Історія Августів лат Historia Augusta також Автори життєписів Августів лат Scriptores Historiae Augustae скор SHA Script
Історія Августів
«Історія Августів» (лат.Historia Augusta), також «Автори життєписів Августів» (лат.Scriptores Historiae Augustae, скор. SHA, Scriptores) — умовна назва, для збірки біографій римських імператорів та узурпаторів, що правили у II та III століттях н. е. За твердженням самої книги, в написанні біографій брали участь шість різних авторів. На думку сучасних істориків, чимала частка інформації, наведеної в «Історії Августів» є неправдивою та сфабрикованою.
Твір створений на основі монументальної праці Светонія«Життя дванадцяти цезарів», де описані життя перших дванадцяти римських імператорів. «Історія Августів» описує діяльність римських імператорів починаючи з Адріана та закінчуючи Каріном, тобто охоплює період з 117 до 285 року (з пропуском між 238 і 253 роком.) Імовірно, збірка створювалася за часів правління Діоклетіана та Костянтина I.
Умовна назва для книги — Історія Августів — була запропонована філологом Ісааком Кабазоном у 1603 році. На думку багатьох істориків, зокрема Германа Дессау, справжнім автором могла бути лише одна людина. Достовірність відомостей і хронології, викладених у цьому творі є предметом багатьох дискусій. Втім «Історія Августів» залишається важливим (а іноді єдиним) джерелом інформації з історії Римської імперії.
Авторство і час створенняРедагувати
Біографія кожного імператора в рукописі приписана одному з наступних шести авторів:
Внесок цих авторів нерівноцінний, наприклад, іменем Вулкація підписана тільки одна біографія (до того ж узурпатор, якому вона присвячена, не правив і року), ім'ям Юлія Капітоліна — десять. Хронологічні відрізки, пов'язані з іменами різних авторів, часто перехрещуються; однак після пропуску свідчень про 238—253 рр. біографії приписані тільки Требеллію Полліону і Флавію Вопіску, тоді як іншим чотирьом авторам — тексти до цього пропуску.
Не виключено, що спочатку збірник включав у себе також біографії Нерви і Траяна (в такому випадку він служив би безпосереднім продовженням праці Свєтонія«Життя дванадцяти цезарів», яка закінчується вбивством Доміціана і прихідом до влади Нерви в 96 році). Будь-які вступні тексти до всього збірника, що могли би пояснити його мету і завдання, відсутні. Можливо, це пов'язано з передбачуваною втратою початку тексту (а також пропуском у 238—253 рр., після якого змінюється склад авторів), але, з огляду на загальну ситуацію з достовірністю «Авторів», не виключено, що така відсутність є навмисною і містить загадковий характер. Деякі біографії містять у собі посвяти імператорам Діоклетіану та Костянтину. Згідно старої точки зори, текст створювався саме в період їх діяльності, тобто в кінці III — початку IV століття. В 1889 році німецький філолог Герман Дессау висунув гіпотезу, згідно якій всі шість авторів є вигаданими, а текст був створений одним автором, який жив після Діоклетіана та Костянтина, ймовірніше за все, в самому кінці IV століття, за часів правління Феодосія I Великого. На підтримку його гіпотези можна навести такі аргументи:
Про цих шість авторів більше нічого не відомо і вони більше в жодному джерелі не згадуються;
Їх стиль написання абсолютно ідентичний;
Викликає сумніви те, що одні й ті самі автори присвячують свої біографії одночасно Діоклетіану, головному з чотирьох тетрархів, який керував Сходом імперії, та Костянтину, сину одного з молодших імператорів (цезарів) Західної частини;
Персонажі деяких біографій, існування яких не підтверджується іншими джерелами, є дуже сумнівними, вони носять імена, підібрані так, щоби виглядати пращурами римських родин, які піднеслися тільки в кінці IV ст. Найбільш ймовірний натяк такого роду міститься в біографії Проба- там йдеться про деяких невідомих нащадків цього імператора, які нібито переселилися до Верони і які мали пророцтво, що їх рід буде займати найвищі посади в римському Сенаті. Очевидно, що мається на увазі багатий і впливовий патріцій Секст Клавдій Петроній Проб, консул 371 року, два сина якого були консулами в 395 році.
Анахронічно приписано персонажам III ст. деталі кар'єри та посад, що були типовими для кінця IV ст.
Гіпотеза Дессау була прийнята більшістю спеціалістами з вивчення античної історії, в тому числі авторитетним істориком з питань стародавнього Риму Рональдом Саймом. Але, в той же час були й опозиціонери до цієї версії (А.Моміл'яно ,А. Х. М. Джонс, А.Кэмерон), зокрема була запропонована більш раніша дата, а саме часи правління Юліана Відступника (середина IV ст.)
Автори життєписів абсолютно точно повторюють стиль Светонія та його імператорських біографій, розміщуючи по окремим абзацам політичну діяльність, риси характеру та особисте життя свого героя. За сюжетом бачимо перехід від «Золотого століття» Антонінів до Авреліана, Діоклетіана та Костянтина.
В різні епохи — в Пізній Античності, в Середньовіччі, в Епоху Відродження, в Новий час — збірник був популярний серед читачів, завдяки цікавому сюжету та багатій кількості колоритних персонажів. Основна частина рукопису «Історії Августів» була прочитана Франческо Петраркою (до нас дійшла копія з помітками поета).
ДостовірністьРедагувати
Є багато сумнівів щодо достовірності свідчень цього джерела. Ще Теодор Моммзен свідчив про збірник як про «найнебезпечнішу, але найнеобхіднішу книгу», яку можна використовувати тільки «з великим сумнівом і обережністю». Моммзену також належить і більш різкий відгук про SHA: «жалюгідно, одна з гірших праць свого роду, яка залишилася з часів античності». Наразі встановлено, що біографії імператорів II ст. і самого початку III ст. (до Каракалли) спираються на достовірний матеріал, зібраний попередниками, і в цілому достовірні, хоча в них також є деякі сумнівні моменти. Складніша справа з життєписами солдатських імператорів III ст.; разом з відомими й по іншим джерелам даними вони містять безсумнівні анахронізми та інформацію, яка суперечить даним інших авторів. Особливо недостовірними є свідчення в заключній частині, в біографіях приписаних Полліону та Вопіску. Багато документів, цитованих авторами, генеалогії, посилання на попередників, персонажі другого плану та навіть деякі недовговічні імператори (в розділі «Тридцять тиранів») практично стовідсотково повністю легендарні. Історика-біографа Марія Максима, одного з своїх попередників, автори навіть дорікають тим, що у нього «історія переплітається з казками», хоча ця класифікація підійде і під їх метод.
Автор «Життєписів» навіть сам зізнається в своїй фантазії. Наприклад, після гарної розповіді про обрання імператором Марка Клавдія Тацита, з приведенням довгих промов та вигуків, промови Тацита та опис його вінчання, автор простодушно додає: «В цьому місці неможна змовчати про те, що багато сповістило в своїх творах, що Тацит був проголошений імператором заочно, ще коли він знаходився в Кампанії; це правда, і приховати я це не можу». Тим не менш збірник є одним із головних джерел з теми кризи III століття та не може бути повністю відкинутим істориком, хоча й потребує ретельної перевірки.
Багато вигаданих текстів, які дійсно відносяться до III ст., в жанровому співвідношенні наближаються до історичного роману античності, такому як «Життя Аполлонія Тіанського» Флавія Філострата. Невідомо, яку мету ставив перед собою автор даного збірника: свідомо пародіювати історичну прозу чи просто прикрасити ту небагату інформацію, якою він володів. Була також думка, що «Автори» висміюють популярне в кінці IV ст. захоплення давниною, доводячи до абсурда біографічні свідчення в стилі Свєтонія. Наприклад, про узурпатора Фірма (можливо вигаданого) сказано, що той, «намазавшись крокодилячим жиром, плавав серед крокодилів, керував слоном, сидів на гіпопотам, їздив, сидячи на великих страусах, так, ніби літав у повітрі».
Видання та перекладиРедагувати
Вперше джерело надруковано було в Мілані в 1475 році. Окремі фрагменти перекладені українською мовою.
ПосиланняРедагувати
Scriptores historiae Augustae // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
Bunson, Matthew (1991). A Dictionary of the Roman Empire. Oxford: Oxford University Press.
