www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адміністративний поділ Бразилії Бразилія федерація що складається з 26 штатів порт estados та 1 федерального округу порт

Адміністративний поділ Бразилії

Бразилія — федерація, що складається з 26 штатів (порт. estados) та 1 федерального округу (порт. Distrito Federal), всього 27 «федеративних одиниць», розбитих на 5 регіонів для статистичних цілей: Північ (Norte), Північний схід (Nordeste), Південний схід (Sudeste), Південь (Sul) і Центральний захід (Centro-Oeste). 4. У 1996 році в країні було 5 581 муніципалітетів (municípios), які мали муніципальні уряди. Багато муніципалітетів в свою чергу діляться на округи (distritos), які не мають політичної або адміністративної автономії. У 1995 році було 9 274 округів. Всі муніципальні і окружні населені пункти, не зважаючи на розмір, офіційно вважаються містами. Для статистичних цілей муніципалітети угрупованні в 559 мікрообластей (1990), які в свою чергу становлять 136 мезо-областей. Це угрупування замінило собою попередній мікро-регіональний поділ, встановлений в 1968 році, який використовувався при переписах 1970, 1975, 1980 і 1985 років.

Політична мапа Бразилії, що демонструє сучасний поділ країни на штати та регіони.

Регіони Редагувати

Північний Редагувати

Північний регіон Бразилії знаходиться обабіч екватору, також відома як Амазонія (Amazônia). Вона включає штати:

Штат Токантінс був створений з північної частини штату Ґояс (у Центрально-західному регіоні) в 1988 році. Колишня федеральна територія Рондонія стала штатом у 1986 році, а Рорайма і Амапа — у 1988. Маючи площу 3 869 638 км², Північ — найбільший регіон країни, що вкриває 45,3 % її території. Головний біом регіону — вологий тропічний ліс або сельва, відомий своєю біологічною різноманітністю. Північ служить джерелом лісових виробів, від таких як сасапарель, какао, кориця, і черепахове масло протягом колоніального періоду до каучуку і бразильських горіхів в сучасний період. У середині двадцятого століття також стали важливими вироби гірської промисловості та сільського господарства, з 1980-х розвивається лісова промисловість. У 1990 році, 6,6 % території регіону було змінено діяльністю людини, від 0,9 % в штаті Амапа до 14,0 % в штаті Рондонія. У 1996 Північ мала 11,1 мільйонів мешканців або 7 % населення країни. Проте, ця доля швидко зросла в 1970 — 1980-х в результаті міжрегіональної міграції і високої норми народження. Найбільша густота населення знаходяться в східних штатах — Пара і Рондонія. Головні міста — Белен і Сантарен в штаті Пара та Манаус в штаті Амазонас. Доход на душу населення нижчий за середній у країні, від 2 888 доларів США на рік у штаті Амазонас до 901 доларів у штаті Токантінс.

Північно-східний Редагувати

Північно-східний регіон складають дев'ять штатів:

Колишня федеральна територія Фернанду-ді-Норонья була включена до складу штату Пернамбуку в 1988. Для планування або екологічних цілей територія Мараньян на захід від 44° західної довготи, більша частина якої до недавнього часу була вкрита «до-амазонським» лісом (перехід від каатинги до тропічного лісу), часто включається до Північного регіону. Північний схід має площу 1 561 178 км² або 18,3 % території країни. Його головний біом — напівпосушлива каатинга, де бувають тривалі періодичні посухи. Починаючи з 1990-х років, у цій області створена широка система іригації. У лісовій зоні (мата), атлантичний ліс, зараз майже повністю знищений, колись тягнувся на північ уздовж берегової лінії до Ріу-Ґранде-ду-Норті. Цукрові плантації, створені там ще в колоніальні часи, існують до нашого часу. Між мата і каатингою лежить перехідна зона, агресті, область змішаного сільського господарства. На 1988-89 роки 46,3 % області було змінено людською діяльністю, від 10,8 % в Мараньяні до 77,2 % в Алагоасі. Високий рівень народжуваності у регіоні компенсує значний відплив населення, доля населення регіону у населенні країни лише незначно зменшилося протягом двадцятого століття. У 1996 область мала 45 мільйонів мешканців або 28 % населення країни. Населення найгустіше уздовж узбережжя, де розташовані вісім з дев'яти столиць штатів, але також досить густе по всій території. Головні міста — Салвадор, в Баійї, Ресіфі в Пернамбуку і Форталеза в Сеарі. Регіон має найбільшу концентрацію сільського населення країни, а його стандарти життя найнижчі в Бразилії. У 1994 році Піауї мав найнижчий на душу населення доход в країні, 835 доларів на рік, а Сержипі — найвищий в регіоні, 1 958 доларів.

