Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Південночеський край (чеськ. Jihočeský kraj) — адміністративна одиниця Чехії. До 30 квітня 2001 року називався Будейовицький край. Розташований головним чином на півдні країни, в історичній області Богемія, але невелика східна частина (район міста ) Південночеського краю лежить в історичній області Моравія. Чеські Велениці з околицями (т. зв. ) аж до 1920 року входило до складу Нижньої Австрії.
| Південночеський край Jihočeský kraj | |
|---|---|
| Край | |
 |  |
| Прапор краю | Герб краю |
 | |
| Засновано 06/2005 | |
| Країна: |  Чехія |
| Адміністративний центр: | Чеські Будейовиці |
| Гейтман: | Мартін Куба /ODS/ |
| Площа: | 10 056 км² |
| Кількість жителів: | 626 870 |
| Густота населення: | 62 осіб/км² |
| Найвища точка: | (1 378) |
| Історична земля: | Богемія і Моравія |
| Кількість округів: | 7 |
| ISO 3166-2: | CZ-JC |
| (CZ-NUTS): | CZ031 |
| : | C |
| Офіційний сайт | |
| Розташування | |
 | |
| Мапа | |
На заході межує з Пльзенським краєм, на півночі з Центральночеським краєм, на північному сході з краєм край Височіна, на сході на невеликому відрізку межує з Південноморавським краєм. На південному сході межує з австрійською землею Верхня Австрія (Oberösterreich), на південному заході має кордон із Баварією — федеральною землею Німеччини.
Загальні відомості
Територія краю 10 056 км², що відповідає 12,8 % площі всієї країни. У краю живе 626 042 мешканців, найбільша густота тут становить 62 осіб на кілометр квадратний. У Південночеському краї є 623 населених пункти, з яких 53 мають статус міста (Дивись також ).
Статус Південночеського краю як самсамостійноїміністративної одиниці був визначений 2000 року. До квітня 2001 року називався Будейовицький край. Скорочене позначення краю — літера C.
Географія
Південночеський край відомий великою кількістю ставків та мальовничих пейзажів. У краї також є такі гори та гірські хребти: , , на кордоні з Австрією лежать , а на південному заході розташовані найвищі гори — Шумава. Найвищою точкою краю є гора (Plechý) або німецькою Plöckenstein з висотою 1378 метрів над рівнем моря. Найнижча точка — (350 м). Приблизна середня висота над рівнем моря становить 400—600 метрів.
Річки
10 найбільших річок Південночеського краю:
- Влтава 430,2 км
- Лужніце 153 км (в Чехії)
- Отава 113 км
- 93,3 км
- Малше 89,5 км (в Чехії)
- 56,2 км
- Ломниці 59,5 км
- 54 км
- Скаліце 52,5 км
- 49,1 км
Водосховища
Ставки
10 найбільших ставків:
- 489 га
- 416 га
- 394 га
- 337 га
- 317 га
- 305 га
- 246 га
- 241 га
- 230 га
- 201,5 га
Охорона природи
Найбільшим об'єктом охорони природи є гори Шумава. Є також так звані біосферні резервації (biosférické rezervace): Шумава — Баварський ліс, а також Тржебоньско. Приваблюють також Новогродські гори та Бланський ліс, що також є об'єктами охорони природи.
Адміністративний поділ
Територія краю поділена на райони (okresy):
Історія
З найдавніших часів до раннього Середньовіччя на території сьогоднішнього краю постійно розвивалося господарство, культура ремесла.
З численних археологічних знахідок та досліджень, відомо, що вже у кам'яну добу на берегах таких річок як Влтава, Малше та Отава існували первісні поселення людей. У час, коли територію краю покривав суцільний непрохідний ліс, річки були важливими транспортними магістралями. Приблизно в 14 столітті до нашої ери на територію гірського масиву Шумави із Низнього Подунав'я прийшли племена — носії .
Приблизно у 5-6 століттях до нашої ери сюди почали проникати з півночі слов'янські племена.
Населення
Станом на 30 червня 2005 року в краю проживало 626 870 осіб. Найнаселенішим є округ Чеське Будейовіце, де мешкає 180 024 осіб. Найменше населення в окрузі Прахатіце — 51 558 осіб.
В середньому місячна зарплата у краю становить 14 204 чеських крон станом на (31 березня 2002), безробіття 5,5 % (станом на 31. 5. 2002).
Економіка
Південночеський край є аграрним регіоном, основу економіки якого складає сільське господарство, рибництво і лісове господарство. У сільськім господарстві переважає вирощування зернових культур, кормових рослин і картоплі. В тваринництві розвинене розведення великої рогатої худоби та свиней. Частка сільськогосподарських підприємств краю в загальному виробництві сільськогосподарської продукції Чехії становить 11%. Розведення риби в численних ставках регіону має давні традиції. В Південночеському краї знаходиться половина всього рибного господарства республіки.
Найбільші промислові підприємства зосереджені навколо адміністративного центру - Чеське Будейовіце, а також міст Страконице та Табор. Частка краю в загальному обсязі промислового виробництва Чехії становить 5%. У регіоні розвинені харчова промисловість, транспортна індустрія, машинобудування, швейна промисловість і будівельна промисловість.
На південний захід від міста Тин-над-Влтавою розташована атомна електростанція Темелін.
Станом на 2003 рік у краї було зареєстровано 141 000 підприємств, у тому числі 101 000 підприємств малого бізнесу і 8600 сільськогосподарських підприємств.
Транспорт
Край перетинає міжнародна дорога, а також тягнеться з півночі на південь міжнародний залізничний коридор з Праги до Австрії. Важливою є залізниця, яка сполучає Чеські Будейовиці з містом Плзень.
Див. також
- 21257 Їжні-Чехи - астероїд, названий на честь регіону.
Посилання
- Офіційний сайт Південночеського краю(чес.), (англ.), (фр.), (рос.), (нім.), (італ.), (нід.)
 Плзенський край |  Середньочеський край |  Край Височина |
| Плзенський край |  | Край Височина |
 Німеччина |  Австрія | Австрія |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdennocheskij kraj chesk Jihocesky kraj administrativna odinicya Chehiyi Do 30 kvitnya 2001 roku nazivavsya Budejovickij kraj Roztashovanij golovnim chinom na pivdni krayini v istorichnij oblasti Bogemiya ale nevelika shidna chastina rajon mista Pivdennocheskogo krayu lezhit v istorichnij oblasti Moraviya Cheski Velenici z okolicyami t zv azh do 1920 roku vhodilo do skladu Nizhnoyi Avstriyi Pivdennocheskij kraj Jihocesky krajKrajPrapor krayu Gerb krayuZamok u mistechku Pivdennocheskogo krayuZasnovano 06 2005Krayina ChehiyaAdministrativnij centr Cheski BudejoviciGejtman Martin Kuba ODS Plosha 10 056 km Kilkist zhiteliv 626 870Gustota naselennya 62 osib km Najvisha tochka 1 378 Istorichna zemlya Bogemiya i MoraviyaKilkist okrugiv 7ISO 3166 2 CZ JCCZ NUTS CZ031 COficijnij sajtRoztashuvannyaMapa Na zahodi mezhuye z Plzenskim krayem na pivnochi z Centralnocheskim krayem na pivnichnomu shodi z krayem kraj Visochina na shodi na nevelikomu vidrizku mezhuye z Pivdennomoravskim krayem Na pivdennomu shodi mezhuye z avstrijskoyu zemleyu Verhnya Avstriya Oberosterreich na pivdennomu zahodi maye kordon iz Bavariyeyu federalnoyu zemleyu Nimechchini Zagalni vidomostiTeritoriya krayu 10 056 km sho vidpovidaye 12 8 ploshi vsiyeyi krayini U krayu zhive 626 042 meshkanciv najbilsha gustota tut stanovit 62 osib na kilometr kvadratnij U Pivdennocheskomu krayi ye 623 naselenih punkti z yakih 53 mayut status mista Divis takozh Status Pivdennocheskogo krayu yak samsamostijnoyiministrativnoyi odinici buv viznachenij 2000 roku Do kvitnya 2001 roku nazivavsya Budejovickij kraj Skorochene poznachennya krayu litera C GeografiyaPivdennocheskij kraj vidomij velikoyu kilkistyu stavkiv ta malovnichih pejzazhiv U krayi takozh ye taki gori ta girski hrebti na kordoni z Avstriyeyu lezhat a na pivdennomu zahodi roztashovani najvishi gori Shumava Najvishoyu