Аліша Діксон

Аліша Діксон (англ. Alesha Dixon, нар. 7 жовтня 1978, Гартфордшир, Велика Британія) — британська співачка, танцюристка, реперка, модель, телевізійна ведуча та суддя в шоу талантів. Здобула популярність в 2001 році як член жіночого R&B/garage тріо Mis-Teeq. Група розпалася в 2005 році і Діксон розпочала власну сольну кар'єру на лейблі Polydor Records. Після випуску дебютного сольного альбому Fired Up в 2006 році, через низькі продажі перших двох синглів Lipstick та Knockdown Аліша покинула Polydor Records.

Аліша Діксон
англ. Alesha Dixon
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	Alesha Anjanette Dixon
Дата народження	7 жовтня 1978(1978-10-07) (45 років)
Місце народження	Гартфордшир,  Велика Британія
Роки активності	1999—дотепер
Громадянство	Велика Британія
Професія	співачка, автор, танцівниця, модель, ведуча,
Освіта	Monk's Walk School^d
Інструменти	Вокал
Жанри	поп, R&B, Хіп-хоп, Герідж, Регі, Dance, Соул, Фанк
Співпраця	Mis-Teeq • N.E.R.D • Фаррелл Вільямс • Roll Deep • Jay Sean • Ashley Walters • Little Eye • Ґері Барлоу • Shystie
Лейбли	Polydor • Asylum • Atlantic • Victor • Precious Stone
aleshadixon.com
Файли у Вікісховищі

В 2007 році Діксон перемогла в танцювальному шоу Strictly Come Dancing. Її популярність знову зросла, Asylum Records укладає з нею контракт. На лейблі вона випускає свій другий альбом The Alesha Show в 2008 році, який став платиновим асоціацією BPI в Британії разом з основними синглами альбому The Boy Does Nothing та Breathe Slow, останній займав найвищі сходинки чарту та був номінований в Brit Awards.

В вересні 2009, Діксон була в ролі судді в шоу Strictly Come Dancing, заміняючи Арлен Філліпс. Ця заміна була сприйнята бурхливою критикою, зокрема в доречності її досвіду в танцях. В 2010 Аліша повернулася на 8 сезон шоу та випустила третій студійний альбом The Entertainer. В січні 2012 після закінчення 9 сезону Strictly Come Dancing, та її три річного суддівства на ньому, Діксон перейшла до Britain's Got Talent британського шоу талантів. Четвертий альбом Do It for Love вийшов в світ в 2015 році.

Як телевізійна ведуча, Діксон вела такі шоу Your Face Sounds Familiar (2013), Text Santa (2014–15) and Dance Dance Dance (2017).

Біографія

місто де Аліша виросла Уелін-Гарден, Гартфордшир.

Аліша Аньянетте Діксон народилася в Уелін-Гарден, в родині ямайця батька Мелвіна та англійської матері Беверлі Гаріс. Діксон має шість сестер та двоє братів.

Аліша навчалася в школі Монк Валк в Уелін-Гарден. Батьки розійшлися коли їй було чотири роки в результаті чого вона описувала пізніше свою сім'ю як «дисфункціональну». В період з восьми до десяти років Діксон була свідком домашнього насилля зі сторони співмешканця до своєї матері; вперше вона розповіла про це через 21 рік в 2010-му. Разом з BBC вона зняла документальний фільм з цього приводу Don't Hit My Mum, щодо сімейного насильства з точки зору дитини, та зауваживши з власного дитинства: «Коли я думаю про той час, я не пам'ятаю життя в гармонії та радості, я гадаю що це затьмарив суцільний негатив. Негативні та страшні спогади стерли все хороше… Я вірю що кожна дитина має право на щасливе та безстрашне дитинство».

Її перша робота була в фірмі Ladbrokes, хоч вона мріяла стати тренером фізкультури після закінчення коледжу. Після закінчення дипломного курсу з фізичного виховання вона планувала працювати тренером в Університеті Лафборо, але під час заняття танцями в Лондоні вона зустріла скаута талантів. Під час поїздки додому на потязі до неї підійшов ще один скаут та запитав чи зацікавлена вона.

