Алекса́ндер Фле́мінг (англ. Alexander Fleming; 6 серпня 1881, Лохфілд (біля міста Дарвел), Шотландія — 11 березня 1955, Лондон, Англія) — шотландський бактеріолог, що окрім бактеріології вивчав ще проблеми імунології та фармакології. Став відомим завдяки відкриттю лізоциму (антибактеріального ферменту, що його виробляє людський організм) і виділенню першого відомого антибіотика пеніциліну з плісняви Penicillium notatum.
| Александер Флемінг Alexander Fleming | |
|---|---|
| англ. Alexander Fleming | |
| | |
| Народився | 6 серпня 1881 Лохфілд (біля міста Дарвел), Шотландія |
| Помер | 11 березня 1955 (73 роки) Лондон, Англія ·інфаркт міокарда |
| Поховання | собор Святого Павла |
| Місце проживання | Велика Британія |
| Країна | Велика Британія |
| Діяльність | бактеріолог, фармаколог, лікар, хірург, винахідник |
| Alma mater | Імперський коледж Лондона Університет Вестмінстера Kilmarnock Academyd Imperial College School of Medicined St Mary's Hospital Medical Schoold |
| Галузь | Бактеріологія, імунологія |
| Заклад | Лікарня Св. Марії, Лондон |
| Посада | ректор Единбурзького університетуd |
| Членство | Лондонське королівське товариство Папська академія наук Королівська колегія лікарівd Нідерландська королівська академія наук Real Academia de Medicina de Cataluñad |
| Війна | Друга світова війна |
| Відомий завдяки: | Відкриття пеніциліну |
| Батько | Hugh Flemingd |
| Мати | Grace Mortond |
| У шлюбі з | Amalia Flemingd Sarah Marion McElroyd |
| Діти | Robert Flemingd |
| Нагороди | |
| Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Александер Флемінг у Вікісховищі |
Обидва відкриття відбулися в 1920-ті роки і, значною мірою, випадково. Одного разу Флемінг чхнув в чашку Петрі, в якій перебували бактерії, і через декілька днів виявив, що в місцях, куди впали краплі слини, бактерії було знищено. У результаті був відкритий лізоцим. Першу статтю про це відкриття було опубліковано в 1922 році.
(з експозиції Музею науки)
Безлад в лабораторії Флемінга ще раз став йому у пригоді. У 1928 році він виявив, що на агарі в одній з чашок Петрі з бактеріями Staphylococcus aureus виросла колонія цвілевих грибів. Колонії бактерій навколо цвілевих грибів стали прозорими внаслідок лізису (руйнування) клітин. Флемінгу вдалося виділити активну речовину, що викликала лізис бактеріальних клітин — пеніцилін. Опис пеніциліну був опублікований у 1929 році.
Флемінг недооцінив своє відкриття, вважаючи, що отримати ліки з пеніциліну буде дуже важко. Його роботу продовжили Говард Волтер Флорі і Ернст Боріс Чейн, що розробили методи очищення пеніциліну. Масове виробництво цієї речовини було налагоджено під час Другої світової війни і врятувало життя багатьом пораненим та хворим.
У 1945 році Флемінг, Флорі і Чейн були удостоєні Нобелівської премії з фізіології або медицини.
Помер Олександр Флемінг в 1955 році в лікарні від інфаркту міокарду.
Цікавий факт Редагувати
Ще у 1950-ті роки з'явилася легенда, що батько Флемінга врятував Вінстона Черчилля. Потім в свою чергу син, Александр, врятував Черчіля пеніциліном завдяки медичній освіті, яку надав батько врятованого Вінстона.
Вшанування Редагувати
- У 1970 році один з кратерів на зворотному боці місяця було перейменовано на «Флемінг» на честь двох вчених однофамільців шотландського походження — Вільяміни Флемінг та Александера Флемінг.
Примітки Редагувати
- https://royalsocietypublishing.org/doi/pdf/10.1098/rsbm.1956.0008
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/fleming.html
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- Пріоритет Флемінга у відкритті лізоциму часто оскаржують. 1909 року професор Томського університету українського походження Лащенков (Профессора Томского университета. Биографический словарь. Выпуск I: 1888—1917. Томск: Издательство Томского университета, 1996, с. 143–146) описав (спочатку в лейпцизькому «Zeitschrift für Hygiene und Infektionskrankheiten», а наступного року — в російському часописі «Вѣстникъ гигіены») бактерицидну дію білка курячих яєць, вказавши на те, що в ньому присутній протеолітичний фермент, який обумовлює цю дію, хоча сам фермент він не виділив. Саме цей фермент і виділив пізніше Флемінг з людської слини та інших тканин тваринного походження, давши йому назву «лізоцим». Проте він визнавав пріоритет Лащенкова (A. Fleming, V. D. Allison (1924). On the antibacterial power of egg-white. Lancet 206 (5261): 1303–1307.)
- Флеминг и Черчилль. Притча красивая, но неправдоподобная, 13 Januar 2017
- Правда і міфи про пеніцилін та Черчілля, zdolbunivcity.net, 12 Березня, 2023
Посилання Редагувати
- Флемінґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія Олександра Флемінга на сайті нобелівського комітету [Архівовано 21 червня 2011 у WebCite] (англ.)
- TIME 100: Alexander Fleming [ 26 травня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Місця та спогади, пов'язані з Олександром Флемінгом [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- (рос.)
| Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |