Авл Корне́лій Косс Арві́на (лат. Aulus Cornelius Cossus Arvina; IV століття до н. е.) — політичний та військовий діяч часів Римської республіки з патриціанського роду Корнеліїв, консул 343 і 332 років до н. е.
| Авл Корнелій Косс Арвіна лат. A. Cornelius P.f.A.n. Cossus Arvina | |
| 353 до н. е. | |
|---|---|
| 349 до н. е. | |
| 343 до н. е. | |
| 332 до н. е. | |
| 322 до н. е. | |
| з 320 до н. е. | |
| Народження: | 4 століття до н. е. Стародавній Рим |
| Смерть: | не раніше 321 до н. е. невідомо |
| Країна: | Стародавній Рим |
| Рід: | Корнелії |
| Батько: | Публій Корнелій Рутіл Косс |
| Мати: | невідомо |
| Шлюб: | невідомо |
| Діти: | Авл Корнелій Арвіна та Публій Корнелій Арвіна |
| Військова служба | |
| Звання: | начальник кінноти |
| Битви: | Самнітські війни |
Походження Редагувати
Авл Корнелій належав до знатного патриціанського роду етруського походження. Корнелії Косси були гілкою Корнеліїв Малугінських; батьком Авла був імовірно Публій Корнелій Рутіл Косс, військовий трибун з консульською владою 408 р. до н. е.
Життєпис Редагувати
У 353 році до н. е., коли місто Цере підтримало старого ворога Риму — Тарквінії, сенат призначив диктатором Тіта Манлія Торквата, а начальником кінноти став Авл Корнелій. Але укласти вигідний мир з Цере вдалося без війни. Чотирма роками пізніше Авл Корнелій знову став начальником кінноти при тому ж диктаторі, призначеному для проведення виборів, оскільки один з консулів цього року помер до закінчення своїх повноважень, а інший був зайнятий війною з піратами.
У 343 році до н. е. Авл Корнелій став одним із двох консулів-патриціїв. Його колегою був Марк Валерій Корв. Саме в цьому році кампанці попрохали у Риму допомоги проти самнітів, внаслідок чого почалася Перша самнітська війна. Діяли консули на різних напрямках: Валерій рушив у Кампанію (і проти нього самніти зосередили свої основні сили), а Корнелій — в Самній.
Військо Авла Корнелія через необережність консула потрапило в гірську ущелину, де всі панівні висоти були зайняті ворогом. Але загін військового трибуна Публія Деція Муса зміг зайняти одну з височин, і самнітам довелося розділити свої сили та відмовитися від атаки. Вночі загін Деція приєднався до Корнелія, римляни напали на самнітів і завдали їм нищівної поразки: Згідно Тіту Лівію, загинуло тридцять тисяч самнітів.
За цю перемогу Авл Корнелій отримав тріумф, спільний з Марком Валерієм Корвом. У дослідників існують сумніви, щодо відповідності дійсності описів римських перемог у Першій Самнітській війні, створених Тітом Лівієм. Це відноситься і до перемоги Авла Корнелія.
У 332 році до н. е. Авл Корнелій став консулом вдруге — разом з Гнеєм Доміцієм Кальвіном. При цьому інтеррексом, які проводив вибори, був його колега з першого консульства. Рік в цілому був мирним; коли з'явилися чутки про галльську загрозу, сенат призначив диктатора.
У 322 році Авл Корнелій сам став диктатором. Згідно з одними джерелами, його завданням на цій посаді було тільки подати знак випускати четверики на Римських іграх; згідно з іншим, він був призначений для Другої війни з самнітами та здобув перемогу в битві завдяки тому, що кіннота противника фактично вийшла з бою і почала грабувати обоз. Після цього самніти запропонували Риму мир на колишніх умовах, але сенат їм відмовив, розраховуючи отримати більш істотні поступки. Авл Корнелій же отримав за свою перемогу тріумф. В історіографії розповідь Лівія про ці події ставлять під сумнів.
У 320 році до н. е. Авл Корнелій увійшов до жрецької колегії феціалів.
Нащадки Редагувати
Синами Авла Корнелія були Авл Корнелій Арвіна, феціал, і Публій Корнелій Арвіна, консул 306 та 288 років до н. е.
Примітки Редагувати
- ↑ Münzer, 1900, s. 1294.
- Broughton, 1951, р. 125.
- Broughton, 1951, р. 129.
- Broughton, 1951, р. 132—133.
- Тіт Лівій, VII, 32, 2.
- Аврелій Віктор, XXVI, 1—2.
- Тіт Лівій, VII, 36, 13.
- Ковалёв, 2002, с. 165.
- Münzer, 1900, s. 1294—1295.
- Broughton, 1951, р. 141.
- Тіт Лівій, VIII, 17, 6.
- ↑ Münzer, 1900, s. 1295.
- Broughton, 1951, р. 150.
- Тіт Лівій, VIII, 40, 2.
- Тіт Лівій, VIII, 38—39.
- Broughton, 1951, р. 153.
Джерела та література Редагувати
Джерела Редагувати
- Секст Аврелій Віктор. Про знаменитих людей.
- Тіт Лівій. Історія від заснування міста.
Література Редагувати
- Ковалёв С. И. История Рима : [ ][рос.]. — Москва : Полигон, 2002. — 864 с. — ISBN 5-89173-171-1.
- Robert Broughton. Magistrates of the Roman Republic : [ ][англ.]. — New York, 1951. — Vol. I. — P. 600.
- Friedrich Münzer[de]. Cornelius 122 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : [ ][нім.]. — 1900. — Bd. VII. — Kol. 1294—1295.