Андрес Каламаро Андре с Калама ро Масе ль ісп Andrés Calamaro Masel 22 серпня 1961 Буенос Айрес аргентинський музикант к

Андре́с Калама́ро Масе́ль (ісп. Andrés Calamaro Masel, *22 серпня 1961, Буенос-Айрес) — аргентинський музикант, композитор, співак та продюсер. Володар премії Latin Grammy. Його гурт Los Rodríguez мав великий успіх в Іспанії у 1990-х. Андрес Каламаро — один з найвпливовіших представників аргентинського року. За свою кар'єру продав більш ніж 1,3 мільйона дисків.

Андрес Каламаро
Andrés Calamaro
Andrés Calamaro
Основна інформація
Повне ім'я	Andrés Calamaro Masel
Дата народження	22 серпня 1961(1961-08-22) (62 роки)
Місце народження	Буенос-Айрес
Роки активності	з 1977
Громадянство	Аргентина
Професія	музикант композитор співак продюсер
Інструменти	вокал клавішні фортепіано гітара синтезатор бас-гітара ударні
Жанр	рок блюз фанк танго поп-рок New wave
Колективи	Los Rodríguez Los Abuelos de la Nada
Лейбл	Universal Music (1984-1987) Sony Music (1988-1990) Warner Music (з 1991)
Нагороди	Latin Grammy Award for Best Rock Solo Vocal Album^d (2008) Latin Grammy Award for Best Rock Song^d (2014) Latin Grammy Award for Best Rock Song^d (2017) Latin Grammy Award for Best Pop/Rock Album^d (2020) Latin Grammy Award for Best Rock Song^d (2020)
Діти	Charo^d
www.calamaro.com
Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Андрес Каламаро народився у Буенос-Айресі. У віці 10 років написав свою першу пісню «La chica del paraguas». У віці 17 років взяв участь у записі диску гурту Raíces як запрошений музикант. Незабаром він заснував власний гурт Elmer Band.

Каламаро у Буенос-Айресі 2006 року.

На початку 1981 Мігель Абуело запросив Каламаро у свій гурт Los Abuelos de la Nada як клавішника. Гурт мав успіх, велика кількість його хітів була написана Андресом Каламаро. 1985 Андрес взяв участь у записі останнього альбому Los Abuelos de la Nada, після чого покинув цей гурт.

Ще до розпаду Los Abuelos de la Nada, Каламаро випустив у 1984 свій перший сольний альбом Hotel Calamaro, спродюсований відомим аргентинським музикантом Чарлі Гарсія. Його другий альбом, Vida Cruel, який було записано невдовзі після виходу з гурту, був тепло сприйнятий критиками, але не мав комерційного успіху.

Після запису третього альбому, Por Mirarte (1988), Каламаро почав співпрацювати з такими гуртами як Los Fabulosos Cadillacs, Los Enanitos Verdes та іншими музикантами.

Наприкінці 1980-х Каламаро створив свій власний гурт, який 1989 записав альбом Nadie sale vivo de aquí, котрий було номіновано на найкращий альбом року в Аргентині. 2007 року цей альбом на 60-й позиції було включено до Списку 100 найкращих альбомів аргентинського року журналу Rolling Stone.

Через економічну кризу в Аргентині, Андрес Каламаро разом з другом Аріелем Ротом переїхали до Іспанії, де створили гурт Los Rodríguez. Los Rodríguez випустили 3 успішних студійних альбоми Buena Suerte (1991), Sin documentos (1993) та Palabras más, palabras menos (1995), концертник Disco Pirata (1992) та компіляцію Hasta luego (1996). Sin documentos, у якому поєднувалися фламенко, румба та латиноамериканські ритми, приніс їм міжнародне визнання. Диск Palabras más, palabras menos (1995) був найуспішнішою роботою гурту. 1996 року музиканти вирішили розійтися через суперечності між Андресом та рештою.

1997 року Каламаро записав альбом Alta suciedad, який розійшовся тиражем більш ніж півмільйона копій (другий найбільш комерційно успішний диск аргентинського року). Alta suciedad знаходиться на десятій позиції у Списку 100 найкращих альбомів аргентинського року журналу Rolling Stone.

Після цього Каламаро почав активно писати. За півроку він створив понад 100 пісень. 37 з них були видані на наступному альбомі, подвійному CD Honestidad brutal, який став двічі платиновим в Аргентині. У тому ж списку журналу Rolling Stone Honestidad Brutal посідає 30-те місце.

Каламаро на концерті у Барселоні у вересні 2008.

2000 року Андрес Каламаро записав 103 нові пісні на п'яти-дисковому альбомі El salmón, який згодом став золотим.

Впродовж наступних років Каламаро багато виступав як запрошений музикант на концертах та у записах альбомів. У 2001—2002 роках він виклав велику кількість своїх невиданих пісень для вільного звантаження в мережі Internet.

У лютому 2004 він презентував альбом El Cantante, де були зібрані кавер-версії класичних танго, болеро та латиноамериканських пісень. Диск став платиновим в Аргентині.

2005 року Андрес повернувся на сцену після довгого періоду без концертів. 11 лютого він разом з гуртом Bersuit Vergarabat виступив на фестивалі Siempre Rock у Коскіні, провінція Кордова. 18-20 квітня Каламаро дав у Буенос-Айресі на стадіоні Luna Park концерти, запис яких було видано на диску El regreso. Диск було презентовано 17 грудня на стадіоні Obras Sanitarias перед аудиторією у 25 000 глядачів. Альбом отримав премії Гарделя 2006 як найкращий альбом рок-виконавця та за найкращу обкладинку. Сам Андрес Каламаро отримав премію Золотий Гардель — головну музичну нагороду Аргентини. За продажами диск став тричі платиновим.

