Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні

Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні (EUACI) (англ. European Union Anti-Corruption Initiative) — це найбільша програма технічної допомоги Україні з боку ЄС у сфері боротьби з корупцією. EUACI фінансується ЄС і спів-фінансується та впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA). Запущена у червні 2017. Розрахована на три роки.

Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні
Абревіатура	EUACI
Тип	організація
Засновано	1 червня 2017
Мета	Протидія корупції в Україні
Країна	Україна
Розташування	Україна, Київ Володимирський узвіз, 4В
Очільниця	Ека Ткешелашвілі
Материнська організація	Європейська комісія DANIDA
Бюджет	15,84 млн євро
Вебсайт: euaci.eu

Загальна інформація

Місія Антикорупційної ініціативи — зменшення рівня корупції в державі, щоб сприяти демократичному та економічному розвитку України.

Вона має на меті посилити спроможність нових антикорупційних інституцій і сприяти контролю за ходом реформ з боку українського парламенту, громадянського суспільства та ЗМІ.

У зв'язку з цим програмою передбачено три компоненти реалізації планів:

• взаємодія з антикорупційними органами держави;
• співпраця з комітетом ВРУ з питань запобігання та протидії корупції;
• посилення спроможності органів місцевого самоврядування та сприяння ЗМІ й громадянському суспільству в антикорупційних процесах.

Підтримка EUACI має дві сторони. З одного боку, це допомога у всіх поточних потребах задля пришвидшеного інституційного розвитку й оперативної демонстрації результатів. З іншого боку, це формування стратегічного розуміння, планування, перебігу антикорупційної діяльності. Останнє має допомогти українцям правильно розставляти пріоритети й уникати роботи в режимі «термінових справ» (насамперед стосується антикорупційних органів).

Компоненти

Діяльність EUACI визначається трьома компонентами.

Перший компонент:	Другий компонент:	Третій компонент:
Сутність компоненту	Допомога антикорупційним органам держави	Залучення законодавців до вдосконалення правових норм і ефективного нагляду за процесом реформування антикорупційних інституцій	Залучення органів місцевого самоврядування, ЗМІ та громадських організацій до боротьби з корупцією
Дії EUACI	Ділитися досвідом Передавати інформаційно-технологічні інструменти Надавати експертну підтримку	Створити Міжнародну антикорупційну консалтингову раду для підтримки профільного Комітету ВРУ з метою: здійснювати антикорупційну експертизу в галузі законотворчості або безпосередньо залучитися до втілення антикорупційних реформ; спостерігати й оцінювати процес втілення антикорупційної політики та законодавства в життя; проводити експертний аналіз організаційної діяльності Комітету; стежити за процесом розслідування, судових переслідувань і ухвалень вироків у корупційних справах щодо високопосадовців.	Впровадити антикорупційні інструменти у відібраних містах з метою підвищити прозорість і підзвітність місцевої влади (концепція «Міста Доброчесності»). Виробити в громадянського суспільства функції антикорупційних наглядачів — Watchdog (на обласному та місцевому рівні). Підтримати розслідувальну журналістику (місцевий, обласний, національний рівень)
Учасники	НАБУ НАЗК САП АРМА ДСФМУ Антикорупційний суд	Верховна Рада України	Органи місцевого самоврядування Громадські організації Журналісти

Поява Антикорупційної ініціативи ЄС

24 листопада 2016 року укладено угоду про фінансування «Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні». Підписано Іванною Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, та Йоганнесом Ганом, комісаром ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення.

Зі сторони ЄС відповідальним за впровадження EUACI обрано Данію.

1 лютого 2017 року в Києві почав працювати програмний офіс із впровадження Антикорупційної ініціативи ЄС^[1].

1 червня 2017 року дано офіційний старт Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні. За твердженням Йоганнеса Гана EUACI є наймасштабнішою ініціативою з протидії корупції.

Термін реалізації програми — 3 роки. Планується, що по завершенні строку ЄС оцінить результати діяльності та вирішить, чи продовжувати місію EUACI.

