www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анджей Фірлей сенатор Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговор

Анджей Фірлей (сенатор)

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фірлей.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Анджей Фірлей.

Анджей Фірлей гербу Леварт (пол. Andrzej Firlej, бл. 1586 — кінець 1649 або початок 1650) — польський шляхтич, урядник, військовий і державний діяч Речі Посполитої.

Анджей Фірлей
Andrzej Firlej
Прізвисько Дід Фірлій
Псевдо Андрій Фірлей
Народився бл. 1586
Помер 1649(1649)
Громадянство Річ Посполита
Національність поляк (матір русинка)
Діяльність військовик, державний діяч
Alma mater Женевський університет, Базельський університет і Орлеанський університет
Посада реґіментар, воєвода сандомирський
Військове звання ротмістр
Конфесія протестант
Рід Фірлеї
Батько Анджей Фірлей
Мати Варвара (Барбара) з Козинських
Родичі Ганна Гойська (тітка), Миколай Потоцький (2-рідний шваґро)
У шлюбі з Олена (Гелена) з Дорогостайських, Н.(?) з Пшиємських
Герб

Життєпис Редагувати

Син майбутнього каштеляна радомського, старости ковельського Анджея Фірлея та його дружини Варвари (Барбари) з Козинських. Внук маршалка великого коронного, воєводи краківського Яна Фірлея.

Завдяки батьку отримав старанну підготовку в закордонних протестантських університетах. В 1601-4 р. разом з братоя Яном навчався у Гайдельбергу, де видав латиною свою промову лат. De peregrinatione oratio 1604 p. З Гайдельбергу переїхали до Базеля, видав у Базелі друком дві праці. З Базеля мали наукову подорож до Женеви. У червні 1606 р. переїхали до Орлеану, в 1608 були в Німеччині, в Щеціні.

Після повернення додолму не брав активної участі в політичному, громадському житті, ймовірно, господарював у маєтках, мав справи релігійні. Опікувався закладеною батьком кальвінською школою в Косткові (діяла завдяки йому до середини XVII ст.).

В 1627 році мав конфлікт релігійний в Любліні. Була суперечка між солдатами белзького воєводи Рафала Лєщинського та студентами-єзуїтами. Натовп рушив на дім А. Фірлея, де сховались «міністри»-кальвіністи. Слуги А. Фірлея боронились, стріляючи в нападників з пістолів. А. Фірлей був покликаний до трибуналу, покараний 1000 гривнями штрафу через те, що з його будинку стріляли в депутатів трибуналу, які намагались заспокоїти натовп.

1611 р. став королівським ротмістром. 1640 — каштеляном белзьким, але не був активним при цьому. Можна стверджувати, що тільки у березні 1645 року брав участь в засіданні сенату.

Тішився великою повагою (через характер, освіту, виховання).

1617 р. після смерти тітки Ганни з Козинських Гойської успадкував її маєтки, в тому числі Почаїв. Відзначався своїм нелюдським ставленням до міщан, селян та ченців (зокрема, дав наказ своїм гайдукам не давати монахам можливості підвозити воду, розбиваючи бочки). 1623 р. дав наказ слугам вчинити збройний напад на монастир (монахів побили, ікону забрали), переніс до Козина образ Божої Матері Почаївської. 1647 р. за рішенням церковного трибуналу змушений був повернути Почаївському монастирю (в особі ігумена Іова Заліза) образ Божої Матері Почаївської, звідки його забрав.

1642 року пріор домініканців Ляхівців кс. Раймунд Мондровіч оскаржив групу протестантів на чолі з А. Фірлеєм через «насильницьке» відірвання Петра Сенюти від католицтва, недопущення до нього ксьондза, відправу аріянами служб в колишніх маєтках Павла Христофора Сенюти.

На елекційному сеймі обраний 2-м регіментарем. 18 лютого 1649 р. королем Яном ІІ Казимиром призначений головнокомандувачем військами, що діяли в Поділлі та Волині.
Для отримання інформації від полонених козаків давав накази застосовувати тортури; доповідав королю: «…А від полонених не можемо нічого допитатися ані лагідними засобами, ані тортурами». Командуючи частинами військ на Волині, перейшов Горинь, розбив ватаги повстанців між Горинню та Случем. Отримавши звістку про наступ головних сил Б. Хмельницького, не зміг здолати паніку у війську, разом з іншими реґіментарами вирушив до Старокостянтинова, потім — проти волі короля — до Човганського Каменя, до Збаража. Незважаючи на розташування в Збаражі значних військ, єдиного командування не було; А. Фірлей командував дивізією, яка захищала одну з найскладніших ділянок. Під час облоги Збаража відігравав меншу роль, ніж Ярема Вишневецький. Через кальвінізм не був популярним у війську, навпаки, через кальвінські відправи виникали сутички між вояками католиками та кальвіністами в Збаражі.