22 травня 2006 вийшов його новий диск Tinta Roja — колекція класичних танго.

20 листопада 2006 було випущено альбом El Palacio de las Flores, записаний разом з Літто Неббіа, 11 вересня 2007 вийшов у світ диск La Lengua Popular. Перший диск став платиновим, другий подвоїв цей результат. Тур на підтримку La lengua popular пройшов у Чилі, Аргентині, Іспанії, Колумбії, Мексиці, Перу та Парагваї. Завершальний концерт у Буенос-Айресі зібрав 60 000 глядачів. У березні 2008 року Андрес Каламаро вдруге здобув Золотого Гарделя, а також нагороди як найкращий рок-музикант, за найкращу обкладинку, пісню року, найкращий відеокліп та альбом року за диск La lengua popular. 2007 року Андрес Каламаро був визнаний людиною року в Аргентині. 2009 року він отримав премію Grammy Latinos за найкращий рок-альбом за все той же диск.

2008 він повернувся до свого першого гурту Raíces, через 30 років після їх першого співробітництва, задля запису нового диска Raíces 30 Años. 2009 року вийшла антологія пісень Каламаро Andrés на 6 CD иа 2 DVD. На підтримку антології Каламаро провів турне з 20 концертів у Іспанії, Аргентині, Мексиці та Чилі. Тур закінчився концертом у Буенос-Айресі перед 50 000 глядачів.

У червні 2010 року Андрес Каламаро випустив новий альбом On The Rocks. Вже за перший тиждень продажів він став найбільш продаваним у Іспанії.

Дискографія ред.

Диск	Гурт	Рік	Примітки
B.O.V Dombe	Raíces	1978
Los Abuelos de la Nada	Los Abuelos de la Nada	1982
Vasos y Besos	Los Abuelos de la Nada	1983
Himno De Mi Corazón	Los Abuelos de la Nada	1984
Hotel Calamaro	сольно	1984
Los Abuelos en el Ópera	Los Abuelos de la Nada	1985	концертний альбом
Vida Cruel	сольно	1985
Por Mirarte	сольно	1988
Nadie Sale Vivo De Aquí	сольно	1989
Buena suerte	Los Rodríguez	1991
Disco Pirata	Los Rodríguez	1992	концертний альбом
Sin documentos	Los Rodríguez	1993
Grabaciones Encontradas Vol. 1	сольно	1994
Live In Ayacucho'88	сольно	1994
B.S.O Caballos Salvajes	сольно	1995
Palabras Más, Palabras Menos	Los Rodríguez	1995
Hasta Luego	Los Rodríguez	1996	Компіляція, невидане, концертні записи, демо
Grabaciones Encontradas DOS	сольно	1996
Completo	сольно	1997	компіляція
Alta Suciedad	сольно	1997
Inéditos + Rarezas + Canciones	сольно	1998	Las Otras Caras De Alta Suciedad + Una Década Perdida
Honestidad Brutal	сольно	1999	подвійний диск
El Salmón	сольно	2000	5 Cd
Himnos Del Corazón	Los Abuelos de la Nada	2000	Компіляція, 2 Cd
Lo Mejor De Andrés Calamaro	сольно	2001	компіляція
Para No Olvidar	Los Rodríguez	2002	Компіляція, невидане, концертні записи, демо
El Cantante	сольно	2004
El Regreso	сольно	2005	концертний альбом
Made In Argentina (DVD) + Made In Spain (CD)	сольно	2006	концертний альбом
Tinta Roja	сольно	2006
El palacio de las flores	сольно	2006	Разом з Літто Неббіа
La Lengua Popular	сольно	2007
Dos son multitud	сольно	2007	Cd + 2 DVD концертів, разом з Fito y Fitipaldis
Raíces 30 Años	Raíces	2008
Andrés — Obras Incompletas	сольно	2009	6 Cd's + 2 Dvd + 1 книга
Nada Se Pierde (Efe Eme 10 Años)	сольно	2009
On The Rock	сольно	2010

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андрес Каламаро

Офіційний сайт Андреса Каламаро [ 20 листопада 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
DeepCamboya - сайт про Андреса Каламаро [ 24 жовтня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
Camisetas Para Todos - сайт про Андреса Каламаро [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.](ісп.)
(ісп.)
Andrés Calamaro - Beyond Prolific [ 4 жовтня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
(ісп.)
(ісп.)

Примітки ред.

2008 Winners [ 1 вересня 2010 у Wayback Machine.] Grammy.com
↑ Офіційна біографія [ 4 січня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 6 листопада 2010.
↑ http://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=P&Tipo=1&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
http://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=O&Tipo=1&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 6 листопада 2010.
Архівована копія. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 28 червня 2012.

[1] 2008 Winners [ 1 вересня 2010 у Wayback Machine.] Grammy.com

[bio-2] Офіційна біографія [ 4 січня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)

[autogenerated1-3] Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 6 листопада 2010.

[:0-4] ttp://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=P&Tipo=1&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[5] ttp://www.capif.org.ar/Default.asp?PerDesde_MM=0&PerDesde_AA=0&PerHasta_MM=0&PerHasta_AA=0&interprete=&album=&LanDesde_MM=0&LanDesde_AA=0&LanHasta_MM=0&LanHasta_AA=0&Galardon=O&Tipo=1&ACCION2=+Buscar+&ACCION=Buscar&CO=5&CODOP=ESOP^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[6] . Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 6 листопада 2010.

[7] Архівована копія. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 28 червня 2012.