www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акопов Валерій Федорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Акопов Валерій Федорович Акопов нар 11 жовтня

Акопов Валерій Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Акопов.

Валерій Федорович Акопов (нар. 11 жовтня 1939, Київ) — український художник-пейзажист, письменник, поет, перекладач і есеїст. Помер в Броварах в вересні 2020 року

Акопов Валерій Федорович
Народився 11 жовтня 1939(1939-10-11)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер вересень 2020 (80 років)
Бровари, Київська область, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність Художник, письменник, поет, перекладач, прозаїк, есеїст
Членство Спілка радянських художників України
Ця стаття є сирим перекладом з російської мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (14 вересня 2019)

Біографія ред.

Валерій Федорович Акопов народився у Києві 11 жовтня 1939 року. В 1956 році закінчив середню школу № 11. У старших класах мріяв стати геологом-розвідником, а коли отримав атестат, поїхав вступати до Гірничого інституту у Дніпропетровськ, оскільки у київських вишах відповідного факультету не було. Однак медична комісія виявила у нього ваду серця, і шлях в геологію був закритий назавжди.

Його мрія була зруйнована. Повернувшись до Києва, він два роки не знав, чим йому заповнити життя. Валерій Акопов запоєм читав, і, як багато хто, писав незграбні юнацькі вірші, але йому ніколи й на думку не приходило зайнятися літературою. Він, скільки себе пам'ятав, любив малювати, але був впевнений, що художника з нього не вийде [1].

Долю Валерія Акопова вирішила випадкова зустріч у січні 1958 року з київським митцем Тетяною Іванівною Сипко. Вона розгледіла в ньому зачатки обдарування, і запропонувала навчати його азам мистецтва, до того ж абсолютно безкоштовно.

З 1958 по 1960 рік включно він брав у неї уроки малювання і живопису, завдяки яким вони здружилися.

Валерій Акопов, зрозумівши, необхідність системи, з 1959 по 1961 рік навчався в художній студії для дорослих у живописця Вайсбурга Юхима Юхимовича. Вступати до художнього інституту його рішуче не тягнуло.

З 1961 року працює самостійно.

У 1965 році молодий художник стає членом молодіжної секції при Спілці художників України.

У 1965 році бере участь у першій професійній виставці «Молоді художники Києва».

У 1966 році став учасником першої для нього республіканської виставки, т. зв. «Осінної». З того часу Валерій Акопов виставлявся регулярно. А з початку 80-х припинив брати участь в загальних виставках, рік за роком влаштовуючи персональні.

Перша персональна виставка відбулась у січні 1974 року (у холі Спілки художників). Всього персональних виставок у Києві було тридцять. Остання, тридцята, під назвою «Щастя пейзажиста», відбулася у квітні 2011 року в музеї літератури України.

Член Спілки художників України з 1986 року.

Тридцять три роки, з 1966 по 1999 рік, в майстерні Валерія Акопова щосереди діяли журфікси.

Творчість ред.

Живопис ред.

Валерій Акопов — переконаний і послідовний реаліст, хоча в 60-і починав з авангарду, який до кінця 60-х переосмислив і відкинув. Перші кілька років він працював маслом, завжди віддаючи перевагу порівняно невеликим розмірам. З 1972 по 1986 рік, відклавши на час улюблений живопис, Акопов малював тушшю і пером старий Київ, що стрімко зникав, усвідомивши неминучість цього зникання і внутрішню для себе необхідність зберегти дух і вигляд улюбленого міста хоча б на папері. Результат наполегливої, ніким не оплачуваної роботи — дев'яносто станкових малюнків, в яких художність підходу і властиві йому закінченість і картинність виконання органічно поєднуються з правдивістю історичного документа. Майстер не продав жодного оригіналу, попри численні прохання. Всі вони при ньому. Його не покидає надія заснувати за допомогою міської влади музей старокиївського пейзажу в столиці.

Після 1986 року, вичерпавши для себе старокиївську тему, художник повернувся до живопису, на цей раз акварельного, так само картинного і закінченого, незважаючи на малі розміри, як і всі його роботи. Він нікуди не їздить — не любить цього. Київські острови та схили, парки та околиці, а також близькі передмістя — невичерпне для нього джерело сюжетів.

Література ред.

З початку 70-х і до цього дня, паралельно малюванню, йде велика літературна робота.

Починав Валерій Акопов як поет-перекладач. З 1972 по 1977 рік він перекладав вірші двох видатних польських поетів міжвоєнного часу Марії Павліковської-Ясножевскої та Болеслава Лесьмяна. У 1987 році в Москві у видавництві «Художня література», вийшла перша поетична збірка російською мовою Марії Павліковської-Ясножевскої. Близько чверті розміщених там перекладів виконано Валерієм Акоповим. Крім нього серед перекладачів були: Анна Ахматова, Давид Самойлов, Марія Петрових, Брітанішський. На початку 90-х його запросили взяти участь у двотомній монументальній антології «Строфи століття», що видавалася в Москві (кращі поетичні переклади на російську мову за сто років). Там гідно представлені вибрані його переклади та Павліковської-Ясножевскої, і Болеслава Лесьмяна.

Доводилося йому перекладати й прозу. В співдружності з Яковом Лотовскім він переклав повість Яна Порандовського «Олімпійський диск», яка вийшла книгою в Москві, у видавництві «Фізкультура і спорт», в 1980 році. А у 2006 році в Києві у видавництві «Оселя» («Обитель»), надрукована в перекладі Валерія Акопова відома на весь світ повість Яна Добрачінського «Листи Никодима».

Потім, з 1977 року і по теперішній час, йде власна літературна робота віршем і прозою. Написалось вже 23 книги. Видано з них 15.

Перелік виданих книг ред.

  1. «Сантиментальні прогулянки по старому Києву» (1978-79рр.), Київ, вид. «Соціон», 1990 р. Перевидання: Київ, вид. ДІА, 2009 р.
  2. «Характери», збірник оповідей (1976-89рр.). Київ, вид. ДІА, 2009 р.
  3. «Щоденник», з 1979 по 81рр., Київ, вид. ДІА, 2009 р.
  4. «Перший, котрий приходить останнім», беллетризирована автобіографія (1981-92 рр.). Київ, вид. ДІА, 2008 р.
  5. «Чотири пори року», книга тривіршів (1987-88 рр.). Київ, вид. ДІА, 2006 р.
  6. «Голубина книга», лірика (1993-94 рр.). Київ, вид. ДІА, 2008 р.
  7. «Читаючи», книга про пригоди розуму, уяви і почуття на сторінках інших книг (1994-95 рр.). Київ, вид. ДІА, 2006 р.
  8. «Раптові пісні», лірика (1996 р), Київ, вид. ДІА, 2008 р.
  9. «Повернення до людини», збірник філософських есе (1995-99 рр.). Київ, вид. «Сфера», 2001 р. Перевидавництво, з додаванням двох статей, Київ, вид. ДІА, 2009 р.
  10. «Руда книга», іронічні вірші (1997—2003 рр.). Київ, вид. ДІА, 2007 р.
  11. «Зупинитися і зрозуміти», збірник філософських і культурологічних статей (1979—2005 рр.). Київ, вид. ДІА, 2007 р.
  12. «Наодинці», рефлексії (2009 р.). Київ, вид. ДІА, 2009 р.
  13. «Думки», обрані (2009 р.). Київ, вид. ДЫА, 2009 р.
  14. «Наостанок», книга роздумів (2010 р). Київ, вид. ДІА, 2010 р.
  15. «Листопад», лірика (2010 р.). Київ, вид. ДІА, 2011 р.

Вибірки з «Сантиментальних прогулянок по старому Києву» надрукував московський журнал «Літературний огляд» в 1984 році. Глави з «Першого, який приходить останнім» друкувалися в 90-х в ряді номерів київського літературного журналу «Ренесанс». Вибірки з книги тривіршів друкувалися в московському альманасі «Теплий стан» (1991 р.), в київському журналі «Веселка» («Радуга»)(початок 90-х), в мюнхенському журналі «Хрещатик» (2000 р. і в антології «І реквієма мідь …» (вибрані тексти журналу «Хрещатик» за десять років). Окремі есе публікувалися в різний час в київських газетах «День», «2000» і «Дзеркало тижня».

Визнання і нагороди ред.

У 1993 році лауреат щорічної міжнародної виставки в Лос-Анджелесі «Малібу Арт Шоу». У 2008 році відзначений медаллю та грамотою «Суспільне визнання» за вагомий внесок в історію і культуру України. Диплом 2010 року: нагороджується учасник міжнародної програми «Мистецький олімп» Валерій Акопов, визнаний майстер сучасного українського живопису. Про В. Ф. Акопова написано багато газетних і журнальних статей, знято понад 20 телесюжетів, а в 1992 році Київська студія хронікально-документальних фільмів зробила про нього фільм під назвою «Я подорожній» («Я путник»).

Примітки ред.

  1. Акопов,, Валерий Федорович (2020). От скуки : дневник (2011-2016) : избранное (рос). Киев: ДИА. ISBN 9786177785179. 
  2. «Первый, который приходит последним», беллетризированная автобиография (1981-92 гг.). Киев, изд. ДИА, 2008 г.

Література ред.

  • Енциклопедія сучасної України. Київ, 2001 р., вид. Національної академії наук України. Т. 1-й, стр 303.
  • «Київський літопис 21-го стіліття». Київ, 2002 р., стр. 170—171.
  • «Київський літопис 21-го стіліття». Київ, 2004—2005 рр. стр. 136—137.
  • «Київський літопис 21-го стіліття» («Київська літопис 21-го віку»). Київ, 2006 р. стр. 30-31.
  • «Український літопис 21-го стіліття» («Українська літопис 21-го віку»). Київ, вид. «Метр» 2008 р. стр. 92-93.
  • «Україна в 3-му тисячолітті». Український видавничий консорціум «Національні рейтинги України». Київ, 2007 р. стр. 466—471.
  • «Україна у 3-му тисячолітті». Український видавничий консорціум «Національні рейтинги України». Київ, 2008 р. стр. 284—285.
  • Міжнародна програма «Мистецький Олімп». Українська конференція журналістів і Український видавничий консорціум. Київ, 2010 р. стр. 510—511