Діяльність EUACI

Перший компонент

Сприяння EUACI антикорупційним органам держави

Антикорупційна ініціатива консультативно, організаційно та матеріально підтримує спеціальні антикорупційні установи. Зокрема, окрему увагу було приділено Національному агентству з розшуку активів (АРМА), створенню Спеціалізованого антикорупційного суду^[2]. На думку очільниці EUACI Еки Ткешелашвілі, «відсутність спеціалізованого антикорупційного суду зводить нанівець роботу двох новостворених антикорупційних органів — НАБУ та САП».

В 2017 році, за підтримки Антикорупційної ініціативи, ДСФМУ провела типологічні дослідження щодо тенденцій і схем відмивання коштів, фінансування тероризму.

У березні 2018 року EUACI підготувала експертні висновки для НАБУ та НАЗК:

1. Протягом жовтня–грудня 2017 експерти вивчали роботу НАБУ і САП за критеріями незалежності, ефективності та результативності. У звіті фахівці подали рекомендації для покращення діяльності антикорупційних органів. Зокрема вони підкреслили, що НАБУ досягло належного рівня ефективності, але для максимальної результативності необхідно судам активізувати розгляд справ, переданих детективами бюро.
2. На основі звітів щодо управління конфліктами інтересів і вдосконалення механізму оцінки корупційних ризиків в Україні НАЗК отримало 99 рекомендацій для удосконалення процесів діяльності агенства й усунення проблемних питань.

Додатково EUACI організовувала або сприяла навчальним візитам співробітників антикорупційних органів до країн Європи, створила навчальну робочу групу для НАБУ під керівництвом Еріка Хелдна.

Другий компонент

Консультаційна рада (МАКР/IACAB)

Міжнародну антикорупційну консультативну раду створено 8 вересня 2017 року внаслідок підписання Меморандуму про наміри між Комітетом ВРУ з питань запобігання і протидії корупції та EUACI. 8 і 9 вересня в Києві відбулася установча зустріч МАКР

До складу МАКР входять 6 експертів:

• Карлос Кастресана (Королівство Іспанія) — голова Ради;
• Анка Журма (Румунія);
• Джованні Кесслер (Італія) — заступник голови;
• Драго Кос (Словенія);
• Джеспер Хйортенберг (Данія)^[3];
• Даніель Телесклаф (Ліхтенштейн).

Це фахівці-практики, більшість із яких здійснила ефективну антикорупційну діяльність у себе на батьківщині або в інших державах.

Члени МАКР перебували у Києві 6–9 вересня 2017 року. Вони вивчали та оцінювали ситуацію. На думку італійського прокурора Джованні Кесслера: «Проблема корупції в Україні серйозніша, потужніша та викликає більше стурбованості, ніж у багатьох інших країнах. Принаймні, європейських».

У той же час голова МАКР Карлос Кастресана, колишній прокурор з Іспанії, запевнив, що ситуація може бути ідеально виправлена. Він зізнався: «У мене були складніші „пацієнти“… А у вас — просто старі інституції, які опираються реформуванню. Справа техніки.».

За результатами першої устновної зустрічі було прийнято рішення «проаналізувати антикорупційні ініціативи в Україні у розслідуванні, кримінальному переслідуванні та судовому розгляді для формулювання рекомендацій щодо забезпечення компетентного, незалежного та ефективного судочинства у справах щодо топ-корупції».

28–30 листопада в Києві відбулося друге засідання МАКР. Було присутнє керівництво НАБУ, САП, ГПУ, представники Адміністрації Президента та Верховної Ради.

29 листопада МАКР презентувала антикорупційному комітету ВРУ свій висновок щодо аналізу антикорупційних зусиль України у сфері розслідування, кримінального переслідування та судового розгляду справ про корупцію у найвищих ешелонах влади.

30 листопада на прес-конференції названо ключові тези експертів:

• негайно створити Антикорупційний суд;
• існує загроза атаки на НАБУ або САП з боку новоствореного Державного бюро розслідування.