Istoriya Avgustiv lat Historia Augusta takozh Avtori zhittyepisiv Avgustiv lat Scriptores Historiae Augustae skor SHA Scriptores umovna nazva dlya zbirki biografij rimskih imperatoriv ta uzurpatoriv sho pravili u II ta III stolittyah n e Za tverdzhennyam samoyi knigi v napisanni biografij brali uchast shist riznih avtoriv Na dumku suchasnih istorikiv chimala chastka informaciyi navedenoyi v Istoriyi Avgustiv ye nepravdivoyu ta sfabrikovanoyu Istoriya AvgustivHistoria AugustaHistoria Augusta obkladinka 1698 roku sho zberigayetsya v Monastiri Ettal NimechchinaZhanr BiografiyaTema history of RomedAvtor Dostovirno nevidomo pitannya debatuyetsyaMova latinaNapisano Dostovirno nevidomo jmovirno IV stolittyaTvir stvorenij na osnovi monumentalnoyi praci Svetoniya Zhittya dvanadcyati cezariv de opisani zhittya pershih dvanadcyati rimskih imperatoriv Istoriya Avgustiv opisuye diyalnist rimskih imperatoriv pochinayuchi z Adriana ta zakinchuyuchi Karinom tobto ohoplyuye period z 117 do 285 roku z propuskom mizh 238 i 253 rokom Imovirno zbirka stvoryuvalasya za chasiv pravlinnya Diokletiana ta Kostyantina I Umovna nazva dlya knigi Istoriya Avgustiv bula zaproponovana filologom Isaakom Kabazonom u 1603 roci Na dumku bagatoh istorikiv zokrema Germana Dessau spravzhnim avtorom mogla buti lishe odna lyudina Dostovirnist vidomostej i hronologiyi vikladenih u comu tvori ye predmetom bagatoh diskusij Vtim Istoriya Avgustiv zalishayetsya vazhlivim a inodi yedinim dzherelom informaciyi z istoriyi Rimskoyi imperiyi Zmist 1 Avtorstvo i chas stvorennya 2 Zmist 3 Dostovirnist 4 Vidannya ta perekladi 5 Posilannya 6 PrimitkiAvtorstvo i chas stvorennya RedaguvatiBiografiya kozhnogo imperatora v rukopisi pripisana odnomu z nastupnih shesti avtoriv Elij Spartian lat Aelius Spartianus biografiyi po poryadku 1 2 10 11 13 14 Adriana Luciya Eliya usinovlenij Adrianom spadkoyemec batko Luciya Vera faktichno ne buv imperatorom Septimiya Severa Pescenniya Nigera Karakalli i Geti Yulij Kapitolin lat Iulius Capitolinus biografiyi 3 5 8 9 12 15 19 21 Antonina Piya Marka Avreliya Luciya Vera Pertinaksa Didiya Yuliana Klodiya Albina Makrina Maksimina Gordianiv I II i III Pupiyena i Balbinu spilna nbsp Kostyantin I Velikij nbsp DiokletianVulkacij Gallikan lat Vulcacius Gallicanus biografiya 6 Avidiya Kassiya Elij Lampridij lat Aelius Lampridius biografiyi 7 16 18 Kommoda Diadumena Geliogabala i Aleksandra Severa Trebellij Pollion lat Trebellius Pollio biografiyi 22 25 Valeriana Galliyena Klavdiya II rozdil Tridcyat tiraniv Flavij Vopisk lat Flavius Vopiscus biografiyi 26 30 Avreliana Tacita Proba chotiroh tiraniv Firma Saturnina Prokula i Bonoza dinastiyi Kara Vnesok cih avtoriv nerivnocinnij napriklad imenem Vulkaciya pidpisana tilki odna biografiya do togo zh uzurpator yakomu vona prisvyachena ne praviv i roku im yam Yuliya Kapitolina desyat Hronologichni vidrizki pov yazani z imenami riznih avtoriv chasto perehreshuyutsya odnak pislya propusku svidchen pro 238 253 rr biografiyi pripisani tilki Trebelliyu Pollionu i Flaviyu Vopisku todi yak inshim chotirom avtoram teksti do cogo propusku Ne viklyucheno sho spochatku zbirnik vklyuchav u sebe takozh biografiyi Nervi i Trayana v takomu vipadku vin sluzhiv bi bezposerednim prodovzhennyam praci Svyetoniya Zhittya dvanadcyati cezariv yaka zakinchuyetsya vbivstvom Domiciana i prihidom do vladi Nervi v 96 roci 1 Bud yaki