Остма́рка (нім. Ostmark, (нім. вимова: ( прослухати), «східна марка») — назва, що використовувалася нацистською пропагандою з 1938 по 1942 рік на позначення колишньої незалежної Федеративної держави Австрія після анексії нацистською Німеччиною. Від аншлюсу до 1939 року офіційною назвою була «земля Австрія» (нім. Land Österreich), а після 1942 року територія Австрії називалася «Альпійські та дунайські райхсгау» (нім. Alpen- und Donau-Reichsgaue), або «Дунайські та альпійські райхсгау» (нім. Donau- und Alpenreichsgaue).
Історія
13 березня 1938 уродженець Австрії Адольф Гітлер здійснив приєднання (аншлюс) своєї батьківщини до Німеччини у статусі землі (земля Австрія), а 14 жовтня 1938 нацистська влада перейменувала приєднану територію на честь історичної держави Східна марка (Остмарка, нім. Ostmark «східна марка»). Зміна мала на меті назвати Австрію новою «східною маркою» (тобто порубіжжям) Райху. Витіснення назви «Австрія» (нім. Österreich «східне царство») мало також послабити національну самосвідомість австрійців на користь єдиної німецької нації.
У серпні 1938 року газета «Донау-Цайтунг» з гордістю називала Пассау «колискою нової Остмарки».
Законом від 1 жовтня 1938 року, що набрав чинності 15 жовтня, на території Австрії проведено адміністративно-територіальну реформу, яка принесла такі територіальні зміни:
- Східний Тіроль перейшов до складу землі Каринтія.
- Землю Бургенланд розформували й передали Південний Бургенланд Штирії, а Північний — Нижній Австрії.
- До Верхньої Австрії перейшли громади Бад-Аусзее (Штирія) і (Нижня Австрія).
- Відень розширено за рахунок приєднання прилеглих районів Нижньої Австрії.
- комуни Юнггольц (Тіроль) і Міттельберг (Форарльберг) приєднано до Баварії.
Після того, як територія австрійської столиці розширилася за рахунок колишніх прикордонних комун Нижньої Австрії, Відень став найбільшим за площею і другим після Великого Берліна за чисельністю містом Німецького Райху.
Згідно з Законом про структуру управління в Остмарці від 14 квітня 1939 року, колишні землі Австрії були реорганізовані в сім «райхсгау», кожне з яких очолював урядовець, який поєднував посаду рейхсштатгальтера (губернатора) і гауляйтера (регіонального партійного керівника):
- Райхсгау Відень (на території Великого Відня), центр — Відень.
- Райхсгау Каринтія (на території землі Каринтія), центр — Клагенфурт.
- Райхсгау Нижній Дунай (на території землі Нижня Австрія з приєднанням південноморавських територій навколо Зноймо (Deutsch-Südmähren), анексованих разом із Судетською областю за Мюнхенською угодою 1938 року, а також братиславські райони (Engerau) і Девін (Theben)), центр — Кремс-на-Дунаї.
- Райхсгау Верхній Дунай (на території землі Верхня Австрія з приєднанням південнобогемських територій навколо Чеського Крумлова, анексованих разом із Судетською областю за Мюнхенською угодою 1938 року), центр — Лінц.
- Райхсгау Зальцбург (на території землі Зальцбург), центр — Зальцбург.
- Райхсгау Штирія (на території землі Штирія), центр — Грац.
- Райхсгау Тіроль-Форарльберг (на території земель Тіроль і Форарльберг), центр — Інсбрук.
1941 року після розчленування Югославії на частині колишньої Дравської бановини утворено області цивільного управління Каринтія і Крайна та Нижня Штирія. Того ж року область цивільного управління Каринтія і Крайна ввійшла до райхсгау Каринтія, а область цивільного управління Нижня Штирія — до райхсгау Штирія.
Після Другої світової війни в ході союзницької окупації відновлено згідно з Московською декларацією 1943 року австрійську державу в її кордонах до 1938 року.
Примітки
- Eckart Reidegeld: Staatliche Sozialpolitik in Deutschland. Band II: Sozialpolitik in Demokratie und Diktatur 1919–1945, 1. Aufl., VS Verlag, Wiesbaden 2006, , S. 406, 542.
- Офіційним листом від 8 квітня 1942 р. (Rk. 4490 B.) до найвищих відомств Райху райхсміністр і голова імперської канцелярії Ганс Генріх Ламмерс розпорядився, щоб «замість попередньої збірної назви «Reichsgaue der Ostmark» (райхсгау Остмарки) застосовували позначення «Alpen- und Donau-Reichsgaue».
- Anna Rosmus Hitlers Nibelungen, Samples Grafenau 2015, pp. 165f
- 45/oesterreich38-5.htm Gesetz über Gebietsveränderungen im Lande Österreich (нім.)
