Олекса́ндр Агейович Абаза́ (*24 липня (5 серпня) 1821, Винокуренний Завод Вишневолоцького повіту Тверської губернії — †24 січня (5 лютого) 1895, Ніцца, Франція) — державний, культурний, громадський і політичний діяч ліберально-демократичного спрямування Російської імперії. Дядько Олексія Михайловича Абази і двоюрідний брат Олександра Михайловича Абази.
| Олександр Агейович Абаза | |
|---|---|
| | |
| Народився | 5 серпня 1821 Vyshny Volotshyok Countyd, Тверська губернія, Російська імперія |
| Помер | 24 січня 1895 (73 роки) Ніцца |
| Поховання | Тихвінське кладовищеd |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Alma mater | Імператорський Санкт-Петербурзький університетd |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Посада | міністр фінансів Російської імперіїd, член Державної ради Російської імперії[d] і State Audit Office of the Russian Empired |
| Рід | Абаза (рід) |
| Батько | Aggey Abazad |
| Мати | Praskovya Manzeyd |
| Брати, сестри | Erast Abazad і Mariya Abazad |
| У шлюбі з | Aleksandra Benardakid |
| Діти | Praskovya Abazad |
| Нагороди | |
|
Біографічні дані Редагувати
Походив із старовинного російського дворянського роду молдовського походження.
В 1839 році закінчив Петербурзький університет.
В 1840—1865 роках обіймав кілька другорядних військових, державних і громадських посад.
Від 1870-х почалося стрімке сходження Абази. по щаблях службової драбини: 1871— 1874 — державний контролер Російської імперії, 1875—1880 — голова департаменту економії Державної ради, член Кабінету міністрів і голова Комітету з благоустрою сільського населення, дійсний таємний радник, почесний член Петербурзької академії наук, член Конституційної комісії графа Михайла Лоріс-Мелікова, ймовірно, один із співавторів так званої лоріс-меліковської конституції.
Виступав за надання національним окраїнам Російської імперії, також і Україні, ширшої автономії за австро-угорським зразком.
Від 27 жовтня 1880 до 6 травня 1881 — міністр фінансів Російської імперії, ініціатор скасування соляного акцизу.
Однак із початком царювання імператора Олександра III та настанням «ери контрреформ» Абаза втратив вплив у державному апараті країни. До кінця життя залишився лише почесним членом Державної ради. Помер у Франції. Поховано у м. Санкт-Петербург.
Абаза та Україна Редагувати
Абаза — один з активних підприємців у галузі української цукрової промисловості. Його завод у містечку Шпола, за даними 1880—1890-х років, був найпотужнішим підприємством цього профілю в краї й одним із трьох (із 239) найвизначніших підприємств такого типу в Російській імперії.
Крім того, Абаза зробив значний внесок у розвиток місцевого цегляного, машинобудівного та борошномельного виробництва.
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Машкін О. М. Абаза Олександр Агейович [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 2003. — С. 9.
- Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. Биографии. — Т. 1. — М., 1991. — С. 9.
- Орлов П. А. Указатель фабрик и заводов Европейской России с Царством Польским и Великим Княжеством Финляндским. — Санкт-Петербург , 1881.
- Скальковский К. А. Наши государственные и общественные деятели. — Санкт-Петербург, 1890.
- Витте С. Ю. Воспоминания. — Т. 1. — Москва, 1960.