www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алоїс Златник 9 листопада 1902 19021109 Двур Кралови Чехія 30 червня 1979 Брно Чехія чеський ботанік дендролог дослідник

Алоїс Златник

Алоїс Златник (* 9 листопада 1902(19021109), Двур Кралови, Чехія — †30 червня 1979, Брно, Чехія) — чеський ботанік, дендролог, дослідник пралісів Закарпаття.

Алоїс Златник
чеськ. Alois Zlatník
Народився 9 листопада 1902(1902-11-09)
Двур-Кралове-над-Лабем
Помер 30 червня 1979(1979-06-30) (76 років)
Брно, Чеська Соціалістична Республіка, Чехословаччина
Країна  Чехословаччина
Діяльність педагог, ботанік, лісівник, охоронець довкілля
Alma mater Науковий факультет Карлового універсиету Прагиd

У 1921 вступив на природничий факультет Карлового університету (Прага), вивчає ботаніку в Швейцарії та Франції. У 1925 закінчує Карлів університет, а в 1951 — ще й лісовий факультет Брненського сільгоспінституту, в якому і продовжував працювати все життя асистентом, доцентом, професором.

У 1927—1932 спільно з іншим чеським ботаніком А.Гілітцером готує науково-обґрунтований проект перспективної мережі лісових заповідних об'єктів у Підкарпатській Русі (Закарпатті), чим врятував від рубки безліч цінних пралісових екосистем. Завдяки зусиллям А.Златника в 1932 були створені резервати «Говерла», «Діброва», «Шипот», «Явірник», «Кам'янка», «Три Готари», розширено резерват «Піп Іван» і деякі інші об'єкти загальною площею близько 10 тис. га. У 1936 цей список поповнили резервати «Полонина Красна», «Лужанський праліс» тощо. Загалом завдяки А. Златнику в 1930-х роках на Закарпатті було заповідано 22 лісових та 7 полонинних об'єктів. Недарма в Чехословаччині його назвали «Нестор охорони природи». Хоча не можна сказати, що все у вченого йшло добре. Якось міністр лісового та водного господарства, до якого А. Златник прийшов з черговим проектом резерватів, розлютився, мовляв, дай Вам волю, Ви і Вацлавську площу в Празі оголосите заповідником.

Після того, як Закарпаття перейшло до СРСР (1945), Алоїс Златник став шукати можливість передати наявні у нього матеріали по заповідних об'єктах Закарпаття кому-небудь з радянських вчених.

Він пише листа до С. М. Стойка:

Уважаемый товарищ доцент С. М. Стойко! Я старался несколько раз завязать прямой контакт с сотрудником, который взял бы под защиту заповедники Закарпатской Украины. В период принадлежности этой территории к нашему государству я приложил много усилий и работы по вопросу организации здесь заповедников. Мои усилия окончились успехом накануне оккупации Закарпатья Венгрией. За весь истекший период я проявлял большую озабоченность по поводу вырубки заповедников [деякі заказники, организовані А.Златником, вирубали за часів радянської влади (1940—1950-ті роки): Шипот, Піп Іван тощо]. И только при помощи проф. Сочава из Ленинграда я имел возможность передать в Советский Союз картографические материалы по организации заповедников. Через него материалы были переданы академику Сукачеву, который письменно подтвердил их получение и выразил благодарность. При его посещении Чехословакии в 1955 г. я снова обратил внимание академика Сукачева на необходимость организации заповедников. Из Вашей статьи и Вашего письма следует, что имеется возможность сохранить хотя бы часть из заключенных ранее памятников природы. Поэтому прошу Вас приложить все усилия к защите этих объектов. Они имеют не только европейское, но и мировое значение, как остатки действительно девственных лесов, единственных в Карпатах. Посылаю Вам фотокопии материалов, переданных проф. Сочава и список резерватов, которые в период оккупации был передан Венгрии с просьбой обеспечить охрану этих памятников природы. 1.04.1958 г. Профессор, доктор естественных наук А.Златник.

.

У 1966 чеські та польські вчені на чолі з А.Златником підняли перед природоохоронними органами України питання про створення міжнародного чехословацько-радянсько-польського заповідника в Закарпатті в районі Кременця. Ідею підтримали українські ботаніки В. І. Комендар і С. М. Стойко. Але Державний комітет УРСР з охорони природи та Українське товариство охорони природи виявили байдужість щодо цієї ініціативи.

Помер А. Златник 30 червня 1979 р. Похований у Брно.

Публікації ред.

  • Lesnická botanika (s A. Vězdou, 1951)
  • Dendrologie (1952)
  • Ekologie a geografie rostlin I (1952)
  • Fytocenologie lesa I (1963)
  • Květiny a hory (s A. Kavinovou, 1966)
  • Lesnická botanika speciální (spoluautor, 1970)
  • Základy ekologie (spoluautor, 1973)
  • Zlatnik A., Helitzer A. Rzehled prirodnich reservaci a jejich navrhu na Podkarpatske Rusi, Praha // Sborn. Masarykovy Akad. — 1932. — № 6/2. — S. 33-84.
  • Zlatnik A. Studie о statnih Lesich na Podkarpatske Rusi. Dil pruni Prispevky k dejinam statnich lesu a lesvnictvi na Podkarpatske Rusi // Sbornik Vysk. Ust. zemedel, Praha. — 1934. — S. 1-109.
  • Zlatnik A. «Luzansky prales» na Podkarpatske Rusi nejvetsi cekoslovenska pralesova reservace // Krasa naseho Domova. — 1936. — № 28, Praha. — S. 110—118.
  • Zlatnik A., 1938. Prozkum prirozenych Lesu na Podkarpatske Rusi. Die pruni: Vegetacea stanoviste reservace Stuzica, Javornika, Pop Ivan // Sbornik, Vyzk. Ust. zemedel, Praha. — 1938. — S. 1-244.

Примітки ред.

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. ↑ Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  3. ↑ Studenti pražských univerzit 1882–1945
    d:Track:Q102399391
  4. ЦДАВО України, ф. 2, оп. 10, с. 3218, л. 220

Джерела ред.