- Reichsgesetzblatt. I 1939, S. 777. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostma rka nim Ostmark nim vimova ˈɔstmaʁk prosluhati shidna marka nazva sho vikoristovuvalasya nacistskoyu propagandoyu z 1938 po 1942 rik na poznachennya kolishnoyi nezalezhnoyi Federativnoyi derzhavi Avstriya pislya aneksiyi nacistskoyu Nimechchinoyu Vid anshlyusu do 1939 roku oficijnoyu nazvoyu bula zemlya Avstriya nim Land Osterreich a pislya 1942 roku teritoriya Avstriyi nazivalasya Alpijski ta dunajski rajhsgau nim Alpen und Donau Reichsgaue abo Dunajski ta alpijski rajhsgau nim Donau und Alpenreichsgaue Ostmarka v 1941 r Istoriya AvstriyiGallshtattska kulturaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna markaGercogstvo AvstriyaErcgercogstvo AvstriyaSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha Avstrijska RespublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiAvstrijska RespublikaPortal Avstriya pereglyanutiredaguvatiIstoriya13 bereznya 1938 urodzhenec Avstriyi Adolf Gitler zdijsniv priyednannya anshlyus svoyeyi batkivshini do Nimechchini u statusi zemli zemlya Avstriya a 14 zhovtnya 1938 nacistska vlada perejmenuvala priyednanu teritoriyu na chest istorichnoyi derzhavi Shidna marka Ostmarka nim Ostmark shidna marka Zmina mala na meti nazvati Avstriyu novoyu shidnoyu markoyu tobto porubizhzhyam Rajhu Vitisnennya nazvi Avstriya nim Osterreich shidne carstvo malo takozh poslabiti nacionalnu samosvidomist avstrijciv na korist yedinoyi nimeckoyi naciyi U serpni 1938 roku gazeta Donau Cajtung z gordistyu nazivala Passau koliskoyu novoyi Ostmarki Zakonom vid 1 zhovtnya 1938 roku sho nabrav chinnosti 15 zhovtnya na teritoriyi Avstriyi provedeno administrativno teritorialnu reformu yaka prinesla taki teritorialni zmini Shidnij Tirol perejshov do skladu zemli Karintiya Zemlyu Burgenland rozformuvali j peredali Pivdennij Burgenland Shtiriyi a Pivnichnij Nizhnij Avstriyi Do Verhnoyi Avstriyi perejshli gromadi Bad Auszee Shtiriya i Nizhnya Avstriya Viden rozshireno za rahunok priyednannya prileglih rajoniv Nizhnoyi Avstriyi komuni Yunggolc Tirol i Mittelberg Forarlberg priyednano do Bavariyi Pislya togo yak teritoriya avstrijskoyi stolici rozshirilasya za rahunok kolishnih prikordonnih komun Nizhnoyi Avstriyi Viden stav najbilshim za plosheyu i drugim pislya Velikogo Berlina za chiselnistyu mistom Nimeckogo Rajhu Zgidno z Zakonom pro strukturu upravlinnya v Ostmarci vid 14 kvitnya 1939 roku kolishni zemli Avstriyi buli reorganizovani v sim rajhsgau kozhne z yakih ocholyuvav uryadovec yakij poyednuvav posadu rejhsshtatgaltera gubernatora i gaulyajtera regionalnogo partijnogo kerivnika Rajhsgau Viden na teritoriyi Velikogo Vidnya centr Viden Rajhsgau Karintiya na teritoriyi zemli Karintiya centr Klagenfurt Rajhsgau Nizhnij Dunaj na teritoriyi zemli Nizhnya Avstriya z priyednannyam pivdennomoravskih teritorij navkolo Znojmo Deutsch Sudmahren aneksovanih razom iz Sudetskoyu oblastyu za Myunhenskoyu ugodoyu 1938 roku a takozh bratislavski rajoni Engerau i Devin Theben centr Krems na Dunayi Rajhsgau Verhnij Dunaj na teritoriyi zemli Verhnya Avstriya z priyednannyam pivdennobogemskih teritorij navkolo Cheskogo Krumlova aneksovanih razom iz Sudetskoyu oblastyu za Myunhenskoyu ugodoyu 1938 roku centr Linc Rajhsgau Zalcburg na teritoriyi zemli Zalcburg centr Zalcburg Rajhsgau Shtiriya na teritoriyi zemli Shtiriya centr Grac Rajhsgau Tirol Forarlberg na teritoriyi zemel Tirol i Forarlberg centr Insbruk 1941 roku pislya rozchlenuvannya Yugoslaviyi na chastini kolishnoyi Dravskoyi banovini utvoreno oblasti civilnogo upravlinnya Karintiya i Krajna ta Nizhnya Shtiriya Togo zh roku oblast civilnogo upravlinnya Karintiya i Krajna vvijshla do rajhsgau Karintiya a oblast civilnogo upravlinnya Nizhnya Shtiriya do rajhsgau Shtiriya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v hodi soyuznickoyi okupaciyi vidnovleno zgidno z Moskovskoyu deklaraciyeyu 1943 roku avstrijsku derzhavu v yiyi kordonah do 1938 roku PrimitkiEckart Reidegeld Staatliche Sozialpolitik in Deutschland Band II Sozialpolitik in Demokratie und Diktatur 1919 1945 1 Aufl VS Verlag Wiesbaden 2006 ISBN 3 531 14943 1 S 406 542 Oficijnim listom vid 8 kvitnya 1942 r Rk 4490 B do najvishih vidomstv Rajhu rajhsministr i golova imperskoyi kancelyariyi Gans Genrih Lammers rozporyadivsya shob zamist poperednoyi zbirnoyi nazvi Reichsgaue der Ostmark rajhsgau Ostmarki zastosovuvali poznachennya Alpen und Donau Reichsgaue Anna Rosmus Hitlers Nibelungen Samples Grafenau 2015 pp 165f 45 oesterreich38 5 htm Gesetz uber Gebietsveranderungen im Lande Osterreich nim Reichsgesetzblatt I 1939 S 777 nim