Центрально-західний Редагувати

Центрально-західний регіон складається зі штатів:

Штат Мату-Гросу-ду-Сул був відокремлений від Мату-Ґросу в 1979.

До 1988 штат Гояс включав область, яка була відокремлена у штат Токантінс. Центральний захід має площу 1 612 077 км² або 18,9 % території країни. Його головний біом — серраду або каатинга, тропічна савана. В минулому каатинга використовувалася для тваринництва низької щільності, але зараз також використовується для виробництва сої. У каатинзі існували і більші лісові масиви, особливо уздовж річок, більшість з яких були очищені для сільського господарства і випасу худоби. На заході знаходяться заболочені землі Пантанал, відомі своїм тваринним світом, особливо водними птахами і кайманами. На початок 1980-х, 33,6 % території регіону було змінене людською діяльністю, від 9,3 % в Мату-Ґросу і до 7,9 % в Ґоясі (без Такантінса). У 1996 регіон мав 10,2 мільйонів мешканців, або 6 % загальної чисельності населення. Середня густота низька, з концентраціями в містах і навколо них — Бразиліа, Ґоянія, Кампу-Ґранді та Куяба. Рівень життя нижче середнього. У 1994 вони найвищий прибуток на душу населення був у Федеральному районі, 7 089 доларів на рік (найвищий в країні), і найнижчий у Мату-Ґросу, 2 268 доларів на рік.

Південно-східний Редагувати

Південно-східний регіон складається з чотирьох штатів:

Загальна площа регіону 927 286 км², це 10,9 % території країни. Регіон має найбільшу частку населення у країні, 63 мільйонів в 1991 році, або 39 %, перш за все в результаті внутрішньої міграції починаючи з середини дев'ятнадцятого сторіччя до 1980-х років. На додаток до густої міської мережі, тут знаходяться міста-гіганти Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро, агломерації яких в 1991 мали 18,7 мільйонів і 11,7 мільйонів мешканців відповідно. Регіон поєднує райони з найвищим рівнем життя в Бразилії з районами міської бідності. У 1994 році в Сан-Паулу середній доход становив 4 666 доларів, тоді як в Мінас-Жерайс — тільки 2 833. Раніше головним біомом на Південному сході був атлантичний ліс, але до 1990 залишилося менш ніж 10 % з колишнього лісового покриву в результаті очищення території для сільського господарства, заняття тваринництвом і добування деревного вугілля. Людська діяльність змінила 79,5 % регіону, від 75 % в Мінас-Жерайс до 91,1 % в Еспіриту-Санту. Регіон містить більшу частину бразильського промислового виробництва. Тільки один штат Сан-Паулу становить половину промисловості країни. Сільське господарство, також сильне, дуже різноманітне і використовує сучасні технології.

Південний Редагувати

Південний регіон складається зі штатів:

