранді, «Клятва 33-х зі Східного Берегу», Битва при Ітузаінго
Дата: 10 грудня 1825 — 27 серпня 1828 (2 роки, 8 місяців і 17 днів)
Місце: Південна Бразилія та Уругвай
Результат: Дипломатична інтервенція Британської імперії, мирний договір, підписаний 27 серпня 1828 року, зі сприятливими умовами для Бразилії щодо навігації по річці Плата і сприятливими умовами для Уругваю щодо його звільнення.
Територіальні зміни: незалежність Уругваю
Сторони
Бразильська імперія Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати
(сучасні Аргентина, Уругвай)
Тридцять три Орієнтальці
Командувачі
Імператор Педру I
Родріго Пінто Гедес
Фелісберту Калдейра 		Бернардіно Рівадавія
Френсіс Дрюммонд
Карлос Марія де Альвеар
Вільям Браун
Хуан Антоніо Лавальєха
Фруктуосо Рівера
Військові сили
27 242 регулярних військ (Бразильська імператорська армія, бразильська національна гвардія і бразильські війська імператорського флоту) 10 500 регулярних військ і ополчення (Регулярні збройні сили Аргентини і уругвайські ополченці)
Втрати
Понад 8 000 загиблих Близько 2200 загиблих

Передумови Редагувати

Прапор бразильської провінції Сисплатина

На фоні повстань в багатьох частинах віце-королівства Ріо-де-ла-Плата і повернення під контроль Португалії спірних територій Ріу-Гранді-ду-Сул і «Східних місій», «Східний берег», у свою чергу, повстав проти іспанського уряду в 1811 році під керівництвом Хосе Гервасіо Артіґаса.

Ця територія стала називатися Східним Берегом (ісп. Banda Oriental) і увійшла в 1813 році до складу Федеральної Ліги (Liga Federal). Після військового вторгнення португальських військ Ліга розпадалася чотирма роками пізніше, а її провінції почали процес інтеграції у Об'єднані Провінції. У 1821 році, після поразки Артіґаса в битві при Такуарембо і за підтримкою місцевих аристократичних сімейств, Східних Берег був знову анексований Португалією під назвою провінції Сисплатина, що надало Португалії стратегічну територію в районі Ла-Плати та контроль над одним з найважливіших портів Провінцій. Після того, як дон Педру I оголосив незалежність Бразилії, провінція Сисплатина стала частиною Бразильської імперії.

Конфлікт Редагувати

З метою повернути контроль над провінцією, Конфедерація Об'єднаних Провінцій Ріо-де-ла-Плата переконала найсильнішу політичну групу провінції (так званих Orientales) під керівництвом Хуана Антоніо Лавальєхи повстати проти бразильського уряду, та надала їм політичну і матеріальну підтримку.

Через економічну залежність обох держав від Великої Британії, британський посередник Джордж Каннінг зіграв дуже важливу роль в конфлікті і його результатах. Зокрема, Британія зазнала фінансових втрат через припинення торгівлі, але й надавала військові позики обом сторонам конфлікту.

Після кількох років партизанської боротьби із Бразилією повстанців на чолі з Ріверою Фруктуосо і Хуаном Антоніо Лавальєхою, в 1825 році в місті Ла-Флорида був зібраний Конгрес, який проголосив незалежність провінції від Португалії і Бразильської імперії, підтверджуючи приналежність провінції до Об'єднаних Провінцій. У відповідь імператорський уряд Бразилії оголосив війну Об'єднаним Провінціям.

Імператорський флот блокував річку (затоку) Ла-Плата і її порти Буенос-Айрес і Монтевідео. Аргентинський флот був вимушений переміститися на південь, спочатку до міста Енсенада а потім Кармен де Патагонес. Бразилія спробувала узяти Кармен де Патагонес в 1827 році, пробуючи ще більше обмежити аргентинську зовнішню торгівлю, але не мала можливості надіслати достатні сили, і атака була відбити місцевим ополченням.

Тим часом аргентинська армія перетнула Ла-Плату і стала табором в Дурасно, звідки генерал Карлос Марія де Альвеар мав можливість загрожувати власне бразильській території. Бразильські війська на чолі з генералом віконтом ді Барбасена контратакували аргентинців у битві при Ітусайнго, але результат битви був невпевненим.

Педру I розпочав новий сухопутний наступ в кінці 1826 року, зібравши солдатів на півдні країни, переважно силами добровольців та європейських найманців. Проте він не мав можливості надіслати велику армію для опору аргентинцям через постійні повстання в провінціях самої Бразилії, що лише нещодавно здобула незалежність. Повстання відбувалися навіть у Ріо-де-Жанейро, столиці країни на той час.

Нестача достатньої кількості людей уповільнила атаку бразильської армії проти уругвайців та аргентинської армії. Війна прийняла характер невеликих сутичок, з яких битва при Ітусаїнго була найбільшою, в якій бразильцям не вдалося здобути перевагу. Інші важливі битви включали сухопутну битву при Саранді і морську битву при Монте-Сантьяго.

Проте станом на 1828 аргентинські сили під командуванням Фруктосо Рівери контролювали значну територію провінції, а значні військові витрати та тиск Британії не давали Бразилії можливості продовжувати війну, в результаті чого Бразилія була змушена розпочати мирні переговори.

Наслідки Редагувати

Обидві сторони зазнавали значних фінансових втрат в результаті війни, а міжнародна торгівля району Ла-Плати (перш за все з Британією) практично припинилася, в результаті переговори були вигідні обом сторонам, та розпочалися в 1828 році в Ріо-де-Жанейро. Посередниками на них виступили Франція і Британія, під тиском яких Об'єднані Провінції Ріо-де-ла-Плати і Бразильська імперія підписали Монтевідейський договір. Цей договір встановив незалежність Східного Берегу, який Аргентина не зуміла приєднати до себе, нова країна дістала назву Уругвай, а східна частина території провінції була передана Бразилії.

В самій Бразилії втрата Сисплатини стала новим приводом для незадоволеності населення урядом Педру I, особливо після коштовної та непопулярної війни. Хоча ця війна і не була головною причиною зречення імператора від трону в 1831 році, вона дала свій внесок.

Війна привела до посилення економічного впливу Британської імперії, яка набула права безмитної торгівлі в стратегічному районі Ла-Плати, а Бразилія та Аргентина ще протягом кількох десятків років виплачували Британії борги за отримані військові позики, що сильно уповільнювало економічний розвиток країн, особливо Бразилії. Незважаючи на роль Британії у війні, і присутність британських військово-морських чиновників з обох сторін конфлікту, війна в значній мірі невідома в англомовному світі.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Guerra da Cisplatina

Див. також Редагувати

  • Повстання ірландських і німецьких найманців

Примітки Редагувати

  1. Lalonde, Suzanne. Determining boundaries in a conflicted world: the role of UTI possidetis. McGill-Queen's University Press, 2002. Pg 38 — Google Books
  2. CARNEIRO, David. História da Guerra Cisplatina. São Paulo: Companhia Editora Nacional, 1946. Pg 38, 59, 70, 112 and 114.
  3. Doratioto (2002)
  4. ↑ Nahum, Benjamín (1994). Manual de Historia del Uruguay 1830—1903. Montevideo. Editorial De la Banda Oriental.
  5. ↑ Méndez Vives, Enrique (1990). Historia Uruguaya. Montevideo. Editorial De la Banda Oriental.
  6. Castellanos, La Cisplatina, la Independencia y la república caudillesca, pág. 73–77.
  7. LUSTOSA, Isabel. D. Pedro I. São Paulo: Companhia das Letras, 2007, p.277
  8. MAGNOLI, Demétrio. O corpo da pátria: imaginação geográfica e política externa no Brasil (1808—1912). São Paulo: EDUNESP, 1997.
  9. Brian Vale, Una guerra entre ingleses, page 298

