Австрійський референдум про Аншлюс відбувся в окупованій Німеччиною Австрії 10 квітня 1938 р. разом з аналогічним референдумом у Німеччині. Німецькі війська вже зайняли Австрію місяцем раніше, 12 березня 1938 року.
Передумови
Після закінчення Першої світової війни, новостворена Австрія, яка претендувала на суверенітет над більшістю німецької території колишньої Габсбургзької монархії відповідно до своєї тимчасової конституції, вона оголосила, що є частиною новоствореної Німеччини. Пізніше плебісцити в Тіролі та Зальцбургу в 1921 р., де більшість 98,77 % та 99,11 % проголосували за об'єднання з Німеччиною, показали, що його підтримали і населення.
У вересні 1919 р. Австрія повинна була підписати договір Сен-Жермен, що означало не тільки значні втрати території, але й було змушене змінити його назву з «Німецької Австрії» на «Австрію». Крім того, у статті 88 договору йшлося про те, що незалежність Австрії є невід'ємною, хіба що за згодою Ради Ліги Націй, щоб запобігти будь-які спроби об'єднання з Німеччиною.
Кампанія
Під час підготовки до референдуму кампанія Гітлера включала антикатолицькі та антисемітські плакати. Керівники кампанії повідомили, що «не протистоятимуть референдуму». Референдум був підтриманий Соціал-демократичною партією Австрії, чий лідер Карл Реннер підтримав Гітлера 3 квітня, та кардинал Теодор Інніцер, найвищий представник Римсько-католицької церкви в Австрії.
Референдум здійснювався під великим тиском зі сторони нацистської Німеччини, на бюлетенях діаметр комірки «За» аншлюс був майже вдвічі більшим ніж «Проти».
Результати
Незважаючи на порушення, Лайф 1938 р. визнав, що результати референдуму та його німецького відповідника були «в значній мірі чесними». Деякі післявоєнні рахунки стверджують, що опитування було сфальсифіковано, але немає жодних доказів того, що це було необхідно.
Масовий тиск, який піддавався людям, був пов'язаний з фактом, що багато хто показував бюлетень для голосування перед працівниками кампанії, щоб не підозрюватися у голосуванні проти аншлюсу. Таємність голосування практично не існувала.
У бланку було єдине запитання:
| Чи згоден ти з тим, що сталося 13 березня 1938 року - об’єднання Австрії з Німеччиною і чи голосуєш за список нашого фюрера Адольфа Гітлера? |
| Вибір | Голосів | % |
|---|---|---|
| За | 4,453,912 | 99.73 |
| Проти | 11,929 | 0.27 |
| Недійсних голосів/пустих бюлетенів | 5,777 | - |
| Всього | 4,471,618 | 100 |
| Зареєстрованих виборців/Явка | 4,484,617 | 99.71 |
| Джерело: Direct Democracy [ 3 січня 2015 у Wayback Machine.] |
За опублікованими результатами 99,73 % голосів було подано за об'єднання з Німеччиною при загальній явці 99,71 %.
Втрата суверенності Австрії
10 квітня 1938 року окупована країна в ході референдуму була приєднана до Третього Рейху як «Остмарк». Таким чином Австрія перестала бути суверенною державою аж до 1945 року.
Джерела
- Life, 1938 [ 3 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Wilhelm J. Wagner: Der große Bildatlas zur Geschichte Österreichs. Kremayr & Scheriau, 1995, (chapter «Heim ins Reich»).
- Österreich, 10. April 1938 : Anschluss an das Deutsche Reich, Reichstagsliste [ 15 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Подробно об Австрии. Цифры и факты: брошюра / отв. В. Шюссель. — Вена: Berger, Horn, 2005. — С. 24.
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2018.
- 1940-, Bukey, Evan Burr, (2000). Hitler's Austria : popular sentiment in the Nazi era, 1938-1945. Chapel Hill, N.C.: University of North Carolina Press. ISBN 0807853631. OCLC 40907702.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2018.
- Подробно об Австрии. Цифры и факты : брошюра / отв. В. Шюссель. – Вена: Berger, Horn, 2005. – С. 24.