vstupni teksti do vsogo zbirnika sho mogli bi poyasniti jogo metu i zavdannya vidsutni Mozhlivo ce pov yazano z peredbachuvanoyu vtratoyu pochatku tekstu a takozh propuskom u 238 253 rr pislya yakogo zminyuyetsya sklad avtoriv ale z oglyadu na zagalnu situaciyu z dostovirnistyu Avtoriv ne viklyucheno sho taka vidsutnist ye navmisnoyu i mistit zagadkovij harakter 2 Deyaki biografiyi mistyat u sobi posvyati imperatoram Diokletianu ta Kostyantinu Zgidno staroyi tochki zori tekst stvoryuvavsya same v period yih diyalnosti tobto v kinci III pochatku IV stolittya V 1889 roci nimeckij filolog German Dessau visunuv gipotezu zgidno yakij vsi shist avtoriv ye vigadanimi a tekst buv stvorenij odnim avtorom yakij zhiv pislya Diokletiana ta Kostyantina jmovirnishe za vse v samomu kinci IV stolittya za chasiv pravlinnya Feodosiya I Velikogo 3 4 Na pidtrimku jogo gipotezi mozhna navesti taki argumenti Pro cih shist avtoriv bilshe nichogo ne vidomo i voni bilshe v zhodnomu dzhereli ne zgaduyutsya Yih stil napisannya absolyutno identichnij Viklikaye sumnivi te sho odni j ti sami avtori prisvyachuyut svoyi biografiyi odnochasno Diokletianu golovnomu z chotiroh tetrarhiv yakij keruvav Shodom imperiyi ta Kostyantinu sinu odnogo z molodshih imperatoriv cezariv Zahidnoyi chastini Personazhi deyakih biografij isnuvannya yakih ne pidtverdzhuyetsya inshimi dzherelami ye duzhe sumnivnimi voni nosyat imena pidibrani tak shobi viglyadati prashurami rimskih rodin yaki pidneslisya tilki v kinci IV st Najbilsh jmovirnij natyak takogo rodu mistitsya v biografiyi Proba 5 tam jdetsya pro deyakih nevidomih nashadkiv cogo imperatora yaki nibito pereselilisya do Veroni i yaki mali proroctvo sho yih rid bude zajmati najvishi posadi v rimskomu Senati Ochevidno sho mayetsya na uvazi bagatij i vplivovij patricij Sekst Klavdij Petronij Prob konsul 371 roku dva sina yakogo buli konsulami v 395 roci Anahronichno pripisano personazham III st detali kar yeri ta posad sho buli tipovimi dlya kincya IV st Gipoteza Dessau bula prijnyata bilshistyu specialistami z vivchennya antichnoyi istoriyi v tomu chisli avtoritetnim istorikom z pitan starodavnogo Rimu Ronaldom Sajmom Ale v toj zhe chas buli j opozicioneri do ciyeyi versiyi A Momil yano 6 7 A H M Dzhons 8 A Kemeron zokrema bula zaproponovana bilsh ranisha data a same chasi pravlinnya Yuliana Vidstupnika seredina IV st Zmist Redaguvati nbsp Najstarishij zberezhenij rukopis Historia Augusta persha polovina IX st Zakinchuyetsya Antoninom Piyem i pochinayetsya Markom Avreliyem Na verhnij chastini mistyatsya vidmitki Petrarki Rim Vatikanska biblioteka Avtori zhittyepisiv absolyutno tochno povtoryuyut stil Svetoniya ta jogo imperatorskih biografij rozmishuyuchi po okremim abzacam politichnu diyalnist risi harakteru ta osobiste zhittya svogo geroya Za syuzhetom bachimo perehid vid Zolotogo stolittya Antoniniv do Avreliana Diokletiana ta Kostyantina V rizni epohi v Piznij Antichnosti v Serednovichchi v Epohu Vidrodzhennya v Novij chas zbirnik buv populyarnij sered chitachiv zavdyaki cikavomu syuzhetu ta bagatij kilkosti koloritnih personazhiv Osnovna chastina rukopisu Istoriyi Avgustiv bula prochitana Franchesko Petrarkoyu do nas dijshla kopiya z pomitkami poeta Dostovirnist RedaguvatiYe bagato sumniviv shodo dostovirnosti svidchen cogo dzherela She Teodor Mommzen svidchiv pro zbirnik yak pro najnebezpechnishu ale najneobhidnishu