На помірному за кліматом півдні розташовані три штати які вкривають 577 214 км² або 6,8 % території країни. Населення Півдня в 1991 становило 23,1 мільйони або 14 % населення країни. Область майже так само густо заселена, як Південний схід, але населення більш сконцентроване вздовж узбережжя. Головні міста — Куритиба і Порту-Алеґрі. На Півдні досить високий рівень життя. Завдяки своїй промисловості і сільському господарству, в 1994 році Парана мала найвищий середній прибуток в регіоні, 3 674 доларів на рік, тоді як Санта-Катарина, територія дрібних фермерів і малої промисловості, трохи менше, 3 405. На додаток до атлантичного і соснових лісів, багато з яких були знищені до середини двадцятого століття, на крайньому півдні регіону знаходяться степові райони (прерії або пампаси), подібні преріям Аргентини і Уруґваю. На 1982, 83,5 % території були змінені людською діяльністю, з найвищим рівнем (89,7 %) в Ріу-Ґранді-ду-Сул і найнижчим (66,7 %) в Сента-Катарині. Сільське господарство — багато з якого, наприклад виробництво рису, здійснюється дрібними фермерами і має високий рівень продуктивності. Тут також існує деяка важлива промисловість.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Braziliya federaciya sho skladayetsya z 26 shtativ port estados ta 1 federalnogo okrugu port Distrito Federal vsogo 27 federativnih odinic rozbitih na 5 regioniv dlya statistichnih cilej Pivnich Norte Pivnichnij shid Nordeste Pivdennij shid Sudeste Pivden Sul i Centralnij zahid Centro Oeste 4 U 1996 roci v krayini bulo 5 581 municipalitetiv municipios yaki mali municipalni uryadi Bagato municipalitetiv v svoyu chergu dilyatsya na okrugi distritos yaki ne mayut politichnoyi abo administrativnoyi avtonomiyi U 1995 roci bulo 9 274 okrugiv Vsi municipalni i okruzhni naseleni punkti ne zvazhayuchi na rozmir oficijno vvazhayutsya mistami Dlya statistichnih cilej municipaliteti ugrupovanni v 559 mikrooblastej 1990 yaki v svoyu chergu stanovlyat 136 mezo oblastej Ce ugrupuvannya zaminilo soboyu poperednij mikro regionalnij podil vstanovlenij v 1968 roci yakij vikoristovuvavsya pri perepisah 1970 1975 1980 i 1985 rokiv Atlantichnijokean Tihijokean Pivnichnij region Pivnichno shidnij region Centralno zahidnij region Pivdenno shidnij region Pivdennij region Akri Amazonas Para Rorajma Amapa Rondoniya Tokantins Maranyan Bayiya Piauyi Seara Riu Grandi du Norti Parayiba Pernambuku Alagoas Serzhipi Matu Grosu Matu Grosu du Sul Fed okrugBrazilia Goyas Minas Zherajs San Paulu Rio de Zhanejro Espiritu Santu Parana Santa Katarina Riu Grandi du Sul Argentina Boliviya Chili Kolumbiya Francuzka Gviana Gayana Paragvaj Peru Surinam Urugvaj VenesuelaPolitichna mapa Braziliyi sho demonstruye suchasnij podil krayini na shtati ta regioni Zmist 1 Regioni 1 1 Pivnichnij 1 2 Pivnichno shidnij 1 3 Centralno zahidnij 1 4 Pivdenno shidnij 1 5 Pivdennij 2 Div takozh 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaRegioni RedaguvatiPivnichnij Redaguvati Pivnichnij region Braziliyi znahoditsya obabich ekvatoru takozh vidoma yak Amazoniya Amazonia Vona vklyuchaye shtati 1 Akri Acre 2 Amazonas Amazonas 3 Amapa Amapa 4 Para Para 5 Rondoniya Rondonia 6 Rorajma Roraima 7 Tokantins Tocantins Shtat Tokantins buv stvorenij z pivnichnoyi chastini shtatu Goyas u Centralno zahidnomu regioni v 1988 roci Kolishnya federalna teritoriya Rondoniya stala shtatom u 1986 roci a Rorajma i Amapa u 1988 Mayuchi ploshu 3 869 638 km Pivnich najbilshij region krayini sho vkrivaye 45 3 yiyi teritoriyi Golovnij biom regionu vologij tropichnij lis abo selva vidomij svoyeyu biologichnoyu riznomanitnistyu Pivnich sluzhit dzherelom lisovih virobiv vid takih yak sasaparel kakao koricya i cherepahove maslo protyagom kolonialnogo