Адріанопольська битва (9 серпня 378 року) — битва між готами (переважно племенами тервінгів, грейтунгів, про яких повідомляє Амміан Марцеллін, й які, на думку більшості дослідників є вестготами й остготами Йордана), аланами та іншими народами на чолі з вестготським королем Фрітігерном з одного боку й римським військом на чолі з імператором Валентом з іншого, у римській провінції Фракія, за 13 км на північ від Адріанополя.
| Адріанопольська битва | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Готська війна (377—382) | ||||||
Схема битви | ||||||
| Координати: 41°48′ пн. ш. 26°36′ сх. д. / 41.800° пн. ш. 26.600° сх. д. | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Вестготи | Східна Римська імперія | |||||
| Командувачі | ||||||
| Фрітігерн | Валент † | |||||
| Військові сили | ||||||
| від 15 000 до 30 000 | ||||||
| Втрати | ||||||
| невідомо | від 10 000 до 20 000 |
Римлян була вщент розбито — загинула майже вся армія та сам імператор.
Адріанопольська битва вважається однією з поворотних, що змінила баланс сил на користь германців. Вона часто вважається передвісником падіння Римської імперії.
Передумови та хід битви Редагувати
Хоч на з'єднання з Валентом йшли війська на чолі з його племінником Граціаном, однак він вирішив не чекати їх, а виступив проти ворога з тим військом, яке мав. Під час одного з переходів військо вийшло назустріч готам. Готська кіннота якраз була відсутня, тож готи сховалися в таборі, оточеному возами. Імператор не хотів, аби його військо, змучене маршем, з ходу вступало в бій, однак солдати, побачивши ворога, почали закликати його розпочати наступ, а передові загони без наказу кинулися на штурм табору. Валент змушений був відправити їм на допомогу все військо. Однак штурм був невдалий, і атаку було відбито, в цей час повернулася готська кіннота.
Переправившись через Дунай на територію Східно-римської імперії, остготські князі Алатей та Сафракс приєдналися до повстання Фрітігерна і разом з ним брали участь в битві при Адріанополі. Кіннота Алатея і Сафрака вдалим маневром вирішила результат цієї битви на користь готів.
Змучені довгим переходом та невдалим штурмом римляни опинилися між ворожим табором та кіннотою. Внаслідок бою римську армію було повністю розгромлено, а сам імператор Валент загинув у бою.
Наслідки Редагувати
Адріанопольска битва відбулася в той момент, коли в цілому Римській імперії вдалося подолати попередню кризу та реформувати військо. Нищівна поразка в такий момент перервала процес поступового одужання імперії та знову занурила її в хаос.
Примітки Редагувати
- Це єдиний випадок за усю римську історію, коли імператор загинув в битві.
- К.в, Жуков (2013). . Вестник Новгородского государственного университета им. Ярослава Мудрого 1 (73). ISSN 2076-8052. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 11 січня 2019.
- О.В., Вус; М.В., Фомин (1 січня 2016). . Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма (8). Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 8 травня 2017.
Джерела Редагувати
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
- Вус О. В., Фомин М. В. 2016. Сражение при Адрианополе 9 августа 378 г. Триумф германцев и трагедия римлян. МАИАСК 8, 375––390.
- Макдауэлл С. 2011. Адрианополь 378 г. н. э. Разгром римских легионов. B: Синицина Л. (пер.). Москва: Эксмо.
- Burns T. S. 1973. The Battle of Adrianople: A Reconsideration. Historia 22, 336—345.
- Eisenberg R. 2009. The Battle of Adrianople: A Reappraisal. Hirundo 8, 108—120.
| Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |