www.wikidata.uk-ua.nina.az

Їжакові 1 2 їжакуваті 3 Erinaceidae родина ссавців ряду їжакоподібні Erinaceiformes надряду комахоїдних Insectivora Зазв

Їжакові

Їжакові, їжакуваті (Erinaceidae) — родина ссавців ряду їжакоподібні (Erinaceiformes) надряду комахоїдних (Insectivora). Зазвичай родину поділяють на 2 підродини — їжакових (Erinaceinae) та гімнурових (Galericinae), в межах яких розрізняють 10 родів та 26 сучасних видів.

Викопні їжакові Редагувати

Найбільш ранній викопний матеріал відомий від палеоцену для Північної Америки, Еоцену для Європи та Азії, раннього міоцену для Африки.

Біологічні характеристики Редагувати

Розміри їжакових варіюють від розмірів миші до розмірів невеликого кроля. Довжина тіла дорослого їжака сягає від 10 до 45 см. Маса не перевищує 1,5 кг. Тіло їжака покрите суцільним шаром голок темного забарвлення. Наявність голок вчені пояснюють так: у процесі еволюції шерсть стала голками для захисту від хижаків. Голок на тілі їжака до 6000.

Мордочка витягнута, загострена. Ніс чорного забарвлення з ніздрями діаметром до 3 мм. Очі та вуха, що в більшості видів довші за довжину голок, помірно великі. Виличні дуги повні. Зубна формула: I 2-3/2-3, C 1/1, P 3-4/2-4, M 3/3 = 34-44. Перші верхні і, в деяких видів, перші нижні різці збільшені. Верхні моляри мають прості несекторіальні куспи (ріжучі виступи на жувальній поверхні зуба). Загалом кутні зуби краще пристосовані до всеїдного ніж до комахоїдного раціону.

Їжак карликовий (Atelerix albiventris)

Спосіб життя Редагувати

Живуть у норах під корінням дерев, густих чагарниках, під камінням, рідше під металобрухтом сім'ями. Вони живуть у лісах, степах, пустелях та у інших сприятливих зонах. Поширені у Азії, Африці, Європі та на о. Борнео.

Згортатись клубком — один із захисних рефлексів їжаків

Їжаки — всеїдні. Вони можуть споживати як мишей, гадюк, вужів, мідянок, так і рослинну їжу. Надають перевагу тваринній їжі. Часто поселяються біля садиб, у тому числі на ягідниках.

На їжаків полюють різноманітні хижі ссавці (лисиця, вовк, тхір) і птахи (сова, пугач).

На їжаків не діє отрута багатьох змій.

Розмноження Редагувати

Період вагітності самки триває від 35 до 60 днів. За одну вагітність самки народжується до 10-ти малят їжаків. За рік можливо до двох періодів вагітності.

Класифікація Редагувати

Їжак європейський

Підродина Їжаки (Erinaceinae) Редагувати

Включає у себе 5 родів їжаків, поширених у Африці, Азії та Європі.

Atelerix Редагувати

Рід Ателерикс, або «африканський їжак» (Atelerix) — ссавці з підродини їжаків (Erinaceinae). Поширені на території Африки. Включає у себе 4 види:

Erinaceus Редагувати

Рід їжак, «лісовий» їжак, або звичайний їжак  представляє родину їжакових. Їжаки поширені в Європі, Середній і Передній Азії, Сибіру, Китаю і Кореї; налічують з види:.

Їжачок (Hemiechinus) Редагувати

Їжачок, або "вухаті їжаки" — рід ссавців з родини їжакових. Відрізняються від типових груп (зокрема, від Erinaceus) довгими вухами. Поширені у Африці, Азії та Індії.

Paraechinus Редагувати

Mesechinus Редагувати

Даурські їжаки — це рід ссавців з підродини їжаків. Поширені у Азії. Налічує рід 4 видів:

Підродина Гімнури (Galericinae) Редагувати

Налічує 5 родів, 8 видів.

Примітки Редагувати

  1. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 172.
  2. Їжак // Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 256.
  3. Шарлемань, М. Ссавці. — Плазуни. — Земноводяні. — Київ : Держ. вид-во України, 1927. — С. 18.
  4. . American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 16.02.2022.  (англ.)

Джерела Редагувати

  • Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 242. — ISBN 0763762997.
  • Mammal Species of the World, 3rd edition [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yizhakovi 1 2 yizhakuvati 3 Erinaceidae rodina ssavciv ryadu yizhakopodibni Erinaceiformes nadryadu komahoyidnih Insectivora Zazvichaj rodinu podilyayut na 2 pidrodini yizhakovih Erinaceinae ta gimnurovih Galericinae v mezhah yakih rozriznyayut 10 rodiv ta 26 suchasnih vidiv 4 YizhakoviPeriod isnuvannya eocen nash chasYizhachok vuhatij Hemiechinus auritus Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Komahoyidni Eulipotyphla Rodina Yizhakovi Erinaceidae G Fischer 1814Pidrodini rodi Silvacola Oligoechinus Proterix Erinaceinae Amphechinus Atelerix Erinaceus Hemiechinus Mesechinus Paraechinus Galericinae Deinogalerix Echinosorex Galerix Hylomys Neohylomys Neotetracus PodogymnuraVikishovishe Erinaceidae Zmist 1 Vikopni yizhakovi 2 Biologichni harakteristiki 3 Sposib zhittya 4 Rozmnozhennya 5 Klasifikaciya 5 1 Pidrodina Yizhaki Erinaceinae 5 1 1 Atelerix 5 1 2 Erinaceus 5 1 3 Yizhachok Hemiechinus 5 1 4 Paraechinus 5 1 5 Mesechinus 5 2 Pidrodina Gimnuri Galericinae 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaVikopni yizhakovi RedaguvatiNajbilsh rannij vikopnij material vidomij vid paleocenu dlya Pivnichnoyi Ameriki Eocenu dlya Yevropi ta Aziyi rannogo miocenu dlya Afriki Biologichni harakteristiki RedaguvatiRozmiri yizhakovih variyuyut vid rozmiriv mishi do rozmiriv nevelikogo krolya Dovzhina tila doroslogo yizhaka syagaye vid 10 do 45 sm Masa ne perevishuye 1 5 kg Tilo yizhaka pokrite sucilnim sharom golok temnogo zabarvlennya Nayavnist golok vcheni poyasnyuyut tak u procesi evolyuciyi sherst stala golkami dlya zahistu vid hizhakiv Golok na tili yizhaka do 6000 Mordochka vityagnuta zagostrena Nis chornogo zabarvlennya z nizdryami diametrom do 3 mm Ochi ta vuha sho v bilshosti vidiv dovshi za dovzhinu golok pomirno veliki Vilichni dugi povni Zubna formula I 2 3 2 3 C 1 1 P 3 4 2 4 M 3 3 34 44 Pershi verhni i v deyakih vidiv pershi nizhni rizci zbilsheni Verhni molyari mayut prosti nesektorialni kuspi rizhuchi vistupi na zhuvalnij poverhni zuba Zagalom kutni zubi krashe pristosovani do vseyidnogo nizh do komahoyidnogo racionu nbsp Yizhak karlikovij Atelerix albiventris Sposib zhittya RedaguvatiZhivut u norah pid korinnyam derev gustih chagarnikah pid kaminnyam ridshe pid metalobruhtom sim yami Voni zhivut u lisah stepah pustelyah ta u inshih spriyatlivih zonah Poshireni u Aziyi Africi Yevropi ta na o Borneo nbsp Zgortatis klubkom odin iz zahisnih refleksiv yizhakivYizhaki vseyidni Voni mozhut spozhivati yak mishej gadyuk vuzhiv midyanok tak i roslinnu yizhu Nadayut perevagu tvarinnij yizhi Chasto poselyayutsya bilya sadib u tomu chisli na yagidnikah Na yizhakiv polyuyut riznomanitni hizhi ssavci lisicya vovk thir