Адопціонізм

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Адопція.

Адопціоні́зм (від лат. adoptio, «усиновлення»; англ. adoptionism) — у христології теорія, згідно з якою Ісус Христос як людина був не справжнім, а усиновленим Сином Божим. В традиційному християнстві (католицизмі і православ'ї), а також більшості протестантських спільнот вважається єрессю. Одна з форм монархіанства. Суперечила постановам Халекдонського собору. Відома з ІІ століття. Набула поширення у VIII столітті в окупованій мусульманами Іспанії, завдяки діяльності толедського єпископа Еліпанда та уржельського єпископа Фелікса. Повторно розвинута в XII столітті у творах П'єра Абеляра, отримавши назву нео-адопціонізму (англ. Neo-Adoptionism). Розглядалася деякими теологами після XIV століття — Дунсом Скотом (1300), Дюраном де Сен-Пурсеном (1320), Габрієлем Васкесом (1604), Франсіско Суаресом (1617).

Хрещення — момент, коли на думку адопціоністів, Ісус був усиновлений Богом і став Сином Божим.

Примітки

1. Sollier, Joseph. Adoptionism [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

Джерела

• Sollier, Joseph. Adoptionism [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Адопціонізм