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Akopov Valerij Fedorovich Akopov nar 11 zhovtnya 1939 Kiyiv ukrayinskij hudozhnik pejzazhist pismennik poet perekladach i eseyist Pomer v Brovarah v veresni 2020 roku 1 Akopov Valerij FedorovichNarodivsya 11 zhovtnya 1939 1939 10 11 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPomer veresen 2020 80 rokiv Brovari Kiyivska oblast UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist Hudozhnik pismennik poet perekladach prozayik eseyistChlenstvo Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniCya stattya ye sirim perekladom z rosijskoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad 14 veresnya 2019 Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 2 1 Zhivopis 2 2 Literatura 3 Perelik vidanih knig 4 Viznannya i nagorodi 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya red Valerij Fedorovich Akopov narodivsya u Kiyevi 11 zhovtnya 1939 roku V 1956 roci zakinchiv serednyu shkolu 11 U starshih klasah mriyav stati geologom rozvidnikom a koli otrimav atestat poyihav vstupati do Girnichogo institutu u Dnipropetrovsk oskilki u kiyivskih vishah vidpovidnogo fakultetu ne bulo Odnak medichna komisiya viyavila u nogo vadu sercya i shlyah v geologiyu buv zakritij nazavzhdi 2 Jogo mriya bula zrujnovana Povernuvshis do Kiyeva vin dva roki ne znav chim jomu zapovniti zhittya Valerij Akopov zapoyem chitav i yak bagato hto pisav nezgrabni yunacki virshi ale jomu nikoli j na dumku ne prihodilo zajnyatisya literaturoyu Vin skilki sebe pam yatav lyubiv malyuvati ale buv vpevnenij sho hudozhnika z nogo ne vijde 1 Dolyu Valeriya Akopova virishila vipadkova zustrich u sichni 1958 roku z kiyivskim mitcem Tetyanoyu Ivanivnoyu Sipko Vona rozgledila v nomu zachatki obdaruvannya i zaproponuvala navchati jogo azam mistectva do togo zh absolyutno bezkoshtovno Z 1958 po 1960 rik vklyuchno vin brav u neyi uroki malyuvannya i zhivopisu zavdyaki yakim voni zdruzhilisya Valerij Akopov zrozumivshi neobhidnist sistemi z 1959 po 1961 rik navchavsya v hudozhnij studiyi dlya doroslih u zhivopiscya Vajsburga Yuhima Yuhimovicha Vstupati do hudozhnogo institutu jogo rishuche ne tyagnulo Z 1961 roku pracyuye samostijno U 1965 roci molodij hudozhnik staye chlenom molodizhnoyi sekciyi pri Spilci hudozhnikiv Ukrayini U 1965 roci bere uchast u pershij profesijnij vistavci Molodi hudozhniki Kiyeva U 1966 roci stav uchasnikom pershoyi dlya nogo respublikanskoyi vistavki t zv Osinnoyi Z togo chasu Valerij Akopov vistavlyavsya regulyarno A z pochatku 80 h pripiniv brati uchast v zagalnih vistavkah rik za rokom vlashtovuyuchi personalni Persha personalna vistavka vidbulas u sichni 1974 roku u holi Spilki hudozhnikiv Vsogo personalnih vistavok u Kiyevi bulo tridcyat Ostannya tridcyata pid nazvoyu Shastya pejzazhista vidbulasya u kvitni 2011 roku v muzeyi literaturi Ukrayini Chlen Spilki hudozhnikiv Ukrayini z 1986 roku Tridcyat tri roki z 1966 po 1999 rik v majsterni Valeriya Akopova shoseredi diyali zhurfiksi Tvorchist red Zhivopis red Valerij Akopov perekonanij i poslidovnij realist hocha v 60 i pochinav z avangardu yakij do kincya 60 h pereosmisliv i vidkinuv Pershi kilka rokiv vin pracyuvav maslom zavzhdi viddayuchi perevagu porivnyano nevelikim rozmiram Z 1972 po 1986 rik vidklavshi na chas ulyublenij zhivopis Akopov malyuvav tushshyu i perom starij Kiyiv sho strimko znikav usvidomivshi neminuchist cogo znikannya i vnutrishnyu dlya sebe neobhidnist zberegti duh i viglyad ulyublenogo mista hocha b na paperi Rezultat napoleglivoyi nikim ne oplachuvanoyi roboti dev yanosto stankovih malyunkiv v yakih hudozhnist pidhodu i vlastivi jomu zakinchenist i kartinnist vikonannya organichno poyednuyutsya z pravdivistyu istorichnogo dokumenta Majster ne prodav zhodnogo originalu popri chislenni prohannya Vsi voni pri nomu Jogo ne pokidaye nadiya zasnuvati za dopomogoyu miskoyi vladi muzej starokiyivskogo pejzazhu v stolici Pislya 1986 roku vicherpavshi dlya sebe starokiyivsku temu hudozhnik povernuvsya do zhivopisu na cej raz akvarelnogo tak samo kartinnogo i zakinchenogo nezvazhayuchi na mali rozmiri yak i vsi jogo roboti Vin nikudi ne yizdit ne lyubit cogo Kiyivski ostrovi ta shili parki ta okolici a takozh blizki peredmistya nevicherpne dlya nogo dzherelo syuzhetiv Literatura red Z pochatku 70 h i do cogo dnya paralelno malyuvannyu jde velika literaturna robota Pochinav Valerij Akopov yak poet perekladach Z 1972 po 1977 rik vin perekladav virshi dvoh vidatnih polskih poetiv mizhvoyennogo chasu Mariyi Pavlikovskoyi Yasnozhevskoyi ta Boleslava Lesmyana U 1987 roci v Moskvi u