13 квітня члени МАКР затвердили і оприлюднили свій другий висновок на тему «Як забезпечити компетентний, неупереджений та ефективний збір та перевірку електронних декларацій державних службовців». Висновок містив 5 блоків рекомендацій, основні з яких полягали в:

• необхідності внести зміни до Закону «Про запобігання корупції», які змінять процедуру відбору керівництва НАЗК з одночасним припиненням повноважень діючих на той час членів;
• упорядкування роботи електронної системи, прав і доступу до неї, провести незалежну оцінку функціонування наявної системи;
• надати НАЗК всі необхідні доступи до державних реєстрів для здійснення своїх повноважень;
• налагодити співпрацю з Національним антикорупційним бюро України.

Більшість рекомендацій були втілені в законодавство, зокрема, у вигляді змін до Закону «Про запобігання корупції», ухвалених у жовтні 2019 року, та інших офіційних рішень відповідних державних органів.

Третій компонент

• Підтримка громадських організацій у боротьбі з корупцією:
  • фінансування проекту «Залучення місцевих громад в антикорупційні адвокасі-кампанії за допомогою антикорупційних громадянських розслідувань, нагляду та громадянської освіти», що реалізується «Школою громадянської освіти», створеної ГО «Стоп корупції», Інститутом громадянської освіти НаУКМА та ACREC (Anti-Corruption Research and Education Centre)^{[недоступне посилання]}. Це низка навчальних тренінгів для активістів «Стоп корупції» з дослідження корупційних ризиків та реалізації кампаній з протидії корупції в низці міст України.
  • підтримка розробки чат-бота «Тараса», здійсненої ГО «Антикорупційний штаб» — інструмента, що надає покрокову інструкцію із заповнення електронних декларацій, надсилає повідомлення з нагадуваннями про терміни подачі документу тощо (запущений 5 лютого 2018).
• Сприяння журналістським розслідуванням:
  • фінансування заходів, реалізованих ГО «Інститут розвитку регіональної преси» (ІРРП) — тренінги, школи та конференції для журналістів-розслідувачів України.
  • фінансування «Конкурсу малих грантів на проведення журналістських розслідувань злочинів проти журналістів», організованого НСЖУ та ІРРП^[4].
• Співпраця з «Містами Доброчесності» — населеними пунктами, влада яких підтримує зміни та готова взаємодіяти з громадянським суспільством, щоб максимально втілити антикорупційні заходи в громаді. Для участі у програмі заплановано шість міст-партнерів. Станом на червень 2018 року відповідні угоди укладено з Чернівцями та Маріуполем.

Парк корупції

У червні 2018 року, в Ботанічному саду імені Гришка у Києві, діяв, створений за ініціативи EUACI, перший в Україні «Парк корупції». Ідея проекту — сформувати, насамперед, у молоді та дітей знання про корупцію як суспільне лихо для людей.

Проект був реалізований у форматі інтерактиву: через образи, об'єкти, віртуальну реальність, 3D-технології, інтерактивні панелі, інсталяції, антилекторій, кінопокази та дитячі заходи пояснювався феномен топ-корупції й боротьба з нею в Україні. Парк складався з 9 надувних шатрів загальною площею понад 700 кв. м. Кожне шатро представляло окремі аспекти корупції серед високопосадовців, як вона впливає на життя звичайних громадян. Центральне шатро об'єкту — стометровий золотий батон, який вважається символом хабарництва в Україні.

Протягом 25 днів роботи парку, його відвідало понад 30 тис. відвідувачів з 28 країн.