1999—2005: Mis-Teeq

Свою музичну кар'єру Діксон розпочала в 1999 коли вона познайомилася з Сабріною Вашингтон разом вони ходили в школу танців в Фулемі. Разом вони вирішили заснувати групу до себе вони приглянули Сью-Еліс Неш. Вони запропонували їй вступити в групу та сформували тріо. Невдовзі вони підписали контракт з Telstar Records та прийняли ще одного члена в групу Зену МакНалі, та стали популярною у Великій Британії garage/R&B дівочою групою.

2000 року Діксон з тоді ще невідомою групою Damage записала спільний сингл Rumours, який зайняв 22 місце в UK Singles Chart. Жанр цього треку був дещо відмінний від звичного для цієї групи R&B до garage.

В січні 2001 Mis-Teeq випустили перший сингл Why?. Трек зайняв 8 місце чартів в квітні того ж року. Група знімала два окремих відеокліпи до даного синглу, супроводжуючи їх різними версіями пісні. Успіх пісні збігся з виходом з групи Зени Макналі; пізніше вона стверджувала що суперечка між нею та Вашингтон був ключовим фактором її виходу. Mis-Teeq продовжували бути тріо та випустили All I Want, який був більш успішнішим і займав 2 місце в чарті, поруч з синглом Shaggy Angel. В жовтні 2001 група випустила дебютний альбом Lickin' on Both Sides з такими хітами як One Night Stand, B with Me та Roll On/This Is How We Do It. 2002 року Mis-Teeq була номінована на BRIT Awards в Ерлс Корт, пізніше того ж року група виграла MOBO Awards за краще виконання геріджу. Після успіху їх дебютного альбому, 2003 року Mis-Teeq з'являються на обкладинці журналу JD Sports.

2003 року Mis-Teeq випускають другий альбом Eye Candy з синглами Scandalous, Can't Get It Back та Style. В 2004 група їде в тур по Сполученим штатам разом з новим альбомом в програмі.

В 2004-му Діксон разом з N.E.R.D знімають музичний кліп до синглу She Wants to Move. В кліпі вона танцювала на подіумі. Після зйомок відеокліпу поширилися чутки що Аліша зустрічаєтся з Фарреллом Вільямсоном. Остання пісня Діксон разом з Mis-Teeq була «Shoo Shoo Baby» для діснеївського фільму Веліант. В березні 2005 року було випущено компіляцію їх Greatest Hits та анонсовано про розпад групи та початок сольної кар'єри.

Діксон одружилася на Майклі Харві молодшому в червні 2005. В листопаді 2006 пара розлучилася після зради Харві з Джавін Хілтон.

2006–08: Fired Up та Strictly Come Dancing

Я ніколи не втрачала бажання [хотіла] працювати в музиці – це все, що я знаю, все про що я коли-небудь мріяла, і хотіла зробити я ніколи не здавалася

Аліша Діксон, в інтерв'ю щодо виходу з лейблу, Polydor.

Діксон розпочала сольну кар'єру після Mis-Teeq's, отримавши £500,000 та підписавши контракт, про випуск трьох альбомів на лейблі Polydor Records. Вона за рік записала свій дебютний соло альбом , Fired Up, працюючи з продюсерами світового рангу включно Richard X, Xenomania, Джонні Дуглас, Брайан Хіггінс, Естель та Полом Епвортом. Протягом цього періоду, Діксон виступала як «Аліша». В червні 2005, було анонсовано перший сольний сингл «Superficial». Однак на останній хвилині сингл «Lipstick» був обраний першим синглом. «Lipstick» було випущено 14 серпня 2006, та зайняв він 14 сходинку в UK Singles Chart.

Випущений другий сингл Knockdown 30 жовтня 2006 року, та зайняв 25 позицію в UK Singles Downloads Chart. Проте в UK Singles Chart сингл посів 45 місце, та через неділю опустився до позначки 68. 6 листопада 2006 Аліша покинула Polydor Records. Polydor передав їй всі права на її дебютний альбом Fired Up.