1649 р. маючи посаду реґіментаря, командував частинами польського війська в битві під Заславом 1649 р.. Під час облоги Збаразького замку перебував у ньому, писав листи королю, в яких просив про допомогу, скаржився на брак харчів, амуніції. Повстанці під Збаражем задерикувато-глузливо зверталися до А. Фірлея:

…діду фірлію, продай нам олію.

Після Зборівської угоди випровадив військо зі Збаража на зимову ліжку, восени 1649 року брав участь разом з Лянцкоронським в складі комісії щодо оплати військових боргів.

Мав посаду воєводи сандомирського (з 1649 р.; отримав від короля за заслуги), реґіментаря.

Сім'я Редагувати

Перша дружина — Олена (Гелена) з Дорогостайських, донька дідича «Обухівського ключа» Павла Дорогостайського. Друга дружина — Н.(?) з Пшиємських. Про дорослих дітей відомостей немає.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Firlejowie [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Преподобний Іов ігумен Почаївський. — Почаїв : Видання Свято-Успенської Почаївської Лаври. — 40 с. — С. 15.
  3. Tazbir J. Sieniuta Piotr h. własnego (1616—1648) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Instytut historii im. Tadeusza Manteuffla, 1996. — T. XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 198. (пол.)
  4. . Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 16 червня 2013. 
  5. . Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 16 червня 2013. 
  6. Czapliński W. Firlej Andrzej, wojewoda sandomierski (†1649 lub 1650)… — S. 476.
  7. Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 46. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
  8. ↑ Obuchów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 357. (пол.) — S. 357. (пол.)

Джерела Редагувати

  • Czapliński W. Firlej Andrzej, wojewoda sandomierski (†1649 lub 1650) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 476. (пол.)
  • Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — Lwów, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 153—160. (пол.)