knigu yaku mozhna vikoristovuvati tilki z velikim sumnivom i oberezhnistyu Mommzenu takozh nalezhit i bilsh rizkij vidguk pro SHA zhalyugidno odna z girshih prac svogo rodu yaka zalishilasya z chasiv antichnosti Narazi vstanovleno sho biografiyi imperatoriv II st i samogo pochatku III st do Karakalli spirayutsya na dostovirnij material zibranij poperednikami i v cilomu dostovirni hocha v nih takozh ye deyaki sumnivni momenti Skladnisha sprava z zhittyepisami soldatskih imperatoriv III st razom z vidomimi j po inshim dzherelam danimi voni mistyat bezsumnivni anahronizmi ta informaciyu yaka superechit danim inshih avtoriv Osoblivo nedostovirnimi ye svidchennya v zaklyuchnij chastini v biografiyah pripisanih Pollionu ta Vopisku Bagato dokumentiv citovanih avtorami genealogiyi posilannya na poperednikiv personazhi drugogo planu ta navit deyaki nedovgovichni imperatori v rozdili Tridcyat tiraniv praktichno stovidsotkovo povnistyu legendarni 2 Istorika biografa Mariya Maksima odnogo z svoyih poperednikiv avtori navit dorikayut tim sho u nogo istoriya pereplitayetsya z kazkami hocha cya klasifikaciya pidijde i pid yih metod Avtor Zhittyepisiv navit sam ziznayetsya v svoyij fantaziyi Napriklad pislya garnoyi rozpovidi pro obrannya imperatorom Marka Klavdiya Tacita z privedennyam dovgih promov ta vigukiv promovi Tacita ta opis jogo vinchannya avtor prostodushno dodaye V comu misci nemozhna zmovchati pro te sho bagato spovistilo v svoyih tvorah sho Tacit buv progoloshenij imperatorom zaochno she koli vin znahodivsya v Kampaniyi ce pravda i prihovati ya ce ne mozhu Tim ne mensh zbirnik ye odnim iz golovnih dzherel z temi krizi III stolittya ta ne mozhe buti povnistyu vidkinutim istorikom hocha j potrebuye retelnoyi perevirki Bagato vigadanih tekstiv yaki dijsno vidnosyatsya do III st v zhanrovomu spivvidnoshenni nablizhayutsya do istorichnogo romanu antichnosti takomu yak Zhittya Apolloniya Tianskogo Flaviya Filostrata Nevidomo yaku metu staviv pered soboyu avtor danogo zbirnika svidomo parodiyuvati istorichnu prozu chi prosto prikrasiti tu nebagatu informaciyu yakoyu vin volodiv Bula takozh dumka sho Avtori vismiyuyut populyarne v kinci IV st zahoplennya davninoyu dovodyachi do absurda biografichni svidchennya v stili Svyetoniya Napriklad pro uzurpatora Firma mozhlivo vigadanogo skazano sho toj namazavshis krokodilyachim zhirom plavav sered krokodiliv keruvav slonom sidiv na gipopotam yizdiv sidyachi na velikih strausah tak nibi litav u povitri Vidannya ta perekladi RedaguvatiVpershe dzherelo nadrukovano bulo v Milani v 1475 roci Okremi fragmenti perekladeni ukrayinskoyu movoyu Posilannya RedaguvatiScriptores historiae Augustae Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Bunson Matthew 1991 A Dictionary of the Roman Empire Oxford Oxford University Press Antichna Enciklopediya Arhivovano 20 lipnya 2020 u Wayback Machine Zhittyepisi Avgustiv Arhivovano 29 bereznya 2006 u Wayback Machine The The Historia Augusta Latinskij tekst z anglijskim perekladom nedostupne posilannya Primitki Redaguvati Gaj Svetonij Trankvill Zhizn dvenadcati cezarej a b Jona Lendering Historia Augusta Magie 1921 p xxxii Syme 1971 p 1 ZhIZNEOPISANIYa AVGUSTOV XXVIII Flavij Vopisk Sirakuzyanin Momigliano 1954 pp 22 46 Momigliano 1969 pp 566 569 Jones 1986 p 1071 Note 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Istoriya Avgustiv amp oldid 40441572
