Андреас Веркмейстер (нім. Andreas Werckmeister; 30 листопада 1645 - 26 жовтня 1706) — німецький теоретик музики, органіст, композитор. Розробив вчення про темперацію, що набули поширення в німецькій музиці епохи бароко. Темперації Веркмейстера застосовуються донині в автентичних інтерпретаціях барокової клавірної музики.
| Андреас Веркмейстер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 30 листопада 1645[…] |
| Місце народження | Беннекенштайнd, Обергарц-ам-Броккен, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина |
| Дата смерті | 26 жовтня 1706[…] (60 років) |
| Місце смерті | Гальберштадт, Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина |
| Поховання | :
|
| Громадянство | Німеччина |
| Професії | композитор, музикознавець, теоретик музики, органіст |
| Інструменти | орган[d] |
| Жанри | класична музика |
| Файли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
C 1664 органіст в Гессельфельді, потім в Ельбінгероді, з 1696 в церкві Святого Мартіна в Хальберштадт.
Наукова діяльність Редагувати
Основною заслугою Веркмейстера вважається введення в німецьке музикознавство декількох так званих "добрих темперацій", тобто темперацій, що дозволяли грати в усіх тональностях. Веркмейстер детально описав 4 види таких темперації, кожна з яких - нерівномірна. Його праці «Musikalische Temperatur» (1691) і «Orgel-Probe» (1698) справили вплив на Йоганна Себастьяна Баха і, можливо, знайшли відображення в знаменитому творі Баха «Добре темперований клавір»
Ставлення Веркмейстера до рівномірно темперованого строю не було однозначним: приймаючи всі переваги рівномірної темперації, він зазначав, що, не втрачаючи можливості гри в усіх тональностях, «найбільш вживані терції» слід робити чистішими - а цього можна досягти тільки при нерівномірному темперації.
Особливістю поглядів Веркмейстера була сповідувана ним ідея про фундаментальну спорідненість законів музики з законами руху небесних тіл, висхідна до праць Кеплера.
Музичні твори Редагувати
Збереглося досить мало музичних творів Веркмейстера. Серед них: збірка п'єс для скрипки і basso continuo «Музичні розваги» («Musicalische Privatlust»; виданий у Кведлінбурзі, 1689); інструментальні, у тому числі органні, твори, що збереглися в рукописах, а також різдвяна кантата «Де народжений Цар Юдейський?» («Wo ist der neugeborne König der Juden»).
Теоретичні твори Редагувати
- Musicae mathematicae hodegus curiosus oder richtiger musicalischer Weg-Weiser (1686)
- Musicalische Temperatur (1691)
- Hypomnemata Musica (1697)
- Erweiterte und verbesserte Orgelprobe (1698)
- Die nothwendigste Anmerkungen und Regeln (1698)
- Cribum Musicum (1700)
- Harmonologia Musica (1702)
- Musicalische Paradoxal-Discourse (1707)
Посилання Редагувати
- факсиміле трактату "Випробування органу"[недоступне посилання з червня 2019]
- факсиміле трактату "Музичні темперації"[недоступне посилання з червня 2019]
- Електронне факсиміле трактату про практику генерал-баса
- oclcno=165980324 Електронне факсиміле трактату "Музичне сито"[недоступне посилання з червня 2019]
- Електронна публікація трактату про практику генерал-баса (фрагмент) [ 5 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Частковий трактату про практику генерал-баса в перекладі на англійську мову [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119362406 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- Збереглася в неавторській рукописної копії, що датується після 1715 г.