2007 року Аліша взяла участь в п'яти серіях шоу Strictly Come Dancing, в партнерстві з професійним танцюристом Метью Катлером. Спочатку їй не сподобалась ця ідея, побоюючись що це шоу зашкодить її кар'єрі. Через три неділі шоу їх пара стала улюбленцями публіки, неодноразово отримуючи від суддів мксимальну кількість балів, саму ж Алішу порівнювали з «молодою Жозефіною Бейкер». Пара отримала в фіналі 4,5 мільйонів голосів перемігши іншу пару Мета Ді Анжело та Флавію Какаче. За історію шоу це була одна з найкращих пар з в середньому отримувавши 36,5 / 40 балів за кожне шоу.

Неділя #	Танець/Пісня	Загальна кількість балів	Результати
2	Румба/Hurt	31(8,7,8,8)	Прохід до наступного етапу
3	Джайв/Shake a Tail Feather	36(9,9,9,9)	Прохід до наступного етапу
4	American Smooth/Top Hat, White Tie and Tails	33(8,8,8,9)	Прохід до наступного етапу
5	Фокстрот/Heaven	36(9,9,9,9)	Прохід до наступного етапу
6	Сальса/Wanna Be Startin' Somethin'	35(9,8,9,9)	Прохід до наступного етапу
7	Вальс/A Time For Us	38(9,10,9,10)	Прохід до наступного етапу
8	Ча-ча-ча/Crazy in Love	39(9,10,10,10)	Прохід до наступного етапу
9	Танго/Jealousy Самба/Reach Out I'll Be There	38(9,10,9,10) 36(9,8,10,9)	Прохід до наступного етапу
10	Віденський вальс/Memory Пасодобль/Токата	38(9,9,10,10) 36(9,9,9,9)	Прохід з другої спроби
11	Квікстеп/Valerie Аргентинське танго/I'd Be Surprisingly Good For You	38(9,9,10,10) 38(9,9,10,10)	Прохід до наступного етапу
12	Вальс/A Time for Us Ча-ча-ча/Crazy in Love Джайв/We Love to Boogie Шоуденс/Holding out for a Hero	39(10,10,9,10) 38(9,9,10,10) 35(9,8,9,9) N/A	Переможець

2008–09: The Alesha Show та суддівство в Strictly Come Dancing

Аліша в 2008 році

Після перемоги в Strictly Come Dancing, Діксон опинилась в центрі війни між звукозаписуючими лейблами. Однак Аліша вирішила підписати контракт на випуск чотирьох альбомів разом з Asylum Records в 2008 році. Наступний альбом випущений на цьому лейблі вийшов 24 листопада 2008 у Великій Британії та 21 листопада в Ірландії. Офіційний сингл альбому «The Boy Does Nothing» невдовзі опинився в топ-10 хітів UK Singles Chart та отримав золото з продажами в 1,000,000 копій по всьому світі.

Другий сингл альбому The Alesha Show, «Breathe Slow» посів 39 місце чарту та був у продажу виключно в електронному завантаженні. отримавши срібло та 200,000 проданих копій.

Третій сингл під назвою «Let's Get Excited» випущений на фізичному носію 11 травня та посівший позначку 13 в UK Singles Chart. «Let's Get Excited» став першим треком альбому, який не зайняв топ 10 чарту, сингл отримав платину та 300,000 проданих копій лише у Великій Британії. Четвертий сингл із назвою «To Love Again» поступив до продажу 15 листопада 2009 року. Трек балада був написаний Алішою та Ґері Барлоу і є першим синглом взятим з делюксової версії альбому The Alesha Show — Encore, що вийшов у світ 23 листопада. З яким Аліша вирушила у 17-денне турне, що розпочався 20 жовтня 2009 р. в Ноттінгемі.