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Firlej Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Andzhej Firlej Andzhej Firlej gerbu Levart pol Andrzej Firlej bl 1586 kinec 1649 abo pochatok 1650 polskij shlyahtich uryadnik vijskovij i derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi Andzhej FirlejAndrzej FirlejPrizvisko Did FirlijPsevdo Andrij FirlejNarodivsya bl 1586Pomer 1649 1649 Gromadyanstvo Rich PospolitaNacionalnist polyak matir rusinka Diyalnist vijskovik derzhavnij diyachAlma mater Zhenevskij universitet Bazelskij universitet i Orleanskij universitetPosada regimentar voyevoda sandomirskijVijskove zvannya rotmistrKonfesiya protestantRid FirleyiBatko Andzhej FirlejMati Varvara Barbara z KozinskihRodichi Ganna Gojska titka Mikolaj Potockij 2 ridnij shvagro U shlyubi z Olena Gelena z Dorogostajskih N z PshiyemskihGerb Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Sim ya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiSin majbutnogo kashtelyana radomskogo starosti kovelskogo Andzheya Firleya ta jogo druzhini Varvari Barbari z Kozinskih Vnuk marshalka velikogo koronnogo voyevodi krakivskogo Yana Firleya Zavdyaki batku otrimav starannu pidgotovku v zakordonnih protestantskih universitetah V 1601 4 r razom z bratoya Yanom navchavsya u Gajdelbergu de vidav latinoyu svoyu promovu lat De peregrinatione oratio 1604 p Z Gajdelbergu pereyihali do Bazelya vidav u Bazeli drukom dvi praci Z Bazelya mali naukovu podorozh do Zhenevi U chervni 1606 r pereyihali do Orleanu v 1608 buli v Nimechchini v Shecini Pislya povernennya dodolmu ne brav aktivnoyi uchasti v politichnomu gromadskomu zhitti jmovirno gospodaryuvav u mayetkah mav spravi religijni Opikuvavsya zakladenoyu batkom kalvinskoyu shkoloyu v Kostkovi diyala zavdyaki jomu do seredini XVII st V 1627 roci mav konflikt religijnij v Lyublini Bula superechka mizh soldatami belzkogo voyevodi Rafala Lyeshinskogo ta studentami yezuyitami Natovp rushiv na dim A Firleya de shovalis ministri kalvinisti Slugi A Firleya boronilis strilyayuchi v napadnikiv z pistoliv A Firlej buv poklikanij do tribunalu pokaranij 1000 grivnyami shtrafu cherez te sho z jogo budinku strilyali v deputativ tribunalu yaki namagalis zaspokoyiti natovp 1611 r stav korolivskim rotmistrom 1 1640 kashtelyanom belzkim ale ne buv aktivnim pri comu Mozhna stverdzhuvati sho tilki u berezni 1645 roku brav uchast v zasidanni senatu Tishivsya velikoyu povagoyu cherez harakter osvitu vihovannya 1617 r pislya smerti titki Ganni z Kozinskih Gojskoyi uspadkuvav yiyi mayetki v tomu chisli Pochayiv Vidznachavsya svoyim nelyudskim stavlennyam do mishan selyan ta chenciv zokrema dav nakaz svoyim gajdukam ne davati monaham mozhlivosti pidvoziti vodu rozbivayuchi bochki 1623 r dav nakaz slugam vchiniti zbrojnij napad na monastir monahiv pobili ikonu zabrali 2 perenis do Kozina obraz Bozhoyi Materi Pochayivskoyi 1647 r za rishennyam cerkovnogo tribunalu zmushenij buv povernuti Pochayivskomu monastiryu v osobi igumena Iova Zaliza obraz Bozhoyi Materi Pochayivskoyi zvidki jogo zabrav 1642 roku prior dominikanciv Lyahivciv ks Rajmund Mondrovich oskarzhiv grupu protestantiv na choli z A Firleyem cherez nasilnicke vidirvannya Petra Senyuti vid katolictva nedopushennya do nogo ksondza vidpravu ariyanami sluzhb v kolishnih mayetkah Pavla Hristofora Senyuti 3 Na elekcijnomu sejmi obranij 2 m regimentarem 18 lyutogo 1649 r korolem Yanom II Kazimirom priznachenij golovnokomanduvachem vijskami sho diyali v Podilli ta Volini 4 Dlya otrimannya informaciyi vid polonenih kozakiv davav nakazi zastosovuvati torturi dopovidav korolyu A vid polonenih ne mozhemo nichogo dopitatisya ani lagidnimi zasobami ani torturami 5 Komanduyuchi chastinami vijsk na Volini perejshov Gorin rozbiv vatagi povstanciv mizh Gorinnyu ta Sluchem Otrimavshi zvistku pro nastup golovnih sil B Hmelnickogo ne zmig zdolati paniku u vijsku razom z inshimi regimentarami virushiv do Starokostyantinova potim proti voli korolya do Chovganskogo Kamenya do Zbarazha Nezvazhayuchi na roztashuvannya v Zbarazhi znachnih vijsk yedinogo komanduvannya ne bulo A Firlej komanduvav diviziyeyu yaka zahishala odnu z najskladnishih dilyanok Pid chas oblogi Zbarazha vidigravav menshu rol nizh Yarema Vishneveckij Cherez kalvinizm ne buv populyarnim u vijsku navpaki cherez kalvinski vidpravi vinikali sutichki mizh voyakami katolikami ta kalvinistami v Zbarazhi 6 1649 r mayuchi posadu regimentarya komanduvav chastinami polskogo vijska v bitvi pid Zaslavom 1649 r Pid chas oblogi Zbarazkogo zamku perebuvav u nomu pisav listi korolyu v yakih prosiv pro dopomogu skarzhivsya na brak harchiv amuniciyi 7 Povstanci pid Zbarazhem zaderikuvato gluzlivo zvertalisya do A Firleya didu firliyu prodaj nam oliyu 8 Pislya Zborivskoyi ugodi viprovadiv vijsko zi Zbarazha na zimovu lizhku voseni 1649 roku brav uchast razom z Lyanckoronskim v skladi komisiyi shodo oplati vijskovih borgiv Mav posadu voyevodi sandomirskogo z 1649 r otrimav vid korolya za zaslugi regimentarya Sim ya Redaguvati Persha druzhina Olena Gelena z Dorogostajskih donka didicha Obuhivskogo klyucha Pavla Dorogostajskogo 8 Druga druzhina N z Pshiyemskih 1 Pro doroslih ditej vidomostej nemaye Primitki Redaguvati a b Firlejowie Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Prepodobnij Iov igumen Pochayivskij Pochayiv Vidannya Svyato Uspenskoyi Pochayivskoyi Lavri 40 s S 15 Tazbir J Sieniuta Piotr h wlasnego 1616 1648 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Instytut historii im Tadeusza Manteuffla 1996 T XXXVII 2 Zeszyt 153 S 198 pol Najchuk I A Borotba podolyan proti nastupu polskih vijsk u pershij polovini 1649 roku Arhiv originalu za 15 serpnya 2012 Procitovano 16 chervnya 2013 Sluzhba bezpeki Ukrayini Doba kozachchini Arhiv originalu za 6 sichnya 2014 Procitovano 16 chervnya 2013 Czaplinski W Firlej Andrzej wojewoda sandomierski 1649 lub 1650 S 476 Skrzypecki T H Potok Zloty na tle historii polskich kresow poludniowo wschodnich Opole Solpress 2010 S 46 ISBN 978 83 927244 4 5 pol a b Obuchow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 357 pol S 357 pol Dzherela RedaguvatiCzaplinski W Firlej Andrzej wojewoda sandomierski 1649 lub 1650 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci 1948 T VI 5 zeszyt 30 S 476 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci Lwow 1738 T 2 761 s S 153 160 pol Posilannya RedaguvatiRadiviliv Krayeznavchi materiali Arhivovano 10 chervnya 2015 u Wayback Machine Pochayiv Arhivovano 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Sluzhba bezpeki Ukrayini Doba kozachchini nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Andzhej Firlej senator amp oldid 38278913