Структура Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні

Наглядова рада (Керівний комітет)

• Міністр Кабінету Міністрів України
• НАЗК
• НАБУ
• Державна служба фінансового моніторингу
• АРМА
• САП
• Комітет з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України
• Інститут розвитку регіональної преси
• Мери Міст Доброчесності
• Посол Данії в Україні
• Уповноважений від Представництва ЄС в Україні

Виконавці

• Ека Ткешелашвілі  — керівник програми
• Барбара Джеймс — адміністративний директор
• Еляна Концевічуте — старший радник з боротьби з корупцією
• Клеменс Мюллер — старший радних з протидії корупції
• Богдан Бойко — експерт з питань громадянського суспільства та місцевого самоврядування
• Сергій Деркач — експерт з питань антикорупційних розслідувань
• Галина Кохан — антикорупційний експерт
• Віталій Весельський — експерт з інформаційних технологій
• Катерина Базаянц — фінансовий та адміністративний менеджер
• Анастасія Шевкопляс — помічник з адміністративних питань
• Володимир Сологуб — експерт з комунікацій

Фінансування

EUACI фінансують:

• Європейський Союз  — 14,5 млн євро;
• Данія — 1,34 млн євро.

Загальна сума — 15,84 млн євро.

Примітки

1. ↑  Розташований поряд із офісом Консультативної місії ЄС (EUAM Ukraine).
2. ↑  Вищий антикорупційний суд України було засновано 28 червня 2018 року.
3. ↑  Долучився до МАКР у 2018 році. Водночас станом на 13 квітня 2018 року Мартін Кройтнер і Рубен Мадсен вийшли з Ради, які входили до її першого складу. Див.: «Short Biographical Notes: International Anti-Corruption Advisory Board Members = [Короткі біографічні нотатки: Члени МАКР] : [ 13.05.2018] // Данія в Україні: Міністерство закородонних справ Данії : офіційний сайт. — 2017. — 5 September. — Дата звернення: 12.07.2018.» та «Про візит делегації Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) та Міжнародної антикорупційної консультативної ради (IACAB) : [ 20.04.2018] // Комітет з питань запобігання і протидії корупції : офіційний сайт. — 2018. — 13 квітня. — Дата звернення: 12.07.2018.»
4. ↑  10 грантів. Максимальний розмір кожного — 12 тис. грн.