В липні 2009 Діксон приєдналася до суддів шоу Strictly Come Dancing. Являючись заміною Арлін Флліпс, ця подія призвела до ейджизму та сексизму зі сторони медія BBC по відношенню до Аліши. Суддівський дебют Аліши глядачі сприйняли з певним критицизмом, через що в студію BBC надійшло понад 272 скарги на неї. Аліша тричі переносила дату майбутнього туру, через її ненормований графік та створення нею власного вечірнього шоу The Alesha Show

2010–11: The Entertainer

На початку 2010 - го Аліша почала роботу над третім студійним альбомом, The Entertainer який планувала випустити літом. 15 березня вона прилітає до Данії щоб розпочати роботу над платівкою разом з Soulshock and Karlin продюсерами Аліши. Пізніше на фан - сайті Аліши було оголошено що запис в створенні альбому буде брати участь також Родні Джеркінс, продюсер звукозапису який в свій час працював разом з Майклом Джексоном над створенням його фінальною версією альбому Invincible, Lady Gaga та Бейонсе.

16 червня Аліша розмістила запис на фан - сайті про те що майбутній альбом має мати назву Unleashed, згодом на сайті було розміщено LS під назвою "Drummer Boy записаного під керівництвом музичного продюсера Шема Джосефа або «ShamRock». 5 серпня Аліша вирішила змінити назву майбутнього альбому на The Entertainer. «Drummer Boy» посів 15 місце в UK Singles Chart. 16 вересня було анонсовано що Аліша разом з Roll Deep випустить новий сингл гурту Take Control. Трек з'являвся в обох їх альбомах — Winner Stays On — The Entertainer. Radio, другий сингл The Entertainer який провалився в чартах в листопаді 2010. Випуск синглу співпав з випуском альбом; через рік альбом зібрав 60,000 копій.

2012—2014: Britain's Got Talent, материнство та інші заняття

2014–нині: Do It for Love

Дискографія

Див. також: Дискографія Mis-Teeq

• Fired Up (2006)
• The Alesha Show (2008)
• The Entertainer (2010)
• Do It for Love (2015)

Тури

2009: The Alesha Show

2009: Enrique Iglesias тур по Британії

Нагороди та номінації

Рік	Церемонія	Нагорода	Номінована пісня	Результат
2006	MOBO Awards	Best UK Female	Herself	Номінація
2008	Cosmopolitan Awards	Ultimate Confidence Queen		Перемога
2009	MOBO Awards	Best UK Act		Номінація
		Best Video	«The Boy Does Nothing»	Номінація
	UK Music Video Awards	Best Pop Video		Номінація
		Best Styling in a Video		Номінація
	Los Premios 40 Principales	Best International Song		Номінація
2010	BRIT Awards	British Single	«Breathe Slow»	Номінація
	MOBO Awards	Best Video	«Drummer Boy»	Номінація
	BT Visit London Awards	Sound of London	Herself	Перемога