  • Стойко С. М. Заповідники та пам'ятники природи Українських Карпат. — Львів: ЛДУ, 1966. — 260 с.
  • Стойко С. М. Наукова творчість професора Алоїса Златніка // Укр. бот. журн. — 1978. — Т. 35, № 5. — С. 539—540.
  • С. М. Стойко, І. В. Делеган, І. І. Делеган. Видатний дослідник пралісових екосистем Закарпаття: до 100-річчя з дня народження Алоїза Златніка. // Наукові праці Лісівничої академії наук України: Збірник наукових праць. — Львів: НУ «Львівська політехніка». — 2004. — № 3 [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.].
  • ЦДАВО України, ф. 2, оп. 10, с. 3213, л. 220.
  • ЦДАВО України, ф. 2, оп. 1, с. 13, лл. 2—80.
  • ЦДАВО України, ф. 4778, оп. 1, с. 13, лл. 38—39.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Aloyis Zlatnik 9 listopada 1902 19021109 Dvur Kralovi Chehiya 30 chervnya 1979 Brno Chehiya cheskij botanik dendrolog doslidnik pralisiv Zakarpattya Aloyis Zlatnikchesk Alois ZlatnikNarodivsya 9 listopada 1902 1902 11 09 1 2 3 Dvur Kralove nad Labem 1 3 Pomer 30 chervnya 1979 1979 06 30 1 2 76 rokiv Brno Cheska Socialistichna Respublika Chehoslovachchina 1 2 Krayina ChehoslovachchinaDiyalnist pedagog botanik lisivnik ohoronec dovkillyaAlma mater Naukovij fakultet Karlovogo universietu Pragid 3 U 1921 vstupiv na prirodnichij fakultet Karlovogo universitetu Praga vivchaye botaniku v Shvejcariyi ta Franciyi U 1925 zakinchuye Karliv universitet a v 1951 she j lisovij fakultet Brnenskogo silgospinstitutu v yakomu i prodovzhuvav pracyuvati vse zhittya asistentom docentom profesorom U 1927 1932 spilno z inshim cheskim botanikom A Gilitcerom gotuye naukovo obgruntovanij proekt perspektivnoyi merezhi lisovih zapovidnih ob yektiv u Pidkarpatskij Rusi Zakarpatti chim vryatuvav vid rubki bezlich cinnih pralisovih ekosistem Zavdyaki zusillyam A Zlatnika v 1932 buli stvoreni rezervati Goverla Dibrova Shipot Yavirnik Kam yanka Tri Gotari rozshireno rezervat Pip Ivan i deyaki inshi ob yekti zagalnoyu plosheyu blizko 10 tis ga U 1936 cej spisok popovnili rezervati Polonina Krasna Luzhanskij pralis tosho Zagalom zavdyaki A Zlatniku v 1930 h rokah na Zakarpatti bulo zapovidano 22 lisovih ta 7 poloninnih ob yektiv Nedarma v Chehoslovachchini jogo nazvali Nestor ohoroni prirodi Hocha ne mozhna skazati sho vse u vchenogo jshlo dobre Yakos ministr lisovogo ta vodnogo gospodarstva do yakogo A Zlatnik prijshov z chergovim proektom rezervativ rozlyutivsya movlyav daj Vam volyu Vi i Vaclavsku ploshu v Prazi ogolosite zapovidnikom Pislya togo yak Zakarpattya perejshlo do SRSR 1945 Aloyis Zlatnik stav shukati mozhlivist peredati nayavni u nogo materiali po zapovidnih ob yektah Zakarpattya komu nebud z radyanskih vchenih Vin pishe lista do S M Stojka 4 Uvazhaemyj tovarish docent S M Stojko Ya staralsya neskolko raz zavyazat pryamoj kontakt s sotrudnikom kotoryj vzyal by pod zashitu zapovedniki Zakarpatskoj Ukrainy V period prinadlezhnosti etoj territorii k nashemu gosudarstvu ya prilozhil mnogo usilij i raboty po voprosu organizacii zdes zapovednikov Moi usiliya okonchilis uspehom nakanune okkupacii Zakarpatya Vengriej Za ves istekshij period ya proyavlyal bolshuyu ozabochennost po povodu vyrubki zapovednikov deyaki zakazniki organizovani A Zlatnikom virubali za chasiv radyanskoyi vladi 1940 1950 ti roki Shipot Pip Ivan tosho I tolko pri pomoshi prof Sochava iz Leningrada ya imel vozmozhnost peredat v Sovetskij Soyuz kartograficheskie materialy po organizacii zapovednikov Cherez nego materialy byli peredany akademiku Sukachevu kotoryj pismenno podtverdil ih poluchenie i vyrazil blagodarnost Pri ego poseshenii Chehoslovakii v 1955 g ya snova obratil vnimanie akademika Sukacheva na neobhodimost organizacii zapovednikov Iz Vashej stati i Vashego pisma sleduet chto imeetsya vozmozhnost sohranit hotya by chast iz zaklyuchennyh ranee pamyatnikov prirody Poetomu proshu Vas prilozhit vse usiliya k zashite etih obektov Oni imeyut ne tolko evropejskoe no i mirovoe znachenie kak ostatki dejstvitelno devstvennyh lesov edinstvennyh v Karpatah Posylayu Vam fotokopii materialov peredannyh prof Sochava i spisok rezervatov kotorye v period okkupacii byl peredan Vengrii s prosboj obespechit ohranu etih pamyatnikov prirody 1 04 1958 g Professor doktor estestvennyh nauk A Zlatnik U 1966 cheski ta polski vcheni na choli z A Zlatnikom pidnyali pered prirodoohoronnimi organami Ukrayini pitannya pro stvorennya mizhnarodnogo chehoslovacko radyansko polskogo zapovidnika v Zakarpatti v rajoni Kremencya Ideyu pidtrimali ukrayinski botaniki V I Komendar i S M Stojko Ale Derzhavnij komitet URSR z ohoroni prirodi ta Ukrayinske tovaristvo ohoroni prirodi viyavili bajduzhist shodo ciyeyi iniciativi Pomer A Zlatnik 30 chervnya 1979 r Pohovanij u Brno Publikaciyi red Lesnicka botanika s A Vezdou 1951 Dendrologie 1952 Ekologie a geografie rostlin I 1952 Fytocenologie lesa I 1963 Kvetiny a hory s A Kavinovou 1966 Lesnicka botanika specialni spoluautor 1970 Zaklady ekologie spoluautor 1973 Zlatnik A Helitzer A Rzehled prirodnich reservaci a jejich navrhu na Podkarpatske Rusi Praha Sborn Masarykovy Akad 1932 6 2 S 33 84 Zlatnik A Studie o statnih Lesich na Podkarpatske Rusi Dil pruni Prispevky k dejinam statnich lesu a lesvnictvi na Podkarpatske Rusi Sbornik Vysk Ust zemedel Praha 1934 S 1 109 Zlatnik A Luzansky prales na Podkarpatske Rusi nejvetsi cekoslovenska pralesova reservace Krasa naseho Domova 1936 28 Praha S 110 118 Zlatnik A 1938 Prozkum prirozenych Lesu na Podkarpatske Rusi Die pruni Vegetacea stanoviste reservace Stuzica Javornika Pop Ivan Sbornik Vyzk Ust zemedel Praha 1938 S 1 244 Primitki red a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v Catalog of the German National Library d Track Q23833686 a b v Studenti prazskych univerzit 1882 1945 d Track Q102399391 CDAVO Ukrayini f 2 op 10 s 3218 l 220Dzherela red Stojko S M Zapovidniki ta pam yatniki prirodi Ukrayinskih Karpat Lviv LDU 1966 260 s Stojko S M Naukova tvorchist profesora Aloyisa Zlatnika Ukr bot zhurn 1978 T 35 5 S 539 540 S M Stojko I V Delegan I I Delegan Vidatnij doslidnik pralisovih ekosistem Zakarpattya do 100 richchya z dnya narodzhennya Aloyiza Zlatnika Naukovi praci Lisivnichoyi akademiyi nauk Ukrayini Zbirnik naukovih prac Lviv NU Lvivska politehnika 2004 3 Arhivovano 7 listopada 2016 u Wayback Machine CDAVO Ukrayini f 2 op 10 s 3213 l 220 CDAVO Ukrayini f 2 op 1 s 13 ll 2 80 CDAVO Ukrayini f 4778 op 1 s 13 ll 38 39 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Aloyis Zlatnik amp oldid 35858739