Література Редагувати

Англійською Редагувати

  • Vale, Brian. «A War Betwixt Englishmen Brazil Against Argentina on the River Plate 1825—1830», I. B. Tauris
  • McBeth, Michael Charles. The Politicians Vs. the Generals: The Decline of the Brazilian Army During the First Empire, 1822—1831 (University of Washington Press, 1972) 582 ст.
  • Scheina, Robert L. Latin America's Wars, Volume I: The Age of the Caudillo, 1791—1899, Potomac Books Inc., 2003, ISBN 1574884492

Португальською Редагувати

Іспанською Редагувати

  • Baldrich, Juan Amadeo. Historia de la Guerra del Brasil, EUDEBA, Buenos Aires, 1974
  • Vale, Brian. Una guerra entre ingleses, Instituto de Publicaciones Navales, Buenos Aires, 2005

Посилання Редагувати

  • (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Argentino brazilska vijna port Guerra da Cisplatina isp Guerra del Brasil zbrojnij konflikt za teritoriyu vidomu yak Banda Oriental Shidnij Bereg richki La Plata v 1820 h rokah mizh Ob yednanimi provinciyami Rio de la Plati sho neformalno nazivalisya Argentinoyu i Brazilskoyu imperiyeyu za kolishni ispanski teritoriyi pislya viddilennya vid neyi vice korolivstva Rio de da Plata Argentino brazilska vijnaport Guerra da Cisplatinaisp Guerra del BrasilBij pri Hunkale Bitva pri Sarandi Klyatva 33 h zi Shidnogo Beregu Bitva pri ItuzaingoBij pri Hunkale Bitva pri Sarandi Klyatva 33 h zi Shidnogo Beregu Bitva pri ItuzaingoData 10 grudnya 1825 27 serpnya 1828 2 roki 8 misyaciv i 17 dniv Misce Pivdenna Braziliya ta UrugvajRezultat Diplomatichna intervenciya Britanskoyi imperiyi mirnij dogovir pidpisanij 27 serpnya 1828 roku 1 zi spriyatlivimi umovami dlya Braziliyi shodo navigaciyi po richci Plata 2 3 i spriyatlivimi umovami dlya Urugvayu shodo jogo zvilnennya 4 5 6 4 5 Teritorialni zmini nezalezhnist UrugvayuStoroniBrazilska imperiya Ob yednani provinciyi Rio de la Plati suchasni Argentina Urugvaj Tridcyat tri OriyentalciKomanduvachiImperator Pedru I Rodrigo Pinto Gedes Felisbertu Kaldejra Bernardino Rivadaviya Frensis Dryummond Karlos Mariya de Alvear Vilyam Braun Huan Antonio Lavalyeha Fruktuoso RiveraVijskovi sili27 242 regulyarnih vijsk Brazilska imperatorska armiya brazilska nacionalna gvardiya i brazilski vijska imperatorskogo flotu 10 500 regulyarnih vijsk i opolchennya Regulyarni zbrojni sili Argentini i urugvajski opolchenci VtratiPonad 8 000 zagiblih 7 Blizko 2200 zagiblih 8 Zmist 1 Peredumovi 2 Konflikt 3 Naslidki 4 Div takozh 5 Primitki 5 1 Literatura 5 1 1 Anglijskoyu 5 1 2 Portugalskoyu 5 1 3 Ispanskoyu 6 PosilannyaPeredumovi Redaguvati nbsp Prapor brazilskoyi provinciyi SisplatinaNa foni povstan v bagatoh chastinah vice korolivstva Rio de la Plata i povernennya pid kontrol Portugaliyi spirnih teritorij Riu Grandi du Sul i Shidnih misij Shidnij bereg u svoyu chergu povstav proti ispanskogo uryadu v 1811 roci pid kerivnictvom Hose Gervasio Artigasa Cya teritoriya stala nazivatisya Shidnim Beregom isp Banda Oriental i uvijshla v 1813 roci do skladu Federalnoyi Ligi Liga Federal Pislya vijskovogo vtorgnennya portugalskih vijsk Liga rozpadalasya chotirma rokami piznishe a yiyi provinciyi pochali proces integraciyi u Ob yednani Provinciyi U 1821 roci pislya porazki Artigasa v bitvi pri Takuarembo i za pidtrimkoyu miscevih aristokratichnih simejstv Shidnih