Апо́стольські отці́ (лат. Patres Apostolici) — перші християнські автори, лідери християнської церкви (друга половина 1 століття — перша половина 2 століття), хоча їх твори не потрапили в Новий завіт. Апостольські отці з'єднують апостольський період історії Церкви з наступними її періодами.
Представники Редагувати
- Невідомий автор «Учення дванадцяти апотостолів» (Дідахе, бл. 90)
- Святий Климент († 97 чи 99) — учень апостола Петра, четвертий папа римський, апостол від сімдесяти;
- Святий Ігнатій Богоносець († 107, Рим) — учень апостола Івана Богослова, єпископ Антіохії;
- Святий Папій ( † 110÷120) — учень Івана Богослова, єпископ м. Єраполіс (Гієраполіс) в Анатолії (центральна Туреччина);
- Святий Полікарп(† 156) — учень Івана Богослова, майже сорок років був єпископом Смирнським.
- Кодрат Атенський.
- Невідомий автор (псевдо-Варнава) «Послання Варнави» (2 століття)
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Peterson, John Bertram. The Apostolic Fathers [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // [[The Catholic Encyclopedia]]. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
- Quasten, Johannes. Patrology. Vol. I. — Westminster, 1986.
- Киприан (Керн), архимандрит. Патрология (I-III веков). — Париж, Москва, 1996. — http://aleteia.narod.ru/inquisitio/kern1/kern0.htm [ 13 січня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Апостольські отці
| Це незавершена стаття про християнство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |