Адміністративний устрій Луганської області

Адміністративний устрій Луганської області: 8 адміністративних районів, 37 міст, у тому числі 14 — обласного підпорядкування, 109 селищ міського типу, 782 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Луганськ, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Алчевськ, Хрустальний, Довжанськ. Адміністративний центр — місто Луганськ, з 2014 року керівні органи перенесено в місто Сєвєродонецьк.

Луганська область була утворена 3 червня 1938 року. Її площа становить 26,7 тис. км² (4,4 % від території України). Чисельність населення — 2257,7 тис. чоловік (5,7 % від населення України), у тому числі міське населення — 2029,1 тис. чоловік (87 %), сільське — 228,6 тис. чоловік (13 %). Щільність населення — 85,4 чол. на км².

Таблиця адміністративних одиниць

Райони Постанова Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». Остаточний варіант, прийнятий Верховною Радою 17 липня 2020.

№	Назва	Герб	Населення, тис. осіб	Площа, км²	Густота, осіб/км²	Адмін. центр	Міста	Смт	Села, селища	Мапа	Склад
1	Алчевський	442,8	Алчевськ	докладніше
2	Довжанський		207,7	Довжанськ	докладніше
3	Луганський	535,2	Луганськ	докладніше
4	Ровеньківський	296,8	Ровеньки	докладніше
5	Сватівський		80,9	Сватове	докладніше
6	Сєвєродонецький	375,8	Сєвєродонецьк	докладніше
7	Старобільський		129,2	Старобільськ	докладніше
8	Щастинський	81,2	Новоайдар	докладніше

Таблиця адміністративних одиниць старого устрою

Райони

№	Назва	Герб	Населення, тис. осіб	Площа, км²	Густота, осіб/км²	Адмін. центр	Міста	Смт	Села, селища	Мапа	Склад
1	Антрацитівський		31,4	1700	18,5	Антрацит	0	6	36		докладніше
2	Біловодський		24,5	1597	15,3	Біловодськ	0	1	32		докладніше
3	Білокуракинський		19,9	1436	13,9	Білокуракине	0	2	50		докладніше
4	Довжанський		12,2	1132	10,8	Довжанськ	0	1	29		докладніше
5	Кремінський		30	1627	26,1	Кремінна	1	1	36		докладніше
6	Лутугинський		68	1057	64,4	Лутугине	1	8	37		докладніше
7	Марківський		14,4	1166	13,7	Марківка	0	1	33		докладніше
8	Міловський		15,7	971	16,2	Мілове	0	1	28		докладніше
9	Новоайдарський		25,6	1536	16,7	Новоайдар	1	1	37		докладніше
10	Новопсковський		35,2	1623	21,8	Новопсков	0	2	37		докладніше
11	Перевальський		72,3	806,8	89,9	Перевальськ	3	10	26		докладніше
12	Попаснянський		41,1	1325	31,2	Попасна	1	7	27		докладніше
13	Сватівський		37,6	1740	21,7	Сватове	1	1	58		докладніше
14	Слов'яносербський		61,2	1113	50	Слов'яносербськ	1	5	49		докладніше
15	Сорокинський		30	1400	21,4	Сорокине	0	6	52		докладніше
16	Станично-Луганський		49,7	1900	26,2	Станиця Луганська	0	2	47		докладніше
17	Старобільський		47,7	1580	30,2	Старобільськ	1	0	58		докладніше
18	Троїцький		21,2	1600	13,3	Троїцьке	0	1	58		докладніше

Міста обласного значення

№	Назва	Герб	Населення, тис. жит.	Площа, км²	Густота, чол./км²	Міста районного значення	смт	Села, селища	Мапа	Склад
1	Алчевськ		111,4	50	2229	0	0	0
2	Антрацит		55,4	61,3	904	0	6	7
3	Брянка		48,5	63,5	764	0	5	0
4	Голубівка		29,2	35	836	0	3	2
5	Довжанськ		65,9	83,8	794	1	6	7
6	Кадіївка		79	91,8	861	2	0	0
7	Лисичанськ		105,1	95,6	1099	2	0	0
8	Луганськ		427,2	255	1675	2	1	2		докладніше
9	Первомайськ		38,8	85,5	438	2	2	0
10	Ровеньки		81,1	21,7	3737	0	10	13
11	Рубіжне		60,7	33,8	1798	0	0	0
12	Сєвєродонецьк		109,9	42,1	2610	0	4	6
13	Сорокине		44,8	77,3	580	2	8	4
14	Хрустальний	124,5	153,6	543	3	8	11

Міські райони

Луганськ

№	Назва	Герб	Населення, тис. жит.	Площа, км²	Густота, чол./км²	Мапа	Склад
1	Артемівський		126,3	36	3509		місто Олександрівськ смт Ювілейне селище Дзержинське селище Тепличне
2	Жовтневий		185,6	144	1289		місто Щастя (до 7 жовтня 2014 року)
3	Кам'янобрідський		42,4	23	1843
4	Ленінський		87,5	54	1621

Історія

3 червня 1938 року Донецьку область було розділено на Сталінську і Ворошиловградську області, до складу останньої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року в області мешкало 1 млн. 837 тис. чоловік, з яких — 65,8 % сільського населення, 34,2 % — міського. У 1958 році, область було перейменовано на Луганську, й так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернено назву Ворошиловградська, а з 1990 року — назву знову змінено на Луганську.

1938 року надано статус міста 14 населеним пунктам:.

1940 р. Рубіжанський р-н був перейменований в Кремінський район.

15 квітня 1941 року Городищенський р-н перейменований на Ворошиловський район (з перенесенням райцентру з Городище в Ворошиловськ).

1944 року Кагановичський р-н перейменований Попаснянський район.

У 1958 р. скасовано Покровський район (Троїцький та Покровський райони об'єднані в Троїцький район). У 1959 р. ліквідовано 5 районів.

30.12.1961 р. Ворошиловський р-н перейменовано на Комунарський район.

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 9 районів. Отже скасовувались 16 районів: Біловодський, Білолуцький, Верхньотеплівський, Комунарський, Краснодонський, Краснолуцький, Кремінський, Марківський, Нижньодуванський, Новоайдарський, Новосвітлівський, Олександрівський, Попаснянський, Ровеньківський, Свердловський та Фрунзенський. Тоді ж Боково-Антрацитівський район перейменовано на Антрацитівський р-н
16 травня 1963 Міловський р-н перейменовано на Біловодський район (з перенесенням районного центру).

У 1965 р. деякі з них були відновлені до 15.
У грудні 1966 р. відновилось ще 3 райони: Міловський, Свердловський та Слов'яносербський; тоді ж Комунарський р-н перейменовано на Перевальський.

30 грудня 1977 р. Лисичанський район перейменовано на Попаснянський район.

Примітки

1. . zakon.rada.gov.ua. 19.07.2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 2 серпня 2020. 
2. . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 2 серпня 2020. 
3. . www.bbc.com. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 2 серпня 2020. 
4. Місто Щастя з 7 жовтня 2014 року.
5. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.
6. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 63–64.(рос.)
7. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 34 (97). — 29 вересня. — С. 4.
8.  Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1941. — № 3 (15 травня). — С. 22.
9. Ведомости ВС СССР [ 20 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — 1941. — № 24 (139). — 6 июня. — с. 4.
10. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 41 (301). — 10 серпня. — С. 4.
11. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Кагановичського району, Ворошиловградської області та Орджонікідзевського району, Сталінської області» від 12 червня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 5.
12. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 409–410.
13. s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів Луганської області»
14. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 87.
15. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
16. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 37–40.
17. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
    СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 111–113.(рос.)
18. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1963 — № 21 — с. 548.
19. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
20. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
21. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515, 522.
22. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019. 

Посилання

• Офіційний сайт Луганської ОДА [Архівовано 30 червня 2013 у WebCite]
• Адміністративний устрій Луганської області // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Адміністративно-територіальний устрій Луганської області [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
• (рос.)
• Інтерактивна мапа децентралізації Луганської області [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]

Література

• Луганська область: Довідник адм.-територіального поділу: за станом на 1 січня 1962 р. / Викон. ком. Луган. обл. Ради депутатів трудящих. — Луганськ: Обл. вид., 1962. — 61 с.
• Луганська область: Довідник адм.-територ. поділу: за станом на 1 жовтня 1965 р. / Викон. ком. Луган. обл. Ради депутатів трудящих. — [Донецьк: Донбас], 1966. — 112 с.
• Луганська область: Адм.-територ. поділ: на 1 січня 1968 р.: [довідник] / Викон. ком. Луган. обл. Ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Луганськ: Обл. упр. по пресі, 1968. — 96 с.
• Ворошиловградська область: Адм.-територ. поділ на 1 лип. 1973 р.: [довідник / Виконком Ворошиловгр. обл. Ради депутатів трудящих; упоряд.: Д. В. Бабушкін, Л. Т. Мітусова]. — Вид. 4-е. — Донецьк: Донбас, 1974. — 104 с.
• Ворошиловградська область: Адм.-територ. поділ на 1 січня 1986 року / Виконавий комітет Ворошиловградської обл. Ради народних депутатів; Упоряд.: Є.А. Усатенко, Л.Т. Мітусова]. – Вид. 5-е. – Донецьк: Донбас, 1986. – 111 с.
• Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 313–338.
  (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)

• Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 193–208. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6. (електроний довідник на сайті Верховної Ради 2013-й р. [ 30 вересня 2015 у Wayback Machine.])