Посилання на джерела

1. Про програму. https://euaci.eu/ua/. EUACI — Антикорупційна ініціатива Євросоюзу в Україні. Процитовано 19 квітня 2018. ^{[недоступне посилання з червня 2019]}
2. . https://www.kmu.gov.ua. Кабінет Міністрів України. 1 червня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018. 
3. . https://www.ukrinform.ua/. Новини Укрінформ. 01 червня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
4. Компоненти. https://euaci.eu/ua/. EUACI — Антикорупційна ініціатива Євросоюзу в Україні. Процитовано 19 квітня 2018. ^{[недоступне посилання з червня 2019]}
5. Україна та ЄС посилять і розширять співпрацю у питаннях боротьби з корупцією, а також в енергетичній сфері. http://www.president.gov.ua/. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 24 листопада 2016. оригіналу за 26.11.2016. Процитовано 19 квітня 2018. 
6. Данія з лютого розпочне реалізацію Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні. http://ua.interfax.com.ua/. Інтерфакс-Україна. 30 січня 2017. оригіналу за 01.02.2017. Процитовано 19 квітня 2018. 
7. ЄС і Данія дають старт антикорупційній ініціативі в Україні з бюджетом 16 мільйонів євро. https://www.unian.ua/. Новини України. 2 лютого 2017. оригіналу за 05.02.2017. Процитовано 19 квітня 2018. 
8. В Україні запустили трирічну антикорупційну ініціативу ЄС. http://ua.interfax.com.ua/. Інтерфакс-Україна. 1 червня 2017. оригіналу за 05.08.2017. Процитовано 19 квітня 2018. 
9. Вікторія Власенко (3 липня 2017). . http://www.dw.com/uk/головна/s-9874. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 19 квітня 2018. 
10. . http://www.euam-ukraine.eu/ua/. EUAM Ukraine. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
11. Довга дорога до антикорупційних судів. https://nv.ua/ukr/index.html. Новини України і Світу. Головні і останні новини — Новое Время. 16 червня 2017. оригіналу за 27.08.2017. Процитовано 12 липня 2018. 
12. . www.kmu.gov.ua. Кабінет Міністрів України. 20 квітня 2018. Архів оригіналу за 20.04.2018. Процитовано 12 липня 2018. 
13. . http://www.sdfm.gov.ua. Державна служба фінансового моніторингу. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
14. Експертний аналіз діяльності НАБУ (березень 2018) = Technical assessment of the National Anti-corruption Bureau of Ukraine (March 2018) / Керол Таражка, Ерік Джонсон, Флеммінг Денкер, Дмитро Котляр. — 2018. — 94 с.
15. Тілман Хоппе. Оцінка корупційних ризиків в Україні: Поточний стан справ (висновки і рекомендації) = Corruption risk assessments in Ukraine: Current state (Summary & recommendations) / Валтс Калнінш. — Київ, 2018. — 12 с.
16. Тілман Хоппе. Управління конфліктами інтересів в Україні та Національне агенство з питань запобігання корупції (НАЗК) (висновки і рекомендації) = Managing conflict of interest in Ukraine and the National Agency on Corruption Prevention (NACP) (Summary & recommendations) / Валтс Калнінш. — Київ, 2018. — 16 с.
17. . https://nabu.gov.ua. Національне антикорупційне бюро. 25 квітня 2018. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
18. . https://nazk.gov.ua. Національне агентство з питань запобігання корупції. 3 травня 2018. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
19. Антикорупційна ініціатива ЄС організувала навчальний візит НАБУ та САП до Литви. https://nabu.gov.ua/. Національне антикорупційне бюро. 29 серпня 2017. оригіналу за 14.09.2017. Процитовано 12 липня 2018. 
20. . https://nabu.gov.ua/. Національне антикорупційне бюро. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
21. . https://www.eurointegration.com.ua/. Європейська правда. 13 грудня 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
22. Дмитро Реплянчук (26 січня 2018). Тренер НАБУ: Розкриття агента може коштувати комусь життя. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. оригіналу за 28.01.2018. Процитовано 12 липня 2018. 
23. . ... (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. 
24. . ... (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. 
25. Підписано Меморандум про наміри між Комітетом з питань запобігання і протидії корупції та Програмою «Антикорупційна ініціатива Європейського Союзу в Україні» (EUACI) (документ). http://rada.gov.ua/. Офіційний портал Верховної Ради України. 8 вересня 2017. оригіналу за 16.09.2017. Процитовано 20 квітня 2018. 
26. Про візит делегації Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) та Міжнародної антикорупційної консультативної ради (IACAB) : [ 20.04.2018] // Комітет з питань запобігання і протидії корупції : офіційний сайт. — 2018. — 13 квітня. — Дата звернення: 13.06.2018.
27. . ... (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. 
28. . https://nazk.gov.ua/. Національне агентство з питань запобігання корупції. 7 Грудня 2017. Архів оригіналу за 02.01.2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
29. Анатолій Марциновський (11 вересня 2017). Кесслер: Є ризик, що аудит НАБУ хочуть провести лише для того, щоби звільнити Ситника. https://www.eurointegration.com.ua/. Європейська правда. оригіналу за 02.10.2017. Процитовано 19 квітня 2018. 
30. Метью Купфер (17 вересня 2017). . https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
31. Антон Семиженко (11 вересня 2017). Карлос Кастресана: «Для запуску боротьби з корупцією просто необхідні кілька гучних посадок». http://www.theinsider.ua/. INSIDER. оригіналу за 16.09.2017. Процитовано 19 квітня 2018. 
32. . http://www.golos.com.ua/. Голос України — газета Верховної Ради України. 15 лютого 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
33. МАКР (29 листопада 2017). . http://crimecor.rada.gov.ua/. Комітет з питань запобігання і протидії корупції. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
34. . ... (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. 
35. Сергій Лавренюк (30 листопада 2017). . http://www.golos.com.ua/. Голос України — газета Верховної Ради України. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
36. Міжнародні експерти закликають Україну якнайшвидше створити Антикорупційний суд. http://ua.interfax.com.ua/. Інтерфакс-Україна. 30 листопада 2017. оригіналу за 18.01.2018. Процитовано 19 квітня 2018. 
37. . ... (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. 
38. . ... (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. 
39. . ... (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. 
40. . ... (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. 
41. . Архів оригіналу за 5 червня 2020. 
42. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. 
43. . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. 
44. Школа громадянської освіти. http://political-science.ukma.edu.ua/. Кафедра політології НаУКМА. Процитовано 12 липня 2018. 
45. . http://stopcor.org/. Інформаційний портал «СтопКор» — антикорупційні новини України!. 22 січня 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
46. . https://hmarochos.kiev.ua/. Хмарочос. Київський міський журнал. 30 жовтня 2017. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
47. . https://www.eurointegration.com.ua/. Європейська правда. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
48. . https://irrp.org.ua/. Інститут розвитку регіональної преси. 11 березня 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
49. . https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 20 липня 2017. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
50. Осока Сергій (16 серпня 2017). Конкурс малих грантів на проведення журналістських розслідувань злочинів проти журналістів. https://irrp.org.ua/. Інститут розвитку регіональної преси. Процитовано 12 липня 2018. 
51. . http://exo.in.ua/. Новини Полтави та Полтавської області — Тижневик «ЕХО». 5 червня 2017. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
52. Тереза Лащук (23 серпня 2017). «Главное ожидание ЕС — чтобы Украина начала предметную дискуссию по Антикоррупционному суду». https://lb.ua/ (рос.). Новости Украины от LB.ua. оригіналу за 09.10.2017. Процитовано 12 липня 2018. 
53. . https://bukovyna.tv/. Телеканал Буковина. 11 жовтня 2017. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
54. . http://mariupolnews.com.ua/ (рос.). Мариупольские новости. 19 июня 2018. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018. 
55. У Києві просто неба відкрили перший в Україні парк корупції / Іван Петричак, Данило Шматько // 5 канал. — 2018. — 2 червня. — Дата звернення: 12.07.2018.
56. Антикорупційна ініціатива ЄС відкрила в Києві «Парк корупції» / Олександр Савицький // Deutsche Welle: Ukrainische Redaktion. — 2018. — 22 травня. — Дата звернення: 12.07.2018. — Цитата: «…головний акцент, як сказав голова представництва ЄС Хюг Мінгареллі, робиться на молоді та дітях. „Мета цього проекту — дати уявлення молоді про те, як корупція проявляється і якими є механізми цього явища“, — сказав він.
    Керівниця проекту Ярослава Гресь додала, що ідея полягала в тому, щоби не робити нових офіційних заходів і відійти від звичної практики публікацій чергових досліджень про українську корупцію, а „вийти в офлайн“ і наблизити знання про це суспільне лихо до людей».
57. У Києві стартує антилекторий «Парку корупції»: що очікувати від інтерактиву // РБК-Україна. — 2018. — 7 червня. — Дата звернення: 12.07.2018.
58. Школа юного детектива і казки про хабарників: «Парк корупції» відкриває програму для дітей // Громадське телебачення. — 2018. — 8 червня. — Дата звернення: 12.07.2018.
59. 10 причин відвідати Парк корупції в Києві : [арх. 07.06.2018] // Новое Время. — 2018. — 1 червня. — Дата звернення: 12.07.2018.
60. Більше 30 тисяч чоловік відвідали «Парк корупції» в Києві // Zruchno.Travel. — 2018. — 6 липня. — Дата звернення: 12.07.2018.
61. . https://euaci.eu/ua/. EUACI — Антикорупційна ініціатива Євросоюзу в Україні. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2018. 
62. Наша команда. https://euaci.eu/ua/. EUACI — Антикорупційна ініціатива Євросоюзу в Україні. Процитовано 20 квітня 2018. 
63. Марія Леонова (1 червня 2017). . https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018. 

Посилання

• Офіційний сайт Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.] (укр.) (англ.)
• на сайті Мінекономрозвитку України
• Програма проекту «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні» [ 20 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
• Інфографіка Міжнародної антикорупційної консультативної ради [ 19 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Інтерв'ю з Екою Ткешелашвілі про роботу Антикорупційної Ініціативи ЄС в Україні на 5 каналі (рос.)