Англо-російська угода 1907 року або Петербурзька угода 1907 року — розмежувала сфери впливу Російської імперії та Великої Британії в Азії, поклала край «Великій Грі» в Азії й завершила формування Антанти. Була підписано у Санкт-Петербурзі 31 (18) серпня 1907 року міністром закордонних справ Ізвольським та британським послом Артуром Ніколсоном.
| Англо-російська угода | |
|---|---|
| Тип | міжнародний договір |
| Підписано | 31 серпня 1907 |
| Місце | Санкт-Петербург |
| Сторони | Британська імперія і Російська імперія |
За угодою Російська імперія визнавала протекторат Великої Британії над Еміратом Афганістан й погоджувалась не входити у прямі відносини з афганським еміром.
Обидві сторони визнали Тибет частиною Китаю та відмовились від спроб встановлення контролю над ним.
Іран поділявся на три сфери впливу: російську на півночі (її південним кордоном була лінія Касре — Ширін — Ісфахан — Йєзд — Зульфегар), англійську на півдні (на південний схід від лінії Бендер-Аббас — Керман — Бірдженд — Гезік) та нейтральну в центрі країни.
Література ред.
- В. Ю. Константинов. Російсько-афганського кордону проблема // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання ред.
- Текст угоди про Персію [ 8 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Текст угоди про Тибет [ 5 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)