Михайло Іванович Ан (узб. Mixail Ivanovich An; нар. 19 листопада 1952, колгосп ім. Свердлова, Верхньочирський район, Ташкентська область, Узбецька РСР — пом. 11 серпня 1979, Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область) — радянський футболіст, півзахисник.
Михайло Ан | |||||||||||
Особисті дані | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 19 листопада 1952 (70 років) | ||||||||||
Ташкентська область, Узбецька РСР, СРСР | |||||||||||
Смерть | 11 серпня 1979 (26 років) | ||||||||||
Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | |||||||||||
Зріст | 178 см | ||||||||||
Громадянство | СРСР | ||||||||||
Позиція | півзахисник | ||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||
| |||||||||||
Національна збірна | |||||||||||
| |||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||
Нагороди | | ||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Національність — кореєць. Вихованець місцевої футбольної секції. Старший брат Дмитро Ан, у 60-х роках, виступав за команди «Пахтакор» і «Політвідділ» (Ташкенська область).
1968 року Михайла запросили до Ташкента, у спортивну школу-інтернат ім. Германа Титова. З наступного сезону і до кінця першого кола чемпіонату-71 захищав кольори команди другої ліги «Політвідділ».
Протягом наступних дев'яти років виступав за ташкентський «Пахтакор». Був одним з лідерів узбецького клубу; добре бачив поле, володів м'яким і точним пасом, організатор атакувальних дій команди, умів завершити зусилля партнерів сильним і точним ударом. Вдало діяв при виконанні стандартних положень.
Двічі входив до списку ЗЗ-х найкращих футболістів сезону (1978 — № 2, 1974 — № 3). Майстер спорту СРСР міжнародного класу. Всього за «Пахтакор» провів:
У складі молодіжної збірної здобув золоту медаль чемпіонату Європи-76, був капітаном команди. Вперше за національну збірну зіграв 29 вересня 1974 року проти італійської «Роми». У вересні 1978 року провів два офіційних матчі: товариський — проти збірної Ірану і з командою Греції — у відбірковому циклі до чемпіонату Європи-80. Учасник турне другої збірної по Північній Америці взимку 1979 року.
11 серпня 1979 року, поблизу Дніпродзержинська, зіткнулися два літаки Ту-134. Жертвами трагедії стали 178 чоловік. Серед загиблих тренер, лікар, адміністратор і 14 футболістів команди «Пахтакор». Похований Михайло Іванович Ан на батьківщині, у колгоспі ім. Свердлова поблизу Ташкента.
У регламент чемпіонату СРСР була внесена стаття, за якою протягом 3 років, незалежно від результатів, «Пахтакор» зберігав місце у вищій лізі. До Ташкента приїхали гравці з різних команд, які допомогли відродити провідний футбольний клуб Узбекистану (у тому числі — Сергій Башкиров, Зураб Церетелі і Андрій Якубик).
Статистика виступів у збірній:
№1 6 вересня 1978 |
СРСР: Юрій Дегтерьов, Анатолій Коньков (), Валерій Горбунов, Василь Жупіков, Олександр Бубнов, Сергій Пригода, Леонід Буряк, Вагіз Хідіятуллін, Володимир Безсонов, Георгій Ярцев (Валерій Газзаєв, 55; Михайло Ан, 73), Олег Блохін. Тренер — Микита Симонян.
№2 20 вересня 1978 |
СРСР: Юрій Дегтерьов, Анатолій Коньков (), Олександр Бережний, Василь Жупіков, Олександр Бубнов, Сергій Пригода, Леонід Буряк, Юрій Чесноков, Володимир Безсонов, Вагіз Хідіятуллін (Михайло Ан, 71), Олег Блохін. Тренер — Микита Симонян.
Примітки Редагувати
- В інтернет-джерелах зазначені різні дати народження:
- * (рос.). FootballFacts. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2015.
Посилання Редагувати
- (анг.). EU-Football.info. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 12 листопада 2015.
- (анг.). National Football Teams. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 12 листопада 2015.
- (рос.). FootballFacts. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2015.
- (рос.). Rusteam.Permian. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 12 листопада 2015.