Примітки

1. Alesha discusses records label axe. Digital Spy. 24 липня 2008. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 4 серпня 2009. 
2. Amelia Donovan (13 липня 2009). . MSN. Архів оригіналу за 16 липня 2009. Процитовано 13 липня 2009. 
3. . BBC. 9 липня 2009. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 7 листопада 2011. 
4. Stephen Brook (21 вересня 2009). . The Guardian (London). Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 23 вересня 2009. 
5. . BBC News. 2 January 2012. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2018. 
6. Waring, Olivia (14 квітня 2018). . Metro (англ.). Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 19 березня 2022. 
7. Andrew Billen (16 листопада 2009). . The Times (London). Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 11 грудня 2009. 
8. Kelly Mattison (16 листопада 2010). Alesha Dixon presents BBC show on domestic violence. The Guardian (London). оригіналу за 24 січня 2011. Процитовано 19 січня 2011. 
9. Judd, Deany (30 травня 2009). . The Guardian (London). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 12 липня 2009. 
10. . GMTV. Архів оригіналу за 24 жовтня 2009. Процитовано 17 серпня 2009. 
11. Peter Bradshaw (8 грудня 2007). . The Guardian (London). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 30 серпня 2009. 
12. Tom Horan (2 листопада 2001). Mis-teeq: It's a UK thing. London Evening Standard. Процитовано 27 лютого 2010. ^{[недоступне посилання з 01.12.2017]}
13. (Smith, 2012, с. 39)
14. (Smith, 2012, с. 45)
15. (Smith, 2012, с. 46)
16. (Smith, 2012, с. 48)
17. 2002 BRIT Awards. Brit Awards. Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 7 листопада 2011. 
18. MOBO Awards – Mis-Teeq. Channel 4. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 2 серпня 2009. 
19. Mis-Teeq Launch Reebok Clothing Line. rnbdirt.com. 17 листопада 2003. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 12 липня 2009. 
20. . BBC. 1 лютого 2005. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2009. 
21. Alesha Dixon takes on body image battle [ 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Daily Telegraph, 11 April 2008, retrieved 5 December 2017
22. . BBC. 7 листопада 2008. Архів оригіналу за 10 листопада 2008. Процитовано 5 серпня 2009. 
23. Caroline Briggs (7 серпня 2006). . BBC. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 5 серпня 2009. 
24. . ITV2. 9 травня 2009. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 30 серпня 2009. 
25. . BBC News. 22 грудня 2007. Архів оригіналу за 10 лютого 2009. Процитовано 30 серпня 2009. 
26. Peter Robinson (12 жовтня 2008). . The Observer (London). Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 9 квітня 2010. 
27. Music – News – Alesha discusses record label axe. Digital Spy. 24 липня 2008. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 12 липня 2009. 
28. Alesha Dixon – The Boy Does Nothing – Music Charts. Acharts.us. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 12 липня 2009. 
29. . British Phonographic Industry. Архів оригіналу за 4 June 2011. Процитовано 2 серпня 2012. 
30. . Instagram. 7 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 9 серпня 2014. 
31. Alesha Dixon – Breathe Slow – Music Charts. Acharts.us. оригіналу за 5 February 2009. Процитовано 12 липня 2009. 
32. David Balls (17 вересня 2009). Alesha Dixon to release Barlow-penned track. Digital Spy. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 17 вересня 2009. 
33. Alesha Dixon's new single: It has every chance of being above average. Popjustice. 17 вересня 2009. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 17 вересня 2009. 
34. . BBC News. 9 липня 2009. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 12 липня 2009. 
35. Khan, Urmee (9 липня 2009). . The Daily Telegraph (London). Архів оригіналу за 12 липня 2009. Процитовано 4 серпня 2009. 
36. . Sky. 13 липня 2009. Архів оригіналу за 16 липня 2009. Процитовано 4 серпня 2009. 
37. Stephen Brook (21 вересня 2009). . The Guardian (London). Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 5 червня 2010. 
38. . Alesha Dixon official site. 9 липня 2009. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 4 серпня 2009. 
39. Rachel Dayman (12 березня 2010). Alesha's recording in Denmark. AleshaDixon.net. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 14 травня 2010. 
40. Rachel Dayman (20 квітня 2010). Alesha to work with Rodney Jerkins. AleshaDixon.net. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 14 травня 2010. 
41. Alesha Dixon (16 червня 2010). . AleshaDixon.net. Архів оригіналу за 15 липня 2010. Процитовано 30 червня 2010. 
42. Rachel Dayman (30 червня 2010). . AleshaDixon.net. Архів оригіналу за 13 липня 2010. Процитовано 30 червня 2010. 
43. Rachel Dayman (5 серпня 2010). Alesha changes album title. AleshaDixon.net. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 5 серпня 2010. 
44. Tigo Sigel (16 вересня 2010). . RWD. Архів оригіналу за 20 вересня 2010. Процитовано 16 вересня 2010. 
45. Beth Neil (24 вересня 2011). . Fabulous. Архів оригіналу за 26 жовтня 2011. Процитовано 24 лютого 2012. 
46. . Chester Chronicle. 14 травня 2009. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 12 липня 2009. 
47. . Mobo.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2013. Процитовано 7 квітня 2010. 
48. Kate Creasey (10 листопада 2008). And the winners are .... Cosmopolitan. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 1 березня 2010. 
49. . The Music Fix. 8 вересня 2010. Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 8 вересня 2010. 

Джерела

• Smith, Sean (2012). Alesha. Simon & Schuster. ISBN 978-1-4711-0217-2. 
• Tripp, Anna (2009). Alesha Dixon: Her Story – The Unauthorized Biography. Michael O'Mara Books Ltd. ISBN 978-1-84317-443-1. 

Посилання

• Офіційний сайт