Антоно́вичі — село в Україні, у Чернігівському районі Чернігівської області. Входить до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади.
село Антоновичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський |
Рада | Михайло-Коцюбинська селищна рада |
Облікова картка | Антоновичі |
Основні дані | |
Засноване | 1643 |
Населення | 230 |
Площа | 1,43 км² |
Густота населення | 160,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15515 |
Телефонний код | +380 462 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°34′55″ пн. ш. 30°54′53″ сх. д. / 51.58194° пн. ш. 30.91472° сх. д.Координати: 51°34′55″ пн. ш. 30°54′53″ сх. д. / 51.58194° пн. ш. 30.91472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 158 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 15515, с. Шибиринівка, вул. Садова, 6 |
Карта | |
Антоновичі | |
Антоновичі | |
Мапа | |
Населення становить 230 осіб.
Історія ред.
Сергій Горобець у своїй праці зазначає, що село виникло на землях, що належали любецьким боярам Антоновичам, тож назва, очевидно, походить від прізвища засновників. Антоновичам належала земля Погариська і Олексіївська, відома з 1571 р., де пізніше і виникло село. Перша письмова згадка – у 1643 р., коли «зафіксовано зиск від Заріцького на Данича про наслання на хутір Антоновський під Антоновичами». Пізніше хутір Антоновський з’єднався з селом. Поряд з Антоновичами знаходилася Тупичівка, територія якої зараз знаходиться у складі с.Антоновичі. У селі мешкав козацький рід Тупиць, серез яких був отаман куреня Порецького Любецької сотні Логвин Тупиця.
За даними на 1859 рік:
- у власницькому селі Антоновичі (Антонівка, Подольського) Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 273 особи (125 чоловічої статі та 158 — жіночої), налічувалось 89 дворових господарств, існував винокурний завод.
- у козацькому селі Антоновичі (Антонівка, Тупичівка) мешкало 180 осіб (87 чоловічої статі та 93 — жіночої), налічувалось 89 дворових господарств, існувала сільська розправа.
Станом на 1886 у колишньому державному й власницьке селі Антонівської волості мешкало 636 осіб, налічувалось 116 дворових господарств, існували цегельний, маслобійний, пивоварний і винокурний заводи.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 943 осіб (475 чоловічої статі та 468 — жіночої), з яких 920 — православної віри.
Топоніми ред.
- кутки — Тарасовщина, Красний Хутор, Тупичівка, Бруйовщина, Призовцина, Конончуківщина, Колесники, Кулагівщина, Білановщина, Черненкова;
- урочища — Рим перший, Рим другий, Курганки, Саморелін круг;
- гора — Шокурова.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Погода в селі Антоновичі [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- Заснування і походження назв сіл Чернігівського району
- Горобець С. Заснування і походження назв сіл Чернігівського району. — Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014. — С.82
- Ревізія Чернігівського полку 1732 року / Упор. та вступ Ігор Ситий, Сергій Горобець, передмова Ірина Кривошея. — Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014. — С.238
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 222)
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 223)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-260)
- Павленко С.О. Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини. — Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2013. — С.230
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |