www.wikidata.uk-ua.nina.az

Академія будівництва і архітектури Української РСР АБіА УРСР вища наукова установа УРСР в галузі будівництва і архітекту

Академія будівництва і архітектури Української РСР

Академія будівництва і архітектури Української РСР (АБіА УРСР) — вища наукова установа УРСР в галузі будівництва і архітектури, що існувала в Києві у 1955–1962 роки. Розташовувалася по вулиці Великій Житомирській, 9.

Академія будівництва і архітектури Української РСР
Тип академія
Засновано 22 вересня 1955
Розпущено 1962
Країна  Українська РСР

Історія Редагувати

Постановою ЦК КПУ і Рада Міністрів УРСР від 22 вересня 1955 року «Про заходи подальшої індустріалізації, поліпшення якості і зниження вартості будівництва» при Держбуді УРСР було створено Академію будівництва і архітектури Української РСР (АБіА). Її було утворено на базі Академії архітектури УРСР (заснована 1945 році на базі українського філіалу Академії архітектури СРСР, створеного 1944 року) та ряду галузевих науково-дослідних інститутів Києва і Харкова.

З 1958 року у Києві щоквартально видавався «Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР».

У 1962 році за рішенням директивних органів Академію будівництва і архітектури Української РСР було ліквідовано. Науково-дослідні установи і виробничі підприємства Академії було передано до складу різних міністерств і відомств республіки, а ту частину, що працювала на головних напрямках наук, було підпорядковано Держбуду УРСР.

На базі АБіА у роки незалежності України утворилися громадські організації — Академія архітектури України (1992) та Академія будівництва України (1993).

Проблематика досліджень Редагувати

Основні завдання АБіА УРСР:

  • визначення перспективи розвитку науки про будівництво;
  • координація науково-дослідної роботи в галузі будівництва і архітектури в УРСР;
  • проведення наукової роботи та впровадження її результатів у практику;
  • підготовка наукових кадрів.

Склад і структура Редагувати

До складу АБіА УРСР входили науково-дослідні інститути: в Києві:

  • містобудівництва;
  • архітектури споруд;
  • будівельних конструкцій;
  • організації і механізації будівельного виробництва;
  • економіки будівництва;
  • будівельних матеріалів і виробів;
  • механічної обробки деревини;
  • санітарної техніки;
  • теорії та історії архітектури і будівельної техніки;
  • експериментального проектування;
  • технічної інформації та впровадження передового досвіду в будівництво;

в Харкові:

  • промислового будівництва;
  • водопостачання, каналізації, гідротехнічних споруд та інженерної гідрогеології;

в Донецьку:

  • надшахтного будівництва.

Філіали Редагувати

Філіали інститутів — у Харкові, Львові, Сімферополі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Луганську, Кривому Розі.

Лабораторії Редагувати

Науково-дослідні лабораторії — у Дніпродзержинську, Ворошиловську, Жданові, Лисичанську, Єнакієві, Макіївці, Станіславі.

У Києві — експериментальна база для розробки технології виробництва будівельних матеріалів з синтетичних смол з майстернею та експериментальні заводи залізобетонних і керамічних виробів.

Наукове забезпечення Редагувати

При АБіА УРСР діяла наукова бібліотека (близько 1 мільйона томів), Музей архітектури, Державний архітектурно-історичний заповідник «Софійський музей».

В період між зборами дійсних членів діяльністю Академії керувала Президія на чолі з президентом.

У 1956–1959 роках президент — Комар Анатолій Миколайович (1909–1959). У 1960–1963 роках президент — Бакума Павло Федорович (1911–1987).

На 1 січня 1959 в АБіА УРСР — 1 почесний член, 18 дійсних членів і 13 членів-кореспондентів.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Akademiya budivnictva i arhitekturi Ukrayinskoyi RSR ABiA URSR visha naukova ustanova URSR v galuzi budivnictva i arhitekturi sho isnuvala v Kiyevi u 1955 1962 roki Roztashovuvalasya po vulici Velikij Zhitomirskij 9 Akademiya budivnictva i arhitekturi Ukrayinskoyi RSRTip akademiyaZasnovano 22 veresnya 1955Rozpusheno 1962Krayina Ukrayinska RSRZmist 1 Istoriya 2 Problematika doslidzhen 3 Sklad i struktura 3 1 Filiali 3 2 Laboratoriyi 4 Naukove zabezpechennya 5 Div takozh 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPostanovoyu CK KPU i Rada Ministriv URSR vid 22 veresnya 1955 roku Pro zahodi podalshoyi industrializaciyi polipshennya yakosti i znizhennya vartosti budivnictva pri Derzhbudi URSR bulo stvoreno Akademiyu budivnictva i arhitekturi Ukrayinskoyi RSR ABiA Yiyi bulo utvoreno na bazi Akademiyi arhitekturi URSR zasnovana 1945 roci na bazi ukrayinskogo filialu Akademiyi arhitekturi SRSR stvorenogo 1944 roku ta ryadu galuzevih naukovo doslidnih institutiv Kiyeva i Harkova Z 1958 roku u Kiyevi shokvartalno vidavavsya Visnik Akademiyi budivnictva i arhitekturi URSR U 1962 roci za rishennyam direktivnih organiv Akademiyu budivnictva i arhitekturi Ukrayinskoyi RSR bulo likvidovano Naukovo doslidni ustanovi i virobnichi pidpriyemstva Akademiyi bulo peredano do skladu riznih ministerstv i vidomstv respubliki a tu chastinu sho pracyuvala na golovnih napryamkah nauk bulo pidporyadkovano Derzhbudu URSR Na bazi ABiA u roki nezalezhnosti Ukrayini utvorilisya gromadski organizaciyi Akademiya arhitekturi Ukrayini 1992 ta Akademiya budivnictva Ukrayini 1993 Problematika doslidzhen RedaguvatiOsnovni zavdannya ABiA URSR viznachennya perspektivi rozvitku nauki pro budivnictvo koordinaciya naukovo doslidnoyi roboti v galuzi budivnictva i arhitekturi v URSR provedennya naukovoyi roboti ta vprovadzhennya yiyi rezultativ u praktiku pidgotovka naukovih kadriv Sklad i struktura RedaguvatiDo skladu ABiA URSR vhodili naukovo doslidni instituti v Kiyevi mistobudivnictva arhitekturi sporud budivelnih konstrukcij organizaciyi i mehanizaciyi budivelnogo virobnictva ekonomiki budivnictva budivelnih materialiv i virobiv mehanichnoyi obrobki derevini sanitarnoyi tehniki teoriyi ta istoriyi arhitekturi i budivelnoyi tehniki eksperimentalnogo proektuvannya tehnichnoyi informaciyi ta vprovadzhennya peredovogo dosvidu v budivnictvo v Harkovi promislovogo budivnictva vodopostachannya kanalizaciyi gidrotehnichnih sporud ta inzhenernoyi gidrogeologiyi v Donecku nadshahtnogo budivnictva Filiali Redaguvati Filiali institutiv u Harkovi Lvovi Simferopoli Dnipropetrovsku Zaporizhzhi Lugansku Krivomu Rozi Laboratoriyi Redaguvati Naukovo doslidni laboratoriyi u Dniprodzerzhinsku Voroshilovsku Zhdanovi Lisichansku Yenakiyevi Makiyivci Stanislavi U Kiyevi eksperimentalna baza dlya rozrobki tehnologiyi virobnictva budivelnih materialiv z sintetichnih smol z majsterneyu ta eksperimentalni zavodi zalizobetonnih i keramichnih virobiv Naukove zabezpechennya RedaguvatiPri ABiA URSR diyala naukova biblioteka blizko 1 miljona tomiv Muzej arhitekturi Derzhavnij arhitekturno istorichnij zapovidnik Sofijskij muzej V period mizh zborami dijsnih chleniv diyalnistyu Akademiyi keruvala Prezidiya na choli z prezidentom U 1956 1959 rokah prezident Komar Anatolij Mikolajovich 1909 1959 U 1960 1963 rokah prezident Bakuma Pavlo Fedorovich 1911 1987 Na 1 sichnya 1959 v ABiA URSR 1 pochesnij chlen 18 dijsnih chleniv i 13 chleniv korespondentiv Div takozh RedaguvatiAkademiya arhitekturi Ukrayinskoyi RSRLiteratura RedaguvatiBondarenko R I Akademiya budivnictva i arhitekturi pri Derzhbudi URSR Arhivovano 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 52 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya RedaguvatiABU na Who is Who Institut istoriyi Ukrayini NANU Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Akademiya budivnictva i arhitekturi Ukrayinskoyi RSR amp oldid 38805120