Bereg buv znovu aneksovanij Portugaliyeyu pid nazvoyu provinciyi Sisplatina sho nadalo Portugaliyi strategichnu teritoriyu v rajoni La Plati ta kontrol nad odnim z najvazhlivishih portiv Provincij Pislya togo yak don Pedru I ogolosiv nezalezhnist Braziliyi provinciya Sisplatina stala chastinoyu Brazilskoyi imperiyi Konflikt RedaguvatiZ metoyu povernuti kontrol nad provinciyeyu Konfederaciya Ob yednanih Provincij Rio de la Plata perekonala najsilnishu politichnu grupu provinciyi tak zvanih Orientales pid kerivnictvom Huana Antonio Lavalyehi povstati proti brazilskogo uryadu ta nadala yim politichnu i materialnu pidtrimku Cherez ekonomichnu zalezhnist oboh derzhav vid Velikoyi Britaniyi britanskij poserednik Dzhordzh Kanning zigrav duzhe vazhlivu rol v konflikti i jogo rezultatah Zokrema Britaniya zaznala finansovih vtrat cherez pripinennya torgivli ale j nadavala vijskovi poziki obom storonam konfliktu Pislya kilkoh rokiv partizanskoyi borotbi iz Braziliyeyu povstanciv na choli z Riveroyu Fruktuoso i Huanom Antonio Lavalyehoyu v 1825 roci v misti La Florida buv zibranij Kongres yakij progolosiv nezalezhnist provinciyi vid Portugaliyi i Brazilskoyi imperiyi pidtverdzhuyuchi prinalezhnist provinciyi do Ob yednanih Provincij U vidpovid imperatorskij uryad Braziliyi ogolosiv vijnu Ob yednanim Provinciyam Imperatorskij flot blokuvav richku zatoku La Plata i yiyi porti Buenos Ajres i Montevideo Argentinskij flot buv vimushenij peremistitisya na pivden spochatku do mista Ensenada a potim Karmen de Patagones Braziliya sprobuvala uzyati Karmen de Patagones v 1827 roci probuyuchi she bilshe obmezhiti argentinsku zovnishnyu torgivlyu ale ne mala mozhlivosti nadislati dostatni sili i ataka bula vidbiti miscevim opolchennyam Tim chasom argentinska armiya peretnula La Platu i stala taborom v Durasno zvidki general Karlos Mariya de Alvear mav mozhlivist zagrozhuvati vlasne brazilskij teritoriyi Brazilski vijska na choli z generalom vikontom di Barbasena kontratakuvali argentinciv u bitvi pri Itusajngo ale rezultat bitvi buv nevpevnenim Pedru I rozpochav novij suhoputnij nastup v kinci 1826 roku zibravshi soldativ na pivdni krayini perevazhno silami dobrovolciv ta yevropejskih najmanciv Prote vin ne mav mozhlivosti nadislati veliku armiyu dlya oporu argentincyam cherez postijni povstannya v provinciyah samoyi Braziliyi sho lishe neshodavno zdobula nezalezhnist Povstannya vidbuvalisya navit u Rio de Zhanejro stolici krayini na toj chas Nestacha dostatnoyi kilkosti lyudej upovilnila ataku brazilskoyi armiyi proti urugvajciv ta argentinskoyi armiyi Vijna prijnyala harakter nevelikih sutichok z yakih bitva pri Itusayingo bula najbilshoyu v yakij brazilcyam ne vdalosya zdobuti perevagu Inshi vazhlivi bitvi vklyuchali suhoputnu bitvu pri Sarandi i morsku bitvu pri Monte Santyago Prote stanom na 1828 argentinski sili pid komanduvannyam Fruktoso Riveri kontrolyuvali znachnu teritoriyu provinciyi a znachni vijskovi vitrati ta tisk Britaniyi ne davali Braziliyi mozhlivosti prodovzhuvati vijnu v rezultati chogo Braziliya bula zmushena rozpochati mirni peregovori Naslidki RedaguvatiObidvi storoni zaznavali znachnih finansovih vtrat v rezultati vijni a mizhnarodna torgivlya rajonu La Plati persh za vse z Britaniyeyu praktichno pripinilasya v rezultati