i ptahi sova pugach Na yizhakiv ne diye otruta bagatoh zmij Rozmnozhennya RedaguvatiPeriod vagitnosti samki trivaye vid 35 do 60 dniv Za odnu vagitnist samki narodzhuyetsya do 10 ti malyat yizhakiv Za rik mozhlivo do dvoh periodiv vagitnosti Klasifikaciya Redaguvati nbsp Yizhak yevropejskijPidrodina Yizhaki Erinaceinae Redaguvati Vklyuchaye u sebe 5 rodiv yizhakiv poshirenih u Africi Aziyi ta Yevropi Atelerix Redaguvati Rid Ateleriks abo afrikanskij yizhak Atelerix ssavci z pidrodini yizhakiv Erinaceinae Poshireni na teritoriyi Afriki Vklyuchaye u sebe 4 vidi Yizhak alzhirskij Atelerix algirus Yizhak pivdenno afrikanskij Atelerix frontalis Yizhak somalijskij Atelerix sclateri Yizhak karlikovij Atelerix albiventris Erinaceus Redaguvati Rid yizhak lisovij yizhak abo zvichajnij yizhak predstavlyaye rodinu yizhakovih Yizhaki poshireni v Yevropi Serednij i Perednij Aziyi Sibiru Kitayu i Koreyi nalichuyut z vidi Yizhak yevropejskij Erinaceus europaeus Yizhak bilocherevij Erinaceus roumanicus Yizhak pivdennij Erinaceus concolor Yizhak amurskij Erinaceus amurensis Yizhachok Hemiechinus Redaguvati Yizhachok abo vuhati yizhaki rid ssavciv z rodini yizhakovih Vidriznyayutsya vid tipovih grup zokrema vid Erinaceus dovgimi vuhami Poshireni u Africi Aziyi ta Indiyi yizhachok vuhatij Hemiechinus auritus yizhachok indijskij Hemiechinus collaris Paraechinus Redaguvati Yizhak efiopskij abo pustelnij Paraechinus aethiopicus Yizhak indijskij Paraechinus micropus Yizhak dovgogolkovij Paraechinus hypomelas Yizhak golocherevij Paraechinus nudiventris Mesechinus Redaguvati Daurski yizhaki ce rid ssavciv z pidrodini yizhakiv Poshireni u Aziyi Nalichuye rid 4 vidiv Yizhak daurskij Mesechinus dauuricus Yizhak shanhajskij Mesechinus hughi Mesechinus miodon Mesechinus wangiPidrodina Gimnuri Galericinae Redaguvati Nalichuye 5 rodiv 8 vidiv rid Echinosorex Gimnura abo misyachnij pacyuk Nalichuye 1 vid Gimnura velika Echinosorex gymnura rid Hylomys Gimnura mala abo shuroyizhak Rozriznyayut tri vidi Hylomys megalotis Gimnur dovgovuhij Hylomys parvus Gimnur karlikovij Hylomys suillus Gimnur dovgomordij rid Neohylomys Nalichuye 1 vid Neohylomys hainanensis rid Neotetracus Neotetracus sinensis Zemlerijnij yizhak rid Podogymnura inkoli nazivayut filipinskimi yizhakami viriznyayutsya dovgoyu mordoyu ta velikimi vuhami visokim i m yakim volosyanim pokrivom Podogymnura truei Podogymnura aureospinulaPrimitki Redaguvati Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 172 Yizhak Biologichnij slovnik 2 e vid za redakciyeyu akademika AN URSR K M Sitnika chlena korespondenta AN URSR V O Topachevskogo K Golovna redakciya URE 1986 S 256 Sharleman M Ssavci Plazuni Zemnovodyani Kiyiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 S 18 Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 16 02 2022 angl Dzherela RedaguvatiTerry A Vaughan James M Ryan Nicholas J Czaplewski Mammalogy Jones amp Bartlett Learning 2011 S 242 ISBN 0763762997 Mammal Species of the World 3rd edition Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiZoologichnij muzej Lvivskogo universitetu im Ivana Franka Pro ukrayinski nazvi ssavciv nbsp Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yizhakovi amp oldid 35827722