Аквітанський ярус

Система/ Період	Відділ/ Епоха	Ярус/ Вік	Вік (млн років)
Четвертинний, Q	Плейстоцен, Q1	Гелазький	молодше
Неоген, N	Пліоцен, N2	П'яченський, N2pla	2,58	3,60
		Занклійський, N2zan	3,60	5,33
	Міоцен, N1	Мессінський, N1mes	5,33	7,25
		Тортон, N1tor	7,25	11,63
		Серравалійський, N1srv	11,63	13,82
		Лангійський, N1lan	13,82	15,97
		Бурдігальський, N1bur	15,97	20,44
		Аквітанський, N1aqt	20,44	23,03
Палеоген, P	Олігоцен, Р3	Хаттський, Р3h	старіше
Підрозділи неогенової системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік.
п о р

Аквіта́нський я́рус і вік (N₁aqt; англ. Aquitanian) — пізній вік олігоценової епохи палеогенового періоду. Деякі геологи аквітанський вік і ярус відносять до раннього міоцену.

Історія

Аквітанський ярус уперше виділив Шарль (Карл) Маєр-Еймар 1857 року у своїй праці «Versuch einer neuen Klassifikation der Tertiär-Gebilde Europas» на території провінція Аквітанія (Ґасконь) у Франції, звідки й назва.

Географія

Відклади аквітанського ярусу поширені в Західній Європі і синхронні відкладам полтавського ярусу в Україні.

Палеонтологія

Для відкладів аквітанського ярусу характерна наявність двостулкових молюсків: Cardium, Leda, Arca, Ostrea, Pecten; черевоногих: Spiralis, Trochus; морських їжаків, мохуваток та ін.

Примітки

1. Chart/Time Scale : [ ][англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. — International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
2. Аквітанський вік і Ярус // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 135.
3. Mayer-Eymar K., 1857.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• (англ.) Gradstein, F. M.; Ogg, J. G. & Smith, A. G. A Geologic Time Scale. — Cambr. : Cambridge University Press, 2004.
• Mayer-Eymar, K. Versuch einer neuen Klassifikation der Tertiär-Gebilde Europa’s // Verhandlungen der Schweizerischen Naturforschenden Gesellschaft. — 1857. — Nr. 17–19 (August). — S. 70–71 & 165–199.
• Steininger, F. F. et al. The Global Stratotype Section and Point (GSSP) for the base of the Neogene // Episodes. — 1997. — Vol. 20, iss. 1. — P. 23-28.

Посилання

• GeoWhen Database — Aquitanian [ 22 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• Neogene timescale, at the website of the subcommission for stratigraphic information of the ICS
• at the website of the Norwegian network of offshore records of geology and stratigraphy
• (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) [ 24 грудня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії з стратиграфії.

←

Неоген Міоцен Пліоцен Аквітан | Бурдігал | Лангій | Серравалій | Тортон | Мессіній Занклій | П'яченцій | Геласій

→