periodu do kauchuku i brazilskih gorihiv v suchasnij period U seredini dvadcyatogo stolittya takozh stali vazhlivimi virobi girskoyi promislovosti ta silskogo gospodarstva z 1980 h rozvivayetsya lisova promislovist U 1990 roci 6 6 teritoriyi regionu bulo zmineno diyalnistyu lyudini vid 0 9 v shtati Amapa do 14 0 v shtati Rondoniya U 1996 Pivnich mala 11 1 miljoniv meshkanciv abo 7 naselennya krayini Prote cya dolya shvidko zrosla v 1970 1980 h v rezultati mizhregionalnoyi migraciyi i visokoyi normi narodzhennya Najbilsha gustota naselennya znahodyatsya v shidnih shtatah Para i Rondoniya Golovni mista Belen i Santaren v shtati Para ta Manaus v shtati Amazonas Dohod na dushu naselennya nizhchij za serednij u krayini vid 2 888 dolariv SShA na rik u shtati Amazonas do 901 dolariv u shtati Tokantins Pivnichno shidnij Redaguvati Pivnichno shidnij region skladayut dev yat shtativ 8 Alagoas Alagoas 9 Bayiya Bahia 10 Maranyan Maranhao 11 Parayiba Paraiba 12 Pernambuku Pernambuco 13 Piauyi Piaui 14 Riu Grandi du Norti Rio Grande do Norte 15 Seara Ceara 16 Serzhipi Sergipe Kolishnya federalna teritoriya Fernandu di Noronya bula vklyuchena do skladu shtatu Pernambuku v 1988 Dlya planuvannya abo ekologichnih cilej teritoriya Maranyan na zahid vid 44 zahidnoyi dovgoti bilsha chastina yakoyi do nedavnogo chasu bula vkrita do amazonskim lisom perehid vid kaatingi do tropichnogo lisu chasto vklyuchayetsya do Pivnichnogo regionu Pivnichnij shid maye ploshu 1 561 178 km abo 18 3 teritoriyi krayini Jogo golovnij biom napivposushliva kaatinga de buvayut trivali periodichni posuhi Pochinayuchi z 1990 h rokiv u cij oblasti stvorena shiroka sistema irigaciyi U lisovij zoni mata atlantichnij lis zaraz majzhe povnistyu znishenij kolis tyagnuvsya na pivnich uzdovzh beregovoyi liniyi do Riu Grande du Norti Cukrovi plantaciyi stvoreni tam she v kolonialni chasi isnuyut do nashogo chasu Mizh mata i kaatingoyu lezhit perehidna zona agresti oblast zmishanogo silskogo gospodarstva Na 1988 89 roki 46 3 oblasti bulo zmineno lyudskoyu diyalnistyu vid 10 8 v Maranyani do 77 2 v Alagoasi Visokij riven narodzhuvanosti u regioni kompensuye znachnij vidpliv naselennya dolya naselennya regionu u naselenni krayini lishe neznachno zmenshilosya protyagom dvadcyatogo stolittya U 1996 oblast mala 45 miljoniv meshkanciv abo 28 naselennya krayini Naselennya najgustishe uzdovzh uzberezhzhya de roztashovani visim z dev yati stolic shtativ ale takozh dosit guste po vsij teritoriyi Golovni mista Salvador v Baijyi Resifi v Pernambuku i Fortaleza v Seari Region maye najbilshu koncentraciyu silskogo naselennya krayini a jogo standarti zhittya najnizhchi v Braziliyi U 1994 roci Piauyi mav najnizhchij na dushu naselennya dohod v krayini 835 dolariv na rik a Serzhipi najvishij v regioni 1 958 dolariv Centralno zahidnij Redaguvati Centralno zahidnij region skladayetsya zi shtativ 17 Goyas Goias 18 Matu Grosu Mato Grosso 19 Matu Grosu du Sul Mato Grosso do Sul Federalnij okrug de roztashovana stolicya krayini Brazilia Shtat Matu Grosu du Sul buv vidokremlenij vid Matu Grosu v 1979 Do 1988 shtat Goyas vklyuchav oblast yaka bula vidokremlena u shtat Tokantins Centralnij zahid maye ploshu 1 612 077 km abo 18 9 teritoriyi krayini Jogo golovnij biom serradu abo kaatinga tropichna savana V minulomu kaatinga vikoristovuvalasya dlya tvarinnictva nizkoyi shilnosti ale zaraz takozh vikoristovuyetsya dlya virobnictva soyi U kaatinzi isnuvali i bilshi lisovi masivi osoblivo uzdovzh richok bilshist z yakih buli ochisheni dlya silskogo gospodarstva i vipasu hudobi Na zahodi znahodyatsya zabolocheni zemli Pantanal vidomi svoyim tvarinnim svitom osoblivo vodnimi ptahami i kajmanami Na pochatok 1980 h 33 6 teritoriyi