Амбулаторія загальної практики—сімейної медицини — лікувально-профілактичний заклад, який в межах своєї діяльності на засадах сімейної медицини забезпечує проведення комплексу профілактичних заходів з попередження і зниження захворюваності, інвалідності і смертності, раннього виявлення захворювань, надає прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню кваліфіковану первинну лікувально-профілактичну допомогу, здійснює його диспансеризацію та моніторинг за станом здоров'я. Амбулаторія загальної практики — сімейної медицини — самостійний лікувально-профілактичний заклад, який є юридичною особою, має гербову печатку. Рішення про організацію амбулаторії приймається територіальним органом місцевого самоврядування. Прикріплене населення до амбулаторії загальної практики — сімейної медицини визначається територіальним органом управління охороною здоров'я і затверджується в територіальних органах місцевого самоврядування.
Основні завдання амбулаторії загальної практики — сімейної медицини:
- Проведення комплексу профілактичних заходів з попередження захворювань, травм та отруєнь, зниження захворюваності, інвалідності і смертності серед прикріпленого населення.
- Надання хворим кваліфікованої первинної лікувально-профілактичної допомоги в умовах амбулаторії та вдома.
- Раннє виявлення захворювань, своєчасне амбулаторне обстеження і лікування хворих, за наявності показань забезпечення направлення хворих на консультування та госпіталізацію в інші лікувально-профілактичні заклади.
- Надання невідкладної медичної допомоги при загрозливих для життя станах, нещасних випадках (травми, отруєння і т. д), за показаннями забезпечення транспортування хворого в інший лікувально-профілактичний заклад для надання спеціалізованої допомоги.
- Дотримання спадкоємності з іншими лікувально-профілактичними закладами щодо обстеження та лікування хворих.
- Забезпечення роботи виїзних бригад фахівців з числа лікарів центральної районної лікарні та обласних лікувально-профілактичних закладів.
- Своєчасне взяття на облік осіб, які підлягають диспансеризації, та забезпечення динамічного спостереження за станом їх здоров'я, проведення лікувально-оздоровчих заходів.
- Експертиза тимчасової втрати працездатності і видача документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність.
- Направлення у встановленому порядку осіб з ознаками стійкої втрати працездатності на медико-соціальну експертну комісію.
- Проведення профілактичних щеплень, у встановленому порядку повідомлення санітарно-епідеміологічної станції про інфекційне, паразитарне та професійне захворювання, отруєння населення, виявлені порушення санітарно-гігієнічних вимог та ін.
- Проведення санітарно-протиепідемічних заходів на прикріпленій території.
- Навчання пацієнтів методам зміцнення здоров'я та профілактики захворювань, покращання репродуктивного здоров'я та навчання методам планування сім'ї.
- Гігієнічне виховання дітей та підлітків.
- Впровадження в практику сучасних методів і засобів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих, передового досвіду роботи амбулаторно-поліклінічних закладів.
- Організаційно-методичне керівництво і контроль за діяльністю прикріплених фельдшерсько-акушерських пунктів.
- Подання пропозицій до територіальних органів охорони здоров'я щодо покращання медичного обслуговування населення.
Примітки Редагувати
- Наказ МОЗ України від 23.07.2001 N 303