peregovori buli vigidni obom storonam ta rozpochalisya v 1828 roci v Rio de Zhanejro Poserednikami na nih vistupili Franciya i Britaniya pid tiskom yakih Ob yednani Provinciyi Rio de la Plati i Brazilska imperiya pidpisali Montevidejskij dogovir Cej dogovir vstanoviv nezalezhnist Shidnogo Beregu yakij Argentina ne zumila priyednati do sebe nova krayina distala nazvu Urugvaj a shidna chastina teritoriyi provinciyi bula peredana Braziliyi V samij Braziliyi vtrata Sisplatini stala novim privodom dlya nezadovolenosti naselennya uryadom Pedru I osoblivo pislya koshtovnoyi ta nepopulyarnoyi vijni Hocha cya vijna i ne bula golovnoyu prichinoyu zrechennya imperatora vid tronu v 1831 roci vona dala svij vnesok Vijna privela do posilennya ekonomichnogo vplivu Britanskoyi imperiyi yaka nabula prava bezmitnoyi torgivli v strategichnomu rajoni La Plati a Braziliya ta Argentina she protyagom kilkoh desyatkiv rokiv viplachuvali Britaniyi borgi za otrimani vijskovi poziki sho silno upovilnyuvalo ekonomichnij rozvitok krayin osoblivo Braziliyi Nezvazhayuchi na rol Britaniyi u vijni i prisutnist britanskih vijskovo morskih chinovnikiv z oboh storin konfliktu vijna v znachnij miri nevidoma v anglomovnomu sviti 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Guerra da CisplatinaDiv takozh RedaguvatiPovstannya irlandskih i nimeckih najmancivPrimitki Redaguvati Lalonde Suzanne Determining boundaries in a conflicted world the role of UTI possidetis McGill Queen s University Press 2002 Pg 38 Google Books CARNEIRO David Historia da Guerra Cisplatina Sao Paulo Companhia Editora Nacional 1946 Pg 38 59 70 112 and 114 Doratioto 2002 a b Nahum Benjamin 1994 Manual de Historia del Uruguay 1830 1903 Montevideo Editorial De la Banda Oriental a b Mendez Vives Enrique 1990 Historia Uruguaya Montevideo Editorial De la Banda Oriental Castellanos La Cisplatina la Independencia y la republica caudillesca pag 73 77 LUSTOSA Isabel D Pedro I Sao Paulo Companhia das Letras 2007 p 277 MAGNOLI Demetrio O corpo da patria imaginacao geografica e politica externa no Brasil 1808 1912 Sao Paulo EDUNESP 1997 Brian Vale Una guerra entre ingleses page 298 Literatura Redaguvati Anglijskoyu Redaguvati Vale Brian A War Betwixt Englishmen Brazil Against Argentina on the River Plate 1825 1830 I B Tauris McBeth Michael Charles The Politicians Vs the Generals The Decline of the Brazilian Army During the First Empire 1822 1831 University of Washington Press 1972 582 st Scheina Robert L Latin America s Wars Volume I The Age of the Caudillo 1791 1899 Potomac Books Inc 2003 ISBN 1574884492Portugalskoyu Redaguvati Donato Hernani Dicionario das Batalhas Brasileiras Instituicao Brasileira de Difusao Cultural 1996 ISBN 8534800340 2 e vidannya Theotonio Meirelles Da Silva Historia Naval Brazileira BiblioBazaar LLC 2008 Brazilski efemeridi portugalskoyu barona Riu Branku Arhivovano 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ispanskoyu Redaguvati Baldrich Juan Amadeo Historia de la Guerra del Brasil EUDEBA Buenos Aires 1974 Vale Brian Una guerra entre ingleses Instituto de Publicaciones Navales Buenos Aires 2005Posilannya RedaguvatiMilitary History of South America Argentina Brazil war angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Argentino brazilska vijna amp oldid 38039453