Алісова Ніна Улянівна (рос. Алисова Нина Ульяновна; 16 грудня 1915, Київ — 12 жовтня 1996, Москва) — радянська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1950). Лауреатка двох Сталінських премій (1941, 1946).
| Алісова Ніна Улянівна | |
|---|---|
| Народилася | 15 грудня 1915 або 16 грудня 1918 Київ, Російська імперія |
| Померла | 12 жовтня 1996 Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Громадянство | СРСР Росія |
| Діяльність | акторка, театральний педагог |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1938) |
| Заклад | Державний театр кіноактора, Саратовський академічний театр драми імені Івана Слонова і Саратовське театральне училищеd |
| Роки діяльності | з 1927 |
| У шлюбі з | Кадочников Валентин Івановичd |
| Діти | Кадочникова Лариса Валентинівна і Алісов Вадим Валентинович |
| IMDb | nm0019712 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Алісова Ніна Улянівна у Вікісховищі |
Фільмографія ред.
- «Темне царство» (1929, гостя; ВУФКУ (Одеса)
- «Народження героїні» (1931, кумонька)
- «Безприданниця» (1936, Лариса Огудалова; реж. Я. Протазанов)
- «Про дивацтва любові» (1936, Ірина; реж. Я. Протазанов)
- «Як буде голосувати виборець» (1937, к/м, виборець)
- «Нова Москва» (1938, Зоя Новікова)
- «Дурсун» (1940, Дурсун)
- «Макар Нечай» (1940, аспірантка Стахова; Київська кіностудія)
- «Райдуга» (1943, Пуся; Київська кіностудія, реж. М. Донськой)
- «Поєдинок» (1944, Наталія Михайлівна Осеніна, співачка)
- «Алмази» (1947, Варвара Меньшикова, геолог, наречена Сергія)
- «Академік Іван Павлов» (1948, студентка Варвара Іванова, соратниця академіка)
- «Посіяли дівчата льон» (1956, Ліза, дружина Григорія)
- «Син Ірістона» (1959, начальниця)
- «Дама з собачкою» (1960, дружина Гурова; реж. Й. Хейфиц)
- «Тіні забутих предків» (1964, мати Іванова; Київська кіностудія, реж. С. Параджанов)
- «Криниця для спраглих» (1965, Параска; Київська кіностудія, реж. Ю. Іллєнко)
- «До уваги громадян та організацій» (1965, дама з віями; Київська кіностудія, реж. А. Войтецький)
- «Надзвичайне доручення» (1965, Олена Францівна, есерка)
- «Залізний потік» (1967, Клавдія)
- «Вибух після півночі» (1969, господиня будинку розпусти)
- «Сум'яття» (1970, мати Каті)
- «Любов Ярова» (1970, Наталія Іванівна Горностаєва, дружина професора)
- «Кремлівські куранти» (1970, дама з в'язанням)
- «Синє небо» (1971, Надія Петрівна Свєтлова, професор, лікар-офтальмолог; Одеська кіностудія)
- «Їхали в трамваї Ільф і Петров» (1972, Василиса Олександрівна, секретар в редакції)
- «Солодка жінка» (1976, Раїса Іванівна Шубкина, мати Ларіка)
- «Транссибірський експрес» (1977, артистка; реж. Е. Уразбаєв)
- «Візьми очі в руки!» (1981, матінка-ігуменя)
- «Нехай він виступить» (1982, місіс Старкуетер; Укртелефільм, реж. О. Бійма)
- «Картина» (1985, Олександра Василівна, секретар Уварова)
- «Випробувачі» (1987, Ольга Михайлівна; Укртелефільм, реж. О. Бійма)
- «Ширлі-мирлі» (1995, меломанка)
- «Вино з кульбабок» (1997, епізод; Росія—Україна) та ін.
Примітки ред.
- VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
Посилання ред.
- Алісова, Ніна Улянівна [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
| Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |