Аменемхет IV

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Аменемхет.

Аменемхет IV — давньоєгипетський фараон з XII династії.

Аменемхет IV
Невеликий сфінкс із гнейсу, підписаний іменем Аменемхета IV. Британський музей. Лондон
Давньоєгипетський фараон
Правління	бл. 1807-1798 до н. е.
Попередник	Аменемхет III
Наступник	Нефрусебек
Титульні імена Тронне ім'я (преномен): mȝˁ-ḫrw-Rˁ — маа-херу-Ра — «Правогласний Ра» Власне ім'я (номен): Jmn-m-ḥȝt — Аменемхет — «Амон попереду» / «Амон на чолі» Ім'я Гора: ḫpr-ḫprw — хепер-хеперу — «Той, хто воскрес» Ім'я небті: [s]ḥȝb-tȝwj — [се]-хаб-тауї — «Той, хто прикрасив свято у Двох землях» Золоте ім'я Гора: bjk-nbw sḫm-nṯrw — бік-небу сехем-нечеру — «Золотий Сокіл один з наймогутніших богів»
Діти	Аменемхет Сенебеф і Себекхотеп II
Батько	Аменемхет III
Мати	Hetepti^d
Народився	19 століття до н. е.
Помер	1798 до н. е.
Місце поховання	Mazghuna^d
Династія	XII династія

Життєпис

Нетривалий період був співправителем свого батька Аменемхета III. Існує, окрім того, думка, що він не був рідним сином свого попередника. У той час він займався будівництвом храмів у Медінет-Мааді та у Файюмі.

За його правління тривали експедиції до Синаю та Ваді-ель-Худі. Сам фараон залишив по собі вкрай мало пам'ятників. Йому приписують північну з двох пірамід у Мазгуні (52,5 × 52,5 м), але жодних написів, що підтверджують це, не виявлено. Нині від неї збереглась лише підземна частина.

Аменемхет IV помер, не залишивши спадкоємців чоловічої статі, тому йому спадкувала його зведена сестра Нефрусебек (Себекнефрура). Відповідно до Туринського апірусу, Аменемхет IV правив 9 років, 3 місяці та 27 днів.

Примітки

1. Beckerath J. v. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. / Hrsg.: G. Burkard, D. Kessler — Mz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — ISBN 978-3-8053-2310-9
   d:Track:Q1560370d:Track:Q66417d:Track:Q112194291d:Track:Q1799476d:Track:Q55178042d:Track:Q1720
2. Ryholt, K. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. Copenhagen, 1997. P. 209–211 [1])

Джерела

• Grajetzki, W. The Middle Kingdom of Ancient Egypt: History, Archaeology and Society. L., 2006. P. 61
• Эрлихман В. В.: Правители мира