tochkoyu krayu ye gora Plechy abo nimeckoyu Plockenstein z visotoyu 1378 metriv nad rivnem morya Najnizhcha tochka 350 m Priblizna serednya visota nad rivnem morya stanovit 400 600 metriv Richki Richka LuzhniceRichka Blanice 10 najbilshih richok Pivdennocheskogo krayu Vltava 430 2 km Luzhnice 153 km v Chehiyi Otava 113 km 93 3 km Malshe 89 5 km v Chehiyi 56 2 km Lomnici 59 5 km 54 km Skalice 52 5 km 49 1 kmVodoshovisha Lipno Gusinec GumeniceStavki 10 najbilshih stavkiv 489 ga 416 ga 394 ga 337 ga 317 ga 305 ga 246 ga 241 ga 230 ga 201 5 gaOhorona prirodi Najbilshim ob yektom ohoroni prirodi ye gori Shumava Ye takozh tak zvani biosferni rezervaciyi biosfericke rezervace Shumava Bavarskij lis a takozh Trzhebonsko Privablyuyut takozh Novogrodski gori ta Blanskij lis sho takozh ye ob yektami ohoroni prirodi Administrativnij podilTeritoriya krayu podilena na rajoni okresy Yindrzhihuv Gradec Pisek Prahatice Strakonice Tabor Cheski Budejovici Cheskij KrumlovIstoriyaZ najdavnishih chasiv do rannogo Serednovichchya na teritoriyi sogodnishnogo krayu postijno rozvivalosya gospodarstvo kultura remesla Z chislennih arheologichnih znahidok ta doslidzhen vidomo sho vzhe u kam yanu dobu na beregah takih richok yak Vltava Malshe ta Otava isnuvali pervisni poselennya lyudej U chas koli teritoriyu krayu pokrivav sucilnij neprohidnij lis richki buli vazhlivimi transportnimi magistralyami Priblizno v 14 stolitti do nashoyi eri na teritoriyu girskogo masivu Shumavi iz Niznogo Podunav ya prijshli plemena nosiyi Priblizno u 5 6 stolittyah do nashoyi eri syudi pochali pronikati z pivnochi slov yanski plemena NaselennyaStanom na 30 chervnya 2005 roku v krayu prozhivalo 626 870 osib Najnaselenishim ye okrug Cheske Budejovice de meshkaye 180 024 osib Najmenshe naselennya v okruzi Prahatice 51 558 osib V serednomu misyachna zarplata u krayu stanovit 14 204 cheskih kron stanom na 31 bereznya 2002 bezrobittya 5 5 stanom na 31 5 2002 EkonomikaPivdennocheskij kraj ye agrarnim regionom osnovu ekonomiki yakogo skladaye silske gospodarstvo ribnictvo i lisove gospodarstvo U silskim gospodarstvi perevazhaye viroshuvannya zernovih kultur kormovih roslin i kartopli V tvarinnictvi rozvinene rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi ta svinej Chastka silskogospodarskih pidpriyemstv krayu v zagalnomu virobnictvi silskogospodarskoyi produkciyi Chehiyi stanovit 11 Rozvedennya ribi v chislennih stavkah regionu maye davni tradiciyi V Pivdennocheskomu krayi znahoditsya polovina vsogo ribnogo gospodarstva respubliki Najbilshi promislovi pidpriyemstva zoseredzheni navkolo administrativnogo centru Cheske Budejovice a takozh mist Strakonice ta Tabor Chastka krayu v zagalnomu obsyazi promislovogo virobnictva Chehiyi stanovit 5 U regioni rozvineni harchova promislovist transportna industriya mashinobuduvannya shvejna promislovist i budivelna promislovist Na pivdennij zahid vid mista Tin nad Vltavoyu roztashovana atomna elektrostanciya Temelin Stanom na 2003 rik u krayi bulo zareyestrovano 141 000 pidpriyemstv u tomu chisli 101 000 pidpriyemstv malogo biznesu i 8600 silskogospodarskih pidpriyemstv TransportKraj peretinaye mizhnarodna doroga a takozh tyagnetsya z pivnochi na pivden mizhnarodnij zaliznichnij koridor z Pragi do Avstriyi Vazhlivoyu ye zaliznicya yaka spoluchaye Cheski Budejovici z mistom Plzen Div takozh21257 Yizhni Chehi asteroyid nazvanij na chest regionu PosilannyaOficijnij sajt Pivdennocheskogo krayu ches angl fr ros nim ital nid Plzenskij kraj Serednocheskij kraj Kraj Visochina Plzenskij kraj Kraj Visochina Nimechchina Avstriya Avstriya