regionu bulo zminene lyudskoyu diyalnistyu vid 9 3 v Matu Grosu i do 7 9 v Goyasi bez Takantinsa U 1996 region mav 10 2 miljoniv meshkanciv abo 6 zagalnoyi chiselnosti naselennya Serednya gustota nizka z koncentraciyami v mistah i navkolo nih Brazilia Goyaniya Kampu Grandi ta Kuyaba Riven zhittya nizhche serednogo U 1994 voni najvishij pributok na dushu naselennya buv u Federalnomu rajoni 7 089 dolariv na rik najvishij v krayini i najnizhchij u Matu Grosu 2 268 dolariv na rik Pivdenno shidnij Redaguvati Pivdenno shidnij region skladayetsya z chotiroh shtativ 20 Espiritu Santu Espirito Santo 21 Minas Zherajs Minas Gerais 22 Rio de Zhanejro Rio de Janeiro 23 San Paulu Sao Paulo Zagalna plosha regionu 927 286 km ce 10 9 teritoriyi krayini Region maye najbilshu chastku naselennya u krayini 63 miljoniv v 1991 roci abo 39 persh za vse v rezultati vnutrishnoyi migraciyi pochinayuchi z seredini dev yatnadcyatogo storichchya do 1980 h rokiv Na dodatok do gustoyi miskoyi merezhi tut znahodyatsya mista giganti San Paulu i Rio de Zhanejro aglomeraciyi yakih v 1991 mali 18 7 miljoniv i 11 7 miljoniv meshkanciv vidpovidno Region poyednuye rajoni z najvishim rivnem zhittya v Braziliyi z rajonami miskoyi bidnosti U 1994 roci v San Paulu serednij dohod stanoviv 4 666 dolariv todi yak v Minas Zherajs tilki 2 833 Ranishe golovnim biomom na Pivdennomu shodi buv atlantichnij lis ale do 1990 zalishilosya mensh nizh 10 z kolishnogo lisovogo pokrivu v rezultati ochishennya teritoriyi dlya silskogo gospodarstva zanyattya tvarinnictvom i dobuvannya derevnogo vugillya Lyudska diyalnist zminila 79 5 regionu vid 75 v Minas Zherajs do 91 1 v Espiritu Santu Region mistit bilshu chastinu brazilskogo promislovogo virobnictva Tilki odin shtat San Paulu stanovit polovinu promislovosti krayini Silske gospodarstvo takozh silne duzhe riznomanitne i vikoristovuye suchasni tehnologiyi Pivdennij Redaguvati Pivdennij region skladayetsya zi shtativ 24 Parana Parana 25 Riu Grandi du Sul Rio Grande do Sul 26 Santa Katarina Santa Catarina Na pomirnomu za klimatom pivdni roztashovani tri shtati yaki vkrivayut 577 214 km abo 6 8 teritoriyi krayini Naselennya Pivdnya v 1991 stanovilo 23 1 miljoni abo 14 naselennya krayini Oblast majzhe tak samo gusto zaselena yak Pivdennij shid ale naselennya bilsh skoncentrovane vzdovzh uzberezhzhya Golovni mista Kuritiba i Portu Alegri Na Pivdni dosit visokij riven zhittya Zavdyaki svoyij promislovosti i silskomu gospodarstvu v 1994 roci Parana mala najvishij serednij pributok v regioni 3 674 dolariv na rik todi yak Santa Katarina teritoriya dribnih fermeriv i maloyi promislovosti trohi menshe 3 405 Na dodatok do atlantichnogo i sosnovih lisiv bagato z yakih buli znisheni do seredini dvadcyatogo stolittya na krajnomu pivdni regionu znahodyatsya stepovi rajoni preriyi abo pampasi podibni preriyam Argentini i Urugvayu Na 1982 83 5 teritoriyi buli zmineni lyudskoyu diyalnistyu z najvishim rivnem 89 7 v Riu Grandi du Sul i najnizhchim 66 7 v Senta Katarini Silske gospodarstvo bagato z yakogo napriklad virobnictvo risu zdijsnyuyetsya dribnimi fermerami i maye visokij riven produktivnosti Tut takozh isnuye deyaka vazhliva promislovist Div takozh RedaguvatiSpisok shtativ Braziliyi Spisok shtativ Braziliyi za VVP nominal Spisok shtativ Braziliyi za VVP nominal 1939 Spisok shtativ Braziliyi za VVP nominal 1950 Spisok shtativ Braziliyi za VVP nominal 1960 Spisok shtativ Braziliyi za gramotnistyu Spisok shtativ Braziliyi za naselennyam Spisok shtativ Braziliyi za plosheyu Spisok shtativ Braziliyi za shilnistyu naselennyaPrimitki RedaguvatiLiteratura RedaguvatiPosilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Administrativnij podil Braziliyi amp oldid 39817066