vidavnictvi Hudozhnya literatura vijshla persha poetichna zbirka rosijskoyu movoyu Mariyi Pavlikovskoyi Yasnozhevskoyi Blizko chverti rozmishenih tam perekladiv vikonano Valeriyem Akopovim Krim nogo sered perekladachiv buli Anna Ahmatova David Samojlov Mariya Petrovih Britanishskij Na pochatku 90 h jogo zaprosili vzyati uchast u dvotomnij monumentalnij antologiyi Strofi stolittya sho vidavalasya v Moskvi krashi poetichni perekladi na rosijsku movu za sto rokiv Tam gidno predstavleni vibrani jogo perekladi ta Pavlikovskoyi Yasnozhevskoyi i Boleslava Lesmyana Dovodilosya jomu perekladati j prozu V spivdruzhnosti z Yakovom Lotovskim vin pereklav povist Yana Porandovskogo Olimpijskij disk yaka vijshla knigoyu v Moskvi u vidavnictvi Fizkultura i sport v 1980 roci A u 2006 roci v Kiyevi u vidavnictvi Oselya Obitel nadrukovana v perekladi Valeriya Akopova vidoma na ves svit povist Yana Dobrachinskogo Listi Nikodima Potim z 1977 roku i po teperishnij chas jde vlasna literaturna robota virshem i prozoyu Napisalos vzhe 23 knigi Vidano z nih 15 Perelik vidanih knig red Santimentalni progulyanki po staromu Kiyevu 1978 79rr Kiyiv vid Socion 1990 r Perevidannya Kiyiv vid DIA 2009 r Harakteri zbirnik opovidej 1976 89rr Kiyiv vid DIA 2009 r Shodennik z 1979 po 81rr Kiyiv vid DIA 2009 r Pershij kotrij prihodit ostannim belletrizirovana avtobiografiya 1981 92 rr Kiyiv vid DIA 2008 r Chotiri pori roku kniga trivirshiv 1987 88 rr Kiyiv vid DIA 2006 r Golubina kniga lirika 1993 94 rr Kiyiv vid DIA 2008 r Chitayuchi kniga pro prigodi rozumu uyavi i pochuttya na storinkah inshih knig 1994 95 rr Kiyiv vid DIA 2006 r Raptovi pisni lirika 1996 r Kiyiv vid DIA 2008 r Povernennya do lyudini zbirnik filosofskih ese 1995 99 rr Kiyiv vid Sfera 2001 r Perevidavnictvo z dodavannyam dvoh statej Kiyiv vid DIA 2009 r Ruda kniga ironichni virshi 1997 2003 rr Kiyiv vid DIA 2007 r Zupinitisya i zrozumiti zbirnik filosofskih i kulturologichnih statej 1979 2005 rr Kiyiv vid DIA 2007 r Naodinci refleksiyi 2009 r Kiyiv vid DIA 2009 r Dumki obrani 2009 r Kiyiv vid DYA 2009 r Naostanok kniga rozdumiv 2010 r Kiyiv vid DIA 2010 r Listopad lirika 2010 r Kiyiv vid DIA 2011 r Vibirki z Santimentalnih progulyanok po staromu Kiyevu nadrukuvav moskovskij zhurnal Literaturnij oglyad v 1984 roci Glavi z Pershogo yakij prihodit ostannim drukuvalisya v 90 h v ryadi nomeriv kiyivskogo literaturnogo zhurnalu Renesans Vibirki z knigi trivirshiv drukuvalisya v moskovskomu almanasi Teplij stan 1991 r v kiyivskomu zhurnali Veselka Raduga pochatok 90 h v myunhenskomu zhurnali Hreshatik 2000 r i v antologiyi I rekviyema mid vibrani teksti zhurnalu Hreshatik za desyat rokiv Okremi ese publikuvalisya v riznij chas v kiyivskih gazetah Den 2000 i Dzerkalo tizhnya Viznannya i nagorodi red U 1993 roci laureat shorichnoyi mizhnarodnoyi vistavki v Los Andzhelesi Malibu Art Shou U 2008 roci vidznachenij medallyu ta gramotoyu Suspilne viznannya za vagomij vnesok v istoriyu i kulturu Ukrayini Diplom 2010 roku nagorodzhuyetsya uchasnik mizhnarodnoyi programi Misteckij olimp Valerij Akopov viznanij majster suchasnogo ukrayinskogo zhivopisu Pro V F Akopova napisano bagato gazetnih i zhurnalnih statej znyato ponad 20 telesyuzhetiv a v 1992 roci Kiyivska studiya hronikalno dokumentalnih filmiv zrobila pro nogo film pid nazvoyu Ya podorozhnij Ya putnik Primitki red Akopov Valerij Fedorovich 2020 Ot skuki dnevnik 2011 2016 izbrannoe ros Kiev DIA ISBN 9786177785179 Pervyj kotoryj prihodit poslednim belletrizirovannaya avtobiografiya 1981 92 gg Kiev izd DIA 2008 g Literatura red Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Kiyiv 2001 r vid Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini T 1 j str 303 Kiyivskij litopis 21 go stilittya Kiyiv 2002 r str 170 171 Kiyivskij litopis 21 go stilittya Kiyiv 2004 2005 rr str 136 137 Kiyivskij litopis 21 go stilittya Kiyivska litopis 21 go viku Kiyiv 2006 r str 30 31 Ukrayinskij litopis 21 go stilittya Ukrayinska litopis 21 go viku Kiyiv vid Metr 2008 r str 92 93 Ukrayina v 3 mu tisyacholitti Ukrayinskij vidavnichij konsorcium Nacionalni rejtingi Ukrayini Kiyiv 2007 r str 466 471 Ukrayina u 3 mu tisyacholitti Ukrayinskij vidavnichij konsorcium Nacionalni rejtingi Ukrayini Kiyiv 2008 r str 284 285 Mizhnarodna programa Misteckij Olimp Ukrayinska konferenciya zhurnalistiv i Ukrayinskij vidavnichij konsorcium Kiyiv 2010 r str 510 511Posilannya red Akopov Valerij Fyodorovich Arhivovano 21 bereznya 2020 u Wayback Machine Internet enciklopediya Hajazg Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akopov Valerij Fedorovich amp oldid 35919652